Грігол Катамадзе: Верховна Рада так і не прийняла сьогодні зміни до Закону про Держбюджет – 2020

31.03.2020 08:20

Усім вже відомо, що сьогодні Верховна Рада України не прийняла зміни до Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» проект закону № 3279, який був запропонований Урядом та передбачав скорочення дохідної частини на 122,9 млрд грн і збільшення видаткової на 79,2 млрд. грн, відправивши його до комітету для підготовки на повторне перше читання.

Зрозуміло, що із-за поширення коронавірусу COVID-19, яке відбувається у багатьох країнах світу, в тому числі не обійшло і Україну, стрімко знизилась ділова та економічна активність, значно зменшилися обсяги торгівлі, скорочується виробництво та інвестиції, практично обмежується трудова діяльність, і як наслідок, зменшуються надходження до державного та місцевих бюджетів, при цьому катастрофічно швидко збільшується безробіття.

Пандемія накочує на Україну, у влади дуже обмаль часу, бо майже всі сили держави вже зосереджені на медичних проблемах, боротьбі за життя людей, при цьому, їм невідкладно необхідно навести порядок та забезпечити систему життєзабезпечення кожного українця в цей непростий період.

Ще перед постановкою проєкту закону на голосування Прем’єр-міністр України Денис Шмигаль заявив, що бюджет на 2020 рік є фактично бюджетом надзвичайної ситуації. При цьому, на мою думку, він виявляє не виправданий оптимізм: «вже у другому півріччі очікуємо покращення економічної ситуації», — заявив Денис Шмигаль.

Фахівці Асоціації платників податків ретельно проаналізували проєкт Закону. Прямо з початку відмічу «радість» наших фахівців, коли ми побачили у проєкті змін до бюджету скорочення заробітних плат для всіх категорій службовців і чиновників до рівня, що не перевищує 10 мінімальних зарплат. Чому я виділяю це питання з самого початку? Бо Асоціація вже не один рік чітко пропонує одним із компенсаторів, і це очевидне, скорочення чисельності контролюючих органів, зменшення зарплат і премій посадових осіб, в тому числі міністрів, членів наглядових рад та інших чиновників. Може це нарешті буде гарним початком змін в країні.

До відома усіх: згідно з даними Дениса Шмигаля, номінальний ВВП прогнозується на рівні 4 трлн грн, зростання інфляції — на рівні 2,9%: з 5, 6 до 8,7%. Середньорічний курс гривні до долара США очікується на рівні 29,5 грн. Рівень безробіття прогнозується на рівні 9,4 %, що на 1,3% більше, ніж у попередньому прогнозі. Середньомісячна зарплата орієнтовно складе 11 тисяч грн.

Постає у нас питання? Де ж вбачалися фінансові ресурсів у Державному бюджеті України на 2020 рік для боротьби з COVID-19 та підтримки економічної активності в країні?

Законопроєктом №3279 про внесення змін до ЗУ «Про Державний бюджет на 2020 рік», зокрема, передбачає зменшення доходів з 1095,58 млрд грн до 972,635 млрд грн. , при цьому, передбачено збільшення видатків — із 1184,010 млрд грн до 1263,225 млрд грн.

Так, доходи Державного бюджету України на 2020 рік пропонується зменшити на 122,9 млрд грн, в тому числі:

по загальному фонду на 121,77 млрд грн, зокрема,

ЗМЕНШИТИ ПОКАЗНИКИ З:

податку та збору на доходи фізичних осіб на 18,5 млрд грн через суттєве уповільнення зростання заробітних плат;
податку на прибуток підприємств на 20,7 млрд грн внаслідок погіршення фінансових результатів діяльності підприємств;
рентної плати на 22,8 млрд грн в основному через збереження низької ціни на природний газ та зниження ціни на нафту;

Дохід від видобутку нафти й газу впаде у півтора рази.

Цікаво, що рентна плата за користування радіочастотним ресурсом України знизиться на 85 мільйона, а дохід від продажу ліцензій на користування радіочастотами збільшиться в 4,5 рази до 917 мільйонів.

акцизного податку на 12,4 млрд грн в основному по акцизному податку з тютюнових виробів внаслідок врахування менших обсягів виробництва;
податку на додану вартість на 67,1 млрд грн через скорочення споживчої та ділової активності населення та суб’єктів господарювання, суттєве зменшення обсягів імпорту товарів;
ввізного мита на 3,6 млрд грн, що сформовано за рахунок зменшення обсягів імпорту товарів.

Проведення земельної реформи зменшено на 25, 1 млн грн. Зменшені також вдвічі передбачені раніше доходи від продажу землі і нематеріальних активів.

Асоціація сьогодні звернулося з відкритим листом до керівництва країни. Вважаємо питання продажу землі соціально гострим. В цей непростий для країни час — час в умовах війни, епідемії, падіння економіки, влада повинна відкласти це питання до 2025 року.

ЗБІЛЬШИТИ ПОКАЗНИКИ З:

частини чистого прибутку та дивідендів на 26,7 млрд грн через зміну нормативу відрахувань до державного бюджету

Так, замість 41,2 мільярдів частини чистого прибутку (доходу) державних або комунальних підприємств та дивідендів господарських товариств, у статутних капіталах яких є державна або комунальна власність, Уряд планує отримати 68 мільярдів.

Для нас не зрозуміло за якою бізнес-моделлю посеред року державні підприємства можуть сплатити такі дивіденди заднім числом?

по спеціальному фонду зменшити доходи на 1,17 млрд грн в основному по дорожньому фонду у зв’язку з приведенням закону про бюджет на 2020 рік у відповідність до норм пункту 43² розділу VI Бюджетного кодексу України щодо зарахування 13,44% акцизного податку з пального до бюджетів місцевого самоврядування та послабленням курсу гривні.

Я вважаю, що це не виправданим оптимізмом очікуваних доходів держави від приватизації. Чому? Бо, вибачте мене, досі жоден великий об’єкт не виставлено на продаж, а ціни в умовах кризи лише знижуються. Хочу зауважити, що багато фахівців небезпідставно стверджують, що зараз цінність українських активів невелика, тому проводити приватизацію недоцільно. Неодноразово особисто казав, що з роками залізо теж зношується й «купа металу» стане скоро лише металобрухтом та навряд чи з’являться в перспективі «бурхливе» зростання їхньої вартості.

Передбачається створити у складі державного бюджету Фонд боротьби з хворобою COVID-19 та її наслідками в обсязі 97,1 млрд грн, з метою запобігання поширенню та подолання негативних наслідків на території України цієї хвороби.

Це вважаємо позитивом. Зокрема, за словами Дениса Шмигаля ці кошти мають бути спрямовані на зарплати медикам, закупівлю обладнання, ліків, засобів індивідуального захисту, соціальний захист (доплати громадянам України, надання фінансової допомоги Фонду соціального страхування України, Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття та надання трансферту Пенсійному фонду України) тощо.

Відмічу, що передбачено додаткові видатки, зокрема на: фінансове забезпечення виплати пенсій, надбавок та підвищень до пенсій та дефіциту коштів Пенсійного фонду в сумі 19,7 млрд грн; обслуговування державного боргу – 3,3 млрд грн; реструктуризацію вугільної галузі (оплата праці шахтарям) – 1,6 млрд грн, тощо.

Не можемо з впевненістю сказати, чи цієї суми достатньо буде в такий важкий період? Вже давно говоримо про те, що необхідно забезпечити швидку і ефективну верифікацію одержувачів пенсійних та соціальних виплат і пільг, що дозволить виявити неіснуючих одержувачів і відповідно зменшить витрати держбюджету. І що зроблено з цього питання?

Окремо хочу зупинитися на зовсім незначному, на нашу думку, зменшенні витрат на утримання, зокрема, Апарату Верховної Ради України лише на 2,4 % – 48,3 млн грн; Секретаріату Кабінету Міністрів України на 8,2 % – 86,9 млн грн; Державного управління справами на 1,9 % – 45,6 млн грн. та інші.

Наприкінці, хочу зауважити, що якщо вже аналізувати постатейно проєкт Держбюджету, то він викликає в нас дуже багато запитань. Головним із них є просте питання до Прем’єр-міністра України: як вже у другому півріччі очікувати покращення економічної ситуації?

Президент ВГО АППУ

Віце-президент Європейської асоціації платників податків

Надзвичайний і Повноважний Посол Грігол Катамадзе