Представники керівного складу ВГО «Асоціація платників податків України» на чолі з Президентом Асоціації Гріголом Катамадзе взяли участь в роботі Круглого столу за темою: «Бюро економічної безпеки працює. Чи сталося, як гадалося?»

23 травня цього року в Київській торгово-промисловій палаті (КТПП) відбулась зустріч у форматі Круглого столу  з обговорення питання: «Бюро економічної безпеки працює. Чи сталося, як гадалося?», яка  була організована Комітетом з питань безпеки ведення бізнесу при КТПП  у партнерстві з Палатою.

Предметом обговорення Круглого столу були питання:

— Мета створення БЕБ. Чи вона досягнута?

—  Аналітичний продукт в теорії і практиці;

— Арешт рахунків та активів у кримінальних провадженнях. Проблемні питання.

Від ВГО АППУ в роботі Круглого столу оф-лайн взяли участь:

Грігол Катамадзе — Надзвичайний і Повноважний Посол, Президент ВГО «Асоціація платників податків України», Віце-президент Асоціації платників податків Європи;

Йосип Бучинський – Модератор та Доповідач на заході — Віце-президент ВГО АППУ  з питань взаємодії з Бюро фінансових розслідувань та надання юридичної допомоги ВГО АППУ, Голова Комітету з питань безпеки ведення бізнесу КТПП, Голова АО «Яр.ВАЛ»;

Андрій Антонищак — Віце-президент ВГО АППУ з питань правоохоронної діяльності;

Дмитро Басалаєв — Доповідач на заході — Адвокат, представник Департаменту по взаємодії з БЕБ та ВГО АППУ;

В’ячеслав Некрасов –  д.ю.н., професор Національної академії внутрішніх справ, радник Президента ВГО АППУ;

Давид Алханішвілі — радник Президента  ВГО АППУ.

Он-лайн від ВГО АППУ взяли участь:

Людмила Герасименко – Генеральний директор ВГО АППУ;

Леся Кашпур та Вікторія Беспалова – провідні фахівці Генеральної дирекції ВГО АППУ.

Доповідачами на Круглому столі виступили також:

Валерій БУНЯК — Заступник голови Комітету з питань безпеки ведення бізнесу КТПП, Керуючий партнер «BSB Partners»; та інші.

Також учасниками засідання Круглого столу оф-лайн були:

Віталій МАЙСТРЕНКО — Віце-президент КТПП;

Ольга Василевська-Смаглюк – народний депутат України, член Комітету Верховної Ради України з питань фінансів, податкової та митної політики, співавтор Закону України «Про Бюро економічної безпеки України»;

Віта Полянська – помічник-консультант народного депутата України Ольги Василевської-Смаглюк; 

Павло Слободянюк – суддя Шевченківського районного суду м. Києва;

Ірина Тихоненко – судовий експерт-економіст;

Оксана Журба – редактор, журналіст «Юридична Газета».

Відкрив засідання Круглого столу Віце-президент КТПП Віталій Майстренко, який  привітав учасників зустрічі та зазначив, що КТПП вкотре виступає дискусійною платформою для бізнесу та влади з метою пошуку спільних шляхів для вирішення проблемних питань сьогодення. З огляду на зазначене, Віталій Майстренко  закликав до активного спілкування  та плідної співпраці на заході.

Далі учасників  привітав  Модератор заходу  Йосип Бучинський, який, зокрема зазначив, що тема Круглого столу є дуже актуальною і важливою як для бізнесу, так і для суспільства в цілому, оскільки представники бізнесу є найбільш активною частиною  суспільства, бізнес – це робочі місця. Також він зауважив, що тема заходу є продовженням розмови, яка відбулась на засіданні  Комітету з питань безпеки ведення бізнесу КТПП 03 червня 2021 року, на якому обговорювалось питання: «Чи забезпечить усунення дублювання функцій правоохоронних органів щодо контролю/перевірок бізнесу Законопроект 3959-1 «Про внесення змін до адміністративного та кримінального законодавства щодо запровадження діяльності Бюро економічної безпеки України»? Йосип Бучинський запропонував учасникам в ході роботи Круглого столу  обмінятись думками з приводу двох аспектів, які сьогодні вже очевидно складають суттєву проблему в роботі бізнесу – це все те ж дублювання правоохоронних відомств у втручанні в роботу бізнесу і «Аналітичний продукт», як основний інструмент тиску на бізнес з боку працівників БЕБ. Модератор засідання Круглого столу проінформував присутніх, що ініціатори проведення  Круглого столу жодним чином не мали на меті визначення будь-кого винуватим у тих проблемах, які обговорюються та запросив учасників до обміну професійними думками і пропозиціями щодо того, що конкретно можливо зробити, які корективи внести в норми діючого вже законодавства, щоб наслідком їх стали зміни в роботі конкретних відомств (підрозділів) і це разом мало б наслідком зменшення протиправного тиску на бізнес.

Перед присутніми виступив  Валерій Буняк, який зупинився на основних проблемах, які перешкоджають досягненню основної мети створення Бюро економічної безпеки, а саме: усунення дублювання функцій різних правоохоронних органів у сфері економіки, у першу чергу в розслідуванні податкових злочинів, і недопущення тим самим невиправданого тиску на бізнес. Серед проблем він зазначив наступні:  розслідуванням злочинів у сфері економіки займаються, крім БЕБ, також органи ДБР, Національної поліції та навіть Служби безпеки України, та, як наслідок, зловживання з підслідністю, які мають різні форми.

Окремо Валерій Буняк окреслив питання  теорії та практики використання «Аналітичного продукту» як документа, що встановлює факт спричинення збитків державі, та зазначив, що «системний аналіз Закону України «Про Бюро економічної безпеки України» дає підстави для висновків, що «Аналітичний продукт» не є джерелом доказів (доказом) у кримінальному проваджені, але має на меті інші, суто управлінські цілі». Тож  аналітичний матеріал не є документом для цілей Податкового Кодексу України, а відповідно – не може виступати підставою до висновків судовим експертом стосовно повноти або неповноти сплати податків суб’єктом господарювання.  В своїй доповіді Валерій Буняк зазначив  проблемні питання арешту рахунків і активів, що на практиці є найбільш розповсюдженою формою тиску правоохоронців на бізнес.

Дискреційність підходів суддів різних регіонів і різних судів у питанні арешту майна, поєднана з відсутністю єдності судової практики в цьому питанні, дає всі підстави говорити про високі корупціогенні ризики в цьому питанні, в тому числі пов’язаними з тиском на бізнес. Відповідно, з метою забезпечення єдності судової практики та недопущенні протиправного тиску на бізнес у певних окремих регіонах (де позапроцесуальний зв’язок між правоохоронцями, прокуратурою та суддями може бути досить тісний, нерідко поєднаний родинним відносинами), Валерій Буняк висловив пропозицію  необхідності внесення змін до ст. 424 КПК України та допустити касаційне оскарження ухвал слідчого судді  (після апеляційного перегляду) або апеляційного суду про арешт майна (рахунків і активів) третіх осіб. Також доповідач запропонував до обговорення перелік змін до  статей 171 і 173 КПК України.

Далі виступив Дмитро Басалаєв, який погодився з аргументами   попереднього спікера  щодо недосягнення задекларованої мети створення  Бюро економічної безпеки України. «В моїй практичній діяльності як адвоката та як представника Директорату Асоціації платників податків України є приклади  розслідування  кримінальних проваджень, пов’язаних з оподаткуванням, усіма правоохоронними органами (не тільки Бюро економічної безпеки України, а й Національною поліцією, ДБР та СБУ). Необ’єктивність, упередженість претензій та методи досудового розслідування в однаковій мірі характерні для них усіх», — зазначив він.

По питанню застосування  «Аналітичного продукту», як інструменту тиску на бізнес, Дмитро Басалаєв також підтримав Валерія Буняка та додав: «…на моє переконання (а я впевнений що ця думка буде підтримана всіма фахівцями-економістами експертного рівня) без дослідження наявних первинних документів неможливо об’єктивно та обґрунтовано зробити висновок про спричинення збитків бюджету». В даному контексті  Дмитро Басалаєв зауважив, що ст.212 КК України є бланкетною, вона відсилає до норм Податкового Кодексу України. Кримінальні провадження, в основі яких є виключно «Аналітичний продукт», а не акт податкової перевірки, проведеної у відповідності до норм Податкового кодексу,  не мають, на його переконання, обґрунтованої судової перспективи в розумінні винесення можливого обвинувального вироку, але мають «ефект» в якості інструменту тиску на бізнес, як підстава для проведення обшуків, накладення арешту на активи та банківські рахунки.

Народний депутат України Ольга Василевська-Смаглюк, яка була співавтором Закону України «Про Бюро економічної безпеки України» та наразі входить до складу Тимчасова слідча комісія з питань розслідування можливих фактів порушень законодавства України посадовими особами Бюро економічної безпеки України, висловила готовність до практичної та конструктивної взаємодії з бізнесом в процесі підготовки змін та доповнень до Закону України «Про Бюро економічної безпеки України», які дадуть змогу ефективному перезавантаженню БЕБ,  гарантуючи справедливість та прозорість його діяльності.

Активний учасник обговорення Закону України «Про Бюро економічної безпеки України» В’ячеслав Некрасов зазначив, що норми статей 12 та 13 Закону України «Про Бюро економічної безпеки України» щодо застосування ризик-орієнтовний підходу та  комплексу заходів з оцінювання ризиків у сфері економіки на практиці носять лише декларативний характер, оскільки механізм їх реалізації не забезпечений відповідними підзаконними актами, як і не прописані на законодавчому рівні процедури, необхідні в діяльності БЕБ як національного координатора системи економічної безпеки. Тому, на сьогодні, у правоохоронців є лише один інструмент реагування на виявлене порушення — кримінальне провадження. В’ячеслав Некрасов вніс пропозицію щодо ініціювання слухань в Верховній Раді України по розробці певних алгоритмів застосування спеціальних законів, які регулюють діяльність правоохоронних органів.

Емоційно виступив на засіданні Круглого столу  Андрій Антонищак, який зазначив, що ефективна робота відомства в значній мірі залежить від правильного та неупередженого підбору кадрів, в першу чергу керівника відомства, який спроможний сформувати професійну, кваліфіковану  та вмотивовану на результат команду, адже довіра до держави формуються з довіри до тих, хто діє від імені держави. В зв’язку з зазначеним, необхідно, на його думку, прискорити розгляд Законопроєкту по БЕБ в першому читанні для інформування суспільства про внесені зміни та новації. Також він наголосив на необхідності  розгляду питання запровадження податку на виведений капітал, як елементу податкової реформи.

Грігол Катамадзе в своєму виступі, подякував Віталію Майстренко, Ользі   Василевській-Смаглюк, Йосипу Бучинському за ініціативу проведення засідання Круглого столу з обговорення проблем діяльності БЕБ. Зробивши ретроспективу в період участі в конкурсному відборі на посаду керівника БЕБ Грігол Катамадзе зазначив: «Хочу навести слова з мого листа, якій я надіслав Конкурсній комісії: «Для мене дуже важливо, щоб Конкурсна комісія прийняла законне, об’єктивне і  справедливе рішення». Однак, вже через півтора року владою створена Тимчасова слідча комісія з питань розслідування можливих фактів порушень законодавства України посадовими особами Бюро економічної безпеки України, чого й треба було очікувати». Президент АППУ акцентував увагу присутніх на необхідності здійснення в умовах руху України в напрямку членства в Євросоюзі важливого вибору —  це впровадження нової моделі поліцейської діяльності, яка в країнах Європи, США вже випробувана тривалий час. Поліцейська діяльність керована розвідувальною аналітикою (так звана ILP — Inteligence Led Policing), є наріжним каменем сучасної правоохоронної практики, яка підкреслює проактивну і превентивну загальну методологію, і яка дає можливість правоохоронцям на один крок випереджати злочинців. ILP модель дає правоохоронцям визначати і бачити тенденції та закономірності, які пов’язують різні злочини, осіб і їх місцезнаходження, а це в свою чергу дає можливість набагато швидше і ефективніше реагувати та запобігати злочинам. Впровадження нових методів є складним процесом, але повинно були  розуміння того, що зазначені дії напряму корелюються з Комплексним стратегічним планом реформування органів правопорядку, який  12  травня цього року підписав Президент України Володимир Зеленський.

Асоціація платників податків теж не стоїть осторонь. Так, було залучено відповідних фахівців та експертів, якими розроблені відповідні IT- технологічні продукти, які визначають алгоритми визначення економічних ризиків та повністю виключать втручання в роботу в «ручному режимі». Дані розробки є вкрай  необхідними в роботі БЕБ, тож Асоціація  веде пошук іноземних партнерів для фінансової  підтримки процесу виготовлення продукту з подальшою  передачею в користування БЕБ.

Грігол Катамадзе звернувся до народного депутата України Ольги Василевської — Смаглюк, яка є заступником Голови зазначеної Тимчасової слідчої комісії, з пропозицією  провести спільне засідання Комісії та  представників бізнес- асоціацій, що входять до складу  Української Ради Бізнесу, з метою інформування бізнес-суспільства про напрацювання та попередні висновки щодо роботи БЕБ. Одним із ефективних кроків  по  виправленню ситуації, що склалась в діяльності зазначеної структури, на думку Грігола Катамадзе, є проведення одночасного перезавантаження БЕБ, Державної податкової служби та  Митниці, і, першочергово, прискорення процесу прийняття Законопроєкту № 9080 «Проект Закону про внесення змін до Закону України «Про Бюро економічної безпеки України».

Засідання Круглого столу відбулося конструктивно, в форматі діалогу. Учасники мали змогу  обмінятися своїми думками та напрацюваннями щодо необхідності вирішення нагальних проблем в функціонуванні Бюро економічної безпеки. Всі пропозиції та зауваження будуть узагальнені Комітетом з питань безпеки ведення бізнесу при КТПП та  направлені до відповідних органів законодавчої та виконавчої влади.