ВГО АППУ РАЗОМ З ТВ АППУ У ТЕРНОПІЛЬСЬКІЙ ОБЛАСТІ ПРОВЕЛИ КРУГЛИЙ СТІЛ

26 вересня цього року в приміщенні Тернопільської обласної державної адміністрації, за адресою: м. Тернопіль, вулиця Михайла Грушевського, 8, Всеукраїнська громадська організація «Асоціація платників податків України» спільно з Територіальним відділення ВГО АППУ у Тернопільській області провели Круглий стіл з представниками органів виконавчої влади та українського бізнесу з питань обговорення Концепції єдиного системного документу — проекту Податкового кодексу Розвитку та Концепції Доктрини економічної безпеки України.

Очолив делегацію Грігол Катамадзе — Президент ВГО АППУ, Надзвичайний і Повноважний Посол, у складі якої були:

Людмила Герасименко — Генеральний директор ВГО АППУ,

Ірина Білотіл — Начальник Управління методології та роз’яснення податкового законодавства ВГО АППУ,

Катерина Гривнак — Начальник Управління захисту прав платників податків ВГО АППУ,

Юлія Щитнік — Начальник Управління організаційного, кадрового напрямку та комунікацій з ТВ ВГО АППУ.

Участь у Круглому столі взяв Голова Ради Територіального відділення ВГО АППУ у Тернопільській області Іван Іскерський, а також запрошені гості:

— від органів влади:

Ігор Вонс – Заступник голови Тернопільської обласної державної адміністрації;

Петро Якимчук – Заступник начальника Головного управління ДПС у Тернопільській області;

Оксана Антонович – Начальник Тернопільської митниці ДФС;

Валерій Федорейко – Голова Громадської ради при Тернопільській облдержадміністрації;

Володимир Стахів – Директор департаменту агропромислового розвитку Тернопільської облдержадміністрації;

Галина Воляник – Директор департаменту економічного розвитку і торгівлі Тернопільської облдержадміністрації.

— представники підприємств: ТРК «Подоляни», ТДВ «Шустов-спирт», ТОВ «Мрія сервіс», ТОВ «Бондіолі і Павезі Україна», ВАТ «Тернопільобленерго»  та інші.

З вітальним словом виступив Голова Ради Територіального відділення ВГО АППУ у Тернопільській області Іван Іскерський та запросив до слова Президента ВГО АППУ Грігола Катамадзе.

Грігол Катамадзе привітав усіх присутніх та презентував ТОП-10 пріоритетів бізнесу, розроблених Українською Радою Бізнесу, Спілкою Українських Підприємців, Фондом та регіональними асоціаціями. Основною метою є створення сприятливих умов для розвитку економіки: «Потрібні не точкові зміни, а системні».

Заступник голови Тернопільської обласної державної адміністрації Ігор Вонс почав свій виступ з того, що зазначив: «Секрет успіху країни – це постійна робота влади, бізнесу та громадськості, а також пріоритетне завдання для влади – це створення сприятливих умов для розвитку малого та середнього бізнесу». Також, наголосив, що зустрічі влади та бізнесу повинні проходити як діалог, що дасть позитивний ефект.

Далі Президент ВГО АППУ Грігол Катамадзе презентував учасникам Круглого столу Концепцію єдиного системного документу — проекту Податкового кодексу Розвитку та Концепцію Доктрини економічної безпеки України.

Грігол Катамадзе поінформував, що Українська Рада Бізнесу підписала Меморандуми про співпрацю з партією «Слуга народу», партією «Голос» та партією «Батьківщина».

Президент ВГО АППУ поінформував присутніх, що ВГО АППУ надіслала листи Голові Комітету Верховної Ради України з питань фінансів, податкової та митної політики Данилу Гетманцеву, а саме:

1) Асоціація виступає проти норм щодо розширення з 2021 року фіскалізації розрахункових операцій для платників єдиного податку 2-3 груп спрощеної системи оподаткування;

2) Асоціація надала пропозиції/зауваження/побажання та порівняльну таблицю до проекту Закону «Про Бюро фінансових розслідувань» від 30.08.2019 № 1208, «і дуже сподіваємося, що всі ці пропозиції бізнесу будуть враховані. І що це буде не просто перейменування, а справді буде створено єдиний орган, який займатиметься економічними правопорушеннями», — зазначив Грігол Катамадзе.

Також, Грігол Катамадзе зазначив, що Бюро фінансових розслідувань має бути не лише аналітичним органом, а й виконувати поліцейські функції з підпорядкуванням Міністерству фінансів України. «Потрібно дати декілька років українцям самозайнятися, щоб вони не виїжджали за кордон,– каже Грігол Катамадзе.– Тінь – це відповідь населення державі на неадекватне до нього ставлення (з боку ж держави)», – Грігол Катамадзе.

Президент ВГО АППУ підкреслив: «Зараз говорять, що 35% економіки в тіні, хоча два роки тому, коли був міністр Абрамович, називали більш як 56%. Екс-Президент Віктор Ющенко на Форумі UKRAINE LEVEL UP  2016 року говорив: 10% якщо вивести з тіні — це плюс 180 мільярдів додаткового бюджету, тобто виходить суто математично бюджет мав отримати                                 360 мільярдів».

Грігол Катамадзе зазначив, що фундаментальні зміни мають розпочатися з прийняття нового Податкового кодексу, нового Митного кодексу, створення Бюро фінансових розслідувань та запровадження «нульового» декларування.

Начальник управління методології та роз’яснення податкового законодавства ВГО АППУ Ірина Білотіл презентувала учасникам Круглого столу обґрунтовані розрахунки можливих втрат бюджету від запровадження нового Податкового кодексу Розвитку та компенсатори до них, які напрацьовані кращими економістами провідних аналітичних Центрів, зокрема, фахівцями САSЕ Ukraine, Інститутом соціально-економічної трансформації, та зазначила, що Податковий кодекс Розвитку є фіскально-відповідальний.

Ірина Білотіл особливу увагу акцентувала на заміні податку на прибуток податком на виведений капітал, який передбачає відтермінування сплати податку на момент виведення коштів з обороту підприємства. Орієнтовно запровадження такої моделі призводить до втрат від 30 до 40 млрд. грн. у перший рік впровадження, в той же час розрахунками МЕРТ призводить до додаткового зростання ВВП на 1,5 – 1,8 %. Зазначила, що першочерговою ідеєю запровадження податку на виведений капітал є не зниження податкового навантаження, а зміна філософії та принципів адміністрування корпоративного податку. Масштаби схем ухилення від оподаткування та безоподаткованого витоку капіталу з країни уже є 100 % аргументом на користь впровадження податку на виведений капітал.

Іншим ключовим моментом Податкового кодексу Розвитку, зазначила Ірина Білотіл, є зниження податкового навантаження на фонд оплати праці, модель якої передбачає проведення комплексної реформи в три етапи:

1) зниження порогу зі сплати ЄСВ до розміру 5 мінімальних заробітних плат, що встановлює перекладання відповідальності за високі пенсії з держави на фізичну особу, закладає базисні підходи для переходу від солідарної системи пенсійного страхування до накопичувальної;

2) збільшення розміру податкової соціальної пільги максимум до 50 % від розміру однієї мінімальної заробітної плати для тих заробітних плат, що не перевищують двох мінімальних заробітних плат, що зменшує вартість легалізації заробітних плат та стимулює детінізацію;

3) зменшення ставки ПДФО орієнтовно до 12 % для заробітних плат в діапазоні 5 – 20 мінімальних заробітних плат, із встановленням обов’язкового відрахування орієнтовно 6 % за рішенням платника податку до недержавного або державного Пенсійних фондів.

Додатковим, так званим бонусним компенсатором слугуватиме Програма добровільного розкриття інформації – особливий порядок декларування майнового стану, активів (доходів) фізичними особами – амністія капіталів, з ціллю повернути мінімум 15 % виведених капіталів.

Начальник управління захисту прав платників податків ВГО АППУ Катерина Гривнак у своєму виступі наголосила, що перегляд у бік зменшення пільг з ПДВ, наданих окремим категоріям платників (у т. ч. перегляд переліку операцій, що звільнені від оподаткування ПДВ) є одним з пріоритетних завдань. Також, поінформувала, що Асоціація виступає «за»:

1) збереження спрощеної системи оподаткування;

2) запровадження дієвих методів боротьби зі зловживаннями при продажу товарів, поширення сфери дії РРО на ризикові категорії;

3) заохочення добровільного використання РРО та отримання фіскальних чеків з перевіркою їх реєстрації – проект «Кешбек для покупця».

Щодо модифікації податку на майно, то Катерина Гривнак поінформувала, що в проекті Податкового кодексу Розвитку планується об’єднати плату за землю з податком на нерухомість, взявши за базу оціночну вартість землі з урахуванням забудови, створити автоматизовану систему для визначення оціночної вартості, визначити критерії якості до баз даних, які планується використовувати, прописати механізм переоцінки за бажанням платника, прописати механізм внесення до єдиної бази ФДМ України всіх оцінок для уникнення їх заниження, прописати механізм встановлення справжніх власників (бенефіціарів) кожної земельної ділянки та розташованих на ній об’єктів нерухомості, розробити методологію зарахування податку на житлову нерухомість до ПДФО, гармонізувати податок на житлову та нежитлову нерухомість, визначити перехідний період для проведення оцінки об’єктів оподаткування, протягом якого методика обчислення розрахункової вартості має набрати необхідну кількість даних для оцінки.

Голова Ради Територіального відділення ВГО АППУ у Тернопільській області Іван Іскерський виступив з ініціативою щодо скасування ліцензії на зберігання пального, яке використовується виключно для власних потреб, оскільки вказана норма є абсурдною, а передбачені штрафи невиправдано високі.

Професор, доктор економічних наук, завідувач кафедри обліку і контролю у сфері публічного управління Тернопільського національного економічного університету Лучко Михайло Романович висловив свою підтримку запропонованому проекту Податкового кодексу Розвитку та звернув увагу, що необхідністю сьогодення є підвищення податкової культури у суспільстві.

Засновник Територіального відділення ВГО АППУ у Тернопільській області Василь Тарас зазначив, що, на його думку, ліберальна система в світі на грані банкрутства, а необхідністю для України є перехід від стягування до сплати податків.

Кандидат економічних наук, доцент, докторант кафедри податків та фіскальної політики Тернопільського національного економічного університету Тарас Маршалок зауважив, що в нинішніх економічних умовах для України варто використовувати патерналістську модель фіскальної політики, яка передбачає більш широку участь «уряду» в економічних процесах країни, а саме:

1) жорсткі підходи до перерозподілу видатків Державного бюджету, зокрема пріоритетними повинні бути: економічний розвиток (капітальні видатки), освіта та медицина (базові елементи економічного розвитку в довгостроковій перспективі);

2) забезпечення прозорості в процедурі державних закупівель, виправлення прогалин в системі «PROZORO», що дасть змогу знизити рівень зловживань в цій сфері, ефективно використовувати державні закупівлі як інструмент стимулювання підприємницької діяльності та підвищить інвестиційну привабливість України;

3) податкова система України потребує не зміни ставок податків чи механізмів їх справляння, а удосконалення підходів до адміністрування податків, потрібно трансформувати контролюючі органи з каральних на сервісні, з одночасним унеможливленням останніх чинити тиск на бізнес;

4) закріпити на законодавчому рівні «фіскальні правила», які передбачають дотримання визначених та фіксованих фіскальних показників: розміру державного боргу та дефіциту державного бюджету, з одночасним встановленням відповідальності уряду за недотримання зафіксованих такими правилами показників. Це дасть змогу більш виважено і відповідально підходити до процесу бюджетоутворення і недопущення неефективного розподілу видатків та формування доходів бюджету країни.

Голова Громадської ради при Тернопільській облдержадміністрації Валерій Федорейко зазначив, що дві речі можуть врятувати нашу державу –розвинуте громадянське суспільство та відсутність лицемірства у взаємодії влади та бізнесу.

Наприкінці, підсумовуючи засідання Круглого столу, Президент ВГО АППУ Грігол Катамадзе подякував усім учасникам заходу за активний та конструктивний діалог, звернувся із проханням надати Асоціації пропозиції/зауваження щодо Концепції проекту Податкового кодексу Розвитку для їх опрацювання та висловив надію на подальшу підтримку бізнесу та громадськості Тернопільської області щодо Концепції проекту Податкового кодексу Розвитку.

У підсумку учасники Круглого столу обговорили нагальні проблеми бізнесу та завдяки спільній роботі ухвалили Резолюцію «Створення сприятливих умов для розвитку бізнесу через податкові та інституційні механізми».