Інтернет-конференція: «Податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки — 2020» (частина І)

20.03.2020 14:30

На запитання платників податків відповідає Начальник управління методології та роз’яснення податкового законодавства АППУ Ірина Білотіл

Основні аспекти про сплату податку фізичними особами

Податок на нерухомість (повна назва — податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки) є однією зі складових податку на майно і належить до місцевих податків, визначених ст. 10 Податкового кодексу України (ПКУ). Податок сплачується за місцем розташування об’єкта/об’єктів оподаткування і зараховується до відповідного бюджету згідно з положеннями Бюджетного кодексу.

Платниками податку нерухомість є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які є власниками об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості (266.1.1 ПКУ). За неповнолітніх дітей — власників нерухомості податок сплачують батьки/опікуни.

Обчислення суми податку з об’єктів житлової та нежитлової нерухомості, які перебувають у власності фізичних осіб, здійснюється податковим органом за місцем податкової адреси (місцем реєстрації) власника такої нерухомості.

Базою оподаткування є загальна площа об’єкта житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його часток (266.3.1 ПКУ).

Розмір ставки податку встановлюють за своїм рішенням сільські, селищні, міські ради або ради об’єднаних територіальфних громад (266.5 ПКУ).

Розмір ставки податку не може перевищувати 1,5 відсотка розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року, за 1 квадратний метр бази оподаткування (266.5 ПКУ).

Максимальний розмір ставки податку у 2019 році становить 62,60 грн. за 1 кв. м. (4173 грн х 1,5%), у 2020 році граничний розмір податку на нерухомість — 70,85 грн. за 1 кв. м. (4723 грн х 1,5%).

Про актуальні для свого населеного пункту ставки податку можна дізнатися за посиланням: https://tax.gov.ua/rishennya-mistsevih-rad-/

Хто сплачує податок, якщо об’єкт нерухомості перебуває у спільній власності?

Визначення платників податку в разі перебування об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості у спільній частковій або спільній сумісній власності кількох осіб передбачено пп. 266.1.2 ПКУ:

а) якщо об’єкт житлової та/або нежитлової нерухомості перебуває у спільній частковій власності кількох осіб, платником податку є кожна з цих осіб за належну їй частку;

б) якщо об’єкт житлової та/або нежитлової нерухомості перебуває у спільній сумісній власності кількох осіб, але не поділений в натурі, платником податку є одна з таких осіб-власників, визначена за їх згодою, якщо інше не встановлено судом;

в) якщо об’єкт житлової та/або нежитлової нерухомості перебуває у спільній сумісній власності кількох осіб і поділений між ними в натурі, платником податку є кожна з цих осіб за належну їй частку.

Отже, якщо фізичній особі належить тільки частина нерухомості, наприклад, кімната в дво- трикімнатній квартирі, і цей факт зафіксований в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, то така частка нерухомості враховується при нарахуванні податку.

Фізичні особи — співвласники житлової нерухомості, яка перебуває у їх спільній сумісній власності, але не поділена в натурі, можуть повідомити контролюючий орган про визначеного за їх згодою платника податку на нерухомість, звернувшись з письмовою заявою за місцем податкової адреси (місцем реєстрації) власника житлової нерухомості.

Як сплачує податок фізична особа — підприємець?

Оскільки ст. 266 ПКУ не визначено такого платника, як фізична особа — підприємець, то такий платник — власник об’єктів житлової та нежитлової нерухомості сплачує податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки,за нормами, передбаченими для фізичних осіб (Роз’яснення у категорії 106.01 ЗІР (zir.sfs.gov.ua).

Що є об’єктом оподаткування?

Об’єктом оподаткування є об’єкт житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його частка (266.2.1 ПКУ).

Об’єктами житлової нерухомості є: житловий будинок (садового типу і багатоквартирний); прибудова до житлового будинку; квартира; котедж; кімнати у багатосімейних (комунальних) квартирах; садовий будинок; дачний будинок (14.1.129 ПКУ).

До об’єктів нежитлового фонду відносяться: будівлі готельні; будівлі офісні; будівлі торговельні; гараж; будівлі промислові та склади; будівлі для публічних виступів (казино, гральні будинки); господарські (присадибні) будівлі; допоміжні (нежитлові) приміщення – це сараї, хліви, гаражі, літні кухні, майстерні, вбиральні, погреби, навіси, котельні, бойлерні, трансформаторні підстанції тощо; інші будівлі (14.1.129¹ПКУ).

Типи об’єктів нерухомості, з метою оподаткування податком на нерухомість, визначаються відповідно до статті 17 ПКУ на підставі оригіналів документів, що підтверджують право власності на такі об’єкти, а також на підставі інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об’єктів нерухомого майна щодо суб’єкта.

Що є базою оподаткування?

Базою оподаткування є загальна площа об’єкта житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його часток (266.3.1 ПКУ).

База оподаткування об’єктів житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, які перебувають у власності фізичних осіб, обчислюється контролюючим органом на підставі даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, що безоплатно надаються органами державної реєстрації прав на нерухоме майно та/або на підставі оригіналів відповідних документів платника податків, зокрема документів на право власності (266.3.2 ПКУ).

У якому розмірі сплачується податок?

Фізичні особи у 2020 році сплачують податок на нерухоме майно за базовий податковий (звітний) період — 2019 рік із застосуванням минулорічних ставок і пільг.

Ставки податку та пільги залежать від рішень, встановлених місцевими радами на кожній окремій території, де знаходяться об’єкти нерухомості.

Ставки податку встановлюються місцевими радами у розмірі, що не перевищує 1,5% розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного року, за 1 кв. метр бази оподаткування. Тобто, ставки податку можуть коливатися в діапазоні 0-1,5% від розміру мінімальної заробітної плати встановленої на початок минулого року.

Максимальна вартість 1 оподатковуваного квадратного метра за 2019 рік становить 62,60 грн.

Рішення про ставки та пільги зі сплати податку розміщуються на сайтах місцевих рад та ДПС України.

Ставки місцевих податків для мешканців м. Києва за посиланням: http://sfs.gov.ua/podatki-ta-zbori/stavki-mistsevih-podatkiv-ta-zboriv/m-kiiv/dlya-fizichnih-osib/

Крім того, за наявності у власності об’єкта (об’єктів) житлової нерухомості, у тому числі його частки, загальна площа якого перевищує 300 кв. м. (для квартири) та/або 500 кв.м (для будинку), сума податку збільшується на 25 000 гривень на рік за кожен такий об’єкт житлової нерухомості (його частку) (266.7.1 ПКУ).

Які об’єкти нерухомості звільняються від оподаткування ПКУ?

Не є об’єктом оподаткування: будівлі дитячих будинків сімейного типу; об’єкти житлової нерухомості, що належать дітям-сиротам, дітям, позбавленим батьківського піклування, дітям з інвалідністю, які виховуються одинокими матерями (батьками), але не більше одного такого об’єкта на дитину; об’єкти житлової нерухомості, які належать багатодітним або прийомним сім’ям, у яких виховується п’ять та більше дітей.

Звільняються від оподаткування також гуртожитки та житлова нерухомість непридатна для проживання, у тому числі у зв’язку з аварійним станом тощо (266.2.2 ПКУ).

Які є пільги зі сплати податку для фізичних осіб ?

Згідно п. 266.4 ПКУ база оподаткування об’єкта (об’єктів) житлової нерухомості, в тому числі їх часток, що перебувають у власності фізичної особи — платника податку, зменшується:

для квартири/квартир незалежно від їх кількості — на 60 кв. метрів;
для житлового будинку/будинків незалежно від їх кількості — на 120 кв. метрів;
для різних типів об’єктів житлової нерухомості, в тому числі їх часток (у разі одночасного перебування у власності платника податку квартири/квартир та житлового будинку/будинків, у тому числі їх часток), — на 180 кв. метрів.

Таке зменшення надається один раз за кожний базовий звітний період (рік).

Отже, фізичним особам – власникам нерухомості податок доведеться заплатити за подаднормові квадратні метри.

Окрім пільг у вигляді «неоподатковуваних квадратних метрів», визначених ПКУ, сільські, селищні, міські ради та ради об’єднаних територіальних громад можуть встановлювати пільги з податку, що сплачується на відповідній території, з об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості для фізичних осіб виходячи з їх майнового стану та рівня доходів, а з об’єктів нежитлової нерухомості — залежно від майна, яке є об’єктом оподаткування (266.4.2 ПКУ).

Увага! Пільги з податку для фізичних осіб, передбачені пп. 266.4.1 ПКУ у вигляді неоподатковуваних квадратних метрів (60, 120 та 180) та пп. 266.4.2 ПКУ, не застосовуються до:

— об’єкта/об’єктів оподаткування, якщо його/їх загальна площа перевищує 300 кв. метрів (для квартири, квартир), 600 кв. метрів (для будинку, будинків), 900 кв. метрів (для різних типів житлових об’єктів);

— об’єкта/об’єктів оподаткування, що використовуються власниками з метою одержання доходів (здаються в оренду, лізинг, позичку, використовуються у підприємницькій діяльності).

Отже, особи, які здають житлову нерухомість в оренду (лізинг) повинні сплачувати податок починаючи з першого квадратного метра Аналогічно, і фізичні особи – підприємці, які зазначили своє житло як податкову адресу та фактично здійснюють діяльність у власній квартирі/будинку, не мають права на пільги з податку на нерухомість.

Увага! Тимчасово на період з 01 березня по 30 квітня 2020 року (на 2 місяці), на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), скасовується сплата податку за об’єкти нежитлової нерухомості.

Так, Законом України від 17 березня 2020 року № 533-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо підтримки платників податків на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникнення і поширення короновірусної хвороби (COVID-19)», який набрав чинності 18.03.2020, підрозділ 10 розділу XX «Перехідні положення» ПКУ доповнено пунктом 52^-5 такого змісту:

«Об’єкти нежитлової нерухомості, які перебувають у власності фізичних або юридичних осіб, не є об’єктом оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, відповідно до статті 266 цього Кодексу в період з 1 березня по 30 квітня 2020 року.

При цьому платники податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки (крім фізичних осіб), що відповідно до підпункту 266.7.5 ПКУ подали податкову декларацію, мають право подати уточнюючу податкову декларацію, в якій відобразити зміни податкового зобов’язання із сплати плати за землю за відповідні місяці.

Фізичним особам — платникам податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, перерахунок здійснюється контролюючим органом».

Чи сплачується податок за об’єкти на тимчасово окупованих територіях?

Об’єкти житлової та нежитлової нерухомості, що розташовані на тимчасово окупованій території та/або території населених пунктів на лінії зіткнення, які перебувають у власності фізичних або юридичних осіб, не є об’єктом оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, відповідно до статті 266 ПКУ у період з 14 квітня 2014 року по 31 грудня року, в якому завершено проведення антитерористичної операції та/або операції Об’єднаних сил (ООС). Нараховані та сплачені за період проведення антитерористичної операції суми податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, згідно із статтею 266 ПКУ вважаються надміру сплаченими грошовими зобов’язаннями та підлягають поверненню (пп. 38.6 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» ПКУ).

Чи сплачується податок за нововведений об’єкт нерухомості, введений в експлуатацію, але не зареєстрований об’єкт?

Щодо новоствореного (нововведеного) об’єкта житлової та/або нежитлової нерухомості податок сплачується фізичною особою — платником починаючи з місяця, в якому виникло право власності на такий об’єкт (266.7.2 ПКУ).

Введений в експлуатацію, але не зареєстрований у встановленому законом порядку об’єкт житлової та/або нежитлової нерухомості не є об’єктом оподаткування податком на нерухомість.

Чи потрібно сплачувати податок якщо податковий орган не надіслав податкове повідомлення рішення?

Податок за об’єкти нерухомості, які перебувають у власності фізичних осіб, обчислюється контролюючим органом, зокрема, на підставі даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, що безоплатно надаються органами державної реєстрації прав на нерухоме майно (266.3.2 ПКУ).

Справа в тому, що Державний реєстр речових прав на нерухоме майно запрацював 2011 року і частина об’єктів нерухомості могли не потрапити до нього.

У випадку, якщо контролюючий орган не надіслав (не вручив) податкове/податкові повідомлення-рішення до 1 липня року, що настає за базовим податковим (звітним) періодом (роком), фізичні особи звільняються від відповідальності, передбаченої ПКУ за несвоєчасну сплату податкового зобов’язання (266.10.2 ПКУ).

Увага! Разом з тим, податкове зобов’язання з цього податку може бути нараховано пізніше, за податкові (звітні) періоди (роки) в межах строків, визначених п.102.1 ПКУ – за три попередні роки (266.10.3 ПКУ).

Варто пам’ятати, що податкове повідомлення-рішення вважається надісланим (врученим) фізичній особі, якщо його надіслано на останню відому адресу її місцезнаходження з повідомленням про вручення. Коли пошта не може вручити, податкове повідомлення-рішення вважається врученим у день, зазначений поштовою службою із зазначенням причин невручення (58.3 ПКУ).

Платникам податку надано право звертатися до контролюючого органу за місцем проживання (реєстрації) для проведення звірки даних щодо нарахування податку на нерухомість на підставі оригіналів відповідних документів, зокрема документів на право власності (266.7.3 ПКУ).

Яка відповідальність за несплату податку?

Якщо надіслане податкове повідомлення-рішення не було отримано, але платник вчасно звернувся до контролюючого органу:

— минуло не більше 60 календарних днів з дня надсилання податкового повідомлення-рішення – сплачується податок;

— минуло більше 60 календарних днів з дня надсилання податкового повідомлення-рішення — сплачується податок + штраф (126.1, 129.1 ПКУ).

У випадку прострочення сплати узгодженого податкового зобов’язання, передбачений штраф:

при затримці до 30 календарних дніввключно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов’язання, — у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу;
при затримцібільше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов’язання, — у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу (ст. 126 ПКУ).

Після спливу строків погашення узгодженого грошового зобов’язання на суму податкового боргу нараховується пеня – в розмірі 120% річних облікової ставки Національного банку України. (ст.129).

Куди необхідно звертатись фізичній особі власнику декількох об’єктів нерухомості, розташованих у різних населених пунктах для уточнення нарахованої суми податку?

Податкове/податкові повідомлення-рішення про сплату суми/сум податку та відповідні платіжні реквізити надсилаються (вручаються) платнику податку – фізичній особі контролюючим органом за місцем його податкової адреси (місцем реєстрації) до 1 липня року, що настає за базовим податковим (звітним) періодом (роком).

Власники нерухомості, які мають платити податок, але не отримали податкового повідомлення-рішення, можуть звернутися до податкового органу за місцем проживання (реєстрації) з письмовою заявою та провести звірку даних щодо:

— об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, що перебувають у власності платника податку;

— розміру загальної площі об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності платника податку;

— права на користування пільгою із сплати податку;

— розміру ставки податку;

— нарахованої суми податку.

У разі виявлення розбіжностей між даними податкових органів та даними, підтвердженими фізичною особою на підставі оригіналів відповідних документів, зокрема документів на право власності, проводиться перерахунок суми податку і податковий орган надсилає (вручає) нове податкове повідомлення-рішення.

Попереднє податкове повідомлення-рішення вважається скасованим (відкликаним).

Увага! У випадках, передбачених Податковим кодексом, обчислення суми податку на нерухомість та надсилання (вручення) ППР можливе також і після 1 липня базового податкового (звітного) періоду (року).

Яким чином надсилається податкове повідомлення-рішення про сплату податку нерезиденту — власнику нерухомого майна на території України?

Нарахування податку та надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень про сплату податку на нерухомість, фізичним особам – нерезидентам здійснюють контролюючі органи за місцезнаходженням об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності таких нерезидентів.

Чи можна оскаржити рішення контролюючого органу?

Податкове повідомлення-рішення про визначення суми грошового зобов’язання платника податків або будь-яке інше рішення контролюючого органу може бути скасоване контролюючим органом вищого рівня під час проведення процедури його адміністративного оскарження та в інших випадках у разі встановлення невідповідності таких рішень актам законодавства (п. 55.1 ПКУ).

Скарга, подана із дотриманням строків, визначених п.56.3 ПКУ, зупиняє виконання платником податків грошових зобов’язань, визначених у податковому повідомленні-рішенні (рішенні), на строк від дня подання такої скарги до контролюючого органу до дня закінчення процедури адміністративного оскарження (п. 56.15 ПКУ).

З урахуванням строків давності, визначених ст.102 ПКУ, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення — рішення або інше рішення контролюючого органу у будь-який момент після отримання такого рішення (п. 56.18 ПКУ).

При зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання протиправним та/або скасування рішення контролюючого органу грошове зобов’язання вважається неузгодженим до набрання судовим рішенням законної сили. При скасуванні податкового повідомлення рішення фінансові санкції не застосовуються.

Електронний кабінет ДПС

Для фізичних осіб – платників податків в Електронному кабінеті є онлайн доступ до сформованих податкових повідомлень-рішень щодо сум нарахованих податкових зобов’язань з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, транспортного податку та плати за землю.

Крім того, в режимі «ЕК для громадян» приватної частини Електронного кабінету платники податків – фізичні особи мають можливість перегляду даних, зокрема, щодо:

об’єктів оподаткування (земельні ділянки, житлові будинки, квартири, садові (дачні будинки), гаражі, легкові автомобілі);

— сформованих ППР та необхідних платіжних реквізитів органів місцевого самоврядування для сплати податку на нерухомість, транспортного податку та плати за землю;

— розрахунків сум податкових зобов’язань за такими податками;
стану розрахунків з бюджетом.

Коли потрібно сплатити податок?

Податкові повідомлення-рішення мають бути надіслані контролюючим органом фізичним особам до 1 липня 2020 року.

Слід зауважити, що з метою своєчасного отримання фізичними особами податкових повідомлень-рішень у разі зміни їх місця проживання такі фізичні особи зобов`язані відповідно до норм ПКУ подавати контролюючим органам відомості про зміну даних, які вносяться до облікової картки протягом місяця з дня виникнення таких змін шляхом подання відповідної заяви.

Обов’язок щодо сплати податку виникає у фізичної особи протягом 60 календарних днів з дня вручення їй відповідного податкового повідомлення-рішення (266.10.1 ПКУ).

Сплатити податок можна як в установах банків, так і у поштових відділеннях, а також в Електронному кабінеті за допомогою сервісу «Стан розрахунків з бюджетом». Громадяни, які проживають у сільській місцевості, можуть сплачувати податки і збори через каси сільських рад або рад об’єднаних територіальних громад.

Увага! З 1 січня для сплати податків і зборів запроваджено нові рахунки: https://biz.ligazakon.net/ua/news/192066_nov-rakhunki-dlya-splati-podatkv—zborv