ВГО АППУ РАЗОМ З ТВ АППУ У ХМЕЛЬНИЦЬКІЙ ОБЛАСТІ ПРОВЕЛИ КРУГЛИЙ СТІЛ

17 грудня 2019 року у місті Хмельницькому Всеукраїнська громадська організація «Асоціація платників податків України» спільно з Територіальним відділення ВГО АППУ у Хмельницькій області провели Круглий стіл з представниками органів виконавчої влади, українського бізнесу та громадськості з питань обговорення Концепції єдиного системного документу — проекту Податкового кодексу Розвитку та Концепції Доктрини економічної безпеки України в приміщенні.

Круглий стіл відбувся  в приміщенні Торгово-промислової палати за адресою:  м. Хмельницький, вул. Подільська 109/1.

Очолив делегацію Президент ВГО АППУ, Надзвичайний і Повноважний Посол Грігол Катамадзе, у складі якої були:

Генеральний директор ВГО АППУ Людмила Герасименко;

Начальник Управління захисту прав платників податків ВГО АППУ Катерина Гривнак;

Начальник Управління методології та роз’яснення податкового законодавства ВГО АППУ Ірина Білотіл;

Начальник Управління організаційного, кадрового напрямку та комунікацій з ТВ ВГО АППУ Юлія Щитнік.

Участь у Круглому столі взяли Голова ТВ ВГО АППУ у Хмельницькій області Світлана Барладина та Член Ради ВГО АППУ Аліна Скоморохова,  а також запрошені гості:

Заступник Голови Хмельницької обласної ради Валерій Лесков;

Заступник Хмельницького міського голови Володимир Гончарук;

Президент Хмельницької торгово-промислової палати Наталя Бєлякова;

Начальник відділу комунікації ГУ ДПС у Хмельницької області Віктор Чиж;

Директор Агенції регіонального розвитку Хмельницької області Роман Примуш;

Голова Союзу промисловців і підприємців Хмельницької області, Голова Об’єднання організацій роботодавців Хмельницької області Іван Дунець та інші.

Представники бізнесу: ТОВ «Тін ІМПекс», ТОВ «Автобан Трейлерз Україна», ХСПП, ООРХ, ТДВ «Хмельницькзалізобетон» та інші.

 З вітальним словом виступила  Член Ради ВГО АППУ у Хмельницькій області Аліна Скоморохова та запросила до слова Президента ВГО АППУ Грігола Катамадзе.

 Президент ВГО АППУ Грігол Катамадзе у своєму виступі зазначив, що ще у 2016 році Асоціація почала роботу над розробленням Ліберального Податкового кодексу, головною метою якого було не копіювання досвіду та норм законодавства успішних країн, а створення нового податкового законодавства, яке буде просте та зручне для ведення успішного бізнесу.

Грігол Катамадзе презентував учасникам Круглого столу Концепцію єдиного системного документу — проекту Податкового кодексу Розвитку, Концепцію Доктрини економічної безпеки України та ТОП-10 пріоритетів бізнесу щодо вдосконалення податкової та митної систем, які враховують міжнародний досвід та українські реалії та розроблені спільно із представниками реального сектору економіки.

Особливу увагу Грігол Катамадзе акцентував на новаціях Податкового кодексу Розвитку, таких як:

– запровадження податку на виведений капітал з 1 січня 2021 року, що компенсується за рахунок заходів по деофшоризації, детінізації економіки, амністії капіталів, покращення адміністрування податків та зборів;

– скасуванні військового збору, об’єднанні податку на доходи фізичних осіб (ПДФО) і єдиного внеску (ЄСВ) з поступовим зниженням податкового навантаження на фонд оплати праці сукупно до 20 %;

– збереженні спрощеної системи оподаткування;

– зміні моделі оподаткування плати за землю та податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки;

– створенні Служби фінансових розслідувань, що займатиметься правопорушеннями у сфері економіки і фінансів, ліквідувавши податкову міліцію, економічні підрозділи Нацполіції, СБУ, прокуратури. Зауважив, що законопроєкт № 1208-2 щодо створення Бюро фінансових розслідувань повинен стати повноцінним Законом, адже бізнес та суспільство з 2014 року чекають виконання політичних заяв, обіцянок Президента та передвиборчої програми партії щодо створення єдиного правоохоронного органу у сфері розслідування економічних злочинів;

– зниженні неефективних видатків загальнодержавного бюджету тощо.

Заступник Голови Хмельницької обласної ради Валерій Лесков у своєму вітальному слові зазначив, що в сьогоднішніх умовах військового конфлікту з боку Росії, для України життєво важливою є реалізація ефективної стратегії, яка не лише захистить її від зовнішньої агресії, а й дозволить швидкими темпами розбудувати потужну економіку, що стане міцним фундаментом для збереження цілісності та суверенітету України. І тому діалог між бізнесом, платниками податків та органами державної влади і місцевого самоврядування має бути за принципом оптимального поєднання державного регулювання і ринкових механізмів. Політика державних органів влади повинна бути не замінником, а каталізатором конструктивних, конкурентних ринкових процесів. Ефективна податкові механізми є складовою економічної безпеки. Обов’язковим є врахування регіональних особливостей ведення бізнесових фермерських, енергетичних, відновлювальних напрямків економічної діяльності.

Для узагальнення інформації та пропозицій з регіонів Валерій Лесков запропонував провести анкетування.

Заступник Хмельницького міського голови Володимир Гончарук у своєму виступі зауважив, що ситуація в світі і його політика змінюється настільки швидко, що максимально оперативно пристосовуватись до нових геополітичних реалій та вчасно реагувати на ті чи інші зовнішні або внутрішні чинники, є нашим обов’язком. Якщо говорити про ті зміни, які на сьогодні необхідно внести до податкового законодавства, то я виступаю за максимальне спрощення, оскільки в нас є велика кількість податків, які можна об’єднати, зменшити, ліквідувати, що дасть змогу легше адмініструвати податки, що в свою чергу призведе до зменшення витрат на саме адміністрування. Йти шляхом спрощення, яким пішли ряд країн, є життєво необхідним і це є можливим!

Також необхідно закласти норми, які стимулюватимуть експортоорієнтовані підприємства.

Крім того, необхідно розвивати громадські інституції, які забезпечують адміністрування податків і взаємодію громадян, систему співпраці і комунікації між органами державної влади та представниками бізнесу і тими, хто генерує, створює та платить податки, що унеможливить рейдерство, неоднакове застосування преференцій до учасників ринку, складність подачі декларації, що тягне за собою уникнення від оподаткування або роботу в тіні.

Все це стане стимулом для іноземців вкладати гроші в українську економіку, а для наших громадян розвивати бізнес всередині країни.

Президент Хмельницької торгово-промислової палати Наталя Бєлякова зауважила, що позиція всього бізнесу Хмельниччини одна: усі прагнуть до прозорих, однакових для всіх умов праці, детінізації бізнесу. Але є проблеми, які більше турбують великий бізнес, а є такі, що більше турбують малий бізнес і їх потрібно узгоджувати та вносити необхідні зміни до податкового законодавства України, які врегулюють ці питання. Виробництву бути і від того, як буде працювати виробництво, яку додану вартість ми зможемо створити на теренах нашого краю і нашої країни, буде залежати усе економічне майбутнє всієї нашої держави.

Начальник відділу комунікації ГУ ДПС у Хмельницької області Віктор Чиж сказав, що Хмельницький – та область, де податківці тісно співпрацюють з бізнесом. Нами (податківцями) неодноразово піднімалася ідея об’єднання ЄСВ з ПДФО, яку ми обговорюємо і позитивно сприймаємо. Ми виступаємо за спрощення адміністрування. Це шлях до детінізації  та європейського розвитку.

Директор Агенції регіонального розвитку Хмельницької області Роман Примуш розповів, що в ході проведення зустрічей з представниками бізнесу Хмельниччини, Агенція визначила декілька ключових небезпечних тенденцій для вітчизняної економіки.

По-перше, існує тенденція посилення конкуренції з боку зовнішніх сусідів. Ми на сьогодні, через низький рівень технологій та модернізацій, фактично наблизили закордонні ринки впритул до себе. За таких умов, коли інші країни активно підтримують свої виробників і свій бізнес, ми програємо в цьому плані. Щодо обговорення положень Проекту Податкового Кодексу Розвитку хочу звернути увагу на необхідність підтримки інновацій. Аналізуючи статистику Хмельницького регіону, яка навряд буде суттєво відрізнятися від статистики по країні, кількість виробленої інноваційної продукції порівняно з 2000-им роком до сьогоднішнього дня впала в 10 разів, кількість підприємств, які випускають інноваційну продукцію аналогічно знизилась в рази. Це фактично означає те, що ми перетворилися в сировинну базу, ми не створюємо додану вартість, не створюємо інноваційну продукцію, яка була би дійсно конкурентоспроможною. А тому потрібні стимули, в тому числі і податкові, які підтримували б розвиток інновацій і технологій. Цілком підтримуємо пропозицію замінити податок на прибуток на податок на виведений капітал оскільки це звільнення від податків, або податкові пільги для бізнесу, який закуповує інноваційне обладнання, або інноваційні технології, що стимулюватиме розвиток цієї галузі.

По-друге, експортоорієнтовність наших підприємств. До питання експортозаміщення треба підходити системно і стратегічно з боку держави.

По-третє, розвиток інфраструктури для бізнесу, до прикладу, створення індустріальних парків. На сьогоднішній день на Хмельниччині індустріальний парк майже нічим не відрізняється від території земельної ділянки, яка просто розміщена поруч. А тому, не дивлячись на те, що фактично вони з’являються на території України, відсутність преференцій стримує їх розвиток. Прикладом більш успішного індустріального парку можна на сьогодні назвати  Вінницький індустріальний парк, який працює за рахунок того, що Вінницька міська рада взяла на себе зобов’язання проходити всі бюрократичні процедури замість суб’єкта господарювання. Це є перевагою Вінницького індустріального парку, проте і цього замало. Тому необхідно приймати норми, в тому чисті і в податковому законодавстві, які б стимулювали розвиток такої інфраструктури.

 

Перший заступник голови Регіональної ради підприємців Хмельницької області, представник при КМУ Наталія Потапова надала зауважила щодо ФОПів: проблема № 1 ФОПів починається з потоків «сірого» товарного імпорту через відсутність політичної волі керівників держави. І допоки не буде цієї політичної волі ця проблема не вирішиться. А рішення просте: це встановити єдиний тариф, який забирає тариф на фізичних осіб через який йдуть корупційні потоки, та забрати ордерні коносаменти; проблема № 2 – відсутність в державі системно-комплексних реформ, які допомагали б бізнесу зростати та економічно просувати свої ідеї та бізнес-інтереси; проблема № 3 – вакуум, який утворився між органами влади будь-якого рівня з представниками бізнесу. Відсутність платформи регіональних представників малого і середнього бізнесу.

Основна проблема малого та середнього бізнесу на місцях в тому, що ми сплачуючи в меншій чи більшій мірі податки, не оптимізуємо витрати. А причина відсутності оптимізації витрат полягає в тому, що з бізнесом ніхто не розмовляє.  Якби місцеві бюджети почали оптимізувати витрати, то грошей би вистачило, щоб розрахуватися з валютним фондом.

Необхідно створити законодавство для контролюючих органів,  який дозволив би їм витягнути бізнес з тіні. Поки ми не зрівняємо усіх суб’єктів господарювання і не дамо їм рівних прав господарювання, як це зазначено в Конституції України, ніяке пониження чи підвищення податків, ні зупинка потоків сірого імпорту, ні зупинення розкрадання бюджетних коштів, нічого не зарадить проблемі тіньового бізнесу. Тому необхідно прийняти законодавці ініціативи і законодавці норми які зрівняють усіх суб’єктів господарювання в правах.

Проблема в існуванні на сьогоднішній день замовної нормативно-грошової оцінки землі, яка згубила і згубить багато підприємств через те, що первинна документація, що подається на місцях, ніким не аналізується, первинні тарифи по послугам ЖКГ не контролюються через відсутність методології.

Стосовно об’єднання ЄСВ і ПДФО Наталія Потапова зазначила, що це доцільно лише в тому в тому випадку, коли робочий відповідає за себе сам, а не роботодавець несе за нього відповідальність оскільки за роки незалежності України виникла величезна кількість корупційних схем по пільгам, інвалідності, тощо. Щодо відтоку спеціалістів — потрібно створювати конкурентоздатність робочого місця.

Також зауважила, що застосування та адміністрування плати за землю та податку на нерухоме майно як компенсатора втрат бюджету може спричинити значне зростання плати за землю особливо враховуючи вартість нормативно-грошової оцінки землі, яка з кожним роком зростає.

 Начальник управління захисту прав платників податків ВГО АППУ Катерина Гривнак у своєму виступі проінформувала, що в проекті Податкового кодексу Розвитку планується об’єднати плату за землю з податком на нерухомість, взявши за базу оціночну вартість землі з урахуванням забудови, створити автоматизовану систему для визначення оціночної вартості, визначити критерії якості до баз даних, які планується використовувати, прописати механізм переоцінки за бажанням платника, прописати механізм внесення до єдиної бази ФДМ України всіх оцінок для уникнення їх заниження, прописати механізм встановлення справжніх власників (бенефіціарів) кожної земельної ділянки та розташованих на ній об’єктів нерухомості, розробити методологію зарахування податку на житлову нерухомість до ПДФО, гармонізувати податок на житлову та нежитлову нерухомість, визначити перехідний період для проведення оцінки об’єктів оподаткування, протягом якого методика обчислення розрахункової вартості має набрати необхідну кількість даних для оцінки.

Начальник управління методології та роз’яснення податкового законодавства ВГО АППУ Ірина Білотіл зазначила, що ключовим моментом Податкового кодексу Розвитку є зниження податкового навантаження на фонд оплати праці, яке передбачає проведення комплексної реформи в три етапи:

1) зниження порогу зі сплати ЄСВ до розміру 5 мінімальних заробітних плат, що встановлює перекладання відповідальності за високі пенсії з держави на фізичну особу, закладає базисні підходи для переходу від солідарної системи пенсійного страхування до накопичувальної;

2) збільшення розміру податкової соціальної пільги максимум до 50 % від розміру однієї мінімальної заробітної плати для тих заробітних плат, що не перевищують двох мінімальних заробітних плат, що зменшує вартість легалізації заробітних плат та стимулює детінізацію;

3) зменшення ставки ПДФО орієнтовно до 12 % для заробітних плат в діапазоні 5 – 20 мінімальних заробітних плат, із встановленням обов’язкового відрахування орієнтовно 6 % за рішенням платника податку до недержавного або державного Пенсійних фондів.

 Учасники Круглого столу переконанні, що будь-які зволікання із проведенням необхідних для економіки України реформ призводять до величезних втрат бізнесу та держави, стримують надходження інвестицій в економіку держави, стимулюють відтік капіталу та трудових резервів, тому

 За результатами проведеного засідання учасники Круглого столу схвалили Резолюцію до Голови Верховної Ради України.

Резолюцiя_Хмел_ниц_кий

Поділитись новиною:
Останні новини
Схожі новини
29.05.202008:01 Привітання Грігола Катамадзе з обранням на посаду Президент ВГО АППУ 28.05.202018:20 Президент ВГО АППУ Грігол Катамадзе прийняв участь в нараді в Офісі Президента України з питань напрацювання законодавчих ініціатив щодо вдосконалення податкового законодавства, у зв’язку з набуттям чинності Закону № 466-ІХ 27.05.202017:12 ВГО АППУ провела он-лайн зустріч у форматі відеоконференції з Виконуючим обов’язки Голови Державної фіскальної служби України Сергієм Солодченком 26.05.202018:46 ВГО АППУ провела безкоштовний практичний семінар он-лайн у форматі відеоконференції для своїх членів 26.05.202008:37 Вітання Народу Грузії та Президенту ВГО АППУ, Віце-президенту Європейської Асоціації платників податків, Члену Наглядової Ради Української Ради Бізнесу, Надзвичайному та Повноважному Послу Гріголу Катамадзе з Днем Незалежності його Батьківщини. ВСІ НОВИНИ
Отримуйте кваліфіковану допомогу та захист, навчайтесь, поліпшуйте умови ведення вашого бізнесу та розвивайте свої бізнес-зв'язки разом із АППУ