Запуск Бюро економічної безпеки – це наше домашнє завдання

У дію вступив Закон «Про Бюро економічної безпеки України». Через півроку новий орган має повністю замінити Податкову міліцію та забрати повноваження розслідувати економічні злочини у Служби безпеки України. Що ще він змінить?

Источник: censor.net

Головне управління по боротьбі з корупцією та організованою злочинністю, а також Головне управління контррозвідувального захисту інтересів держави у сфері економічної безпеки СБУ буде ліквідовано, як і Податкову міліцію.

Таким чином, ми назавжди відійдемо від хибної радянської практики, коли боротьбою з економічною злочинністю займаються усі правоохоронні органи одночасно.

Про те, що створення єдиного органу боротьби з економічними злочинами назріло, бізнес говорить останніх років п’ять. Дуже важко працювати, коли тебе тероризують одними й тими ж перевірками по кілька разів співробітники різних силових структур.

Функції економічних розслідувань донедавна мала податкова служба, економічні департаменти у Нацполіції та СБУ. У випадку зі Службою безпеки це було особливо дошкульно.

Адже замість того, щоб запобігати справжнім загрозам для економічної безпеки держави, співробітники служби витрачали людські та фінансові ресурси для того, щоб тиснути на бізнес, переслідуючи власні цілі.

З початком роботи БЕБ ця практика повинна припинитися. Зараз система працює таким чином, шо реагує на факт, який відбувся. А згідно закону, в основі діяльності БЕБ лежатиме так звана ILP-модель (Intelligence-led policing).

Це нова для нас, але вже реалізована в розвинених сучасних правоохоронних системах Європи та Америки модель, коли кримінальний закон застосовується виключно щодо злочинців, а підставою такого рішення є попередня аналітична робота: проводиться аналіз бенефіціарів фінансових операцій, визначається ризик зловживань, встановлюються обставини правопорушень тощо.

При цьому в основі — ризикоорієнтований підхід, завдяки якому є можливим запобігати вчиненню правопорушень та впливати на найбільш небезпечні прояви злочинності.

Оцінювання ризиків – одне з головних завдань БЕБ, зазначених у ст.4 зазначеного Закону.

Асоціація платників податків провела низку круглих столів з представниками бізнес-асоціацій, громадських організацій, бізнес-середовища та експертами та зібрала зауваження до цього закону з боку бізнесу.

Майже всі вони враховані у прийнятому документі.

У серпні-жовтні 2020 року ми провели масштабне експертне опитування та на його основі презентували вперше в сучасній історії України Стратегічний аналіз, яким ідентифіковано 243 загрози у сфері фіскальної безпеки та оцінено ризики їх поширення.

Серед них – маніпуляції з ПДВ, «схеми» мінімізації податкових платежів, лобіювання представниками влади окремих груп та компаній з просування податкових та митних преференцій, корупція, тінізація окремих видів бізнесу тощо.

Низка з них є суто кримінального характеру.

Звісно, закон, який набув чинності, неідеальний. Напевно у процесі роботи до нього будуть вноситися корективи.

Крім того, аби БЕБ запрацював на повну силу, потрібно ще внести зміни до Кримінального та Кримінального процесуального кодексів, а також удосконалити Закон «Про оперативно-розшукову діяльність». Зараз над цим починають працювати фахівці.

Ми чуємо чимало інсинуацій – що буде політичний тиск. Не виключаю цього, і навіть упевнений, що створенню нового Бюро чинитиметься величезний опір.

Адже навряд чи структури, які роками годувалися за рахунок українських бізнесменів, так просто захочуть віддати свої повноваження.

Є також ризик, що ті ж самі співробітники економічних департаментів, які будуть ліквідовуватися, здійснюватимуть спроби перейти працювати до Бюро економічної безпеки.

Тому потрібно приділити кадровому питанню особливу увагу. До переліку 4000 тисяч працівників, які працюватимуть у новому органі, не мають потрапити ті, що заплямували свою репутацію корупцією, зрощенням з криміналом та тиском на бізнес у складі іншої правоохоронної структури.

Коли я, як Віце-президент Європейської Асоціації платників податків, спілкувався з европейськими та американськими колегами, вони виявили готовність допомагати нам у підготовці фахівців, зокрема та аналітиків БЕБ.

Це було б дуже вагомою допомогою, адже ILP-модель, маючи британське походження, є провідною світовою моделлю, а мова аналітики базується на єдиних стандартах, і наш співробітник має спілкуватися однією професійною мовою зі своїми іноземними колегами.

На найближчий рік роботи органу виділено півмільярда гривень. Нині починається перехідний період: мають пройти кадрові конкурси, і щойно буде обрано

Голову відомства та набереться 30% працівників – а це 1200 осіб — роботу БЕБ можна розпочинати. Так написано в Законі.

Посол Європейського союзу вже заявив, що ЄС спостерігатиме за транспарентністю конкурсного відбору. Тож це наше домашнє завдання, від якого залежить не лише, як він працюватиме, а і як до нас ставитимуться міжнародні партнери.Источник: https://biz.censor.net/m3256381