Бізнес закликає доопрацювати законопроєкт «Про працю» для виключення різночитань

Члени Української Ради Бізнесу, до складу якої входять 82 бізнес-асоціації, проаналізували проєкт Закону України № 2708 «Про працю» та зазначають наступне:

Більша частина норм проєкту спрямовані на лібералізацію трудового законодавства, спрощення адміністрування, зменшення бюрократії тощо. При цьому ключові соціальні гарантії працівника, існуючі зараз, у документі зберігаються. Зокрема, проєктом передбачено:

– переведення обліку трудового стажу працівників в електронний формат – відмова від паперових трудових книжок та облік за даними Державного реєстру загальнообов’язкового державного соціального страхування, що відповідає світовій практиці, – дозволить спростити документообіг, вирішить проблему втрачених, невірно заповнених трудових книжок, спростить оформлення працівників тощо. В той же час необхідно забезпечити просту процедуру доповнення та перенесення до електронної бази даних інформації про стаж працівників, який був до введення електронного обліку ЄСВ (підтвердити стаж працівник може в уповноваженому органі пред’явленням оригіналу трудової книжки або довідкою з місця роботи), а також забезпечити безперешкодний  доступ працівників до нових баз даних;

– запровадження нових форм трудових договорів – таких, як учнівський трудовий договір, договір із нефіксованим робочим часом та договір про дистанційну роботу. На цей час такі види робіт досить активно застосовуються, тому відповідні новації в законодавстві є позитивним кроком;

– зміна підстав розірвання трудового договору – зокрема, в законопроєкті пропонується спростити процедуру звільнення. Нові процедури значно менш бюрократичні та передбачають можливість швидкого звільнення працівника за умови суттєвої грошової компенсації – від двох до шести місячних окладів.

У той же час проєкт містить низку норм, які варто обговорити та доопрацювати. Зокрема:

– Статтею 94 передбачені права державних інспекторів праці, серед них такі:

1) безперешкодно, без попереднього повідомлення в будь-який час відвідувати будь-які робочі місця (крім робочих місць дистанційної роботи) для проведення інспекційного відвідування з питань, що належать до їх компетенції;

5) наодинці або у присутності свідків ставити роботодавцеві та/або працівникам, представникам працівників запитання, отримувати від них необхідні пояснення, звіти, матеріали, іншу інформацію стосовно порушень трудового законодавства та вжиті заходи щодо їх усунення;

6) вилучати або брати з собою для аналізу зразки матеріалів і речовин, які використовуються або обробляються, за умови повідомлення роботодавцю або представнику працівника про те, що матеріали або речовини були вилучені або взяті з цією метою.

Щодо цих пунктів варто зазначити, що неможливо реалізувати проведення інспекційного відвідування у будь-який час, – це можливо реалізувати тільки у будь-який робочий час. Також необхідно врахувати, що право на допит особи має лише той, хто проводить досудове розслідування правопорушення, або суд. В інших випадках отримувати пояснення або інформацію можливо лише у порядку добровільного надання інформації. Вилучення будь-якого майна, що є власністю особи, можливе тільки в процесі кримінального провадження і регламентується главою 16 КПК України («тимчасове вилучення майна»).

Відповідно, ця стаття законопроєкту потребує доопрацювання, з метою забезпечення захисту прав співробітників та працедавців.

  • Щодо штрафів за порушення трудового законодавства: законопроєктом «Про працю» передбачені штрафи за порушення «інших вимог трудового законодавства, крім передбачених пунктами 1-7» частини 2 статті 99 – у розмірі мінімальної заробітної плати за кожне таке порушення. Такий високий розмір штрафу за дрібні порушення, навіть за кожне з них, – вважаємо недоцільним. Цю норму пропонуємо доопрацювати до другого читання та запровадити перше попередження або встановити один штраф за сукупність дрібних порушень.
  • У проєкті закону робиться спроба визначити критерії трудових відносин – у статті 13 надається визначення трудових відносин та певний перелік критеріїв. Зі змісту цієї статті випливає, що для визнання відносин між особами трудовими достатньо принаймні однієї ознаки, оскільки в законопроекті взагалі відсутнє положення, за яким трудові відносини мають характеризуватися лише сукупністю ознак. Поточне формулювання вкрай дискреційне та надає широку можливість «перекваліфікації» відносин перевіряючими органами на власний розсуд, що створює значні корупційні ризики.

За правилами формальної логіки, будь-яке поняття (у тому числі поняття «трудові відносини») має охоплюватися сукупністю обов’язкових специфічних ознак, які, власне, його й виокремлюють з-поміж інших понять та в сукупності становлять його зміст. Тому ознаки трудових відносин мають застосовуватися виключно у сукупності, обов’язок доведення наявності трудових відносин в судовому порядку має покладатися на позивача.

Критерії, які за їх одночасної наявності дають змогу встановити, що ця особа є саме найманим працівником, будуть суттєвим позитивним кроком: це дозволить мінімізувати дискрецію, зменшити ймовірність безпідставного застосування штрафу та мінімізувати корупційні ризики.

  • Також у Статті 13 законопроєкту міститься положення такого змісту: «Наявність трудових відносин може бути встановлено за ознаками, не передбаченими частиною першою цією статтею, з урахуванням специфіки діяльності фізичних та юридичних осіб, на користь яких виконуються роботи (надаються послуги)». Зазначена норма має корупціогенний характер, оскільки надає можливість контролюючому органу довільно та безпідставно розширювати зміст закону при його застосуванні, тому норма має бути відкорегована.
  • Проєктом регулюються відносини між працедавцем та найманим працівником, у той же час відносини між юридичними особами та фізичними особами, фізичними особами-підприємцями на основі договорів цивільно-правового характеру – не регулюються, тож це варто зазначити у статті 2 законопроєкту («Суспільні відносини, що регулюються цим Законом та іншими актами законодавства, прийнятими відповідно до нього») та у статті 15 законопроєкту («Трудовий договір»).
  • Проєкт містить низку неповних або варіативних визначень, які, на нашу думку, варто уточнити. Зокрема: «трудові відносини – це відносини між працівником і роботодавцем, що передбачають виконання за дорученням, під керівництвом і контролем роботодавця особисто працівником за винагороду визначеної роботодавцем роботи» (у цьому визначенні необхідно надати посилання на ознаки трудових відносин,  передбачені статтею 13 законопроекту); «Роботодавець – це належна до юрисдикції України юридична чи фізична особа, яка має повну цивільну дієздатність, а також зареєстроване в Україні представництво іноземної юридичної особи, належна до юрисдикції іноземної держави юридична чи фізична особа або група таких осіб, яка (які) використовує найману працю» (зазначеною нормою до складу учасників трудових відносин вводяться нерезиденти, які, таким чином, можуть вважатися працедавцями в Україні, але ж на нерезидентів не може бути поширене українське законодавство про працю); у частині 2 статті 6 законопроекту вживаєтьсятермін «мобінг», визначення якого наразі не містить  чинне законодавство України.
  • Проєкт містить положення, передбачене пунктом 4 частини другої статті 92 про те, що державна інспекція праці «… у встановленому порядку притягує до відповідальності осіб, які порушують трудове законодавство». Слід зазначити, що правосуддя здійснюють виключно суди, і делегування функцій судів не допускається згідно статті 127 Конституції України. Необхідно відкорегувати відповідні норми законопроєкту.

Виходячи з викладеного, члени Української Ради Бізнесу закликають провести експертне обговорення проєкту № 2708 та за підсумками обговорення доопрацювати проєкт до другого читання. 

Поділитись новиною:
Останні новини
Схожі новини
Отримуйте кваліфіковану допомогу та захист, навчайтесь, поліпшуйте умови ведення вашого бізнесу та розвивайте свої бізнес-зв'язки разом із АППУ