Представники українського бізнесу звернулися до влади щодо кризового стану в економіці

Відкритий лист до Президента України, Верховної Ради України, Кабінету міністрів України

Україна постала перед новим глобальним викликом, який несе коронавирус COVID-19. У дуже скрутному стані медична галузь – недореформована та  недофінансована; плани з надходжень від митниці та податкової не виконуються та, що дуже суттєво, війна на сході країни триває.

Жорсткі заходи, запроваджені для боротьби з поширенням COVID-19, ще дужче поглиблюють економічну кризу країни. Тисячі підприємств та підприємців (за даними Торгово-промислової палати України – 600-700 тисяч) зупинили роботу, мільйони працівників відправлені у відпустки за власний кошт. З боку бізнесу це – підприємства, які не працюють, не роблять відрахувань до державного бюджету у найближчій перспективі, пізніше – стоять перед загрозою банкрутства. З боку громадян: не маючи грошових заощаджень та не отримуючи заробітну плату, вони будуть вимушені йти до центрів зайнятості в пошуках нової роботи.

Що отримає держава при такому розвитку подій? Значні недонадходження до бюджетів різних рівнів, навантаження на соціальний фонд, суттєве погіршення криміногенної ситуації по всій країні та зростання безробіття. Державний бюджет потребуватиме значних коштів для стабілізації ситуації та рятування бізнес-активності, але Україна не має таких заощаджень та резервів.

Ми розуміємо, що країна стоїть перед непростим викликом, поділяємо занепокоєність та рішучість органів влади пройти через новий виклик із найменшими втратами. Для цього необхідно забезпечити стабільність економіки в умовах карантину. Безумовно, людське життя є найвищою цінністю, але треба зважати на те, що падіння економіки теж має свою ціну, вимірювану в людських життях – передчасних смертях від хвороб, пов’язаних із бідністю та стресом; нестачі коштів на лікування та здоровий спосіб життя; нещасних випадках та ДТП, викликаних недофінансуванням заходів безпеки та поганим станом доріг тощо.

Варто зауважити, що міжнародні фахівці – зокрема професори Стенфорду, Йелю зазначають, що покладатись на статистику, яку ми маємо на цей час щодо різних країн, через обмеженість її вибірки не має сенсу. Тому впровадження наджорстких заходів експерти вважають надмірним. Більше того: намагання охопити карантином усе населення, не зосереджуючись на групах ризику, не дасть ефекту та є помилковою стратегією.

Як бізнес-спільнота, яка завжди впроваджувала помірковану позицію та виступала за економічне процвітання нашої країни, ми просимо розглянути успішний досвід у боротьбі з розповсюдженням вірусної інфекції, насамперед, Південної Кореї,  Швеції, Данії, Нідерландів, Тайваню тощо. Порівняльна таблиця щодо обмежень по країнах – у додатку.

Ці держави пішли не шляхом повної ізоляції країни від вірусу та зупинки ділового життя, а ізолюють ризикові групи та вже уражених. Владі добре вдається відстежувати контакти хворих і моніторити режим самоізоляції. Сподіваємося, що наші органи внутрішніх справ на чолі з досвідченим міністром та відповідні служби зможуть впоратися з такою задачею. Так, тут є всесвітня дилема про обмеження прав людини, але надзвичайні події потребують надзвичайних заходів. Ми повинні зберегти економіку, бізнес повинен працювати і сплачувати податки – всі, як один. Ми повинні підтримувати медицину загалом і медиків, які наразі на передовій війни з вірусом. Ми повинні не припиняти підтримувати наших військових, які захищають інший фронт – нашу незалежність та цілісність, але щоб генерувати фінансові ресурси, потрібна ділова активність,.

Тому пропонуємо частково поновити ділову активність з 3 квітня, у жодному випадку не запроваджуючи додаткових заходів і поступово скасовуючи наявні заборони, та втілити дієві, конкретні кроки для зупинки розповсюдження вірусу:

  • забезпечити широке тестування населення та ізоляцію інфікованих. У цьому питанні бізнес готовий надати необхідну допомогу в інфраструктурі та закупівлі тестів;
  • забезпечити посилений контроль за інфікованими на самоізоляції за допомогою електронних засобів;
  • забезпечити ізоляцію та захист осіб похилого віку з групи ризику;
  • запровадити точкові обмеження громадського транспорту для ризикових категорій – зокрема, і шляхом скасування пільг для ризикових груп, замість тотальних заборон;
  • оснащення медзакладів та захист лікарів, у цьому питанні представники бізнесу також готові надати допомогу;
  • перейти від заборони діяльності широкого сегменту бізнесу до заборони виключно окремих секторів, які передбачають великі скупчення людей.

Запровадження режиму надзвичайного стану на цей час не виглядає доцільним, виглядає достатнім режим надзвичайної ситуації у певних областях. В той же час після публікації відповідного Указу це питання має бути додатково розглянуто громадськістю. Ключове питання в тому, щоб подальший режим карантину або режим надзвичайного стану не шкодив бізнесу та громадянам, не обмежував права на пересування як власним транспортом, так і громадським (окрім ризикових груп), не передбачав примусове відчуження або вилучення майна у юридичних або фізичних осіб та інші недоцільні обмеження.

Водночас ми розуміємо, що деякі сфери бізнесу тим не менше будуть вимушені продовжити обмеження своєї діяльності. Для таких сфер варто точково запровадити податкові послаблення на час обмежувальних заходів і періоду нормалізації їхньої діяльності. Крім того, необхідно реалізувати термінові заходи щодо захисту українського бізнесу від наслідків епідемії та в найкоротші терміни розробити механізм кредитних канікул для фізичних і юридичних осіб, які повинні почати діяти з моменту запровадження карантину в Україні і до подолання епідемії.

Щодо заходів, які вже запроваджено, – вважаємо  за необхідне забезпечити виконання всіма місцевими державними адміністраціями положень ч. 3 ст.2 Постанови КМУ від 16.03.2020 р. № 215 в частині безперешкодної роботи підприємств торгівлі продуктами харчування, пальним, засобами гігієни, лікарськими засобами та виробами медичного призначення, засобами зв’язку, провадження банківської та страхової діяльності, а також торговельної діяльності і діяльності з надання послуг з громадського харчування із застосуванням адресної доставки замовлень. Особливу увагу варто приділити недопущенню обмеження роботи таких підприємств внаслідок прийняття органами місцевого самоврядування недостатньо виважених рішень у зв’язку із запобіганням поширенню COVID-19.

Представники коаліції УРБ, до складу якої входять 84 провідні українські асоціації, закликають представників Кабміну, Президента та Парламенту терміново розглянути запропоновані заходи та невідкладно ініціювати проведення спільного засідання та створення Антикризового центру за участі фахівців КМУ, Офісу Президента, ВРУ, бізнесу, експертів для обговорення і напрацювання плану дій, який забезпечить ефективну протидію епідемії і не зашкодить економіці. 

З повагою

Бізнес асоціації

Коаліції Українська Рада Бізнесу

Додаток

Поділитись новиною:
Останні новини
Схожі новини
29.05.202008:01 Привітання Грігола Катамадзе з обранням на посаду Президент ВГО АППУ 28.05.202018:20 Президент ВГО АППУ Грігол Катамадзе прийняв участь в нараді в Офісі Президента України з питань напрацювання законодавчих ініціатив щодо вдосконалення податкового законодавства, у зв’язку з набуттям чинності Закону № 466-ІХ 27.05.202017:12 ВГО АППУ провела он-лайн зустріч у форматі відеоконференції з Виконуючим обов’язки Голови Державної фіскальної служби України Сергієм Солодченком 26.05.202018:46 ВГО АППУ провела безкоштовний практичний семінар он-лайн у форматі відеоконференції для своїх членів 26.05.202008:37 Вітання Народу Грузії та Президенту ВГО АППУ, Віце-президенту Європейської Асоціації платників податків, Члену Наглядової Ради Української Ради Бізнесу, Надзвичайному та Повноважному Послу Гріголу Катамадзе з Днем Незалежності його Батьківщини. ВСІ НОВИНИ
Отримуйте кваліфіковану допомогу та захист, навчайтесь, поліпшуйте умови ведення вашого бізнесу та розвивайте свої бізнес-зв'язки разом із АППУ