СУДОВА ПРАКТИКА ТА ПЕНСІЙНІ ВИПЛАТИ: Огляд свіжої правової аналітики провідних юридичних видань

ВГО «Асоціація платників податків України» продовжує системно тримати на контролі питання захисту прав громадян та фінансової дисципліни в державі. У межах нашого постійного моніторингу нормативно-правової бази та судової практики (це вже 7-й аналітичний матеріал з цієї тематики), інформуємо наших шановних підписників про появу важливих публікацій у провідних юридичних ЗМІ країни від 14 вересня 2026 року.

Свіжі матеріали відомих видань «Українське право» та «Судово-юридична газета» присвячені аналізу масштабного судового прецеденту — Постанови Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 10 вересня 2026 року у справі № 320/51895/25, яка безпосередньо стосується механізмів виконання судових рішень щодо пенсійних виплат за минулі періоди.

📋 БЛОК 1. Тези та висновки видання «Українське право» (UKRAINEPRAVO.COM)Аналізуючи Постанову Верховного Суду від 10 вересня 2026 року (справа № 320/51895/25), аналітики провідного інформаційно-правового порталу роблять такі ключові висновки:

• ⚖️ Обмеження для виконавчої влади: Видання наголошує на висновку Суду про те, що Кабінет Міністрів України не наділений повноваженнями розширювати права Пенсійного фонду України. Зокрема, це стосується права його органів самостійно визначати черговість, частковість чи пропорційність виконання остаточних судових рішень.
• 🛡️ Охорона законних прав громадян: Автори матеріалу підкреслюють, що за позицією ВС, підзаконні акти Уряду (зокрема, оскаржувана Постанова № 821) не можуть змінювати або звужувати права громадян, які вже підтверджені судовими рішеннями, що набрали законної сили.
• 🏛️ Невідкладність виконання: Журналісти видання зазначають, що право на виконання остаточного судового рішення є невід’ємною частиною права на справедливий суд. Держава не може посилатися на відсутність коштів як на причину невиконання судового рішення, і воно має бути виконане у повному обсязі без жодних кулуарних коригувань.

📋 БЛОК 2. Тези та висновки «Судово-юридичної газети» (SUD.UA)

Провідне спеціалізоване видання, аналізуючи межі повноважень щодо виконання судових рішень про виплату пенсій у справі № 320/51895/25, виділяє такі аспекти:

• 📜 Остаточність судового вердикту: Журналісти зазначають, що Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду залишив без змін рішення судів попередніх інстанцій, якими Постанову Кабінету Міністрів України № 821 визнано протиправною та нечинною.
• 🛡️ Конституційні гарантії під час воєнного стану: Видання акцентує увагу на висновку Суду про те, що запровадження воєнного стану в Україні не може бути підставою для підміни вимог законів підзаконними актами Уряду чи внутрішніми порядками ПФУ. Режим воєнного стану не є автоматичною підставою для обмеження соціального та судового захисту (ст. 46 та 55 Конституції України).
• 💰 Шокуючі цифри фінансового обґрунтування: В офіційних матеріалах Кабінету Міністрів України у судовій справі зафіксовано цифру, від якої перехоплює подих: загальний обсяг заборгованості за судовими рішеннями перед пенсіонерами станом на липень 2026 року становить понад 97 МІЛЬЯРДІВ ГРИВЕНЬ! Оглядачі констатують, що масштабність питання вимагає системного врегулювання на законодавчому рівні, проте відсутність достатніх бюджетних асигнувань не звільняє державні органи від обов’язку виконувати остаточні судові рішення.

📋 БЛОК 3. Пульс спільноти та законодавчі ініціативи: Законопроєкти                          № 15588 та № 16007

Ця тема є надзвичайно гострою, і ми у ВГО «АППУ» щодня бачимо це у зворотному зв’язку. Наші попередні практичні публікації та розбори щодо Постанови № 1046 викликали справжній ажіотаж. Коментарів під статтями — тисячі, читачі емоційно вимагають справедливості та негайних перерахунків. Проте, як кажуть у юриспруденції, емоції до справи не підшиєш. Поки в соцмережах вирують палкі дискусії, фахівці нашої Асоціації аналізують виключно сухі факти та шукають дієві правові механізми.

Сам факт появи нового Законопроєкту № 16007 та визнання урядом боргу                             в 97 млрд грн повністю підтверджують правоту аналітики ВГО АППУ: сьогодні виплати за судовими рішеннями НАПРЯМУ залежать від обсягу асигнувань Державного бюджету, а ПФУ самостійно просто не має на це грошей. Це залізна відповідь усім критикам у коментарях.

🔍 Де криється пастка та приховані виклики Законопроєкту № 16007?

За гарними гаслами аналітики ВГО АППУ бачать два серйозні виклики в поточній редакції:

• Відсутність фінансового підкріплення: Документ не передбачає одномоментного погашення боргу, а реальний вплив на бюджет взагалі не прорахований. Без економічних розрахунків закон ризикує залишитися декларацією, що породить марні надії.
• Ризик поглиблення соціальної нерівності: Вимога повністю скасувати обмеження на виплати створює преференції для «спецпенсіонерів» (колишніх топ-чиновників із мільйонними перерахунками через суди). Урівняння їх у черговості з пересічними громадянами вимиє державні кошти на надвисокі пенсії еліті, а звичайні українці знову залишаться ні з чим.

📋 БЛОК 4. Офіційна позиція держструктур та практичні інструменти для громадян

Офіційна позиція державної структури є чіткою: Постанова № 1046 регулює суто механізм фінансування, а не скасовує обов’язковість судових рішень. Потрібно чітко розмежовувати три речі: судове рішення встановлює обов’язок ➡️ ПФУ здійснює перерахунок та нарахування в системі ➡️ бюджет забезпечує фактичну виплату в межах закону.

Нова формула фінансування після 28 серпня 2026 року чітко засвідчує:

• «Виграв суд» ≠ «вся сума автоматично завтра буде на рахунку».
• Але й: «На цей момент недостатньо бюджетних коштів» ≠ «судове рішення можна не виконувати».

Поки законопроєкти перебувають на стадії обговорення у комітетах Верховної Ради, пенсіонерам-позивачам не варто втрачати час. Наразі найефективнішими інструментами взаємодії є:

1. Жорсткий контроль нарахувань: Важливо контролювати не лише факт набрання рішенням законної сили, а й те, що саме Пенсійний фонд зробив для його виконання: яку суму нараховано в електронній справі та чи включено її до офіційного переліку ПФУ станом на 1 число місяця (через Вебпортал електронних послуг ПФУ — portal.pfu.gov.ua).
2. Письмовий офіційний шлях: Надішліть офіційну Заяву до вашого Головного управління ПФУ в області із запитом про стан виконання судового рішення, фіксацію точної суми боргу в електронному реєстрі та вимогу окремого обліку поточної доплати та ретроспективної заборгованості.
3. Судовий контроль (ст. 382 КАСУ): Суд має право зобов’язати органи ПФУ подати офіційний звіт про виконання рішення. У разі невиконання вимоги — суд накладає на керівника відповідного управління ПФУ штраф у розмірі від 20 до 40 прожиткових мінімумів для працездатних осіб (у 2026 році це від 66 560 до 133 120 гривень). При цьому штраф стягується не з державного бюджету, а безпосередньо з особистих коштів посадовця.

📋 БЛОК 5. ДЕРЖАВНИЦЬКА ПОЗИЦІЯ ВГО АППУ

Як професійна організація, що тісно співпрацює з органами державної влади та Пенсійним фондом України, ВГО «АППУ» чітко розуміє глибину поточних бюджетних викликів. Ми свідомо відкидаємо деструктивні емоції та радикальні заклики окремих «диванних критиків». Повторюємо, що деструктивна критика у коментарях не створить додаткових коштів у бюджеті країни, що воює проти агресора. На заміну порожнім емоціям ми пропонуємо мову фактів.

Ми маємо бути реалістами: фінансування армії є абсолютним пріоритетом. Оголити бюджет країни, що воює, заради миттєвих виплат, не забезпечених реальними надходженнями, — це фактично послабити власну державу. Обороноздатність України тримається на фінансовій стабільності.

Органам ПФУ просто ніде взяти майже 100 мільярдів гривень на одномоментне погашення всіх судових боргів. Якщо закон у такому вигляді запрацює прямо зараз, це повністю заблокує фінансову систему Фонду, паралізує роботу ПФУ і поставить під загрозу виплату навіть поточних, щомісячних пенсій мільйонам українців. Будь-які законодавчі ініціативи мають бути фінансово прорахованими та не створювати жодних ризиків для НАЛЕЖНОГО ФІНАНСУВАННЯ Збройних Сил України! 🇺🇦 Оборона країни — це наш безумовний пріоритет.

Наша принципова позиція залишається непохитною: на першому місці в державі мають стояти звичайні, соціально незахищені громадяни, які все життя чесно сплачували податки! Держава повинна чітко розмежувати тих, хто потребує підтримки для базового виживання, від тих, хто вимагає привілейованих мільйонних виплат через суди. Урівняння їх у черговості вимиє державні кошти на надвисокі пенсії еліті, й звичайні українці знову залишаться ні з чим.

ВГО «АППУ» продовжує виступати професійним містком між громадянами та державою. Стабільність правової системи тримається на неухильному дотриманні балансу інтересів держави, громадян та бізнесу. Ми переконані, що відкритий та конструктивний діалог, підвищення правової грамотності та чітке знання чинного законодавства — це єдиний правильний шлях до розбудови сильної та європейської держави.

📢 Поділіться цим дописом на своїй сторінці, щоб ваші колеги, близькі та партнери завжди були в курсі найважливіших і перевірених новин юридичного простору країни!

📢 ЕКСКЛЮЗИВ ДЛЯ НАШИХ ПІДПИСНИКІВ:

Маєте запитання щодо актуальних змін у законодавстві чи судовій практиці? Напишіть у коментарях! Фахові роз’яснення та інформаційну підтримку Генеральна дирекція надає виключно для підписників нашої сторінки.

👉 Тисніть «Підписатися», щоб разом перетнути важливу позначку у 35 000 однодумців та завжди мати доступ до перевіреної експертної аналітики за посиланням: https://www.facebook.com/appu.tau

З повагою та турботою про кожного платника податків,

Віцепрезидент,

Генеральний директор ВГО АППУ

Людмила ГЕРАСИМЕНКО