Пошкоджене майно бізнесу: як зафіксувати збитки та претендувати на компенсацію

11.08.2026 09:24

Через повномасштабну війну тисячі українських підприємств зазнали руйнувань, проте кожен бізнес має гарантоване законом право на відшкодування збитків. Головне — створити бездоганну юридичну та доказову базу вже зараз. Експерти ВГО АППУ зібрали відповіді на найактуальніші запитання підприємців щодо правильної фіксації пошкодженого майна, збору документів та отримання податкових пільг. Читайте детальний розбір нижче у форматі «питання-відповідь». 👇

Питання 1: Хто саме може стати учасником програм компенсації та претендувати на відшкодування?

Відповідь: Учасниками програм відшкодування можуть стати суб’єкти господарювання будь-якої форми власності (як юридичні особи, так і фізичні особи-підприємці (ФОП)), майно яких постраждало внаслідок бойових дій. Головна умова — підприємство має бути офіційно зареєстроване в Україні, не мати серед бенефіціарів громадян чи резидентів рф, а також не перебувати у процедурі банкрутства чи ліквідації. Право на подання заяв до Міжнародного реєстру збитків мають усі постраждалі компанії.

Посилання на НПА: Постанова Кабінету Міністрів України від 20 березня 2022 року № 326 «Про затвердження Порядку визначення шкоди та збитків, завданих Україні внаслідок збройної агресії російської федерації», Статут Міжнародного реєстру збитків, завданих агресією рф проти України.

Питання 2: Яке саме майно бізнесу підпадає під компенсацію?

Відповідь: Компенсації підлягає практично будь-яке майно підприємства, яке перебувало на його балансі або належало йому на правах власності та було знищене, пошкоджене чи викрадене. Сюди належать:

Нерухомість: виробничі цехи, офіси, склади, крамниці, споруди.
Машини та обладнання: верстати, конвеєри, виробничі лінії, спецтехніка.
Транспортні засоби: корпоративні автомобілі, вантажівки, сільгосптехніка.
Товарно-матеріальні цінності: готова продукція, сировина на складах, напівфабрикати.
Упущена вигода: збитки, яких підприємство зазнало внаслідок неможливості вести господарську діяльність (оцінюються за спеціальною методикою).

Посилання на НПА: Спільний наказ Міністерства економіки України та Фонду державного майна України від 18 жовтня 2022 року № 3904/1223 «Про затвердження Методики визначення шкоди та обсягу збитків, завданих підприємствам, установам та організаціям усіх форм власності внаслідок знищення та пошкодження їх майна у зв’язку із збройною агресією російської федерації, а також упущеної вигоди від неможливості чи перешкод у провадженні господарської діяльності».

Питання 3: Чи можна звернутися за компенсацією, якщо майно було пошкоджене вже давно (минулого місяця чи минулого року)?

Відповідь: Так, звернутися можна і потрібно, навіть якщо руйнування сталися відносно давно. Чинне законодавство та правила Міжнародного реєстру збитків не встановлюють жорстких «строків давності» для фіксації воєнних злочинів проти майна в межах періоду повномасштабного вторгнення.

Головне — зібрати доказову базу та ретроспективно зафіксувати факти руйнувань за допомогою наявних фото, відео, свідчень очевидців, звітів ДСНС та матеріалів кримінального провадження. Проте затягувати не варто, адже з часом збирати докази стає важче.

Посилання на НПА: Резолюція Комітету міністрів Ради Європи CM/Res(2023)3 «Про встановлення Розширеної часткової угоди про Реєстр збитків, завданих агресією російської федерації проти України», Постанова Кабінету Міністрів України від 20 березня 2022 року № 326 «Про затвердження Порядку визначення шкоди та збитків, завданих Україні внаслідок збройної агресії російської федерації».

Питання 4: Які саме документи потрібно підготувати для подання заяви на компенсацію?

Відповідь: Формується так званий «кейс збитків», який повинен містити такі обов’язкові документи:

Правовстановні документи (що засвідчують право власності або користування): витяги з реєстрів речових прав, договори купівлі-продажу чи оренди, техпаспорти, витяги з балансу підприємства напередодні руйнування.
Акти фіксації: акт ДСНС про пожежу/обстріл, витяг з ЄРДР від Нацполіції про порушення кримінального провадження (ст. 438 ККУ).
Внутрішні документи: наказ про проведення інвентаризації, акт інвентаризації пошкодженого/знищеного майна.
Експертні та оціночні: звіт про технічне обстеження об’єкта та офіційний звіт про оцінку майна (із визначенням вартості збитків).
Мультимедійні докази: фото та відео руйнувань (бажано з прив’язкою до геолокації та часу), скриншоти новин у ЗМІ про обстріл цієї локації.

Посилання на НПА: Закон України від 12 липня 2001 року № 2658-III «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні», Постанова Кабінету Міністрів України від 19 квітня 2022 року № 473 «Про затвердження Порядку виконання невідкладних робіт щодо ліквідації наслідків збройної агресії російської федерації, пов’язаних із пошкодженням будівель та споруд».

Питання 5: Як саме визначається розмір відшкодування (сума збитків)?

Відповідь: Розмір відшкодування визначається двома ключовими показниками, які розраховує сертифікований оцінювач за спеціальною державною методикою:

Прямі збитки (реальні збитки): визначаються як вартість відновлення майна (ремонту) або його ринкова вартість станом на дату руйнування, якщо відновлення економічно недоцільне.
Втрачена вигода (неотриманий дохід): розраховується на основі фінансових показників підприємства за попередні періоди. Оцінювач вираховує чистий дохід, який підприємство гарантовано б отримало, якби його майно та виробничі потужності не були знищені воєнними діями.

Питання 6: Чи дійсно бізнес може претендувати на компенсацію за знищене або пошкоджене внаслідок збройної агресії майно?

Відповідь: Так, кожен бізнес має гарантоване законом право на відшкодування збитків. Проте на відміну від громадян (які отримують виплати за житло через програму «єВідновлення»), для юридичних осіб механізм компенсації є складнішим.

Наразі держава формує Реєстр збитків, а також розробляє профільні програми. Головна умова для майбутнього отримання коштів (як від держави, так і через міжнародні репарації від рф) — це правильна та своєчасна фіксація руйнувань.

Посилання на НПА: Стаття 22 Цивільного кодексу України, Постанова Кабінету Міністрів України від 20 березня 2022 року № 326 «Про затвердження Порядку визначення шкоди та збитків, завданих Україні внаслідок збройної агресії російської федерації».

Питання 7: Який перший і найважливіший крок має зробити підприємство одразу після пошкодження майна?

Відповідь: Першочергово необхідно викликати представників Державної служби України з надзвичайних ситуацій (ДСНС) для ліквідації наслідків та складання акта про пожежу/руйнування, а також Національну поліцію для внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань (ЄРДР) та відкриття кримінального провадження за фактом воєнного злочину (ст. 438 ККУ).

Без цих первинних документів жодна експертиза чи суд не визнають збитки воєнними.

Питання 8: На які саме види компенсації чи пільг бізнес може розраховувати вже зараз, не чекаючи репарацій?

Відповідь: Окрім фіксації збитків для майбутніх судів чи міжнародних фондів, бізнес має право на негайні податкові та фінансові полегшення:

ПДВ: списання знищених товарів чи основних засобів внаслідок дії обставин непереборної сили без нарахування «компенсаційних» податкових зобов’язань із ПДВ.
Податок на нерухомість: звільнення від нарахування та сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, якщо об’єкт зруйновано, пошкоджено або він розташований на територіях активних бойових дій чи тимчасової окупації (згідно з Переліком Мінреінтеграції).
Екологічний податок: звільнення від сплати екологічного податку діє для об’єктів, які розташовані на територіях активних бойових дій чи тимчасової окупації, а також у разі повного або часткового припинення викидів і скидів внаслідок руйнування підприємства (за умови належної фіксації факту пошкодження майна).

Посилання на НПА: Податковий кодекс України від 2 грудня 2010 року № 2755-VI (зокрема, пункт 32-1 підрозділу 2, пункти 69.14, 69.16, 69.22 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення»).

Питання 9: Де фіксуються дані про зруйноване майно підприємства на міжнародному рівні?

Відповідь: Дані необхідно подавати до Міжнародного реєстру збитків (Register of Damage for Ukraine), який є першим компонентом майбутнього компенсаційного механізму. Фіксація в цій інституції є юридичним фундаментом для того, щоб підприємство отримало виплати за рахунок заморожених активів рф або спеціальних міжнародних фондів.

Посилання на НПА: Статут Міжнародного реєстру збитків, завданих агресією рф проти України (ухвалений на саміті Ради Європи).

💡 Поради від ВГО АППУ для постраждалого бізнесу:

Не зволікайте з первинною фіксацією. Навіть якщо підприємство зараз не має коштів на повноцінну оцінку збитків, обов’язково отримайте акти від ДСНС та Національної поліції одразу після події. Це залізобетонна основа вашої майбутньої справи.
Створіть «хмарний» архів доказів. Усі фото, відео, скани документів та інвентаризаційні акти зберігайте на захищених електронних носіях або у хмарних сховищах. Паперові оригінали можуть постраждати під час повторних обстрілів.
Завчасно готуйте документи для Реєстру збитків. Подання заяви до Міжнародного реєстру збитків (Register of Damage for Ukraine) — це тривалий процес, що вимагає чіткої структуризації. Формуйте «кейс збитків» за допомогою сертифікованих оцінювачів уже зараз.
Користуйтеся податковими пільгами легально. Перевірте, чи внесено територію розташування вашого бізнесу до офіційного Переліку Мінреінтеграції (території активних бойових дій або окупації). Це є підставою для законного звільнення від податку на нерухомість та землю.

Віцепрезидент,

Генеральний директор ВГО АППУ

Людмила ГЕРАСИМЕНКО