16 актуальних питань – відповідей з питань оподаткування ПДФО в період карантину
Чи оподатковуються ПДФО, як додаткове благо, вартість тестування на хворобу COVID-19, що надається роботодавцем безкоштовно своїм працівникам ?
Відповідь на дане питання надано ДПС України на Загальнодоступному інформаційно-довідковому ресурсі ДПС України (підкатегорія 103.02).
Статтею 165 ПКУ визначено перелік доходів, які не включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку.
Так, пп. 165.1.19 ПКУ передбачено, що до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку не включаються, зокрема кошти або вартість майна (послуг), що надаються як допомога на лікування та медичне обслуговування платника податку або члена сім’ї фізичної особи першого ступеня споріднення, дитини, яка перебуває під опікою або піклуванням платника податку, за умови документального підтвердження витрат, пов’язаних із наданням зазначеної допомоги (у разі надання коштів), у тому числі, але не виключно, для придбання ліків та виробів медичного призначення для індивідуального користування інвалідів, за рахунок коштів роботодавця за наявності відповідних підтвердних документів, крім витрат, що компенсуються виплатами з фонду загальнообов’язкового державного соціального медичного страхування.
Відповідно до ст. 3 Основ законодавства України про охорону здоров’я від 19.11.92 № 2801-XII медичне обслуговування – це діяльність закладів охорони здоров’я та фізичних осіб – підприємців, які зареєстровані та одержали відповідну ліцензію в установленому законом порядку, у сфері охорони здоров’я, що не обов’язково обмежується медичною допомогою, але безпосередньо пов’язана з її наданням.
Медична допомога – це діяльність професійно підготовлених медичних працівників, спрямована на профілактику, діагностику, лікування та реабілітацію у зв’язку з хворобами, травмами, отруєннями і патологічними станами, а також у зв’язку з вагітністю та пологами.
Враховуючи викладене, вартість послуг з медичного обслуговування у вигляді проведення тестів з метою профілактики захворювання на гостру респіраторну хворобу COVID-19, що надаються медичним закладом на підставі укладеного договору про медичне обслуговування, фізичній особі (працівнику) за рахунок коштів роботодавця, не включається до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податків, за умови дотримання вимог, визначених пп. 165.1.19 ПКУ.
Разом з тим згідно з пп. «е» пп. 164.2.17 ПКУ до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включається дохід, отриманий платником податку як додаткове благо у вигляді, зокрема, вартості безоплатно отриманих товарів (робіт, послуг), визначеної за правилами звичайної ціни.
При цьому якщо додаткові блага надаються у негрошовій формі, сума податку об’єкта оподаткування обчислюється за правилами, визначеними п. 164.5 ПКУ.
Враховуючи викладене, у разі якщо юридичною особою – роботодавцем недотримуються вимоги пп. 165.1.19 ПКУ, то вартість послуг, безкоштовно наданих фізичним особам — працівникам у вигляді тестування на коронавірусну хворобу (COVID-19), включається до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу таких працівників як додаткове благо та оподатковується ПДФО за ставкою 18 %, визначеною п. 167.1 ПКУ.
При цьому юридична особа, яка надає дохід у вигляді додаткового блага, повинна виконати всі функції податкового агента, визначені ПКУ.
Отже, за роз’ясненням ДПС України, за наявності у юридичної особи – роботодавця відповідних підтверджуючих документ, вартість послуг безкоштовно наданих його працівникам у вигляді тестування на коронавірусну хворобу (COVID-19) не оподатковується ПДФО та військовим збором.
Які документи необхідні для підтвердження звільнення від оподаткування ПДФО допомоги на лікування та медичне обслуговування платника податку або члена його сім’ї першого ступеня споріднення ?
До загального оподатковуваного доходу платника податку не включаються кошти або вартість майна (послуг), що надаються як допомога на лікування та медичне обслуговування платника податку або члена сім’ї фізичної особи першого ступеня споріднення, дитини, яка перебуває під опікою або піклуванням платника податку, за умови документального підтвердження витрат, пов’язаних із наданням зазначеної допомоги (у разі надання коштів), у тому числі, але не виключно, для придбання ліків, донорських компонентів, протезно-ортопедичних виробів, виробів медичного призначення для індивідуального користування осіб з інвалідністю, за рахунок коштів благодійної організації або його роботодавця, в тому числі в частині витрат роботодавця на обов’язковий профілактичний огляд працівника згідно із Законом України від 06.06.2000 р. № 1645-ІІІ «Про захист населення від інфекційних хвороб» із змінами та доповненнями та на вакцинацію працівника, спрямовану на профілактику захворювань в період загрози епідемій відповідно до Закону України від 24.02.1994 р. № 4004-ХІІ «Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення» із змінами та доповненнями за наявності відповідних підтвердних документів, крім витрат, що компенсуються виплатами з фонду загальнообов’язкового державного соціального медичного страхування (пп. 165.1.19 ПКУ).
Зазначені норми застосовуються юридичною особою – благодійною організацією або роботодавцем платника податку лише за наявності відповідних документів, які підтверджують факт проведення такого лікування та медобслуговування.
При цьому, ДПС рекомендує платникам податку для підтвердження фактично понесених ними витрат, пов’язаних з лікуванням та медичним обслуговуванням, надавати договори, що ідентифікують продавця товарів (робіт, послуг) і їх покупця (отримувача), платіжні та розрахункові документи тощо.
Чи оподатковується ПДФО видача працівникам медичних масок, захисних рукавичок, антисептиків в період карантину ?
У цілому видачу засобів індивідуального захисту можна розглядати як дотримання законодавства про охорону праці (ст. 153 КЗпП, Мінімальні вимоги безпеки і охорони здоров’я при використання працівниками засобів індивідуального захисту на робочому місці з наказу Мінсоцполітики від 29.11.2018 р. № 1804).
На підставі вищенаведених документів необхідно розробити і затвердити внутрішній порядок видачі таких засобів, в якому можна зробити посилання на постанову КМУ України від 11.03.2020 р. № 211, на постанову КМУ України від 17.06.2020 р. № 500 про впровадження і продовження карантину; у розробленому документі визначити норми видачі засобів індивідуального захисту.
Згідно пп. 164.2.17 ПКУ до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включається дохід, отриманий як додаткове благо.
З дотриманням вищенаведених вимог видача медичних масок, захисних рукавичок, антисептиків та інших засобів індивідуального захисту, в межах норми – це не додаткове благо й не підлягає оподатковуванню на підставі пп. 165.1.9 ПКУ.
Медичні маски, захисні рукавички, антисептики, придбані за рахунок коштів роботодавця повинні бути призначені для споживання в офісі будь-яким працівником та відвідувачем офісу, не носити індивідуальний (персональний) характер.
Чи дозволено включати медичну допомогу для надання хворим та для боротьби з поширенням COVID-19 до податкової знижки ?
За результатами 2020 року платники податку зможуть включити до податкової знижки витрати на медичну допомогу на боротьбу з коронавірусом у повному обсязі, без обмежень, передбачених п.166.3.2 ПКУ.
Така новація запроваджена Законом № 540-IX від 30.03.2020 р. «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних і економічних гарантій у зв’язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)».
Так, до податкової знижки за результатами 2020 року дозволено включення:
— суми коштів або вартості лікарських засобів для надання медичної допомоги хворим;
— дезінфекційних засобів і антисептиків; медичного обладнання;
— засобів індивідуального захисту;
— медичних виробів для скринінгу хворих;
— розхідних матеріалів для надання медичної допомоги;
— медичних виробів, лабораторного обладнання, розхідних матеріалів, реагентів для лабораторних досліджень;
— медичних виробів, лабораторне обладнання, розхідних матеріалів для інфекційних відділень, патологоанатомічних відділень тощо);
— засобів особистої гігієни;
— продуктів харчування та/або товарів за переліком, що визначається Кабінетом Міністрів України.
Якщо зазначені кошти, обладнання, товари, матеріали добровільно перераховані (передані) протягом карантину:
— громадськім об’єднанням;
— благодійним організаціям;
— центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони здоров’я, – Міністерству охорони здоров’я;
— іншим центральним органам виконавчої влади, які реалізують державну політику у сферах санітарного та епідемічного благополуччя населення, контролю якості та безпеки лікарських засобів, протидії ВІЛ-інфекції/СНІДу та інших соціально небезпечних захворювань та/або особі, уповноваженій на здійснення закупівель у сфері охорони здоров’я;
— закладам охорони здоров’я державної та/або комунальної власності;
— структурним підрозділам з питань охорони здоров’я обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій протягом карантину, що запроваджений Кабінетом Міністрів України.
Для отримання податкової знижки з медичних витрат на лікування (COVID-19), платник податків подає за місцем своєї податкової адреси річну податкову декларацію про майновий стан і доходи за підсумками 2020 року, тобто – з 1 січня 2021 року до 31 грудня 2021 року.
Разом з декларацією необхідно надати копії платіжних документів, які підтверджують здійснені платником податків витрати на медичні послуги.
Нагадаємо, що Законом № 466 внесено зміни до пп. 166.2 ПКУ в частині документального підтвердження витрат, які включаються до податкової знижки. Витрати для отримання податкової знижки з 23.05.2020 року можливо підтвердити електронними розрахунковими документами
Чи має право платник податку включити до податкової знижки фактично здійснені ним витрати, якщо договір про надання таких послуг не укладався ?
З 23 травня 2020 року Законом № 466 від 16.01.2020 р., підпункт 166.2 ПКУ, який визначає документальне підтвердження витрат, що включаються до податкової знижки, викладено в новій редакції: «До податкової знижки включаються фактично здійснені протягом звітного податкового року платником податку витрати, підтверджені відповідними платіжними та розрахунковими документами, зокрема квитанціями, фіскальними або товарними чеками, прибутковими касовими ордерами, що ідентифікують продавця товарів (робіт, послуг) і особу, яка звертається за податковою знижкою (їх покупця (отримувача), а також копіями договорів за їх наявності, в яких обов’язково повинно бути відображено вартість таких товарів (робіт, послуг) і строк оплати за такі товари (роботи, послуги)».
Уточнено, що для отримання права на податкову знижку копія договору подається тільки при наявності договору. Тобто, якщо договір не укладався, то копія не подається.
Разом з тим, з податковою декларацією надаються копії підтверджуючих документів (крім електронних розрахункових документів), а оригінали цих документів не надсилаються контролюючому органу, але підлягають зберіганню платником податку протягом трьох років (пп. 166.2.2 ПКУ).
Якщо відповідні витрати підтверджені електронним розрахунковим документом, платник податків зазначає в податковій декларації лише реквізити електронного розрахункового документа.
Разом з тим слід зауважити, що, наприклад, при реалізації права на податкову знижку з навчання, надання копії договору, в якому повинно бути відображено заклад освіти – надавача послуг і здобувача освіти – отримувача послуг (його законного представника), вартість таких послуг і строк оплати за такі послуги, є обов’язковим.
При цьому у договорі про навчання повинні бути зазначені прізвище, ім’я та по батькові особи, яка буде безпосередньо навчатися (дитини).
З якого періоду підвищено вдвічі штрафи за неподання ф. 1ДФ та збільшено термін зберігання зарплатних документів ?
Закон № 466 від 16.01.2020 р. набув чинності з дня, наступного за днем його офіційного опублікування, – 23 травня 2020 року, крім деяких норм, що набирають чинності з 1 липня 2020 року та з 1 січня 2021 року.
З 23 травня 2020 року, згідно з новою редакцією п.119.1 ПКУ, неподання, подання з порушенням встановлених строків, подання не у повному обсязі, з недостовірними відомостями або з помилками форми № 1ДФ, якщо такі недостовірні відомості або помилки призвели до зменшення і / або збільшення податкових зобов’язань платника податку та / або до зміни платника податку тягне за собою накладення штрафу:
- за перше порушення протягом року – 1020 грн (раніше – 510 грн.);
- за ті самі дії, вчинені платником податків, до якого протягом року було застосовано штраф за таке ж порушення – 2040 грн (раніше– 1020 грн.).
Оформлення документів, що містять інформацію про об’єкти оподаткування фізичних осіб або про сплату податків без зазначення РНУКПН, в разі, коли законодавство вимагає від особи-резидента отримання такого номера, або з використанням недостовірного РНУКПН (крім випадків, визначених п.119.1 ПКУ), тягне за собою накладення штрафу в розмірі 340 грн. (раніше — 170 грн.).
Також встановлено, що зазначені вище штрафи не застосовуються у випадках, якщо помилки в РНУКПН, зазначеному в формі № 1ДФ, були виправлені податковими агентами самостійно, в тому числі протягом 30 календарних днів з дня надходження повідомлень про помилки, виявлені органом ДПС України.
З 01.01.2021 р., згідно з новою редакцією п. 102.1 ПКУ, податковим агентам документи по відносинах з фізичними особами потрібно зберігати 7 років – 2555 днів (раніше було 3 роки – 1095 днів).
Разом з тим, варто зазначити, що Проект Закону «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо забезпечення збору даних та інформації необхідних для декларування окремих об’єктів оподаткування» від 07.09.2020 р. № 4065 пропонує з п. 102.1 ПКУ, який передбачає право проведення контролюючим органом перевірки та самостійного визначення ним сум грошових зобов’язань платника податків не пізніше закінчення 2555 днів, виключити «перевірки податкових зобов’язань податкових агентів щодо податку ПДФО, військового збору при виплаті заробітної плати, інших заохочувальних та компенсаційних виплат або інших виплат і винагород, які нараховуються (виплачуються, надаються) фізичній особі у зв’язку з трудовими відносинами)».
Чи застосовується адміністративна відповідальність за несвоєчасне подання ф. 1ДФ у період карантину ?
Відповідь на дане питання надано ДПС України на Загальнодоступному інформаційно-довідковому ресурсі ДПС України (підкатегорія 103.26).
Відповідно до пп. «б» п. 176.2 ПКУ особи, які відповідно до ПКУ мають статус податкових агентів, зобов’язані подавати у строки, встановлені ПКУ для податкового кварталу, податковий розрахунок суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, а також суми утриманого з них податку (далі – Податковий розрахунок за ф. 1ДФ) до контролюючого органу за місцем свого розташування. Такий розрахунок подається лише у разі нарахування сум зазначених доходів платнику податку податковим агентом протягом звітного періоду. Запровадження інших форм звітності з зазначених питань не допускається.
У разі якщо відокремлений підрозділ юридичної особи не уповноважений нараховувати, утримувати і сплачувати (перераховувати) податок до бюджету, Податковий розрахунок за ф. 1ДФ у вигляді окремого витягу за такий підрозділ подає юридична особа до контролюючого органу за своїм місцезнаходженням та надсилає копію такого розрахунку до контролюючого органу за місцезнаходженням такого відокремленого підрозділу в установленому порядку.
Згідно з пп. 111.1 ПКУ за порушення законів з питань оподаткування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, застосовуються, зокрема, адміністративна відповідальність.
Частиною першою ст. 1634 КУпАП визначено, що неповідомлення або несвоєчасне повідомлення державним податковим інспекціям за встановленою формою відомостей про доходи громадян,
- тягне за собою попередження або накладення штрафу на посадових осіб підприємств, установ і організацій, а також на громадян – суб’єктів підприємницької діяльності у розмірі від 2 до 3 НМДГ.
Дії, передбачені частиною першою ст. 1634 КУпАП, вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за те ж порушення,
– тягнуть за собою накладення штрафу на посадових осіб підприємств, установ і організацій, а також на громадян – суб’єктів підприємницької діяльності у розмірі від 3 до 5 НМДГ.
При цьому зміни в частині незастосування до податкових агентів адміністративної відповідальності на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню та поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19) до КУпАП не вносились.
Чи підвищено ставку ПДФО на продаж рухомих транспортних засобів у 2020 році ?
У оподаткуванні продажу рухомого майна у 2020 році відбулися зміни щодо збільшення ставки ПДФО в залежності від черговості продажу об’єктів рухомого майна.
Так, порядок оподаткування операцій з продажу або обміну об’єктів рухомого майна визначений ст. 173 ПКУ.
Дохід, отриманий платником податку від продажу (обміну) протягом звітного (податкового) року одного з об’єктів рухомого майна у вигляді легкового автомобіля та/або мотоцикла, та/або мопеда, не підлягає оподаткуванню.
Дохід, отриманий платником податку від продажу (обміну) протягом звітного (податкового) року другого об’єкта рухомого майна у вигляді легкового автомобіля та/або мотоцикла, та/або мопеда, підлягає оподаткуванню за ставкою, визначеною п. 167.2 ПКУ – 5 % ПКУ.
Дохід, отриманий платником податку від продажу (обміну) протягом звітного (податкового) року третього та наступних об’єктів рухомого майна у вигляді легкового автомобіля та/або мотоцикла, та/або мопеда або іншого транспортного засобу підлягає оподаткуванню за ставкою, визначеною п. 167.1 ПКУ – 18 %.
Тобто, перший продаж (обмін) протягом звітного року одного з таких об’єктів рухомого майна, як легковий автомобіль та/або мотоцикл, та/або мопед не оподатковується ПДФО, продаж (обмін) протягом звітного року другого об’єкта рухомого майна оподатковується за ставкою 5 % ПДФО, третього і наступних – за ставкою 18 % ПДФО
Чи підвищено ставку ПДФО на продаж об’єктів житлової нерухомості у 2020 році ?
Стаття 172 ПКУ, що регламентує порядок оподаткування операцій з продажу (обміну) об’єктів нерухомого майна, в частині розміру ставок ПДФО не зазнала змін у 2020 році.
Як і раніше, відповідно до п. 172.1 ПКУ, дохід, отриманий платником податку від продажу (обміну) не частіше одного разу протягом звітного податкового року житлового будинку, квартири або їх частини, кімнати, садового (дачного) будинку (включаючи об’єкт незавершеного будівництва таких об’єктів, земельну ділянку, на якій розташовані такі об’єкти, а також господарсько-побутові споруди та будівлі, розташовані на такій земельній ділянці), а також земельної ділянки, що не перевищує норми безоплатної передачі, визначеної ст. 121 Земельного кодексу України залежно від її призначення, та за умови перебування такого майна у власності платника податку понад 3 роки, не оподатковується.
Тобто, не оподатковується ПДФО дохід від продажу (обміну) вищезазначеного нерухомого майна у разі дотримання двох умов одночасно:
- продаж майна протягом звітного податкового року здійснюється вперше;
- майно перебуває у власності платника податку понад 3 роки.
Якщо майно, отримане таким платником у спадщину, то умова щодо перебування такого майна у власності платника податку понад три роки не розповсюджується на його продаж.
Дохід, отриманий платником податку від продажу протягом звітного податкового року більш як одного з об’єктів нерухомості з вищезазначених, або від продажу об’єкта нерухомості, не зазначеного в п. 172.1 ПКУ, підлягає оподаткуванню за ставкою, визначеною п. 167.2 ПКУ – 5 % ПДФО.
Разом з тим, слід зауважити, що Законом № 466-IX від 16.01.2020 р. до переліку об’єктів нерухомості, продаж (обмін) яких не обкладається ПДФО при виконанні умов з пп. 172.2.1 ПКУ, включені об’єкти незавершеного будівництва – звільнені від сплати 5 % ПДФО.
Чи можна розстрочити ПДФО по зобов’язанню з іпотечного кредиту на період карантину ?
У 2020 році з’явилася можливість розподілити на 3 роки сплату ПДФО по зобов’язанню з іпотечного кредиту, який був прощений фізичній особі кредитором (пп. «д» пп. 164.2.17 ПКУ).
Слід зауважити, що така розстрочка не стосується відсотків по іпотечному кредиту, а лише тіла іпотечного кредиту (абз. 2 і 3 пп. «д» пп. 164.2.17 ПКУ).
Окрім цього, Закон № 466 від 16.01.2020 р. розширив перелік виплат, які не включаються до загального оподатковуваного доходу та відповідно не оподатковуються ПДФО і військовим збором (ст. 164-165 ПКУ):
- дохід у вигляді неустойки (штрафів, пені), відшкодування матеріальної або немайнової (моральної) шкоди, якщо він не перевищує 4-х мінімальних зарплат на 1 січня ( у 2020 році – 18892 грн.) ;
- сума пенсій незалежно від її розміру, включаючи й їх індексацію. Раніше пенсії не оподатковувалися в межах 10 мінімальних заробітних плат на 1 січня (у 2020 році – 47230 грн.). Відтепер сума перевищення не оподатковується (пп. «е» пп. 165.1.1 ПКУ);
- сума страхових (регламентних) виплат, страхових відшкодувань, що здійснюються Моторним (транспортним) страховим бюро (абз. 1-й пп. 165.1.27 ПКУ). Маються на увазі виплати страхових компаній з відшкодування збитків при ДТП на основі страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів. Така сума не має перевищувати збитку, який фактично був заподіяний отримувачу страхового відшкодування (пп. 165.1.27 ПКУ).
Чи оподатковується ПДФО допомога по частковому безробіттю на період карантину, яка перерахована Фондом соціального страхування на випадок безробіття роботодавцю (в тому числі ФОП) та виплачена працівнику ?
Зміни до ПКУ в частині звільнення від оподаткування ПДФО та військовим збором доходу платника податку у вигляді допомоги по частковому безробіттю на період карантину внесені Закон України від 13 травня 2020 року № 591-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо додаткової підтримки платників податків на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)», який набрав чинності з 29 травня 2020 року.
Сума допомоги по частковому безробіттю на період здійснення заходів щодо запобігання виникненню та поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), передбачених карантином, яка перерахована Фондом загальнообов’язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття роботодавцю та виплачена працівнику, в тому числі на випадок безробіття ФОП, відповідно до ст. 47 прим. 1 Закону України від 05 липня 2012 року № 5067-VІ «Про зайнятість населення», з 02 квітня 2020 року звільняється від оподаткування ПДФО та військовим збором.
Така сума допомоги по частковому безробіттю на період карантину відображається в Податковому розрахунку за ф. 1ДФ під ознакою доходу «128» як соціальна виплата з відповідного бюджету.
Чи оподатковується ПДФО та військовим збором сума допомоги на дітей, яка надається ФОП – платнику єдиного податку І та ІІ групи, на період карантину ?
Підпунктом 4 п. 292.11 ПКУ встановлено, що до складу доходу фізичної особи підприємця – платника єдиного податку, визначеного ст. 292 ПКУ, не включаються суми коштів цільового призначення, що надійшли від Пенсійного фонду та інших фондів загальнообов’язкового державного соціального страхування, з бюджетів або державних цільових фондів, у тому числі в межах державних або місцевих програм.
Згідно з пп. 165.1.1 ПКУ до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку не включаються, зокрема, доходи у вигляді суми державної та соціальної матеріальної допомоги, які отримує платник податку з бюджетів та фондів загальнообов’язкового державного соціального страхування.
Сума допомоги на дітей, яка, відповідно до Постанови № 329, надається фізичній особі – підприємцю першої та другої групи, на період здійснення заходів щодо запобігання виникненню та поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), не оподатковується ПДФО і військовим збором та відображається у податковому розрахунку за ф. 1 ДФ за ознакою доходу «128».
Яка сума нецільової благодійної допомоги не підлягає оподаткуванню ПДФО ?
Згідно пп. 170.7.3 ПКУ не включається до оподатковуваного доходу сума нецільової благодійної допомоги, у тому числі матеріальної, що надається резидентами – юридичними або фізичними особами на користь платника податку протягом звітного податкового року сукупно у розмірі, що не перевищує суми граничного розміру доходу, визначеного згідно з абзацом першим пп. 169.4.1 ПКУ, встановленого на 1 січня такого року.
Тобто, не підлягає оподаткуванню ПДФО нецільова благодійна допомога у 2020 році – 2940 гривень.
Слід зазначити, що така сума нецільової благодійної допомоги не оподатковується ПДФО, незалежно від того, що на фізичну особу не поширюється право на застосування податкової соціальної пільги.
Положення пп. 170.7.3 ПКУ не поширюються на профспілкові виплати своїм членам, умови звільнення яких від оподаткування передбачені пп. 165.1.47 ПКУ.
Які документи повинна надати одинока мати роботодавцю для отримання податкової соціальної пільги на дитину ?
Платник податку має право на зменшення суми загального місячного оподатковуваного доходу, отримуваного від одного роботодавця у вигляді зарплати, на суму податкової соціальної пільги, як передбачено в п. 169.1 ПКУ.
Податкову соціальну пільгу застосовують до нарахованого місячного доходу у вигляді зарплати лише за одним місцем його нарахування (виплати) (пп. 169.2.1 ПКУ).
Одинока матір має право на застосування податкової соціальної пільги у розмірі 150 % суми пільги, яка визначена пп. 169.1.1 ПКУ, яка надається у розрахунку на кожну дитину віком до 18 років (у 2020 році – 1576,50 грн.).
При цьому граничний розмір доходу, який дає право на отримання податкової соціальної пільги, визначається як добуток суми, яка дорівнює розміру місячного прожиткового мінімуму, діючого для працездатної особи на 1 січня звітного податкового року, помноженого на 1,4 та округленого до найближчих 10 грн. та відповідної кількості дітей (у 2020 році – 2940 грн х кількість дітей).
Податкова соціальна пільга починає застосовуватися до нарахованих доходів у вигляді заробітної плати з дня отримання роботодавцем заяви платника податку про її застосування і документів, що підтверджують таке право (пп. 169.2.2 ПКУ). Роботодавець має застосовувати податкову соціальну пільгу до місячного заробітку працівника незалежно від дня подання ним заяви в поточному місяці.
Для отримання податкової соціальної пільги на підставі пп. «а» пп. 169.1.3 ПКУ, згідно з пп. 1 п. 5 Постанови КМУ «Про затвердження Порядку подання документів для застосування податкової соціальної пільги» № 1227 від 29.12.2010 р. одинокій матері, батьку, вдові, вдівцю або опікуну, піклувальнику, які мають дитину (дітей) віком до 18 років, необхідно надати наступні документи:
- заяву;
- копію паспорта;
- для піклувальника та опікуна – копію рішення органу опіки і піклування про встановлення опіки чи піклування;
- для вдови (вдівця) – копію свідоцтва про шлюб та свідоцтва про смерть;
- копію свідоцтва про шлюб та свідоцтва про смерть (якщо із
заявою звертається вдова або вдівець).
Для цілей цього пункту одинокою матір’ю (батьком) або
опікуном, піклувальником вважаються особи, які на момент
застосування роботодавцем пільги, визначеної пп. «а» пп. 169.1.3 ПКУ, маючи дитину (дітей) віком до 18 років, не перебувають у шлюбі, зареєстрованому згідно із законом.
Якщо податкова соціальна пільга надавалась незаконно, то з працівника утримується сума недоплаченого за цей час ПДФО, а також штраф у розмірі 100% недоплаченого податку (абз. 2 п. 169.2.4 ПКУ).
Які особливості оподаткування спадщини у 2020 році ?
Оподаткування спадщини залежить від ступеня споріднення спадкоємця та спадкодавця, а також від резидентського статусу цих осіб.
Об`єкти спадщини, успадковані членами сім`ї спадкодавця І та ІІ ступенів споріднення оподатковуються за ставкою 0 % ПДФО.
Нагадаємо, згідно пп. 14.1.263 ПКУ членами сім’ї фізичної особи І ступеня споріднення вважаються її батьки, її чоловік або дружина, діти такої фізичної особи, у тому числі усиновлені. Членами сім’ї фізичної особи ІІ ступеня споріднення вважаються її рідні брати та сестри, її баба та дід з боку матері і з боку батька, онуки.
Вартість будь-якого об’єкта спадщини, що успадковується спадкоємцями, які не є членами сім`ї спадкодавця І та ІІ ступенів споріднення оподатковуються за ставкою 5 % або 18 % ПДФО.
Громадяни – резиденти, які отримують спадщину від громадянина – резидента, але не відносяться до членів сім`ї І та ІІ ступенів споріднення, сплачують за ставкою ПДФО 5 % та за ставкою 1,5 % військовий збір від вартості будь-якої спадщини (подарунку).
Об`єкти спадщини, що успадковуються спадкоємцем від спадкодавця – нерезидента, та об`єкти спадщини, що успадковуються спадкоємцем – нерезидентом від спадкодавця – резидента оподатковуються за ставкою ПДФО 18 % та військовим збором за ставкою 1,5 %.
Яку спадщину можна не відображати в декларації про майновий стан і доходи ?
До загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включається дохід у вигляді вартості успадкованого чи отриманого у дарунок майна у межах, що оподатковується згідно з розділом IV ПКУ.
Особами, відповідальними за сплату (перерахування) податку до бюджету, є спадкоємці, які отримали спадщину.
Дохід у вигляді вартості успадкованого майна (кошти, майно, майнові чи немайнові права) у межах, що підлягає оподаткуванню, і зазначається в річній податковій декларації, крім спадкоємців-нерезидентів, які зобов’язані сплатити податок до нотаріального оформлення об’єктів спадщини або в сільських населених пунктах – до оформлення уповноваженою на це посадовою особою відповідного органу місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини, та спадкоємців, які отримали у спадщину об’єкти, що оподатковуються за ставкою 0 % ПДФО, а також іншими спадкоємцями – резидентами, які сплатили податок до нотаріального оформлення об’єктів спадщини або в сільських населених пунктах – до оформлення уповноваженою на це посадовою особою відповідного органу місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини.
Водночас, відповідно до норм ПКУ, обов’язок платника податку щодо подання податкової декларації вважається виконаним і податкова декларація не подається, якщо такий платник податку отримував доходи, зокрема, у вигляді об’єктів спадщини, які оподатковуються за нульовою ставкою податку та/або з яких відповідно сплачено податок.
Отже, фізичні особи – платники податку, що одержали дохід у вигляді спадщини (подарунку), який згідно з ПКУ оподатковується за ставкою 0 % ПДФО, не зобов’язані включати вартість (суму) такої спадщини (подарунку) до складу загального річного оподатковуваного доходу та подавати річну податкову декларацію про майновий стан і доходи, але за умови відсутності інших підстав для подання декларації.
ВГО «Асоціація платників податків України»
Начальник управління методології та роз’яснення податкового законодавства Ірина Білотіл