Президент ВГО «Асоціація платників податків України» Грігол Катамадзе взяв участь в Конференції «Відновлення України — ключові пріоритети бізнесу»

28 листопада 2023 року  Президент ВГО «Асоціація платників податків України»,  Надзвичайний і Повноважний Посол, Віце-президент Асоціації платників податків Європи, член Наглядової Ради УРБ Грігол Катамадзе взяв участь офлайн в Конференції «Відновлення України — ключові пріоритети бізнесу».

Конференція була організована Українською Радою Бізнесу спільно з Національною бізнес — коаліцією.

В Конференції взяли участь:

Олена Шуляк — Голова партії Слуга народу, Голова Комітету Верховної Ради України з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування;

Дмитро Наталуха — Голова Комітету Верховної Ради України з питань економічного розвитку;

Олексій Устенко — Голова підкомітету з питань рентних платежів, екологічного податку та оподаткування АПК Комітету Верховної Ради України з питань фінансів, податкової та митної політики.

Представники бізнесу:

Грігол Катамадзе — Президент Асоціації платників податків України, Надзвичайний і Повноважний Посол, Віце-президент Асоціації платників податків Європи, член Наглядової Ради УРБ;

Олена Хотенко – Віце — президент Асоціації платників податків України, Голова Ради ГО «Інститут податкових реформ»;

Михайло Непран — перший Віце — Президент Торгово-промислової палати України;

Василь Воскобойник — Президент Всеукраїнської асоціації компаній з міжнародного працевлаштування;

Борис Емельдеш — Президент Всеукраїнської професійної асоціації підприємців;

Анатолій Долинний — Президент Української федерації індустрії безпеки, член Наглядової Ради УРБ;

Юрій Пероганич – Генеральний директор Асоціації підприємств інформаційних технологій України, член Наглядової Ради УРБ та інші.

Під час проведення Конференції учасники заходу обговорили такі важливі для відновлення країни та пріоритетні для бізнесу питання:

1) Нагальність питання про ранжування тривог в залежності від рівня реальної небезпеки. Шкідливі економічні наслідки від кількагодинних тривог через польоти Міг-31.

2) Демонополізація створення електронних сервісів лише державою, мінімізація кількості та впровадження корпоративного управління для комунальних підприємств (зокрема проєкт №5593-д).

3) Сприяння працевлаштуванню ВПО — позбавлення на певний термін оподаткування заробітної плати для ВПО, переналаштування моделі соц допомоги на стимулювання зайнятості ВПО.

4) Відновлення людського капіталу України — законопроєкт №9585 щодо іноземців у ЗСУ та ТРО, запровадження інвестиційних та бізнес віз, радикальне спрощення міграційного законодавства, стимулювання підприємців залучати до роботи соціально вразливі верстви населення, комунікація європейським партнерам доцільність зміни моделі підтримки тимчасових біженців.

5) Сприяння українському виробнику: спрощення процедур, страхування воєнних ризиків, модифікація СМКОР тощо.

6) Осучаснення процедури відряджень за кордон у воєнний час, досвід Ізраїлю.

7) Сприяння волонтерській діяльності — законопроєкт №10040.

8) Уточнення статусу важливих для бізнесу проєктів:

  • осучаснення державно-приватного партнерства (№7508)
  • масштабна дерегуляція (№8058)
  • лібералізація ринкового нагляду (№5473д)
  • визначення правового статусу майна загальносоюзних громадських організацій колишнього СРСР (№6420)
  • позитивна зміна системи державного контролю (№5837), важливі правки до 2-го читання
·  запровадження спеціального режиму оподаткування доходів для фізичних осіб (№10166)
  • проведення публічних консультацій та порядок отримання зворотного зв’язку (№4254)

9) Комітетські слухання щодо МСБ.

10) Альтернативні шляхи вирішення проблеми блокування польського кордону.

11) Взаємодія виробників і торговельних мережі (статус проекту).

Відкрив зустріч Модератор —  Олег Гетман з першого питання  «Нагальність питання про ранжування тривог в залежності від рівня реальної небезпеки. Шкідливі економічні наслідки від багатогодинних тривог через польоти МіГ-31».

З першого питання сою думку висловив Грігол Катамадзе, який, зокрема, наголосив: «На сьогоднішній день, це питання «болить» у всіх. Те, що ми відчули в ночі два дні потому, після такої великої паузи, сигналізує те, що існує велика небезпека. Але, все ж таки, хотів би поділитися з Вами такою думкою: Живучи в XXI столітті, ми вже маємо вміти розрізняти, коли загроза є реальною. Візьміть за приклад те, як наші іноземні партнери, що знаходяться тут, реагують на повітряні тривоги, отримуючи інформацію не тільки з соціальних мереж, але й через спеціальні служби посольств. Зліт МіГ — 31, майже кожен раз не значить, що на нас летять ракети. Розумію, що в цьому питанні є дуже тонка межа, але все ж таки, може, щоб не зупиняти бізнес, економіку та країну загалом, буде правильніше по всій Україні користуватися інформацією, що надають акредитовані міжнародні організації та представництва посольств? Для того, щоб такі можливості у нас з’явилися, може звернемося до них, щоб можна було отримувати більш точну інформацію, в першу чергу, громадянам України? Наша економіка знаходиться у важкому стані і без цього», – резюмував по першому питанню Порядку денного Грігол Катамадзе.

Грігол Катамадзе, користуючись нагодою продовжив: «Для того, щоб не повертатися до цього питання, хотів би звернутися до Вас, колеги, як до політиків,  як Заступник Голови АРМА з питань європейської інтеграції з пропозицією. Ми багато говоримо про те, що ми будемо відновлювати країну, будувати нову ефективну систему управління. Зараз, на розгляді в Парламенті, в Антикорупційному Комітеті знаходиться Законопроєкт за №10069 «Проєкт Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення ефективності діяльності у сфері виявлення, розшуку та управління активами». Це дуже важливо, оскільки необхідно, щоб було чітке розмежування між Фондом Держмайна України та АРМА. Дуже просив би Вас підтримати його, дякую», — зазначив Грігол Катамадзе.

Дмитро Наталуха відповів Гріголу Катамадзе: «По-першу, вітаю Вас з призначенням. Це чудовий приклад того, як бізнес інтегрується та «підставляє своє плече» не лише виробничим способом, а й шляхом роботи своїх найкращих інтелектів на державній службі. Ще раз, щиро Вас вітаю. З приводу цього Законопроєкту, так, безумовно, на цьому тижні в мене буде зустріч з новопризначеним Головою Фонду Держмайна України, в тому числі і з цієї теми. В черговий раз, ми це питання піднімемо. Щодо тривог, це не історія, щоб зробити чиєсь життя важче, навпаки, щоб його зробити безпечніше. Проблема ж про можливості ранжування повітряних тривог за ступенем загрозливості, оскільки існують внутрішні протоколи суб’єктів господарювання, які складені неправильно і створюють усі умови для вражання по населенню та несуть небезпеку для життя простих людей.

Внутрішні протоколи для місць з великим скупченням людей (як наприклад, супермаркети) мають бути змінені. Зі своєї сторони ми будемо працювати над питанням ранжування, а бізнес має попрацювати над створенням своїх внутрішніх протоколів по аналогії з пожежною тривогою для того, щоб мінімізувати тривале скупчення людей», —  резюмував по першому питанню Порядку денного Дмитро Наталуха.

Далі, Олексій Устенко закцентував увагу на наступному: «Хотів би підтримати колегу. В місті Кременчук, Полтавської області, де рік тому злетів МіГ і була оголошена повітряна тривога на одну годину, по області були випущені ракети. Через зволікання оголошення повітряної тривои, при цьому люди вже звикли до зльоту МіГ, загибло 30 людей в місцевому супермаркеті. Ні у кого немає відповіді, коли вони випустять ракети. По АРМА теж дуже підтримую. Важливо, щоб АРМА почала дійсно ефективно управляти тими активами, які в неї є, і які потенційно в неї будуть. На сьогоднішній день є безліч активів, що не приносять державі податки, які могли б працювати, але вони залишаються замороженими. Наприклад, величезний тваринницький комплекс на Полтавщині, в якого раніше були власники росіяни. Якби великий або середній бізнес взяли на себе його управляння, багато отримали б позитивних наслідків. Тому, ми підтримуємо те, щоб почали функціонувати такі механізми, щоб дозволили АРМА активно працювати», — зазначив Олег  Устенко.

Зустріч відбулася конструктивно, в форматі діалогу, всі учасники заходу мали змогу висловити свою думку стосовно проблемних питань Порядку денного.

Поділитись новиною:
Останні новини
Схожі новини
28.02.202415:42 Віце-президент, Генеральний директор ВГО АППУ Людмила Герасименко виступила Модератором онлайн Робочої зустрічі з представниками ДПС України та ГУ ДПС у Львівській області 27.02.202412:21 27 лютого 2024 року, відбулася зустріч представників ВГО АППУ з Головою Комітету ВРУ з питань фінансів, податкової та митної політики Данилом Гетманцевим. 22.02.202418:33 Віце-президент ВГО АППУ Йосип Бучинський взяв участь в Робочій зустрічі з членами Ради з питань підтримки підприємництва в умовах воєнного стану та Спілкою українських підприємців 21.02.202420:48 Віце-президент ВГО АППУ Йосип Бучинський взяв участь в Робочій зустрічі начальника Департаменту кримінальної політики та захисту інвестицій Офісу Генерального прокурора Олексія Бонюка з представниками провідних бізнес-асоціацій 21.02.202417:55 Сьогодні 21 лютого в Брюсселі пройшов перший день зустрічі Європейської Комісії та України щодо здійснення офіційного скринінгу в рамках переговорного розділу 23 «верховенство права та основоположні права та свободи». ВСІ НОВИНИ
Отримуйте кваліфіковану допомогу та захист, навчайтесь, поліпшуйте умови ведення вашого бізнесу та розвивайте свої бізнес-зв'язки разом із АППУ