Ринок землі, нові податки і закон про працю: головні реформи в економіці 2020-го

У передвиборчих програмах президента України Володимира Зеленського і найпредставницькішої парламентської партії «Слуга народу» містилося досить багато тез, які неможливо реалізувати, вносячи «косметичні» правки до законодавства. Ці пункти можуть бути реалізовані тільки шляхом справжніх, повноцінних реформ. Сайт «Сьогодні» з допомогою наших експертів розбирався, які ініціативи парламенту і Кабміну економічного характеру можуть претендувати на статус реформи, і яких реформ можна очікувати 2020 року.

Джерело: Сегодня

Земельна реформа

Безперечно, це найобговорюваніша і найдискусійніша реформа, яка, як очікується, почнеться вже цього року. Президент доручав підготувати законодавчу базу для неї до 1 грудня 2019 року, проте основний законопроєкт, який скасовує мораторій на продаж земель сільгосппризначення, ще не проголосований дотепер. Як, власне, і ціла низка інших. Надто вже різні інтереси переплелися навколо «земельного питання». Занадто різні уявлення в українців про те, як має бути.

Однак, незважаючи на гарячі баталії, які супроводжували підготовку і розгляд земельних законопроектів, скасування мораторію може бути проголосоване в парламенті вже найближчим часом. Першими робочими днями нового року на сайті ВР з’явився текст законопроекту №2178-10, підготовлений до другого читання. Як заявив радник прем’єр-міністра з економічних питань Олексій Мушак, «тепер справа тільки за політичною волею і бажанням зробити реформу століття».

Податкова реформа

Як повідомляли в уряді, податкова реформа стартує навесні 2020 року. А основні її нововведення набудуть чинності вже 2021 року, як того вимагає Податковий кодекс.

Зокрема, очікується, що в ході реформи буде знижений податковий тиск на зарплати і замість податку на прибуток буде введений-таки податок на виведений капітал. Щоправда, експерти прогнозують, що прийняття податкових змін теж проходитиме непросто.

«Я один із співавторів закону про податок на виведений капітал. Ми готували цю реформу з 2015 року. Там є нюанси. МВФ не подобається цей податок, а бізнес хоче, щоб він був введений замість податку на прибуток. Тому що він зменшує права податківців, і водночас від нього складніше сховатися. Зеленський обіцяв ввести ПнВК, «Слуга народу» обіцяла. Але, згідно із законодавством, зміни до Податкового кодексу повинні вноситися в першій половині року, щоб бізнес встиг підготуватися. Думаю, навесні будуть бійки через податкову реформу», – говорить фінансист, президент інвестиційної групи «Універ» Тарас Козак.

Реформа трудового законодавства

Про необхідність суттєво змінити, осучаснити трудові відносини в уряді говорили ще з осені. Останніми днями грудня Кабмін схвалив проєкт закону «Про працю», який повинен прийти на зміну нинішньому Кодексу законів про працю. 3 січня законопроєкт був поданий до парламенту (№2708), і експерти також обіцяють бурхливі дискусії у Верховній Раді і в суспільстві з приводу запропонованих змін. Новини «Сьогодні» вже розповідали про головні зміни в трудовому законодавстві. Крім введення електронних трудових книжок і гнучкого графіка роботи, законопроект значно спрощує для роботодавця процедуру звільнення працівників, що багатьом може не сподобатися.

«У нас працює Трудовий кодекс ще радянських часів. Для свого часу він був дуже правильний, але на сьогодні він вже дуже застарів. Сьогодні на працівника фактично немає управи. Він може не робити свою роботу, але звільнити його не можна, тому що у нього, наприклад, маленькі діти, позитивна характеристика або ще щось. І через це, з одного боку, страждає бізнес, а з іншого боку – страждають громадяни. Це одна з причин, чому компанії дуже неохоче приймають людей на постійну роботу. Тому що вони розуміють, що звільнити людину буде складно. Новий законопроєкт передбачає, що, якщо ти працюєш нормально – ніхто ніколи тебе не звільнить. А починаєш зловживати – у роботодавця повинна бути можливість звільнити працівника за кілька днів. Звичайно, віддавши йому належні гроші. Але, думаю, на цю тему теж буде дуже багато розмов і бійок, і популізму. Різні політсили нібито захищатимуть робітничий клас, хоча насправді потрібно захищати економіку, тому що вона у нас відстає», – каже Тарас Козак.

Продовження пенсійної реформи

Очікується, що 2020 року в Україні може бути введена другий ступінь пенсійного страхування – обов’язкове накопичувальне пенсійне страхування. Проєкт відповідного закону також був поданий до Верховної Ради буквально перед Новим роком.

Для того, щоб впровадити накопичувальні пенсії, потрібно створити відповідну інфраструктуру і надійний законодавчий захист вкладів майбутніх пенсіонерів. Цим, схоже, і займатимуться 2020-го. Але ввести в дію закон про загальнообов’язкове накопичувальне пенсійне забезпеченні планується тільки з 2021 року.

Створення Бюро фінансових розслідувань

Серйозним кроком щодо поліпшення бізнес-клімату в Україні та зниження тиску на бізнес, як очікується, стане створення Бюро фінансових розслідувань (БФР) 2020 року. Як очікується, ця служба єдина матиме повноваження розслідувати економічні злочини і зловживання.

«Зараз економічними злочинами займаються податкова міліція, і СБУ, і прокуратура, і МВС. Тому що там гроші. А наша корумпована правоохоронна система «працює» там, де гроші, а не там, де безпека громадян і країни. Тому закон про спеціальну службу вкрай необхідний», – вважає Тарас Козак.

Закон про Бюро фінрозслідувань, за дорученням президента, повинен був з’явитися ще до 1 жовтня 2019 року. Але досі він прийнятий тільки в першому читанні. Однак є ймовірність, що нова служба, яку намагаються створити не перший рік, 2020-го таки почне свою роботу.

Дешеві кредити для бізнесу

Однією із серйозних перешкод для розвитку бізнесу і виробництва в Україні називають відсутність «дешевих грошей», тобто доступних кредитів для бізнесу. 2020 року цю проблему спробують розв’язати. Кабмін оголосив про запуск з 1 лютого. З лютого 2020 року уряд оголосив про запуску програми з пільгового кредитування малого бізнесу в усіх сферах економіки. Представникам малого та мікробізнесу обіцяють видавати до 1,5 млн грн (залежно від кількості бажаючих) всього під 5-9% річних. На ці цілі в бюджеті передбачається виділити мінімум 5 млрд грн.

Експерти вважають, що така програма при правильній реалізації здатна дати хороший імпульс для розвитку бізнесу.

«Важливо, що підприємцям дадуть нові умови кредитування. Якщо цей механізм запрацює, це дасть хороший поштовх для розвитку малого підприємництва», – говорить голова Ради Інституту податкових реформ, віцепрезидент Асоціації платників податків України Олена Хотенко.

Трас Козак, втім, застерігає від надмірної зарегульованості такої програми з боку держави.

«Кредитування малого бізнесу під 5% – це дуже хороша ідея. Наша економіка страждає від відсутності інвестицій, від відсутності дешевих грошей. Нашим підприємцям дуже важко конкурувати, наприклад, з поляками або чехами, бо вони можуть залучати гроші під 5%, а наші – під 25%. Ми бачимо, що Нацбанк нарешті почав опускати облікову ставку. Наприкінці січня буде чергове засідання правління НБУ і, думаю, ставка знизиться ще відсотка на півтора. Але вона, як і раніше, буде ще високою. А програма, яку анонсував уряд, може вистрілити, якщо вона буде правильно побудована. Важливо, хто вибиратиме претендентів, хто нестиме відповідальність за неповернення. Якщо вибиратиме держава – дуже погано. Тому що чиновник не відповідає за свої кроки. Якщо ж вибиратимуть банки, це буде краще. Держава повинна тільки ставити прості, розумні правила гри. Щоб було зрозуміло, хто може брати участь у програмі, які умови. І компенсувати різницю між банківською ставкою і 5% річних», – переконаний експерт.

Судова реформа

Мабуть, це одна з найзатребуваніших суспільством реформ, але водночас одна з найсумнівніших в плані успішності. Здавалося б, судова реформа не пов’язана безпосередньо з економікою. Але водночас багато експертів – як українські, так і зарубіжні – твердять про те, що розвитку української економіки, приходу інвестицій заважає саме корумпованість судової системи і відсутність надійного захисту права власності. Усунути ці проблеми «косметичним ремонтом» судової системи навряд чи вийде. Одна така спроба «очистити» систему» вже була зроблена кілька років тому, але, на думку багатьох, з тріском провалилася. Чи буде спроба №2?

«Нереформованість судової системи – це одна з перешкод для приходу до України інвесторів. На жаль, наша судова система не дає об’єктивних рішень щодо спорів і позовів. А доти, доки не буде проведена судова реформа, всі інші реформи і зміни зводитимуться до нуля», – вважає Олена Хотенко.

Судової реформи як такої нова українська влада поки не анонсувала. Однак на сайті Верховної Ради останнім часом зареєстровано досить багато законопроєктів, які передбачають суттєві зміни в роботі органів правопорядку і правосуддя. Тож є надія, що 2020 року в цій сфері принаймні почнуть наводити порядок.

Ми перерахували далеко не всі серйозні економічні нововведення, які повинні бути запущені 2020 року. Так, Олена Хотенко в числі найважливіших програм називає популяризацію України як туристичної країни, на що в бюджеті закладено майже 240 млн грн, і планований перепис населення. І, хоча прямого і швидкого економічного ефекту ці заходи не несуть, але в перспективі вони, кожен по-своєму, можуть справити позитивний вплив на фінансове становище нашої країни.

Поділитись новиною:
Останні новини
Схожі новини
Отримуйте кваліфіковану допомогу та захист, навчайтесь, поліпшуйте умови ведення вашого бізнесу та розвивайте свої бізнес-зв'язки разом із АППУ