Спільна он-лайн Конференція ВГО АППУ, УСПП та Антикризової Ради громадських організацій з питань імплементації норм Закону України «Про Бюро економічної безпеки України»

13.04.2021 16:45

13 квітня 2021 року відбулася спільна он-лайн Конференція з питань імплементації норм Закону України «Про Бюро економічної безпеки України», організована ВГО «Асоціація платників податків України» на чолі з Президентом АППУ Гріголом Катамадзе разом з Українським Союзом промисловців і підприємців та Антикризовою Радою громадських організацій Антикризової ради громадських організацій на чолі з Президентом Анатолієм Кінахом.

Захід відбувався оф-лайн в приміщенні Українського союзу промисловців та підприємців за участю:

Грігола Катамадзе — Надзвичайного і Повноважного Посла, Президента АППУ, Віце-президента ЄАПП, Члена Колегії ДПС України, Члена Наглядової Ради УРБ;

Анатолія Кінаха — Президента УСПП, Голови Антикризової ради громадських організацій;

Вячеслава Некрасова — радника Президента АППУ, кандидата юридичних наук, доцента, радника Голови ДФС України, помічник-консультанта народного депутата України;

Олександра Користіна — головного наукового співробітника Державного науково-дослідного інституту МВС України, доктора юридичних наук, професора, заслуженого діяча науки і техніки України;

Юлії Дроговоз — Віце-президента УСПП з питань податкової політики, Голови Комісії УСПП з питань економічної політики, сертифікованого аудитору, громадського діяча;

Святослава Дубини — експерт з фінансового та податкового права.

Члени Ради ВГО АППУ, представники УСПП та Антикризової ради громадських організацій прийняли участь он-лайн в режимі відео-конференції в Програмі ZOOM.

З вітальним словом виступив Президент УСПП, Голова Антикризової Ради громадських організацій Анатолій Кінах. Він зазначив, що дуже активно на всіх етапах нашої незалежної держави обговорювалося питання, яким чином запровадити прозорий діалог між владою та бізнесом, щоб аналітичні стандарти впроваджувати в життя.

Як підсумок таких багатогранних зусиль стало підписання Президентом України Володимиром Зеленським Закону України «Про Бюро економічної безпеки», який має дуже комплексний, інтегрований характер. Цей закон є продуктом спільних дій влади і структурованих Асоціацій бізнесу, в тому числі, Асоціації платників податків України, – зазначив він.

Анатолій Кінах відмітив, що вітає прийняття Закону України «Про Бюро економічної безпеки», в тому числі ліквідацію податкової міліції і формування відносин між платниками податків, бізнесом та державою на принципах партнерських, сервісних відносин, недопущення погіршення умов ведення бізнесу.

Він зауважив, що сьогоднішня дискусія має бути спрямована на те, що з прийняттям Закону України «Про Бюро економічної безпеки» проблеми економічної безпеки держави не вирішаться. Основне – це його реалізація.

Надалі Анатолій Кирилович зупинився на тих питаннях, які потребують опрацювання, та на ризиках, які можуть виникнути при створенні Бюро економічної безпеки та вплинути на ефективну його роботу. Це, зокрема:

— неприпустимість дублювання функцій в Службі безпеки України та Національній поліції, недопущення тиску на бізнес, що вимагає висококваліфікованого рішення та політичної волі по його реалізації;

— питання підслідності, проблематики досудового слідства. Питання підслідності потрібно чітко промоніторити з тим, щоб не погіршити умови ведення бізнесу;

— функція аналітичного продукту, співвідношення його з функціями податкового органу. Новий орган має стати перш за все аналітичним органом, який буде запобігати економічним злочинам, ґрунтуючись на даних з реєстрів;

— питання кадрової політики як з точки зору досвіду, який є сьогодні, так і формування нового складу спеціалістів. Не хотілось би, щоб держава залишила кваліфікованих спеціалістів «напризволяще». Це питання має бути під контролем держави. Орган, який здійснюватиме заходи щодо запобігання, виявлення, розслідування та розкриття злочинів у сфері фінансових ресурсів має бути сформований максимально прозоро в частині кадрового забезпечення;

— підпорядкованість новоствореного органу. Недостатня прозорість цієї норми в Законі створює відповідні ризики щодо якості кадрів;

— проект Закону № 3959-І, який прийнятий у першому читанні, не має допустити погіршення умов ведення бізнесу, детінізації економіки, підвищення рівня криміналізації. Цей законопроект є механізмом, на підставі якого має діяти Бюро економічної безпеки.

Він акцентував увагу на тому, що всі ці питання вимагають постійного моніторингу з тим, щоб досягти верховенства права, зростання рівня економіки, поліпшення інвестиційного клімату. Щоб зменшити відтік економіки спочатку потрібно створити сприятливі умови для ведення бізнесу, а тоді уже запроваджувати контроль, зосередивши увагу на захист бюджету держави, зауважив Анатолій Кирилович.

Президент УСПП також зазначив, що громадський контроль за діяльністю Бюро економічної безпеки має бути посилений, у тому числі через широке представництво представників громадськості, бізнес-Асоціацій, експертів у відповідній Громадській раді при Бюро економічної безпеки. З боку ділових Асоціацій має бути увага за кадровим забезпеченням, прозорістю призначення керівництва Бюро економічної безпеки.

Далі, Анатолій Кінах надав слово Президенту АППУ Гріголу Катамадзе.

Президент АППУ Грігол Катамадзе привітав усіх учасників он-лайн Конференції – велику аудиторію та зазначив, що Президент України Володимир Зеленський, виконуючи одну з ключових передвиборних обіцянок, не дивлячись на опір певного політичного спектра, зайняв принципову позицію, став на сторону українського бізнесу і наполегливо просував ідею створення єдиного аналітичного з правоохоронними функціями органу досудових розслідувань і остаточно поставив крапку в цьому питанні, підписавши 22 березня цього року Закон України «Про Бюро економічної безпеки України» № 1150-ІХ, який Верховна Рада ухвалила 28 січня 2021 року.

«Ми разом з Вами були активно залучені в процес підготовки цього Закону не один рік і хочу запевнити Вас, що жодне з наших напрацювань, пропозицій, доповнень та зауважень не тільки не залишені без уваги, а багато чого відображені в Законі. Наразі актуальним стає питання щодо внесення змін до Кримінального процесуального кодексу України, Закону України «Про оперативно-розшукову діяльність», безліч підзаконних актів, і нам необхідно продовжити не просто моніторити ситуацію, а і підключати наших експертів до цього процесу. Одночасно з цим, наступає дуже важливий етап — етап формування кадрового складу Бюро економічної безпеки України і це питання має бути під пильною увагою бізнес-середовища. Переконаний, зараз дуже важливо нам гідно виконати нагальне завдання і наповнити БЕБУ висококваліфікованими, патріотичними з бездоганною репутацією кадрами. І до-речі, я глибоко переконаний, що наразі є багато патріотичних, фахових працівників правоохоронних органів і вони також мають право приймати участь у конкурсі на зайняття посад у новому органі БЕБУ» — зауважив Грігол Катамадзе.

Президент АППУ у своєму виступі наголосив на тому, що одразу після підписання Президентом України Закону «Про Бюро економічної безпеки України», виходячи з того, що як оцінюють експерти, законопроєкт 3959-1 несе низку ризиків та загроз для ефективної роботи Бюро економічної безпеки України, наступає дуже відповідальний період – формування нового органу БЕБУ. Тому ми вирішили підключати до цього процесу науковців. Провівши перемовини з ректором Національного юридичного Університету імені Ярослава Мудрого Гетьманом Анатолієм Павловичем, який погодився нам допомогти, було вирішено провести 17 травня цього року науково-практичну он-лайн Конференцію щодо законодавчого забезпечення діяльності БЕБУ з фахівцями Національного юридичного Університету імені Ярослава Мудрого, представниками ВГО АППУ, УСПП та Антикризової Ради громадських організацій з обговоренням питань щодо необхідності внесення змін до Кримінального процесуального кодексу України, Закону України «Про оперативно-розшукову діяльність» та інших нормативно-правових актів тощо, пов’язаних з ефективністю роботи Бюро економічної безпеки України.

Далі Президент АППУ Грігол Катамадзе поінформував учасників Конференції, що є Доручення Прем’єр-міністра України Дениса Шмигаля до Закону України від 28 січня 2021 р. № 1150-ІХ «Про Бюро економічної безпеки України», де чітко прописані терміни виконання конкретних доручень КМУ, починаючи з травня місяця по вересень місяць цього року.

Грігол Катамадзе процитував учасникам Конференції пункт 3 Доручення до частини п’ятої статті ІЗ Закону «Про Бюро економічної безпеки»: «Міністру фінансів України Марченку С.М., Міністру розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України Петрашку І.Р., Міністру юстиції України Малюсьці Д.Л., Голові Державної служби фінансового моніторингу України Черкаському І.Б. розробити та подати на розгляд Уряду проект акту Кабінету Міністрів щодо затвердження порядку проведення заходів з оцінювання ризиків у сфері економіки у строк до 10 червня 2021 року».

Грігол Катамадзе звернув увагу на те, що ми системно проводимо свою роботу. Так, ще влітку 2020 року нами було проведено ряд Круглих столів з представниками бізнес-асоціацій, громадських організацій, бізнес-середовища та експертами щодо обговорення важливого для країни питання — концептуальних положень створення нового органу – БЕБУ. Презентували, як повинен працювати новий орган, яким він буде і одночасно заявили, що будемо проводити соціологічне опитування, до — речі вперше в сучасній українській історії — масштабний та змістовний аналіз оцінки ризиків та загроз фіскальної безпеки України, що ми і зробили, із залученням 7090 представників з ДПС, ДМС, ДФС України та бізнесу — великого, середнього та малого, з усіх без виключення регіонів України.

Вчора, я був одним із спікерів он-лайн ІІ Марафону: «РЕСТРУКТУРИЗАЦІЯ & БАНКРУТСТВО» і скориставшись нагодою, звернувся до керівників органів виконавчої влади щодо залучення нас до роботи.

«Я вважаю, що вкрай важливо, в тому числі, довести дане дослідження Марченку С.М., Петрашку І.Р., Малюсьці Д.Л., Черкаському І.Б. – виконавців Доручення Прем’єр Міністра України Дениса Шмигаля», — зауважив Президент АППУ Грігол Катамадзе.

Також, Грігол Катамадзе звернувся до Президента УСПП, Голови Антикризової Ради громадських організацій Анатолія Кінаха з пропозицією прийняти активну спільну участь в розробці Положення про Раду громадського контролю при Бюро економічної безпеки України та Порядку проведення незалежної оцінки (аудиту) ефективності діяльності Бюро економічної безпеки України.

Далі, Анатолій Кінах надав слово раднику Президента АППУ, кандидату юридичних наук, доценту Вячеславу Некрасову, який у своєму виступі зазначив, що з прийняттям Закону України № 1150-IX від 28 січня 2021 року «Про Бюро економічної безпеки України», вперше у ст.12 закону задекларовано, що діяльність цього правоохоронного органу ґрунтується на використанні ризик-орієнтованого підходу, де у ч.7 ст.2. запропоновано його визначення — «виявлення, оцінювання та визначення ризиків вчинення кримінальних правопорушень у сфері економіки, а також вжиття відповідних заходів щодо управління ризиками у спосіб та в обсязі, що забезпечують мінімізацію таких ризиків залежно від їх рівня». Обов’язковим додатком до цього закону треба розглядати і законопроєкт 3959-1, яким вносяться відповідні зміни до Кримінального кодексу України, Кримінального процесуального кодексу України, Закону України «Про оперативно-розшукову діяльність» та інших законодавчих актів.

Вячеслав Некрасов зауважив, що ризик-орієнтовний підхід передбачає його застосування у трьох взаємопов’язаних сферах правоохоронної діяльності, щоб це була завершена система:

Перша, це безпекова сфера, яка має на меті використання інструментів превентивного втручання на процеси, які впливають на тінізацію економіки. Правовим підґрунтям її застосування можуть бути будь-які законодавчі акти, зокрема Закон України «Про Бюро економічної безпеки України», «Про організаційно-правові основи боротьби з організованою злочинністю» та інші, крім Кримінального процесуального кодексу України. Тобто вона застосовується поза кримінальним процесом.

Друга, це система досудового розслідування. Вона охоплює питання щодо запровадження системи оцінки ризиків щодо початку або закриття кримінальних проваджень (проведення слідчих розшукових дій (НСРД); запровадження системи визначення пріоритетності розслідування кримінальних проваджень тощо. Це повинно було бути врегульовано у законопроєкті 3959-1.

Третя, це застосування інструментів оперативно-розшукової діяльності. Вона охоплює питання наповнення масивів БЕБУ оперативною інформацією, застосування інструментів щодо нейтралізації впливу конкретних ОЗУ на економіку, руйнування кримінальних бізнес моделей, забезпечення механізмів оперативного контролю злочинності тощо.

Також, Вячеслав Некрасов наголосив, що комплексний підхід в реалізації ідеї запровадження ризик-орієнтованого підходу передбачає врегулювання двох ключових проблемних питань, це законодавче забезпечення доступу БЕБУ до інформації (баз даних, інших інформаційних масивів) з можливістю використання сучасних аналітичних платформ та другий щодо надання БЕБУ можливостей та інструментів впливу на криміногенні процеси, як поза досудовим розслідуванням так і в межах нього.

Щодо безпекової сфери, то Вячеслав Некрасов зауважив, що в Законі України «Про Бюро економічної безпеки України» у визначенні ризик-орієнтованого підходу зазначено, що він крім «виявлення, оцінювання та визначення ризиків вчинення кримінальних правопорушень у сфері економіки», також охоплює й іншу складову «вжиття відповідних заходів щодо управління ризиками у спосіб та в обсязі, що забезпечують мінімізацію таких ризиків залежно від їх рівня». Однак закон лише містить опосередковані інструменти впливу на процес тінізації економіки.

Друга складова, це застосування ризик-орієнтованого підходу в системі досудового розслідування. Цей предмет регулювання повинен був охоплений законопроєктом 3959-1, який пройшов перше читання. Однак зміни, які пропонуються цим законопроєктом лише охоплюють питання: заборону доручати проведення слідчих (розшукових) дій оперативним підрозділам органів СБУ під час досудового розслідування кримінальних правопорушень, які віднесені законом до підслідності БЕБУ; запроваджується новий вид злочину ст. 222-2 «Шахрайство з податком на додану вартість», з метою уникнення суперечок між правоохоронними органами щодо підслідності статті 191 КК України; законопроєкт не містить будь-яких положень, які б зобов’язували прокурорів, у разі внесення до ЄРДР відомостей про злочини, іншим правоохоронним органом, що віднесені до підслідності БЕБУ, визначати у визначені терміни підслідність по таких злочинах за БЕБУ; він не містить будь-яких заборон чи обмежень щодо розслідування іншими правоохоронними органами кримінальних проваджень за злочинами, підслідними Бюро економічної безпеки України; ним визначається підслідність за БЕБ такий статей Кримінального кодексу (КК): 199, 204, 2051, 206, 212, 2121, 2181, 219, 2201, 2202, 222, 2221, 2222, 2231, 2232, 224, 229, 231, 232, 2321, 2322, 233. Однак цей перелік не є вичерпаним, щоб БЕБ був єдиним органом з розслідування злочинів у сфері економіки; передбачається посилення покарання за ухилення від сплати податків, зборів, платежів (ст. 212 КК), та інших статей (232 КК) підслідних БЕБ.

Далі, Вячеслав Некрасов зазначив, що третя складова щодо застосування інструментів оперативно-розшукової діяльності взагалі не знайшла своє відображення у зазначеному законопроєкті, тому їхньою групою було ініційовано створення робочих груп з розробки закону «Про кримінальну розвідку» замість існуючого закону «Про оперативно-розшукову діяльність». Основним питанням теорії і практики протидії кримінальним загрозам в економіці є питання підвищення спроможності державних інституцій в цьому аспекті. Порядок пріоритетів при розробці будь-яких Стратегій розвитку вимагає, щоб вже на перших стадіях їх розробки або побудови системи, наприклад економічної безпеки, наскільки це можливо, були включені елементи, що мінімізують ризики вчинення кримінальних, зокрема корупційних, правопорушень. Якщо ідентифіковану загрозу неможливо відвернути повністю, необхідно знизити ймовірність ризику до прийнятного рівня шляхом вибору відповідного рішення.

Вячеслав Некрасов зробив висновок, що можна сформувати правила ризик-менеджменту економічної безпеки правоохоронного органу:

— реагувати на ризики в межах інституціональних можливостей правоохоронного органу;

— враховувати наслідки ризику будь-якого втручання в систему економічних відносин між бізнесом та державою;

— втрати у разі реалізації загрози економічної безпеки повинні співвідноситись з витратами на її долання або мінімізацію. Модель індексу витрат, що очікуються базується на вартості витрат у системі порівняно з вірогідністю втрат. Індекс втрат, що очікуються, у разі свідомого не реагування на ризик або відсутності можливості такого реагування;

— мати декілька варіантів впливу на ризики економічної безпеки;

— приймати рішення щодо впливу на ризик лише у разі відсутності сумніву.

«Ризик-орієнтований підхід є одним з найважливіших інструментів для побудови ефективної програми протидії злочинності у сфері економіки. Розуміння цих ризиків і пов’язаних з ними факторів надає змогу вживати більш ефективних і дієвих заходів з метою унеможливлення криміналізації економічної сфери. Ризики мають динамічний характер, тому управління ризиками має здійснюватися безперервно. Необхідно, щоб присвоєні рівні ризику відповідали дійсно наявним ризикам, відображали реальну картину, і представляли ефективний метод оцінки» — наприкінці свого виступу зазначив Вячеслав Некрасов.

Президент УСПП Анатолій Кінах надав слово головному науковому співробітнику Державного науково-дослідного інституту МВС України, доктору юридичних наук, професору Олександру Користіну, який зупинився на тому, що сучасні розвинені моделі правоохоронної діяльності керовані розвідувальною аналітикою – ILP, перш за все це управлінська модель, філософія якої базується на формуванні достатнього масиву знань не лише про злочинність як явище, про статистичні дані вчинених злочинів у минулому, порівняння їх кількості за різні періоди, завдані збитки тощо, це знання, які забезпечують обізнаність: про злочинне середовище за сферами суспільства, ключові способи вчинення злочинів, ставлять акценти на найбільш небезпечних формах та проявах для суспільства, оцінюють ризики щодо окремих проявів й інше, що формує стратегічне бачення вищого керівництва правоохоронного органу щодо організаційної структури, розподілу ресурсів (матеріальних, людських), а також забезпечують інформацією оперативно-розшукову діяльність та у досудовому розслідуванні конкретних злочинів.

Олександр Користін зауважив, що стратегічний Intelligence має справжні організаційні наслідки, є базисом і пронизує весь аналітичний процес, має потенціал бути найважливішим аспектом у системі розвідувальної аналітики через здатність стратегічних продуктів впливати на загальну правоохоронну стратегію та рішення щодо використання ресурсів.

«Стратегічний Intelligence не є терміном, пов’язаним з виключно загальнодержавним правоохоронним аспектом, він також застосовується до процесу планування та розподілу ресурсів на кожному структурному рівні в межах правоохоронної політики. Базовою при цьому є аксіома аналітичної розвідки: аналітична розвідка, що не впливає на мислення того, хто приймає рішення, не є справжньою аналітичною розвідкою. При цьому ніяким чином не применшується цінність підтримки процесу розслідування, надання консультацій та іншої, не менш важливої роботи, яку виконують аналітики, але розвідувальна аналітика – це процес формування знань» — зазначив у своєму виступі Олександр Користін.

Далі він зупинився на тому, що перш за все необхідно говорити про формування «знань» у стратегічному баченні проблем злочинності, а далі стратегічне бачення структурно та змістовно визначає оперативну діяльність нижньої ланки правоохоронного органу, впливає на підвищення спроможності правоохоронного органу знижувати ризики поширення злочинності, тобто безпековий напрям забезпечується повноцінним розвитком інформаційно-аналітичної складової. Повноцінність передбачає наявність усіх рівнів: стратегічного (національного, довгострокового), оперативного (регіонального, середньострокового) та тактичного. Недорозвиненість або відсутність одного з рівнів призводить до певних проблем.

Олександр Користін наголосив, що сьогодні проблема тиску на бізнес з боку правоохоронних органів криється у двох площинах: корупція і зловживання владою представниками правоохоронних органів, а також недорозвиненість безпекової складової. На тлі значного досвіду та розвитку тактичного рівня інформаційно-аналітичної діяльності в правоохоронних органах, менш ефективного оперативного рівня та недорозвиненості стратегічного, безпекова функція залишається поза увагою і спрацьовує лише «постфактум»: вчинення злочину, відкриття кримінального провадження та проведення усіх процесуальних дій: обшуки, допити, арешти майна, вилучення носіїв інформації – втручання у бізнес-процес.

Наприкінці свого виступу Олександр Користін зауважив, що імплементація Закону України «Про Бюро економічної безпеки України» потребує компетенційного забезпечення, а ключовим завданням щодо розбудови сучасного правоохоронного органу БЕБ має стати потужний розвиток безпекової складової на основі інформаційно-аналітичної діяльності.

До дискусії долучилися:

Юлія Дроговоз — Віце-президент УСПП з питань податкової політики, Голова Комісії УСПП з питань економічної політики, сертифікований аудитор, громадський діяч;

Святослав Дубина — експерт з фінансового та податкового права;

Захарій Варналій – Член Ради ВГО АППУ, доктор економічних наук, професор кафедри фінансів Київського національного університету імені Тараса Шевченка;

Наталія Артемчук — координатор податкового та митного комітетів Європейської Бізнес Асоціації;

Тетяна Потопальська — провідний фахівець і радник президента державної компанії «Енергоатом» з питань оподаткування.

Наприкінці заходу, Президент АППУ Грігол Катамадзе подякував Президенту УСПП, Голові Антикризової Ради громадських організацій Анатолію Кінаху за якісну організацію та проведення Конференції з питань імплементації норм Закону України «Про Бюро економічної безпеки України» за участю високопрофесійних фахівців та представників бізнесу та звернувся з проханням до учасників заходу надавати свої пропозиції та зауваження за результатами Конференції на електронну адресу АППУ або УСПП.

Наостанок Грігол Катамадзе зауважив, що держава повинна якісно виконати «домашнє завдання» при формування нового органу — Бюро економічної безпеки України і поставити нарешті крапку в цьому питанні.

«Ми пройшли етап говорити, необхідно доводити своє бачення ефективної роботи БЕБУ як до органів законодавчої влади, так і до органів виконавчої влади. Дуже сподіваюсь, що нас почують», — зазначив Президент АППУ Грігол Катамадзе.

Президент УСПП, Голова Антикризової ради громадських організацій Анатолій Кінах подякував усім учасникам за активну дискусію, за висловлені у своїх доповідях та виступах пропозиції та наголосив на необхідності написати спільне Звернення УСПП та АППУ до Верховної Ради України, Кабінету Міністрів України та Президента України за результатами Конференції із застереженнями по законопроєкту 3959-1 «Про внесення змін до адміністративного та кримінального законодавства щодо запровадження діяльності Бюро економічної безпеки України».