Спільне проживання без шлюбу: особливості доведення та юридичні ризики
В Україні досить поширеною є практика спільного проживання чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу. Такі відносини нерідко тривають роками, сторони ведуть спільний побут та господарство, набувають майно, виховують дітей та фактично створюють сім’ю. Проте відсутність державної реєстрації шлюбу може призвести до виникнення низки юридичних проблем у випадку припинення таких відносин або смерті одного зі співмешканців.
У Сімейному кодексі України відсутнє визначення поняття «проживання чоловіка та жінки однією сім’єю без реєстрації шлюбу». Водночас відповідно до судової практики суди України визнають можливість існування фактичних сімейних відносин між чоловіком та жінкою, які не зареєстрували шлюб у встановленому законом порядку.
Відповідно до статті 27 СК України державна реєстрація шлюбу встановлена для забезпечення стабільності відносин між жінкою та чоловіком, охорони прав та інтересів подружжя, їхніх дітей, а також в інтересах держави та суспільства.
Водночас відсутність зареєстрованого шлюбу у встановленому законом порядку не завжди означає відсутність сімейних правовідносин. У багатьох випадках особи проживають спільно, ведуть спільний побут, мають спільний бюджет, взаємно підтримують один одного та фактично виконують функції подружжя.
Тому в окремих випадках виникає необхідність встановлення факту проживання чоловіка та жінки однією сім’єю без реєстрації шлюбу.
Необхідність офіційної реєстрації шлюбу
Більшість пар, які протягом тривалого часу проживають однією сім’єю без реєстрації шлюбу, згодом можуть зіткнутися з необхідністю встановлення такого факту в судовому порядку для захисту своїх майнових та особистих немайнових прав.
Зокрема, підтвердження факту проживання однією сім’єю може бути необхідним для:
- поділу майна, набутого під час спільного проживання;
- оформлення спадкових прав після смерті співмешканця;
- отримання соціальних виплат та державної допомоги;
- отримання одноразової грошової допомоги та інших соціальних гарантій у зв’язку із загибеллю військовослужбовця;
- відшкодування матеріальної та моральної шкоди у зв’язку зі смертю особи;
- вирішення житлових спорів;
- підтвердження права користування житлом;
- захисту інших майнових та особистих прав.
У більшості випадків саме від належного підтвердження факту спільного проживання залежить можливість реалізації особою своїх законних прав та подальшого їх оформлення.
Що може слугувати підтвердженням проживання чоловіка та жінки однією сім’єю
Так, сам факт проживання чоловіка та жінки за однією адресою не може слугувати беззаперечним доказом існування фактичних подружніх відносин. Тому під час звернення до суду з позовною заявою про встановлення факту спільного проживання чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу суд досліджує не лише факт спільного проживання, а й наявність спільного побуту, взаємних прав та обов’язків, спільного бюджету й інших ознак сім’ї.
Отже, для підтвердження фактичних сімейних відносин можуть використовуватися такі докази:
- довідки про реєстрацію місця проживання за однією адресою;
- договори оренди житла;
- документи щодо спільного придбання нерухомості, транспортних засобів або іншого майна;
- банківські документи щодо спільних рахунків, спільних витрат, перерахування коштів одне одному;
- квитанції про оплату комунальних послуг;
- фотографії та відеозаписи сімейного характеру (свят, відпочинку і т.д.);
листування між сторонами;
- документи про спільний відпочинок або подорожі;
- медичні документи, у яких сторони зазначені як члени сім’ї;
- показання свідків (родичів, друзів, сусідів, колег);
- свідоцтва про народження спільних дітей.
Однак важливо розуміти, що жоден із зазначених доказів не може слугувати беззаперечним доказом існування фактичних шлюбних відносин між чоловіком та жінкою. Суд оцінює всі докази у їх сукупності та встановлює, чи існували між сторонами саме сімейні, а не просто дружні або побутові відносини.
Порядок встановлення факту проживання однією сім’єю між чоловіком та жінкою без реєстрації шлюбу
У разі якщо відсутній спір про право та жодна особа не заперечує проти встановлення факту проживання чоловіка та жінки однією сім’єю без реєстрації шлюбу, особа має право звернутися до суду в порядку окремого провадження із заявою про встановлення факту, що має юридичне значення.
Такий порядок, як правило, застосовується у випадках оформлення спадкових прав, отримання соціальних виплат, пенсії у зв’язку з втратою годувальника, одноразової грошової допомоги у зв’язку із загибеллю військовослужбовця та в інших випадках, коли необхідно підтвердити наявність фактичних сімейних відносин. Проте бувають випадки, коли навіть такі категорії слухаються в межах позовного провадження.
Водночас, якщо між сторонами існує спір щодо майна, права власності чи інших прав та обов’язків, факт проживання однією сім’єю встановлюється судом у межах позовного провадження одночасно з вирішенням основного спору. Найчастіше це стосується спорів про поділ майна, набутого під час спільного проживання без реєстрації шлюбу.
Майнові права осіб, які проживають без шлюбу
Однією з найпоширеніших підстав для звернення до суду є вирішення спору щодо поділу майна, набутого сторонами під час проживання однією сім’єю без реєстрації шлюбу, після припинення фактичних сімейних відносин.
Відповідно до статті 74 Сімейного кодексу України, якщо жінка та чоловік проживають однією сім’єю, але не перебувають у шлюбі між собою або в будь-якому іншому шлюбі, майно, набуте ними за час спільного проживання, належить їм на праві спільної сумісної власності, якщо інше не встановлено письмовим договором між ними.
Однак на відміну від офіційного шлюбу, де діє презумпція спільності майна подружжя, у випадку фактичних сімейних відносин особі необхідно довести:
- факт проживання однією сім’єю;
- період такого проживання;
- час набуття спірного майна;
- джерела коштів для його придбання;
- свою участь у придбанні або створенні майна.
На практиці саме доказування цих обставин часто викликає найбільші труднощі.
Ризики під час оформлення спадкових прав
Так, одним із найбільш проблемних питань є оформлення спадкових прав після смерті одного з співмешканця. З огляду на те що особи, які проживали однією сім’єю без реєстрації шлюбу, не прирівнюються до подружжя в розумінні спадкового законодавства.
У разі відсутності заповіту співмешканець може бути залучений до спадкування як спадкоємець четвертої черги лише за умови доведення факту проживання однією сім’єю зі спадкодавцем не менше п’яти років до часу відкриття спадщини.
Саме тому після смерті одного зі співмешканців часто виникає необхідність звернення до суду для встановлення відповідного юридичного факту.
Однак якщо за життя спадкодавцем був складений заповіт, це спрощує ситуацію, і тоді звертатися до суду нема потреби.
Основні юридичні ризики співмешканців
Серед найбільш поширених можна виділити:
- складність доказування сімейних відносин;
- необхідність звернення до суду для захисту своїх прав;
- відсутність автоматичного права на спадкування;
- складнощі з отриманням соціальних виплат;
- спори щодо належності майна;
- ризик втрати права на частину майна, оформленого на одного із співмешканців;
- труднощі з підтвердженням участі у фінансуванні придбання майна;
- значні часові та фінансові витрати на судові процеси.
Особливо сильно ці проблеми проявляються після припинення відносин між сторонами або смерті одного з партнерів.
Мінімізація ризиків
Для уникнення майбутніх спорів особам, які проживають однією сім’єю без реєстрації шлюбу, доцільно завчасно подбати про належне документальне оформлення своїх прав.
Зокрема, рекомендується:
- оформлювати право власності на майно на обох співмешканців;
- зберігати документи, що підтверджують здійснення витрат;
- документально фіксувати внесення коштів у придбання майна;
- укладати цивільно-правові договори щодо майнових прав;
- складати заповіти;
- зберігати документи, які підтверджують ведення спільного господарства.
Дотримання цих рекомендацій значно полегшить установлення факту спільного проживання без реєстрації шлюбу.
Висновок
Проживання чоловіка та жінки однією сім’єю без реєстрації шлюбу є поширеним явищем у сучасному суспільстві. Водночас відсутність офіційно зареєстрованого шлюбу може призвести до виникнення складних юридичних питань щодо майна, спадщини, соціальних виплат та інших прав.
Саме тому особам, які перебувають у фактичних сімейних відносинах, варто завчасно подбати про належне документальне підтвердження спільного проживання та врегулювання майнових питань. Це дасть змогу мінімізувати юридичні ризики та уникнути тривалих судових спорів у майбутньому.
Джерело: Владислав Ніколін, юрист АБ «Романа Сацика»