Відбулася Міжнародна науково-практична Конференція «Законодавче забезпечення діяльності Бюро економічної безпеки України» за ініціативи Президента Асоціації платників податків України Грігола Катамадзе

17 травня 2021 року відбулася офлайн-онлайн Міжнародна науково-практична Конференція «Законодавче забезпечення діяльності Бюро економічної безпеки України» за ініціативи Президента Асоціації платників податків України Грігола Катамадзе спільно з Ректором Національного юридичного університету імені Ярослава Мудрого, д.ю.н., академіком Анатолієм Гетьманом,  Ректором Національної академії внутрішніх справ, д.ю.н., професором, генералом поліції другого рангу Володимиром Чернєєм та Президентом Українського союзу промисловців та підприємців, Головою Антикризової ради громадських організацій Анатолієм Кінахом.

Відкрив Конференцію Ректор Національного юридичного університету імені Ярослава Мудрого, доктор юридичних наук, професор, академік Академії правових наук України Анатолій Гетьман, який привітав співорганізаторів, спікерів та усіх учасників Конференції. Зауважив, що метою Конференції має стати вироблення спільних підходів до вирішення актуальних правових проблем щодо запуску Бюро економічної безпеки України на принципово інших засадах та в контексті викликів сьогодення.

У своєму виступі Ректор Національного юридичного університету імені Ярослава Мудрого зазначив, що формування процесу досудового розслідування повинна керуватися розвідувальною аналітикою, створення БЕБУ має передбачати надання нового змісту кримінальній розвідці, поєднуючи її з кримінальним аналізом, адже це дозволить отримувати інформацію та сліди злочинів з джерел, до яких нема вільного доступу чи відсутня можливість отримати такий доступ у гласний спосіб.

Анатолій Гетьман наголосив на необхідності внесення змін до Законів України та інших нормативно-правових актів, задля ефективної роботи новоствореного Бюро економічної безпеки України.

Далі, зазначив, що участь у заході виявили прийняти понад 160 осіб з України, Великої Британії, Грузії, Литви, Німеччини, Румунії та інших країн. Серед учасників заходу присутні авторитетні вітчизняні та міжнародні експерти, представники Офісу Президента України, профільних комітетів Верховної Ради України, фахівці Міністерства внутрішніх справ, Офісу Генерального прокурора, Служби безпеки, Міністерства юстиції України, Національного антикорупційного бюро, Національної поліції України, судових органів та інших державних установ і громадських організацій, провідні вчені закладів вищої освіти й науково-дослідних установ сектору безпеки.

Заступник Голови Представництва ЄС в Україні Ремі Дюфло від імені Представництва ЄС в Україні привітав усіх почесних гостей та учасників Конференції, а також зазначив, що Європейський Союз разом з іншими міжнародними партнерами, зокрема США та МВФ, вітають рішення української  влади створити нове відомство для боротьби з  серйозними економічними злочинами, адже економічні та фінансові злочини становлять значну загрозу безпеці як на національному рівні, так і за межами українських кордонів. Для  поліпшення бізнес-клімату та захисту інтересів  держави необхідна своєчасна та добре структурована відповідь.

Ремі Дюфло зауважив, що згідно з міжнародними угодами з ЄС та МВФ, Україна взяла на себе зобов’язання ліквідувати Податкову міліцію та створити новий орган, це призведе до підвищення ефективності і покладе край зловживанням, доброчесність та професіоналізм керівництва та персоналу Бюро будуть  мати вирішальне значення для його майбутньої роботи.

Заступник Голови Представництва ЄС в Україні наголосив, що до складу конкурсної комісії з визначення Голови Бюро мають увійти члени з високою доброчесністю та високою професійною кваліфікацією, процес їх відбору повинен бути відкритим та прозорим.

Також зауважив, що необхідно чітко окреслити та розмежувати компетенції Бюро від компетенцій інших правоохоронних органів і чітко встановити його лінії підзвітності.

Ремі Дюфло наголосив, що бізнес і громадянське суспільство відіграють важливу роль з точки зору адвокації та нагляду, саме тому наявність платформ для публічного та приватного діалогу, подібного до цієї Конференції, дуже вітаються, міжнародні партнери також зацікавлені в активній участі в цьому процесі.

На завершення свого виступу Ремі Дюфло побажав учасникам Конференції плідної дискусії і висловив сподівання на продовження співпраці з органами влади з цього питання.

З вітальним словом виступив Ректор Національної академії внутрішніх справ, доктор юридичних наук, професор, генерал поліції другого рангу Володимир Чернєй, який привітав усіх учасників Конференції, подякував співорганізаторам за організацію такої масштабної Міжнародної науково-практичної Конференції.

Перш за все, Володимир Чернєй наголосив на необхідності подальшої кропіткої роботи, а саме внесенні змін до Законів України та інших нормативно-правових актів з метою ефективної роботи Бюро економічної безпеки України після його запуску.

Володимир Чернєй зауважив, що фахівцями Національної академії внутрішніх справ  спільно з експертами Консультативної місії ЄС в Україні провели цикл тренінгів з питань операційного, тактичного та стратегічного аналізу на основі моделі ILP та спеціальної інтегрованої моделі аналізу ризиків, а також при Національній академії внутрішніх справ створений Центр кримінальної аналітики, який виконує завдання щодо проведення наукової, освітньої та інноваційної діяльності з розробки та впровадження новітніх інформаційно-аналітичних технологій і спеціалізованих програмних засобів для здійснення кримінального аналізу, інформаційно-пошукової та аналітичної роботи в практичній діяльності.

Наприкінці свого виступу Володимир Чернєй побажав усім учасникам плідної роботи.

Заступник Керівника Офісу Президента України, доктор юридичних наук, професор Олег Татаров привітав усіх учасників Конференції та зауважив, що питання створення Бюро економічної безпеки України знаходиться на особистому контролі у Президента України Володимира Зеленського, і 22 березня цього року ним був підписаний Закон України «Про Бюро економічної безпеки України».

Олег Татаров зазначив, що ДФС на сьогодні розслідує 8 складів злочинів, тоді як БЕБУ буде розслідувати 21 склад злочинів, однак наголосив на тому, що ще багато законів та нормативно-правових актів потребують внесення змін для ефективної та результативної роботи БЕБУ.

Далі, Олег Татаров звернувся до співорганізаторів та учасників Конференції з проханням прийняти участь у розробленні методичних та практичних рекомендацій по боротьбі з економічними злочинами.

На завершення свого виступу Олег Татаров подякував перш за все іноземним учасникам Конференції за бажання поділитися досвідом ефективної роботи правоохоронних органів по боротьбі з економічними злочинами, а також побажав учасникам Конференції плідної конструктивної дискусії.

Президент Європейської асоціації платників податків, Голова наглядової ради Європейського Економічного Сенату Рольф Барон Фон Хохенхау від імені Європейської асоціації платників податків висловив щиру подяку за запрошення виступити на відкритті Конференції, адже Україна належить до Європи та ЄС.

«Ми рішуче підтримуємо все, що допоможе Вашій чудовій країні, щоб пришвидшити процес реформ, зміцнити економіку і стати привабливішою для іноземних інвесторів» — зазначив Рольф Барон Фон Хохенхау.

Далі Президент Європейської асоціації платників податків подякував особисто Президенту АППУ Гріголу Катамадзе за запрошення та із задоволенням посприяв залученню до участі в Конференції експертів з Баварії та ЄС.

Рольф Барон Фон Хохенхау у своєму виступі наголосив на необхідності знайти правильний баланс контролю та стимулів, ось чому діалог і обмін між бізнесом, владою, наукою є важливим та перспективним.

Зауважив, що під час Конференції виступлять євродепутат Моніка Холмайєр, Голова бюджетного контролю Комітету в Європейському Парламенті та доктор Манфред Даустер, Головуючий суддя Верховного суду Баварії,

Рольф Барон Фон Хохенхау побажав учасникам Конференції гарного правильного курсу.

Президент Українського союзу промисловців і підприємців, Голова Антикризової ради громадських організацій Анатолій Кінах привітав усіх учасників Конференції та зауважив, що прийняття Закону України «Про Бюро економічної безпеки України» є невід’ємною та вкрай необхідною умовою подальшого економічного розвитку України.

Анатолій Кінах поінформував, що 13 квітня 2021 року відбулася спільна он-лайн Конференція з питань імплементації норм Закону України «Про Бюро економічної безпеки України», організована ВГО «Асоціація платників податків України» разом з Українським Союзом промисловців і підприємців та Антикризовою Радою  громадських організацій, після проведення якої були направлені лист-звернення Прем’єр-міністру України Денису Шмигалю з пропозицією залучити до розроблення проектів актів Кабінету Міністрів щодо затвердження положення про Раду громадського контролю при Бюро економічної безпеки України та порядку її формування та щодо затвердження порядку проведення незалежної оцінки (аудиту) ефективності діяльності Бюро економічної безпеки України фахових спеціалістів Асоціації платників податків України та Українського союзу промисловців і підприємців. А також, були направлені листи-звернення до Голови Офісу Президента України Андрія Єрмака, Голови Комітету Верховної Ради України з питань фінансів, податкової та митної політики Данила Гетманцева,  Голови Комітету Верховної Ради України з питань правоохоронної діяльності Дениса Монастирського та Голови Виконавчого комітету Національної Ради реформ України Міхеіла Саакашвілі з проханням вжити заходів щодо повернення проєкту Закону України «Про внесення змін до адміністративного і кримінального законодавства щодо впровадження діяльності Бюро економічної безпеки України» № 3959-1 від 25.08.2020 року на доопрацювання, із  проведенням широкого обговорення узгоджених змін серед представників бізнесу та експертів.

Анатолій Кінах наголосив на важливості питання формування кадрового складу новоствореного Бюро та внесення важливих змін до чинного законодавства.

Президент Асоціації платників податків України, Надзвичайний і Повноважний Посол, Віце-президент Європейської асоціації платників податків, кандидат юридичних наук Грігол Катамадзе привітав усіх учасників Конференції та зауважив, що сьогодні для Асоціації платників податків України і для нього особисто буде підведення підсумку шестирічної кропіткої роботи по створенню нового єдиного аналітичного з правоохоронної функцією органу Бюро економічної безпеки України, адже 12 травня цього року Уряд країни прийняв Постанову про створення цього органу, а значить починається новий, ще більш відповідальний період — період формування органу і наповнення його сучасним змістом.

Президент АППУ зауважив, що в світ є п’ять сучасних моделей поліцейської діяльності, а саме: традиційна поліцейська діяльність, соціально-орієнтована поліцейська діяльність, проблемно-орієнтована поліцейська діяльність, комп’ютерна статистична поліцейська діяльність та поліцейська діяльність керована розвідувальною аналітикою.

«Головним фактором для перших чотирьох моделей, який часто характеризує слабку сторону сучасних правоохоронних органів, це їх спрямованість на локальні регіони і загрози. Значні зміни глобального масштабу змінили злочинне середовище, разом з тим ці методології не наділені необхідними інструментами і характеристиками протидії ширшої загрози: транснаціональної організованої злочинності. І тільки ILP – модель є єдиним методом, який позиціонується в даному випадку, як ефективна протидія.

Кожна з цих моделей має різні стратегічні цілі, сильні і слабкі сторони та може доповнювати одна одну, коли вони використовуються одночасно. Наприклад, ILP – модель  все частіше використовується для посилення соціально-орієнтованої поліцейської діяльності, забезпечуючи конкретні процеси, процедури комунікації і структури управління зі збору, аналізу та поширення даних та інформації. В рамках традиційної поліцейської діяльності ILP – модель застосовується тільки в системі протидії організованій злочинності. Однак, необхідно відмітити, що вона є найінтелектуальніше розвиненою моделлю, що вимагає відповідного рівня сприйняття і забезпечення усіма елементами правоохоронної системи.

Коли ми говоримо про суть розвідувальної аналітики, перший етап моделі передбачає можливість інтерпретації кримінального середовища на основі інформації з внутрішніх і зовнішніх джерел. При цьому інтерпретація і передбачає професійну інтелектуальну роботу аналітика. На наступному етапі отримана інформація про кримінальне середовище (явище) передається в формі аналітичних матеріалів, особам, які приймають рішення по впливу на дану кримінальну спільноту. Цей етап передбачає відповідне управлінське мислення осіб, які приймають рішення на основі знань про стратегію протидії злочинності, її скорочення або протидії, а також впливу на злочинне середовище.

Переконаний, нам необхідно зробити дуже важливий вибір — це впровадження нової моделі поліцейської діяльності. Насправді ж, ця модель для нас нова. А в країнах Європи, США вона випробувана вже тривалий час.

Поліцейська діяльність керована аналітикою (так звана ILP – Inteligence Led Polycing), є наріжним каменем сучасної правоохоронної практики, яка підкреслює проактивну і превентивну загальну методологію, і яка дає можливість правоохоронцям на один крок випереджати злочинців. ILP модель дає правоохоронцям визначати і позначати тенденції та закономірності, які пов’язують різні злочини, осіб і місцезнаходження, а це, в свою чергу, дає можливість набагато швидше і ефективніше реагувати, а у переважній більшості — запобігати злочинам» — зауважив у своєму виступі Грігол Катамадзе.

Президент АППУ відзначив, що впроваджувати нові методи завжди дуже складно, але створена робоча група в 2019 році за ініціативою Президента України Володимира Зеленського, до складу якої входять авторитетні вчені та практики кримінального права, процесуалісти з питань реформування кримінальної юстиції України, зможуть адаптувати законодавство до сучасного європейського.

Грігол Катамадзе наголосив, що не випадково ним була ініційована ця Конференція, щоб до впровадження нових методів боротьби з економічними злочинами допомогли вчені — процесуалісти з найавторитетніших вищих навчальних закладів: Національного юридичного університету імені Ярослава Мудрого та Національної академії внутрішніх справ України, і що особливо ціно сьогодні — досвідом роботи поділяться наші партнери з різних країн світу, які вже на протязі багатьох років активно використовують елементи цієї моделі в своїй щоденній роботі.

«Хочу повернутися до питання про процес наразі формування Бюро Економічної Безпеки України. Колеги, зараз настав важливий момент, по-перше — створення незалежної, відповідальної і незаангажованої конкурсної комісії з відбору керівника Бюро. Цей процес вже розпочався, два члена комісії вже обрані Комітетом Верховної Ради України з питань фінансів, податкової та митної політики. Своє слово ще має сказати Комітет з питань правоохоронної діяльності, РНБО і КМУ. На мою думку, не зовсім коректно та не по — європейські участь в конкурсі будь-якого учасника, який має хоч якесь відношення до формування конкурсної комісії або конкурсних умов. Ми повинні зробити все, щоб суспільство повірило в транспарентність проведення конкурсу і в бізнесу з перших же днів роботи нового органу було абсолютно нове ставлення і довіра до нього.» — підкреслив Грігол Катамадзе.

Наостанок виступу Президент АППУ Грігол Катамадзе презентував дослідження, яке було проведено в кінці минулого року вперше за сучасну історію України — по Фіскальній безпеці країни, а також відзначив, що до кінця травня цього року буде видано двомовну версію (україно – англійська), яку буде направлено усім учасникам Конференції. Також, подякував всій команді, яка активно працювала над цим дослідженням та окремо подякував Міністру фінансів України Сергію Марченку за прекрасне вступне слово до цього видання.

Грігол Катамадзе побажав учасникам Конференції успішної і плідної роботи.

Модератором Конференції виступив доктор юридичних наук, професор Державного науково-дослідного інституту МВС України, заслужений діяч науки і техніки України Олександр Користін.

На першій панелі на тему «Політика та стратегії протидії злочинності у сфері економіки» зокрема виступили:

Євген Олейніков, заступник Голови Державної податкової служби України виступив з темою «Перспективи взаємодії Державної податкової служби України та Бюро економічної безпеки України в контексті протидії кримінальним загрозам у фіскальній сфері» та на початку виступу зауважив, що ефективність роботи БЕБУ буде реалізована лише за умови реалізації ризик орієнтованого підходу.

Євген Олейніков наголосив, щодо важливості розуміти кінцеву мету створення БЕБУ для побудови його ефективної роботи, а також підкреслив, що взаємодія ДПС та БЕБУ будуватиметься на допомозі по визначенню найбільш небезпечних проявів економічних злочинів, визначенні моделі та можливостей для аналізу і оцінки діяльності БЕБУ, його впливу на загальну модель економічних процесів. Досвід роботи ДПС України за останній рік демонструє, що для позитивних змін не обов’язково намагатися виявити «кожне» порушення і по них приймати рішення, а достатньо визначити «критичні точки» і використовувати їх, у тому числі, як сигнал для бізнесу, тоді бізнес змінює свою поведінку і це позитивно позначається на доходах Державного бюджету.

Заступник Голови Державної податкової служби України відзначив, що важливо, щоб Бюро економічної безпеки став органом, який зможе реалізувати «проекцію» державного контролю та державної протидії економічної злочинності на «критичних точках», пріоритетом роботи БЕБУ має стати саме протидія економічній злочинності, а не тиск на бізнес.

Євген Олейніков зазначив, що при взаємодії з Бюро ДПС України готова бути постачальником інформації , а також разом з БЕБУ реалізовувати комплексну роботу по тих напрямках, які потребують найбільшої уваги. Він також поінформував учасників заходу, що в ДПС утворений Департамент податкових розслідувань, який не є правоохоронним підрозділом, а реалізує функцію системної аналітики.

Наприкінці виступу Євген Олейніков наголосив, що органічне доповнення роботи ДПС і БЕБУ принесе найвищу ефективність діяльності обох органів.

Моніка Хольмейер, Голова Комітету з контролю за використанням бюджету Європейського Парламенту, перш за все, подякувала за запрошення прийняти участь у Конференції співорганізаторам та виступила з темою «Громадські фонди — як підвищити ефективність та створити кращі механізми контролю. Досвід європейської практики».

Моніка Хольмейер поінформувала про європейський досвід у сфері боротьби з економічними злочинами та зауважила, що вони також постійно стикаються з новими викликами, які потребують миттєво приймати рішення, тому вони тісно співпрацюють з аудиторськими компаніями у всіх країнах ЄС, для того щоб якісно та обґрунтовано «переслідувати» злочинців.

Також, зазначила, що фінансова безпека є пріоритетним напрямком роботи Європейського Парламенту, адже останнім часом зросла злочинність у фінансовій сфері з використанням комп’ютерних систем.

Моніка Хольмейер запросила Президента АППУ Грігола Катамадзе та інших організаторів Конференції відвідати Комітет з контролю за використанням бюджету Європейського Парламенту, який вона очолює.

На завершення свого виступу Голова Комітету з контролю за використанням бюджету Європейського Парламенту Моніка Хольмейер наголосила, що новостворене Бюро економічної безпеки України не має зазнавати будь-якого тиску чи впливу з боку Уряду чи інших органів, адже якщо діяльність БЕБУ не буде повністю незалежною, то це призведе лише проблем, всі звіти і розслідування мають бути прозорими і доступними, особливо в епоху цифровізації.

Майкл Єгер, Генеральний секретар Асоціації платників податків Європи, Генеральний секретар Європейського Економічного Сенату, віце-президент Баварської асоціації платників податків, віце-президент Асоціації платників податків Німеччини привітав усіх присутніх, подякував організаторам Конференції та особисто Президенту АППУ Гріголу Катамадзе за запрошення прийняти участь у Конференції та виступив з темою «Державні доходи та видатки, фінансовий контроль та підвищення ефективності. Вимоги та рішення з точки зору платника податків».

Зокрема, Майкл Єгер зазначив: «Україна належить до Європи та до ЄС. Це було і є важливим партнером не тільки для нас з точки зору обміну та виробництва товарів та послуг. В даний час Україна переживає масштабну кризу, яка кидає їй виклик двома шляхами. Спочатку була війна на сході України, тоді, наче цього було недостатньо, минулого року була пандемія коронавірусу. Жорстоке навантаження на кожного громадянина, бізнес та державу.

Я щиро сподіваюся, що війна скоро закінчиться і в Україну повернеться мир. Одного миру недостатньо для досягнення повернення економіки в потрібне русло для забезпечення більшого її зростання. Тому буде важливо визначити правильний курс та запровадити реформи, що будуть сприяти зростанню.

На цьому етапі я хотів би чітко пояснити, що збільшення податків не є частиною цього! Потрібні податкові пільги, державна допомога, прямі платежі, надання державних позик та прийняття зобов’язань. Для того, щоб мати можливість дозволити собі все це, Україна, як Німеччина та інші країни, не зможе уникнути реструктуризації свого бюджету та збільшення державного боргу.

Тому ми в Європейській асоціації платників податків вітаємо прихильність Президента Грігола Катамадзе та Асоціація платників податків в Україні, а також сьогоднішніх інших організаторів з наукових кіл та політики».

Генеральний секретар Асоціації платників податків Європи зауважив, що важливо використовувати кризу як можливість і створити для цього «рамкові умови», щоб кожна державна гривня використовувалася максимально ефективно та генерувала максимальну кількість вигод, тому ЄС вітає прийняття Закону України «Про Бюро економічної безпеки України».

Майкл Єгер висловив свої пропозиції щодо покращення державного контролю, а саме: пов’язати державні витрати з цілями та завданнями, перевірити досягнення цих цілей; надавати перевагу поворотним державним позикам, замість прямої державної допомоги підприємствам; створити прозорість у бюджетних рішеннях, на слуханнях, що відповідають суспільним інтересам,  у державних бюджетах, державних субсидіях, аудиторських звітах; оцифровка процесів та документації, публічні тендери будівельних проектів та великих інвестиційних проектів (які перевищують мінімальний поріг), спеціальні аудити та публікація аудиторських звітів Рахункової палати України; запобігання корупції: навчання та підвищення обізнаності державних службовців; послідовне покарання за корупцію та шахрайство із субсидіями; незалежність Бюро економічної безпеки України тощо.

Наприкінці виступу Майкл Єгер побажав плідно провести Конференцію.

Також на першій панелі виступили:

Себастіан Блей, Голова підрозділу економічних злочинів Центру фінансових і економічних злочинів Європолу виступив з темою «Підходи до реалізації політики протидії фінансовій та економічній злочинності: інструменти протидії»;

Крістіан Калеа, співробітник з підготовки кадрів Агентства Європейського Союзу з підготовки співробітників правоохоронних органів виступив з темою «Презентація роботи Агентства CEPOL»;

Богдан Головкін, завідувач кафедри кримінології Національного юридичного університету імені Ярослава Мудрого, доктор юридичних наук, професор, член-кореспондент Національної академії правових наук України виступив з повідомленням на тему «Політика, стратегії і механізми протидії злочинності у сфері економіки»;

Олена Тихонова, професор кафедри економічної безпеки та фінансових розслідувань Національної академії внутрішніх справ, доктор юридичних наук, професор виступила з повідомленням на тему «Актуалізація фахових компетентностей працівників Бюро економічної безпеки України».

На другій панелі на тему «Ризик-орієнтовані стратегії в правоохоронній діяльності» зокрема виступив:

 Вячеслав Некрасов, радник Президента АППУ, професор кафедри кримінології та кримінально-виконавчого права Національної академії внутрішніх справ, кандидат юридичних наук, доцент презентував тему «Ризик-орієнтований підхід у оперативно-розшуковому забезпеченні фіскальної безпеки України», під час якої зупинився на тому, що розуміння природи фіскальної злочинності, зокрема діяльності організованих злочинних угруповань полягає у здатності розмежувати: професійні ОЗУ та ОЗУ з представників реального сектору економіки.

Вячеслав Некрасов зазначив шляхи встановлення гранично прийнятного ризику, а саме: декларативний — значення прийнятного ризику встановлюється відповідно до нормативно-правових актів – законів, стандартів, правил, норм, якими визначені гранично допустимі (максимальні чи мінімальні) параметри певних чинників, обґрунтований — значення прийнятного ризику визначається шляхом співставлення окремих видів ризику з рівнями природного ризику, тобто балансовими розрахунками між витратами, які необхідно нести на підтримання зазначеного рівня безпеки і величинами можливих збитків.

Далі Вячеслав Некрасов зупинився на визначенні шляхів зниження ймовірності ризику до прийнятного рівня: усунути джерело ризику, наприклад усунути з ринку ОЗГ як суб’єктів суто кримінальної економічної діяльності, або запровадити правила та форми ведення господарської діяльності, а також системи адміністрування податків, зборів, митних платежів, з прийнятним ризиком (правда це не інституціональна функція правоохоронного органу); використовувати штучний інтелект з метою моніторингу загроз, прогнозування ризику та превентивного реагування на загрози; підвищити спроможність державних інституцій з мінімізації ризиків, розробити концепцію (структури) ризик-менеджменту, процесу управління ризиками, проводити моніторинг виконання необхідних дій, постійно вдосконалювати ризик-менеджмент; застосовувати заходи організаційно-управлінського характеру, інтегрувати політику ризик-менеджменту в загальну політику правоохоронного органу, встановити відповідальності та повноваження «власників ризиків» в системі ризик-менеджменту, запровадити протоколи ідентифікації ризику, формувати в такому ключі кадрову політику тощо.

Вячеслав Некрасов зазначив проблемні питання щодо зниження процесів криміналізації економіки, а саме: кримінально-правовий вплив на порушників податкового та митного законодавства розглядається більшістю представників влади як пріоритетний, що на їх думку призведе до детінізації процесів в економіці; як наслідок в діюче законодавство не закладаються інструменти превентивного впливу на процеси криміналізації економіки поза кримінальним процесом; будь-які косметичні зміни діючого законодавства, які сьогодні пропонуються  в питаннях досудового розслідування та організації оперативно-розшукової діяльності не будуть мати очікуваного ефекту.

Підсумовуючи Вячеслав Некрасов наголосив, що тільки у разі імплементації ризик-орієнтованого підходу в систему досудового розслідування (це в першу чергу стосується умов відкриття та закриття кримінальних проваджень, запровадження механізмів визначення пріоритізації у проведення досудового розслідування та його оптимізації та ін.) та оперативно-розшукової діяльності можуть призвести до бажаного результату, а також тільки розгляд вищезазначених питань у безпековому вимірі (інституціонального, процедурного характеру, поєднаних з інструментами окресленими ризик-орієнтованим підходом) слугуватиме покращенню ситуації як в економіці так і у суспільстві в цілому.

Також на другій панелі виступили:

Саша Струпп, експерт підрозділу Стратегічного Аналізу Оперативно-Аналітичного Центру Європолу; керівник Проєкту Оцінки загроз серйозної та організованої злочинності (SOCTA) виступив з темою «Ризик-орієнтований підхід у протидії серйозній та організованій злочинності: оцінка кримінальних загроз»;

Міндаугас Петраускас, заступник директора Служби з розслідування фінансових злочинів при Міністерстві внутрішніх справ Литовської Республіки виступив з темою «Діяльність Литви у 2020 році щодо боротьби з фінансовими та економічними злочинами»;

Богдан Денисенко, експерт з питань спеціалізованих правоохоронних органів КМЄС та Максим Ощепков, експерт з кримінальних розслідувань КМЄС виступили з темою «Досвід ЄС у (операційному) функціонуванні схожих до БЕБ органів з фокусом на ILP»;

Михайло Кузнєцов, начальник Департаменту оперативно-технічних заходів Національної поліції України виступив з темою «Кримінальна розвідка із застосуванням інновацій ОТЗ»;

Ольга Шило, завідувачка кафедри кримінального процесу та оперативно-розшукової діяльності Національного юридичного університету імені Ярослава Мудрого, доктор юридичних наук, професор, член-кореспондент Національної академії правових наук України виступила з темою «Проблемні питання реалізації ризик-орієнтованого підходу в діяльності Бюро економічної безпеки України»;

Микола Кучерявенко, завідувач кафедри фінансового права Національного юридичного університету імені Ярослава Мудрого, доктор юридичних наук, професор, Академік Національної академії правових наук України та Євген Смичок, доцент кафедри фінансового права Національного юридичного університету імені Ярослава Мудрого, кандидат юридичних наук, доцент виступили з повідомленням на тему «Бюро економічної безпеки України: особливості здійснення аналітичної діяльності при проведенні податкових розслідувань»;

Владислав Школьніков, т.в.о. начальника Центру кримінальної аналітики Національної академії внутрішніх справ та Дмитро Овсянюк, начальник відділу Департаменту кримінального аналізу Національної поліції України виступили з повідомленням на тему «Досвід підготовки кримінальних аналітиків у Національній академії внутрішніх справ».

На третій панелі на тему «Інституціональні аспекти протидії кримінальним загрозам в економіці» зокрема виступили:

Тарас Філоненко, заступник керівника підрозділу детективів Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України виступив з темою «Інформаційно-телекомунікаційна система досудового розслідування (eCase) як механізм кооперації та підвищення ефективності: досвід та перспективи».

Тарас Філоненко поінформував про фактори, що зумовили створення Системи, а саме: значні інвестиції часу та ресурсів для взаємодії між детективами, прокурорами та слідчими суддями; обсяг кримінальних проваджень; нестандартизовані процедури та документи; відсутність спільного електронного простору для детективів та прокурорів; необхідність об’єктивної оцінки роботи детективів та прокурорів. А також, зазначив стратегічні цілі для eCase MS серед яких: підвищення ефективності розслідування, зниження вартості розслідування, нова якість управлінської аналітики, ефективне управління ресурсами та швидкий обмін документами між НАБУ-САП-ВАКС.

Заступник керівника підрозділу детективів Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України зауважив, що eCase MS вже готовий для запуску, адже створена багатофункціональна проектна команда в НАБУ та створюється міжвідомчий центр компетенцій (НАБУ, САП, ВАКС), а також нарощується потенціал через навчання детективів та фахівців ІТ-підрозділу НАБУ.

Тарас Філоненко зазначив, що на сьогодні НАБУ працює над інтеграцією eCase MS з ЄРДР та двосторонньою інтеграцією eCase MS з ДЗ, а очікування від запуску eCase полягає в автоматизації процесів розслідування, зменшення витрат на друк та доставку, скорочення часу розслідування, підвищення якості розслідування, підвищення ефективності внаслідок прийняття рішень, що базуються на аналітиці, масштабування системи, початок цифрової трансформації у сфері досудового розслідування.

Наприкінці виступу Тарас Філоненко наголосив на ключових перевагах eCase MS, серед яких: економія часу та ресурсів, стандартизовані процедури та документи, спільний електронний простір для роботи детективів / прокурорів / слідчих суддів, безпека – відповідно до вимог комплексної системи захисту інформації, інтеграція, масштабованість, повна державна власність.

Манфред Дастер, головуючий суддя Верховного суду Баварії виступив з темою «Значення інсайдерської інформації та її використання у судових провадженнях», який на початку свого виступу зазначив, що судді на засіданнях мають деяку інформацію, однак її не завжди достатньо, адже часто учасники злочину використовують шифрування даних, тому треба використовувати розвідку, але і вона не завжди ефективна, а для судження необхідні конкретні докази.

Манфред Дастер зауважив, що інсайдерська інформація важлива не тільки для прокурорів, а і для суддів, та використовується як один з основних інструментів, який приносить користь усім сторонам процесу.

«Успіх кримінального розслідування залежить від того, кого залучаємо до розслідування і чи будуть вони взаємно викривати один одного.» — зазначив Манфред Дастер.

Наприкінці виступу головуючий суддя Верховного суду Баварії Манфред Дастер подякував за запрошення прийняти участь у Конференції.

 Також на третій панелі виступили:

Кріс Фелтон, директор Академії з протидії економічної злочинності Лондонського Сіті виступив з темою «Досвід діяльності правоохоронних органів Великої Британії щодо розслідування економічних злочинів»;

Євгеній Паніотов, начальник управління організаційного, правового та технічного забезпечення Департаменту міжнародного поліцейського співробітництва Національної поліції України, полковник поліції виступив з темою «Використання інструментів Інтерполу та Європолу у протидії економічній злочинності»;

Олександр Дроздов, президент спілки адвокатів України, доцент кафедри кримінального процесу Національного юридичного університету імені Ярослава Мудрого, доктор юридичних наук, доцент виступив з темою «Конвенційні гарантії захисту інтересів суб’єктів господарювання як стратегічний напрям діяльності Бюро економічної безпеки України»;

Сергій Харитонов, завідувач кафедри кримінального права №2  Національного юридичного університету імені Ярослава Мудрого, доктор юридичних наук, доцент виступив з темою «Проблемні питання кваліфікації кримінальних правопорушень у сфері господарської діяльності на прикладі ст. 212 КК України (ухилення від сплати податків, зборів, обов’язкових платежів)»;

Василь Киричко, доцент кафедри кримінального права №1 Національного юридичного університету імені Ярослава Мудрого, кандидат юридичних наук, доцент виступив з повідомленням на тему «Щодо шахрайства з податком на додану вартість»;

Олександр Радутний, доцент кафедри кримінального права №1 Національного юридичного університету імені Ярослава Мудрого, кандидат юридичних наук, доцент виступив з повідомленням на тему «Зміни, на які чекає законодавче формулювання окремих кримінальних правопорушень в сфері господарської діяльності».

Під час підбиття підсумків Конференції Модератор Конференції доктор юридичних наук, професор Державного науково-дослідного інституту МВС України, заслужений діяч науки і техніки України Олександр Користін, який  подякував усім спікерам та учасникам Конференції, а також звернувся з проханням до усіх спікерів надіслати свої доповіді для формулювання резолюції Конференції на тему «Законодавче забезпечення діяльності Бюро економічної безпеки України».