Конкурентна політика в умовах євроінтеграції: інклюзивний діалог бізнес-спільноти та АМКУ
У Києві відбулася конференція «Конкурентна політика України в умовах євроінтеграції: державна допомога, добросовісна конкуренція та справедливі правила ринку» за участі голови Антимонопольного комітету України Павла Кириленка, державного уповноваженого АМКУ Сергія Шершуна та керівників понад тридцяти бізнес-асоціацій. Захід охопив питання від імплементації директив ЄС до захисту українських виробників під час відбудови. Конференцію організовано за підтримки Центру міжнародного приватного підприємництва (CIPE).
Ростислав Коробка, віце-президент Торгово-промислової палати України, зазначив про позитивну оцінку взаємодії ТПП з АМКУ. Він нагадав, що мережа палат налічує 24 регіональні представництва по всій країні, і зазначив, що ТПП безпосередньо стикалася з антимонопольними провадженнями та змогла конструктивно відстояти свою позицію. Як приклад ефективної роботи комітету пан Коробка навів розв’язання кризи на ринку пального, яка загострилася на тлі подій в Ормузькій протоці: АМКУ діяв зважено та фахово, гравці ринку довели відсутність змови, а ціни на пальне почали знижуватися.
Павло Кириленко, голова Антимонопольного комітету України, відповів на всі ключові питання порядку денного. Він повідомив, що з 2023 року кількість виявлених та припинених порушень законодавства, в тому числі про захист від недобросовісної конкуренції зросла щонайменше в 2,5 рази. Окремо голова АМКУ зупинився на ринку дистрибуції лікарських засобів: у листопаді 2023 року він особисто зібрав 15 дистриб’юторів, які сукупно контролювали лише 18% ринку, і запустив процес дослідження ринку, який згодом суттєво покращив конкурентне середовище у галузі. Щодо законопроєкту №12440 голова АМКУ заявив про очікування щодо його ухвалення до кінця 2026 року. На питання про захист українського бізнесу під час відбудови відповів однозначно: «Антимонопольний комітет України і надалі забезпечуватиме рівні умови конкуренції на ринках як для українських компаній так і для компаній-нерезидентів».
Микола Бойчук, представник Німецько-української промислово-торговельної палати, звернув увагу на те, що переважна більшість справ про недобросовісну конкуренцію традиційно зводиться до однієї статті закону. Тоді як інші інструменти — зокрема захист зовнішнього вигляду товару та копіювання — практично не застосовуються. Він запропонував спільно з Офісом інтелектуальної власності організувати для компаній презентацію законопроєкту про комерційну таємницю і попросив АМКУ долучитися до неї. Менеджер також поставив питання про готовність комітету розширювати правозастосування за межі статті 15-1 та про перешкоди у взаємодії з іншими держорганами.
Назарій Волянський, член правління Асоціації платників податків України, порушив тему ризиків монополізації ринків під час відбудови країни. Він повідомив, що у спілкуванні з Єврокомісією представники ЄС зазначають про пріоритетний доступ польських і швейцарських компаній до коштів Ukraine Facility. На підтвердження масштабу проблеми Назарій навів промовисту цифру: після початку повномасштабного вторгнення лише в Польщі зареєструвалося 120 тисяч українських компаній, з них 90 тисяч — ФОПи, 30 тисяч ЮО. На його думку, саме позиція АМКУ є ключовим запобіжником проти витіснення українського бізнесу іноземними гравцями в процесі відновлення.
Олександр Балдинюк, президент Асоціації «Укркондпром», представив консолідовану позицію групи «Укрхарчопром». Він наголосив, що харчова галузь має узгоджену позицію щодо ухвалення законопроєктів №6068‑Д та №12440, які імплементують євроінтеграційні норми, зокрема Директиву (ЄС) 2019/633 про недобросовісні торговельні практики, і підкреслив, що подальше відкладення цих рішень стримує розвиток конкурентного середовища.
Окремо Олександр Балдинюк зупинився на досвіді саморегулювання: він нагадав, що «Укркондпром» спільно з АМКУ розробив галузевий кодекс етики конкуренції, який фактично задає правила гри для більшості ринку. Як приклад він навів кейс, коли завдяки механізму кодексу та позиції Антимонопольного комітету виробника, що погіршив рецептуру відомих цукерок, вдалося змусити повернутися до оригінальної якості продукції.
Олексій Француз, керівник напряму GR Асоціації ритейлерів України зазначив, що торгові мережі на цей час діють доброчесно, в умовах ринкових відносин. Імплементація будь-яких директив ЄС в рамках євроінтеграції звісно потрібна, проте це необхідно робити зважено, з урахуванням воєнного часу, з дотриманням національних інтересів України та інтересів українських споживачів. Окремо він нагадав, що ще у 2023 році найбільші торгові мережі підписали Меморандум про забезпечення стабільної роботи в Україні ланцюга постачання продуктів харчування в умовах дії воєнного стану, яким встановили граничні строки розрахунків на базові продукти харчування, фактично започаткувавши таким чином саморегулювання галузі.
Юрій Пероганич, керівник Асоціації підприємств інформаційних технологій України, поставив два конкретні питання. Перше стосувалося телевізорів однієї з країн СНД — техніки, що більш ніж на 50–70% є китайською за складом, однак ввозиться з підміненими документами відповідності, що ставить добросовісних імпортерів у нерівні умови. Асоціація пообіцяла подати офіційну заяву до АМКУ.
Друге питання — нерівні умови оподаткування між українськими виробниками, які сплачують ПДВ, і міжнародними маркетплейсами. Врегулювати питання міжнародних посилок, які викривляють ринок, може законопроєкт №15112-Д. Відтак Юрій Пероганич закликав АМКУ долучитися до відповідної наради за участі міністра фінансів та підтримки проєкту.
Виступ Ігоря Житінського, голови Всеукраїнського об’єднання пасажирських перевізників, зафіксував системне напруження між дерегуляційними процесами та виживанням автостанційної мережі. За останні шість років кількість автостанцій в Україні скоротилася з 900 до менш ніж 500, і цей процес продовжується.
Додаткове занепокоєння викликали масштабні запити АМКУ на інформацію, які фактично паралізували роботу апарату підприємств. Галузь попросила відновити практику попередніх консультаційних зустрічей з комітетом і профільним міністерством — формат, який раніше дозволяв знімати напруження ще до початку формальних проваджень.
Тетяна Думенкова, заступниця голови Асоціації паливно-енергетичного бізнесу, звернула увагу на стійку тенденцію до концентрації роздрібного паливного ринку та скорочення регіональних і дискаунтерних мереж. Особливо гострою вона назвала проблему «білих плям» доступу до пального в окремих громадах, особливо у прифронтових регіонах. Асоціація запропонувала передати АМКУ власну аналітику та дані ДПС про стан ринку для врахування у моніторингових дослідженнях комітету.
Едуард Голодницький, президент International Advisers Association, поставив стратегічне питання про готовність України до гармонізації з актами прямої дії ЄС — Digital Markets Act та Digital Services Act, які після вступу до Євросоюзу матимуть пріоритет над національним законодавством.
Сергій Шершун, державний уповноважений АМКУ у відповідь зазначив, що АМКУ вже залучений до розробки відповідних законопроєктів разом із Мінцифрою, і навів приклад розслідування щодо BlaBlaCar із застосуванням класичних антимонопольних інструментів. За його словами, навіть після вступу до ЄС традиційне конкурентне право залишатиметься важливим інструментом регулювання цифрових ринків.
Євген Ріяко, представник Асоціації правників України, описав проблему публічних закупівель. Замовники у деяких випадках опиняються між протилежними позиціями АМКУ та Держаудитслужби по одних і тих самих питаннях, що унеможливлює правову визначеність. Раніше подібні суперечності вирішувала спільна робоча група при Мінекономіки — Асоціація просить її відновити.
П.Кириленко у відповідь попросив надати конкретні кейси розходжень і пообіцяв розглянути питання відновлення групи після їх аналізу.
Руслан Кузьменко, голова правління Асоціації «Парфумерія та косметика України», повідомив про критичну ситуацію з впровадженням Закону про хімічну безпеку. Державні реєстри й нотифікаційні портали, необхідні для виконання закону, досі не створені. Робоча група при Мінекономіки почала працювати лише у березні і об’єктивно не встигне завершити роботу до 1 січня 2027 року. Представник галузі попросив АМКУ підтримати відтермінування набрання законом чинності.
Голова АМКУ відповів, що не можливо вимагати виконання закону за відсутності необхідного інструментарію — не з вини бізнесу, — і попросив передати відповідні матеріали для опрацювання.
Олександр Алексєєнко, співголова комітету з питань конкуренції Американської торговельної палати, підняв питання практичного застосування статті 15 Закону про захист від недобросовісної конкуренції — норми, що стосується отримання неправомірних конкурентних переваг через порушення галузевого законодавства. На його думку, цей інструмент є перспективним, зокрема у випадках із підробленими або невідповідними документами, але практики наразі мало.
Сергій Шершун підтвердив, що стаття застосовується — зокрема у справах про перевезення без належних дозвільних документів, — і підтримав розширення цієї практики за умови подання обґрунтованих заяв від бізнесу.
За підсумками заходу учасники домовилися про передачу АМКУ конкретних кейсів і аналітичних матеріалів у рамках подальшої двосторонньої комунікації. Також домовились про подальшу систему співпрацю і доцільність організації розширених зустрічей.