Як грузинські банки «пережили» російську агресію, – експосол Катамадзе

Що потрібно зробити, аби українці почали довіряти вітчизняним фінустановам та скільки грошей ховається «в тіні» – читайте в другій частині інтерв’ю з експослом Грузії в Україні, а нині главою Асоціації платників податків України Гріголом Катамадзе.
Джерело: 24tv.ua

Роль особистості ніхто не відміняв

Як зараз співпрацює Асоціація платників податків з Верховною Радою і депутатами?

Дуже активно! Наразі дуже важливо змінити практично все українське законодавство, щоб розвивався бізнес і суспільство. Активно долучаємось до парламентських робочих груп. Приміром, після реєстрації першого законопроєкту про Бюро фінансових розслідувань подали до нього багато зауважень. 90% наших пропозицій вже враховано. Найголовніше – наявність політичного рішення про необхідність забрати у правоохоронних органів функції щодо контролю бізнесу та передати їх Бюро фінансових розслідувань.

Тож законопроєкт про бюро можуть ухвалити в другому читанні вже найближчим часом?

Сподіваюсь, це відбудеться до 1 грудня, щоб ми швидко почали створювати цю структуру.

Хто такий Грігол Катамадзе? Грузинський дипломат і громадський діяч. У 1998-2000 роках – заступник міністра оборони Грузії з питань військової політики і міжнародного співробітництва, перший цивільний заступник міністра оборони. 2000-2007 і 2009-2013 роки – Надзвичайний і Повноважний Посол Грузії в Україні. 2007-2008 роки – заступник міністра закордонних справ Грузії. Зараз – президент ВГО «Асоціація платників податків України».

Як швидко може почати працювати Бюро фінрозслідувань?

Важливо, щоб до цієї структури прийшли фахівці, які робитимуть корисні для України речі. Ще залишилось вирішити важливе питання – якою має бути зарплата. Хтось каже, що 60 тисяч гривень – достатня сума для очільника такої структури, але ж треба враховувати специфіку його роботи. Бюро займатиметься великими фінансовими проблемами, тому є суттєві корупційні спокуси і зарплата працівників не може бути низькою. Звісно, оклад не застрахує від спокус, але голова такого відомства не повинен думати, де взяти гроші, щоб прогодувати свою сім’ю.

На моє переконання, голова служби має отримувати не менше голови НБУ. А також мають бути забезпечені відповідні умови соціального захисту. Дуже важливо, кого оберуть на цю посаду. Адже роль особистості в історії ще ніхто не відміняв.

Податки по-новому

Яких змін потребує Податковий кодекс?

Через рік після обрання мене президентом Асоціації платників податків я зібрав наших членів і звернувся до них з такими словами: якщо ми вважаємо себе фахівцями у сфері податків, і у нас є амбіції, якщо ми можемо зробити щось корисне для країни, давайте не просто критикувати владу, а пропонувати певні ідеї. Тоді я закликав розробити проєкт нового Податкового кодексу. Проте не брати за основу польський чи будь-який інший, а створити власний. Багато учасників асоціації працювали в податковій, митній та інших службах. Тому потрібно об’єднати їх знання та зусилля аби розробити законодавство, яке було б корисним для розвитку українського бізнесу.

2016 року ми вперше на форумі UKRAINE LEVEL UP презентували проєкт Податкового кодексу. Тоді дізнались – бізнес хоче системних змін в податковій системі. Решта – нюанси, які потребують удосконалення.

На вашу думку, як має працювати мікробінес?

Ще в 2016 році я пропонував, щоб підприємці з обігом коштів в рік 2,5 мільйони гривень платили фіксований податок, та аби було якомога більше самозайнятих людей. Якщо у підприємця є можливість працювати з обігом коштів 2,5-3 мільйони гривень на рік, то він стає заможнішою. Навіщо йому встановлювати розрахунковий апарат чи щось інше!?

Тоді ми цікавились думкою підприємців, і вони заявляли про готовність заплатити 1 тисячу гривень, але за умови, щоб до них щодня не приходила податкова, прокуратура, СБУ, поліція…

Ми запропонували змінити систему, зібрати абсолютно всі функції щодо контролю над бізнесом і заснувати один орган, який займатиметься правопорушеннями в економіці. І в передвиборчий період Володимира Зеленського це було одне з його гасел – створити Бюро фінансових розслідувань. Зараз вже є законопроєкт, розроблений за ініціативи президента.

Дієвий піар

Як ви оцінюєте такі законодавчі ініціативи як запровадження кешбеку та електронних чеків?

Дуже важливо, що такі закони ухвалюються. Свого часу, коли реформували грузинську Службу доходів (куди входить митна і податкова служба), теж намагались запровадити встановлення розрахункового апарату. Це була велика проблема. Політики намагались виводити на мітинги людей, аби лише цей закон не запрацював.

Натомість, Служба доходів розробила лотерею, де найбільша премія складала 30 тисяч доларів. Розігрували гроші серед тих, у кого був фіскальний чек на товар. Ви не уявляєте – люди не купували там, де не видавали чеки. Це працювало пів року. Сьогодні в Грузії розрахункові апарати – звичайна справа.

Думаю, варто робити такі речі. Кешбек – це дуже потрібно. Зараз ще важко сказати, як це спрацює. Якщо податкова активно популяризуватиме новації – все буде добре. В Грузії це спрацювало завдяки якісній піар-кампанії. І незважаючи на противників змін, які шукали недоліки і постійно про них говорили.

Амністія капіталу – це хороша ініціатива, але чи може вона дати позитивний результат в Україні?

Нам потрібно не лише ухвалити новий Податковий кодекс, а й закон про фінансову амністію.

Хочу наголосити – не завжди потрібно дивитись на досвід інших країн. Необхідно рухатись своїм шляхом. Нещодавно вивчав цифри, оприлюднені Нацбанком щодо обігу готівки. Фахівці нашої асоціації порахували, які втрати сьогодні несе держава. Від обігу «сірого» імпорту втрати по податкам складають 63 мільярди гривень, зарплата в конвертах – 25-74, офшорні схеми – 22-36. В цих схемах ховають майже річний бюджет країни! Якщо ми це питання не вирішуватимемо, не варто очікувати на позитивні зміни в економіці. Тож амністія капіталу нам просто необхідна. Так само як і системні зміни, які вже через три роки дали б результат.

Вивести гроші з тіні

Невже в Україні аж так багато «сірих» грошей?

На форумі UKRAINE LEVEL UP 2016 Віктор Ющенко, який там був головним спікером, сказав: якщо вивести з тіні 10% економіки, це додасть 180 мільярдів гривень в бюджет.

Співробітництво з провідними міжнародними фінансовими установами (МВФ та іншими) – це запорука довіри з боку великих світових гравців до України. Але у нас самих є можливість навести лад, і не доведеться ні в кого просити грошей. Лише потрібно ухвалити якісний Податковий кодекс. Це ж означає не просто забрати гроші з-під матраців і повернути їх в банківський сектор країни. Якщо ми виведемо з тіні 30%, то, керуючись підрахунками Ющенка, отримаємо 540 мільярдів гривень.

Як повернути гроші вкладників в українські банки?

В Грузії потужний банківський сектор. Це дало можливість витримати російську агресію. Під час активної фази російсько-грузинської війни лише 1 день були зачинені банки. Тоді жодної копійки ніхто з фінустанов не забрав. Банківський сектор витримав, бо він був дуже правильно сформований.

Після того, що відбулось в Україні з 2014-го по 2018 роки, коли масово зачинялись банки і люди втратили великі гроші, переконати вкладників повернути кошти в фінустанови вкрай важко. Бо українець відніс у банк 2 або 5 мільйонів, потім установа збанкрутували, і вкладнику повернули лише гарантованих 200 тисяч.

Тож, як українців переконати нести гроші в банки?

Треба ухвалювати відповідні закони. На початковому етапі, наприклад, держава гарантувала би законом повернення 100% внесених банківських вкладів у випадку ліквідації фінустанови. Якщо так зробити, тоді в державні банки принесуть гроші та з’явиться конкуренція. Розумію, неможливо змусити зробити подібне комерційні банки, але якщо регулятор правильно працює, тоді вони наслідуватимуть цей приклад.

Коли держава гарантує захист вкладів у державних банках, тоді комерційні теж долучаться.