Відміна податкових пільг під час війни: як наповнити бюджет і не нашкодити бізнесу

Урядовий Законопроєкт за  № 8401 від 31.01.2023 року «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей оподаткування у період дії воєнного стану» наприкінці травня пройшов перше парламентське схвалення і відразу викликав неоднозначну реакцію в суспільстві.

Джерело: газета «День»

Малий та середній бізнес не зрозумів і не сприйняв відміну вже з 01 липня 2023 року  чи з 01 серпня 2023 року податкових пільг, запроваджених минулоріч на період воєнного стану. Адже обставини, які стали причиною прийняття податкових послаблень, сьогодні не зникли. В Україні подовжений воєнний стан і українці, як і український бізнес майже щодня живуть під обстрілами, ракетними ударами.

А перспектива збільшення фіскального тиску від впровадження законодавчих змін відповідно до проєкту № 8401 лише додає хвилювань.  Адже разом з касовими апаратами та перевірками в країну вже з другого півріччя планують повернутися довоєнні податкові правила — зі штрафами та всіма повноваженнями податкової.

Позиція Української Ради Бізнесу, до складу якої входять 107  бізнес-асоціацій, в тому числі  ВГО «Асоціація платників податків України», залишається незмінною: законотворці повинні скрупульозно проаналізувати всі зауваження та пропозиції від представників бізнесу і доопрацювати документ, перед тим як винести його на остаточне затвердження до сесійної  зали.

Асоціація платників податків України ще в травні цього року направляла свої зауваження до законопроєкту до Комітету з питань фінансів, податкової та митної політики – до його винесення на розгляд  в сесійну залу.

Насамперед, ми розуміємо що законопроєкт має забезпечити виконання Україною зобов’язань в рамках Меморандуму про економічну та фінансову політику від 8 грудня 2022 року. Відповідно до Меморандуму наша держава повинна якнайшвидше відновити довоєнний стану податкової політики. Це перше. Друге – в умовах, коли левова частка бюджету спрямовується на потреби обороноздатності країни, є певні економічні очікування щодо збільшення надходжень до державного та місцевих бюджетів.

Якщо відверто, то проєкт містить низку позитивних новацій. І про це також треба говорити, зокрема і перехідна норма зі спрощеної системи оподаткування на загальну зі сплатою податку на прибуток. Але у цьому документі закладені і негативні норми, які не на часі, до яких малий та середній бізнес просто не готовий. Ці норми треба змінювати, доопрацьовувати, аби не нашкодити бізнесу, не загнати його в «підпілля».

Усі розуміють, що закінчення активних бойових дій ні 01 липня, ні 01 серпня 2023 року (нова можлива дата відміни податкових пільг). є мало ймовірним, при всьому нашому всіх бажанні.

А тому частину норм, які безпосередньо не впливають на обсяг бюджетних надходжень, але можуть негативно позначитися на умови ведення бізнесу — треба доповнити супроводжуючими нормами, що пом’якшать цей негатив і, водночас, не нашкодять бюджету. А окремі норми взагалі треба впроваджувати тільки після скасування воєнного стану.

Що не так у проєкті №8401?

По-перше. У підрозділі 10 розділу ХХ Законопроєкту зазначено, що перевірки під час дії воєнного стану проводяться за наявності безпечного доступу, допуску до територій, приміщень та іншого майна, що використовуються для провадження господарської діяльності. Однак ми не маємо чіткого визначення, що таке «безпечний доступу та допуску» та хто буде відповідальним у кожному окремому випадку за розробку інструкції дій працівників у разі загрози та організацію швидкої евакуації людей. Хто перевірятиме приміщення та умови перевірки на предмет наявності сигналу оповіщення загрози,  бомбосховища, які мають бути укомплектовані питною та технічною водою, продуктами харчування тривалого зберігання, засобами надання першої медичної допомоги аптечками, засобами гігієни та індивідуального захисту тощо.

Управління аудиту, тобто перевіряючи, в усіх ГУ ДПС в регіонах і в місті Києві знаходяться не в районних чи міських податкових, а в обласному апарату. Так чому не можна подбати в одному-двох місцях про приміщення з бомбосховищами і все необхідне? Від прильотів ворога, на превеликий жаль, ні один регіон не застрахований.

Словом, хто буде нести відповідальність за життя людей, як перевіряючих, так і тих, кого будуть перевіряти?

По-друге. Вважаємо за доцільне продовжити мораторій на перевірки та штрафи для підприємств, що здійснюють свою діяльність на територіях, наближених до бойових дій. Адже, з досвіду ведення діяльності платників податків нашої Асоціації, у нинішніх умовах  неможливо відновлювати перевірки підприємств у таких небезпечних районах. Тим паче, що проєкт не містить будь-яких застережень щодо проведення таких перевірок.

По-третє. На час воєнного стану не варто застосовувати штрафні санкцій за порушення порядку використання реєстраторів розрахункових операцій/програмних реєстраторів розрахункових операцій. Це дозволить близько 1 млн підприємців малого та мікробізнесу зберегти свій бізнес, вільно відкривати та закривати за необхідності власну справу у різних регіонах.

Змінити критерії відбору ризик-орієнтованих платників

Вчетверте. Під час робочої онлайн-зустрічі 14 червня цього року, на якій  обговорювали питання поновлення документальних/фактичних перевірок в рамках законопроєкту, фахівці Генеральної дирекції ВГО АППУ проаналізували критерії відбору платників податків-юридичних осіб як ризик орієнтовані,  запропоновані Данилом Гетманцевим.

Йдеться про наступні критерії: 1) рівень сплати податку на прибуток нижчий на 50 та більше відсотків за рівень сплати податку за відповідною галуззю; 2) рівень сплати податку на додану вартість нижчий на 50 та більше відсотків за рівень сплати податку за відповідною галуззю; 3) дебіторська заборгованість перевищує кредиторську більше ніж у 2 рази; 4) інші операційні витрати перевищують 30 відсотків загальних витрат операційної діяльності.

Названі критерії є частиною тих, що затверджені наказом МФУ  ще у 2015 році  (№ 524). Фахівці проаналізували плани-графіки проведення документальних перевірок юридичних осіб попередніх років,  сформовані податківцями за цими критеріями. І зробили висновки що до планів — графіків включалися переважно платники реального сектору економіки, а не ті, що  ухиляються від сплати податків.

Звідси висновок: якщо ми хочемо відбирати до перевірок платників податків виключно з групи ризик-орієнтованих і працювати на упередження можливості втрати бюджетних надходжень, необхідно  визначити інші критерії,  які слугуватимуть справедливому відбору платників податків до плану-графіку перевірок. Серед таких критерії, на наше переконання, мають бути:

  • дебіторська заборгованість перевищує кредиторську більше ніж у 2 рази;
  • постачання товару, походження якого не прослідковується за ланцюгом постачання;
  • нарахування заробітної плати значно менше ніж середня зарплата по регіонах України;
  • придбання товару, походження якого не прослідковується за ланцюгом постачання;
  • нетипові операції відображені платником податку в складі податкового кредиту за 12 попередніх місяців становлять 10% і більше від загальної  суми податкового кредиту;
  • наявність експортних та/або імпортних операцій при відсутності інформації щодо власних або орендованих основних фондів;
  • невідповідність залишків запасів на складах до обсягів реалізації, зокрема: наявність на складі без руху товарних  запасів протягом 12 попередніх місяців, які слугували формуванню (накопичуванню) реєстраційного ліміту з  ПДВ в розмірі 50% і більше від обсягу придбання, і є непропорційним з щомісячними податковими зобов’язаннями з ПДВ та обсягами придбання аналогічного товару;
  • наявність документально підтвердженої інформації про ризиковий характер діяльності контрагентів платника податків та/або про їх ухилення від оподаткування, отриманої із зовнішніх джерел, зокрема, органів виконавчої влади та правоохоронних органів.

І вп’яте. Зважаючи на суспільну значущість Проєкту та необхідність суспільного широкого його обговорення – проєкт не може бути ухвалений в терміни, передбачені Бюджетним кодексом України для законів, що набирають чинності з 01 липня чи 01 серпня поточного року.

Сподіваємося, що запропоновані пропозиції та зауваження від будуть ретельно розглянуті народними обранцями та враховані під час внесення правок  до Законопроєкту за № 8104 до другого читання.

Грігол Катамадзе, президент Асоціації платників податків України, член Наглядової ради УРБ

Поділитись новиною:
Останні новини
Схожі новини
19.06.202411:16 Постанова Кабінету Міністрів України від 13.06.2024 р. № 703 «Про внесення змін до порядків, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 11 грудня 2019 р. № 1165» 19.06.202410:36 Бізнес пропонує уряду екстрене реагування для забезпечення стійкості енергетичної системи України 18.06.202416:27 Віце-президент, Генеральний директор ВГО АППУ Людмила Герасименко виступила Модератором спільного з ДПС України та Державною службою статистики України онлайн Вебінару за темами: «Роз’ яснення новацій податкового законодавства, якi вже набрали чинності 16 червня 2024 року» та «Цифрова трансформація в органах державної статистики». 12.06.202414:59 Віце-президент, Генеральний директор ВГО АППУ Людмила Герасименко виступила Модератором спільного з ДПС України онлайн Вебінару за темою: «Роз’яснення окремих норм оподаткування на період дії військового стану» 10.06.202406:00 Привітання Віце-президента, Генерального директора АППУ Людмилу Герасименко з 9-тою річницею перебування на займаній посаді від Президента ВГО АППУ Грігола Катамадзе та колективу Генеральної дирекції ВГО АППУ. ВСІ НОВИНИ
Отримуйте кваліфіковану допомогу та захист, навчайтесь, поліпшуйте умови ведення вашого бізнесу та розвивайте свої бізнес-зв'язки разом із АППУ