Інтернет-конференція: «Податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки — 2020» (частина ІІ)

На запитання платників податків відповідає Начальник управління методології та роз’яснення податкового законодавства АППУ Ірина Білотіл

Основні аспекти про сплату податку фізичними особами
Платниками податку нерухомість є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які є власниками об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості (266.1.1 ПКУ). У 2020 році фізичні особи сплачують податок на нерухомість за попередній (звітний) період — 2019 рік.
Обчислення суми податку з об’єктів житлової та нежитлової нерухомості, які перебувають у власності фізичних осіб, здійснюється податковим органом за місцем податкової адреси (місцем реєстрації) власника такої нерухомості. Сплачується податок за місцем розташування об’єкта/об’єктів нерухомості.
Базою оподаткування є загальна площа об’єкта житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його часток (266.3.1 ПКУ).
Розмір ставки податку встановлюють за своїм рішенням сільські, селищні, міські ради або ради об’єднаних територіальних громад (266.5 ПКУ).
Розмір ставки податку не може перевищувати 1,5 % розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року, за 1 кв. метр бази оподаткування (266.5 ПКУ).
Максимальний розмір ставки податку у 2019 році становить 62,60 грн. за 1 кв. м. (4173 грн х 1,5 %), у 2020 році граничний розмір податку на нерухомість — 70,85 грн. за 1 кв. м. (4723 грн х 1,5 %).
Про актуальні для свого населеного пункту ставки податку можна дізнатися за посиланням: https://tax.gov.ua/rishennya-mistsevih-rad-/

У зв’язку з проведенням заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню COVID-19, не сплачується податок на нерухомість за березень і квітень 2020 року. Як перерахувати податок фізичній особі?
Тимчасово на період з 01 березня по 30 квітня 2020 року, на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), скасовується сплата податку на нерухомість лише за об’єкти нежитлової нерухомості, які перебувають у власності як юридичних, так і фізичних осіб (Закон України від 17 березня 2020 року № 533-ІХ).
Оскільки фізичні особи сплачують податок на нерухомість у 2020 році за попередній базовий (звітний) 2019 рік, то вищезазначене звільнення від оподаткування об’єктів нежитлової нерухомості для фізичних осіб фактично врахується у наступному 2021 році. Нараховані фізичним особам суми податку на нерухомість у 2020 році за 2019 рік сплачуються у загальному порядку.
Фізичним особам — платникам податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, перерахунок податку за 2020 рік здійснюватиме контролюючий орган (п. 52 прим. 5 підрозд. 10 розд. ХХ ПКУ).
Також платникам податку надано право звертатися до контролюючого органу за місцем проживання (реєстрації) для проведення звірки даних щодо нарахування податку на нерухомість (266.7.3 ПКУ).
Платники податку — юридичні особи, що відповідно до підпункту 266.7.5 ПКУ уже подали податкову декларацію з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки за 2020 рік, мають право подати уточнюючу податкову декларацію, в якій відобразити зміни податкового зобов’язання із сплати податку на нерухомість, за відповідні місяці (п. 52 прим. 5 підрозд. 10 розд. ХХ ПКУ).

Чи оподатковуються податком на нерухомість гараж? Скільки доведеться сплатити за нього в м. Києві?
Така споруда як гараж відносяться до нежитлової нерухомості. Вираховує суму податку з об’єктів нежитлової нерухомості, яка належить фізичним особам, орган Державної податкової служби.
Фізичні особи у 2020 році сплачують податок на нерухоме майно за базовий податковий (звітний) період — 2019 рік із застосуванням минулорічних ставок і пільг. За 2019 рік, згідно з ПКУ, за 1 кв. метр нежитлової нерухомості її власник має платити не більш ніж 1,5 відсоток мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного року.
Крім того, міські, селищні та сільські ради можуть встановлювати пільги з податку, що сплачується на відповідній території з об’єктів і нежитлової нерухомості.

• за гаражі наземні 1,5 % МЗП (4173 грн х 1,5% = 62,60 грн.);
• за гаражі підземні — 0,010 % МЗМ (4173 грн х 0,010 % = 0,42 грн.).

На подвір’ї старий будинок прабабусі, який почав розвалюватися. Планую знесення, тому що він в аварійному стані. В технічній документації він рахується. Чи можу за такий будинок не сплачувати податок на нерухомість?
Житлова нерухомість непридатна для проживання, у тому числі у зв’язку з аварійним станом, не є об’єктом оподаткування податком на нерухомість, за умови, що вона визнана такою згідно з рішенням сільської, селищної, міської ради або ради об’єднаної територіальної громади, що створена згідно із законом та перспективним планом формування територій громад (266.2.2 ПКУ). Тобто, наявність рішення місцевої ради або ради об’єднаної територіальної громади про те, що житлова нерухомість є непридатна для проживання, є обов’язковим.
У разі знесення будинку, не зволікайте і приведіть технічну документацію у відповідність до реального стану справ та зверніться з письмовою заявою до контролюючого органу за місцем проживання (реєстрації) для проведення звірки даних щодо нарахування податку на нерухомість на підставі оригіналів відповідних документів щодо об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості (266.7.3 ПКУ).
Оскільки, база оподаткування об’єктів житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, які перебувають у власності фізичних осіб, обчислюється контролюючим органом на підставі даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, що безоплатно надаються органами державної реєстрації прав на нерухоме майно та/або на підставі оригіналів відповідних документів платника податків, зокрема документів на право власності (266.3.2 ПКУ).

Чи будемо ми сплачувати податок на нерухомість, якщо в нашій сім’ї народиться третя дитина?
Згідно Закону України від 26.06.2001 року № 2402-III «Про охорону дитинства» (в редакції від 09.08.2019) багатодітна сім’я — сім’я, в якій подружжя (чоловік та жінка) перебуває у зареєстрованому шлюбі, разом проживає та виховує трьох і більше дітей.
Однак, відповідно 266.2.2 ПКУ не є об’єктом оподаткування об’єкти житлової нерухомості, які належать багатодітним або прийомним сім’ям, у яких виховується п’ять та більше дітей.
Тобто, згідно прямої норми ПКУ багатодітній сім’ї, в якій виховується троє дітей, сплачувати податок доведеться на загальних підставах.
Проте, слід зазначити, що ставки податку та пільги залежать від рішень, встановлених сільськими, селищними, міськими радами або радами об’єднаних територіальних громад на кожній окремій території, де знаходяться об’єкти нерухомості. Варто проаналізувати Рішення Вашої місцевої ради або ж звернутися з письмовою заявою до контролюючого органу за місцем проживання (реєстрації) для проведення звірки даних, зокрема, щодо права на користування пільгою зі сплати податку.
Статус багатодітної сім’ї і дітей з такої сім’ї та їх право на отримання пільг згідно із Законом № 2402 підтверджує посвідчення (п.2 Порядку виготовлення і видачі посвідчень батьків та дитини з багатодітної сім’ї, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 02.03.2010 року № 209 «Деякі питання виготовлення і видачі посвідчень батьків та дитини з багатодітної сім’ї»).
Родина, в якій з’являється п’ята дитина, при наявності документів (посвідчення тощо), що підтверджують статус багатодітної сім’ї та дітей з такої сім’ї, починаючи з місяця набуття статусу багатодітної сім’ї не є об’єктом оподаткування податком на нерухомість за об’єкти житлової нерухомості.
За період з 01 січня звітного року до початку того місяця, в якому народилася п’ята дитина, податок за об’єкти житлової нерухомості сплачується на загальних підставах.

Якщо житловий будинок отриманий у спадщину після смерті його власника, то який порядок обчислення податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки?
Для фізичної особи, яка отримала об’єкт житлової нерухомості у спадщину після смерті його власника, податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, обчислюється за місцем її податкової адреси (місцем реєстрації), починаючи з місяця, в якому виникло право власності.

Як нараховується податок на нерухомість, якщо об’єкт нерухомості був проданий посеред року?
Так, для податку на нерухомість базовий податковий (звітний) період дорівнює календарному року (266.6.1 ПКУ).
У разі переходу права власності на об’єкт оподаткування від одного власника до іншого протягом календарного року податок обчислюється для попереднього власника за період з 1 січня цього року до початку того місяця, в якому припинилося право власності на зазначений об’єкт оподаткування, а для нового власника — починаючи з місяця, в якому він набув право власності (266.8.1 ПКУ).
Якщо фізична особа придбала та продала об’єкт нерухомості в межах одного місяця, то за наявності документального підтвердження, що засвідчує перехід прав власності від продавця до покупця (договір купівлі-продажу тощо), податок на нерухомість за такий об’єкт контролюючими органами не нараховується.

Власник нерухомості, зареєстрованої в зоні АТО, тимчасово проживає у Києві. Куди надійде квитанція про сплату податку на нерухоме майно?
Податкове/податкові повідомлення-рішення про сплату суми/сум податку, обчисленого згідно з підпунктом 266.7.1 пункту 266.7 цієї статті, та відповідні платіжні реквізити, зокрема, органів місцевого самоврядування за місцезнаходженням кожного з об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, надсилаються (вручаються) платнику податку контролюючим органом за місцем його податкової адреси (місцем реєстрації) до 1 липня року, що настає за базовим податковим (звітним) періодом (роком) (266.7.2 ПКУ).
Проте слід зауважити, що об’єкти житлової та нежитлової нерухомості, що розташовані на тимчасово окупованій території та/або території населених пунктів на лінії зіткнення, які перебувають у власності фізичних або юридичних осіб, не є об’єктом оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, відповідно до статті 266 ПКУ у період з 14 квітня 2014 року по 31 грудня року, в якому завершено проведення антитерористичної операції та/або операції Об’єднаних сил (ООС).
Нараховані та сплачені за період проведення антитерористичної операції суми податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, згідно із статтею 266 ПКУ вважаються надміру сплаченими грошовими зобов’язаннями та підлягають поверненню (пп. 38.6 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» ПКУ).

Будинок добудовуємо, тому в експлуатацію ще не здавали. Як бути з податком на нерухомість?
База оподаткування об’єктів житлової нерухомості обчислюється на підставі даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та/або на підставі оригіналів відповідних документів платника податків, зокрема, документів на право власності. Це передбачено пп. 266.3.2 ПКУ.
Тож право власності на нерухоме майно виникає з моменту завершення будівництва, прийняття до експлуатації та отримання на нього правовстановлюючих документів.

До якого податкового органу сплачувати податок, якщо нерухомість знаходиться в різних населених пунктах?
Обчислення суми податку з об’єкта/об’єктів нежитлової нерухомості, які перебувають у власності фізичних осіб, здійснюється контролюючим органом за місцем податкової адреси (місцем реєстрації) власника такої нерухомості виходячи із загальної площі кожного з об’єктів нежитлової нерухомості та відповідної ставки податку (266.7.1 ПКУ).
Платнику податку контролюючим органом за місцем його податкової адреси (місцем реєстрації) до 1 липня року, що настає за базовим податковим (звітним) періодом (роком) надсилаються (вручаються) податкові повідомлення-рішення про сплату суми/сум податку та відповідні платіжні реквізити, зокрема, органів місцевого самоврядування за місцезнаходженням кожного з об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості (266.7.2 ПКУ).
Податок сплачується за місцем розташування об’єкта/об’єктів оподаткування і зараховується до відповідного бюджету згідно з положеннями Бюджетного кодексу України (266.9.1 ПКУ).
Фізичні особи можуть сплачувати податок у сільській та селищній місцевості через каси сільських (селищних) рад або рад об’єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, за квитанцією про прийняття податків (266.9.1 ПКУ).

Яким чином застосовувати пільгу з податку на нерухомість, у разі наявності у власності фізичної особи декількох об’єктів житлової нерухомості, один з яких здається в оренду?
Пільги для об’єкта/об’єктів житлової нерухомості, в тому числі їх часток, що перебувають у власності фізичної особи передбачені пп. 266.4.1. ПКУ:
— не оподатковується 60 кв. метрів квартири/квартир незалежно від їх кількості;
— не оподатковується 120 кв. метрів житлового будинку/будинків незалежно від їх кількості;
— не оподатковується 180 кв. метрів різних типів об’єктів житлової нерухомості (у разі одночасного перебування у власності платника податку квартири/квартир та житлового будинку/будинків, у тому числі їх часток).
Таке зменшення надається один раз за кожний базовий податковий (звітний) період (рік).
Також, встановлювати пільги з податку на нерухомість, що сплачується з об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, мають право місцеві ради та ради об’єднаних територіальних громад на відповідній території (266.4.2 ПКУ).
Водночас, 266.4.3 ПКУ встановлено, що пільги з податку, передбачені підпунктами 266.4.1 та 266.4.2 ПКУ, для фізичних осіб не застосовуються до об’єкта/об’єктів оподаткування, що використовуються їх власниками з метою одержання доходів (здаються в оренду, лізинг, позичку, використовуються у підприємницькій діяльності).
Тому, при обчисленні податку з декількох об’єктів житлової нерухомості, які перебувають у власності фізичної особи, до об’єкта оподаткування, що використовується з метою одержання доходів (здається в оренду), пільги не застосовуються. Такий об’єкт житлової нерухомості оподатковується починаючи з першого квадратного метра.

Якщо у власності перебуває квартира великої площі, то за неї доведеться заплатити податок на нерухомість з першого квадратного метра?
По-перше, пільги з податку на нерухомість для фізичних осіб, передбачені пп. 266.4.1 ПКУ у вигляді неоподатковуваних квадратних метрів (60, 120 та 180) та пп. 266.4.2 ПКУ встановлені за рішенням сільської, селищної, міської ради або ради об’єднаних територіальних громад, не застосовуються, зокрема, до об’єкта/об’єктів оподаткування, якщо його/їх загальна площа перевищує 300 кв. метрів (для квартири, квартир), 600 кв. метрів (для будинку, будинків), 900 кв. метрів (для різних типів житлових об’єктів).
По-друге, за наявності у власності платника податку об’єкта (об’єктів) житлової нерухомості, у тому числі його частки, що перебуває у власності фізичної чи юридичної особи — платника податку, загальна площа якого перевищує 300 кв. метрів для квартири та/або 500 кв. метрів для будинку, сума податку збільшується на 25000,00 гривень на рік за кожен об’єкт житлової нерухомості (його частку) (266.7.1 ПКУ).
Отже, фізичній особі — власнику квартири, загальна площа якої перевищує 300 кв. метрів до обчисленої суми податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки без пільги 60 кв. метрів — починаючи з першого квадратного метра, доведеться додатково сплатити 25000 гривень на рік.

Приватний підприємець. Маю у власності магазин та склад. Чи потрібно мені сплачувати податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки? Якщо так, то які ставки податку?
Стаття 266 ПКУ не визначено такого платника, як фізична особа — підприємець, тому такий платник — власник об’єктів житлової та нежитлової нерухомості сплачує податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за нормами, передбаченими для фізичних осіб.
Податок на нерухомість, що знаходиться у власності фізичних осіб, справляється за ставками, встановленими місцевими органами самоврядування, але не більше 1,5 % мінімальної заробітної плати, встановленої станом на 1 січня звітного (податкового) року за 1 кв. метр бази оподаткування.
База оподаткування об’єктів житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, які перебувають у власності фізичних осіб, обчислюється контролюючим органом на підставі даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, що безоплатно надаються органами державної реєстрації прав на нерухоме майно та/або на підставі оригіналів відповідних документів платника податків, зокрема документів на право власності (266.3.2 ПКУ).
За місцем податкової адреси (місцем реєстрації) платника податку податковий орган повинен надіслати (вручити) податкове/податкові повідомлення-рішення про сплату суми/сум податку та відповідні платіжні реквізити для її/їх сплати в термін до 1 липня 2020 року.
У випадку, якщо контролюючий орган не надіслав (не вручив) податкове/податкові повідомлення-рішення до 1 липня року, що настає за базовим податковим (звітним) періодом (роком), фізичні особи звільняються від відповідальності, передбаченої ПКУ за несвоєчасну сплату податкового зобов’язання (266.10.2 ПКУ).
Увага! Разом з тим, податкове зобов’язання з цього податку може бути нараховано пізніше, за податкові (звітні) періоди (роки) в межах строків, визначених п. 102.1 ПКУ — за три попередні роки (266.10.3 ПКУ).
Варто пам’ятати, що податкове повідомлення-рішення вважається надісланим (врученим) фізичній особі, якщо його надіслано на останню відому адресу її місцезнаходження з повідомленням про вручення. Коли пошта не може вручити, податкове повідомлення-рішення вважається врученим у день, зазначений поштовою службою із зазначенням причин невручення (58.3 ПКУ).
Платникам податку надано право звертатися до контролюючого органу за місцем проживання (реєстрації) для проведення звірки даних щодо нарахування податку на нерухомість на підставі оригіналів відповідних документів, зокрема документів на право власності (266.7.3 ПКУ).

На неповнолітнього сина оформлена квартира. Хто може і повинен сплатити податок на нерухомість?
Згідно із ст.6 Сімейного кодексу України від 10 січня 2002 року № 2947-III правовий статус дитини має особа до досягнення нею повноліття.
Неповнолітньою вважається дитина у віці від чотирнадцяти до вісімнадцяти років.
Відповідно до п.99.2 ПКУ грошові зобов’язання неповнолітніх осіб виконуються їх батьками (усиновителями), опікунами (піклувальниками) до набуття неповнолітніми особами цивільної дієздатності в повному обсязі.
Батьки (усиновителі) неповнолітніх і неповнолітні у разі невиконання грошових зобов’язань неповнолітніх несуть солідарну майнову відповідальність за погашення грошових зобов’язань та/або податкового боргу.

Хто із співвласників сплачує податок на нерухомість, якщо будинок у спільній сумісній власності, до того ж в не поділеній в натурі?
Якщо об’єкт нерухомості перебуває у спільній сумісній власності кількох осіб, але не поділений в натурі, платником податку є одна з таких осіб-власників, визначена за їх згодою, якщо інше не встановлено судом (266.1.2 ПКУ).
Фізичні особи – співвласники житлової нерухомості, яка перебуває у їх спільній сумісній власності, але не поділена в натурі, можуть повідомити контролюючий орган про визначеного за їх згодою платника податку на нерухомість, звернувшись з письмовою заявою за місцем податкової адреси (місцем реєстрації) власника житлової нерухомості.

Чи передбачені штрафи за несвоєчасну сплату податку на нерухомість?
Фізичні особи повинні сплатити податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки протягом 60 днів з дня вручення їм податкового повідомлення-рішення (266.10.1 ПКУ).
У разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов’язання протягом строків, визначених ПКУ, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах:
— при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов’язання, — у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу;
— при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов’язання, — у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу (126.1 ПКУ).
Після закінчення встановлених ПКУ строків погашення узгодженого грошового зобов’язання на суму податкового боргу нараховується пеня (129.1.1 ПКУ).
Пеня, визначена пп.129.1.1 ПКУ, нараховується на суму податкового боргу (включаючи суму штрафних санкцій за їх наявності та без урахування суми пені) за кожний календарний день прострочення сплати грошового зобов’язання, включаючи день погашення, з розрахунку 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, діючої на кожний такий день (129.4 ПКУ).