Податкові перевірки: чи зможе ДПС зазирнути у «минуле життя» бізнесу після 1 серпня?
1 серпня 2026 року завершується дія особливого режиму обчислення строків давності для податкових перевірок. Про те, чого чекати бізнесу, які періоди опиняться під прицілом контролюючих органів та чи відбудеться довгоочікуване «обнулення» строків, розповідає Віцепрезидент, Генеральний директор ВГО «Асоціація платників податків України» Людмила Герасименко.
Довідково: Після 1 серпня 2026 року завершується трирічний цикл з моменту відновлення відліку строків давності (згідно із Законом № 3219-IX) після «воєнної паузи». Це суттєво скоротить глибину податкових перевірок і поверне контролюючі органи до стандартного трирічного часового горизонту. Починаючи з цієї дати, податкові органи втрачають право призначати перевірки за «законсервовані» 2020–2022 роки, а часовий горизонт більшості нових перевірок суттєво звужується і повертається до стандартних 1095 днів.
❓ Питання 1. Чому дата 1 серпня 2026 року є такою критичною для платників податків і що саме змінюється для бізнесу?
Відповідь: Завершується ефект ковідно-воєнного «заморожування» строків для більшості податків. Період, який ДПС має право перевірити, різко звужується. Ключова зміна — це остаточне завершення перехідного періоду та повернення до стандартного алгоритму відліку строків давності.
Нагадаю, що з 18 березня 2020 року через COVID-карантин, а згодом з 24 лютого 2022 року через воєнний стан, перебіг строків давності для податкових перевірок був зупинений (на підставі пунктів 52-2 та 69.9 підрозділу 10 розділу XX ПКУ).Законом України № 3219-IX з 1 серпня 2023 року для більшості перевірок цей перебіг було відновлено. Проте утворився трирічний перехідний ефект через накопичену раніше паузу. Саме 1 серпня 2026 року цей етап вичерпується. Ми переходимо до умов, коли старі захисні мораторії остаточно втрачають свою юридичну силу, а податківці втрачають можливість законно перевіряти періоди 2020–2022 років, які раніше вважалися «відкритими».
❓ Питання 2. Які саме звітні періоди залишаться «відкритими» для звичайних документальних перевірок після 1 серпня 2026 року?
Відповідь: Після цієї дати податкова зможе перевірити виключно стандартний трирічний горизонт, оскільки всі старіші періоди остаточно «відгорять». До цього дозволеного трирічного вікна потрапляють:
Річна звітність: 2023, 2024 та 2025 роки.
Квартальна звітність: ІІ, ІІІ та IV квартали 2023 року, весь 2024 і 2025 роки, а також І та ІІ квартали 2026 року.
Місячна звітність: звітні місяці з липня 2023 року по червень 2026 року включно (а також липень 2026 року, за яким граничний строк звітування припадає на серпень).
Усе, що було подано до липня-серпня 2023 року (зокрема, весь період ковідно-воєнного заморожування 2020–2022 років), з 1 серпня 2026 року стає юридично недосяжним для звичайних перевірок за ст. 102 ПКУ.
❓ Питання 3. То чи означає це, що після 1 серпня 2026 року обчислення строків давності для бізнесу нарешті почнеться «з чистого аркуша»?
Відповідь: Не зовсім так. Жодного автоматичного анулювання чи початку відліку «з нуля» законодавство не передбачає. Принцип обчислення строків давності за статтею 102 ПКУ залишається незмінним — це ті самі 1095 днів (або 2555 днів для трансфертного ціноутворення та КІК).Просто до 1 серпня 2026 року діяв ефект «кумуляції», коли дні ковідно-воєнної паузи (з березня 2020 року по серпень 2023 року) штучно подовжували ці 1095 днів, дозволяючи ДПС приходити з перевірками за 2020–2021 роки. Після 1 серпня 2026 року цей «шлейф минулого» для звичайних перевірок остаточно обривається.
Проте «чистого аркуша» немає з іншої причини: бізнес усе одно зобов’язаний зберігати документи та відповідати за звітні періоди останніх трьох років (2023–2026), які залишаються абсолютно відкритими для контролю.
❓ Питання 4. Тобто, щоб остаточно заспокоїти бізнес: чи зможе ДПС прийти з документальною перевіркою за «старі» 2020, 2021 чи 2022 роки після 1 серпня 2026 року?
Відповідь: Коротка відповідь — ні, для звичайних податкових перевірок ці періоди закриваються назавжди. У цьому і полягає головна суть дедлайну, який настає.
Раніше, до 1 серпня 2026 року, дійсно існувала пастка: оскільки з 18.03.2020 по 01.08.2023 перебіг строків стояв на паузі, податкова мала право додавати ці 1231 день до стандартного строку давності. Через це у 2024 чи 2025 роках вони цілком легально перевіряли 2020–2021 роки.
Але після 1 серпня 2026 року цей «додатковий час» повністю вичерпано. Три роки з моменту скасування паузи минули. Тому будь-які спроби ДПС призначити звичайну документальну перевірку за 2020, 2021 чи навіть за першу половину 2022 року будуть прямим порушенням статті 102 ПКУ.
❓ Питання 5. Які існують винятки, коли це трирічне обмеження і «закриття минулого» НЕ спрацює після 1 серпня 2026 року?
Відповідь: Стандартне повернення до трирічного горизонту (1095 днів) не захистить платника податків у кількох специфічних випадках, визначених законом:
ТЦО та КІК: для контрольованих операцій (трансфертне ціноутворення) та контрольованих іноземних компаній базовий строк давності становить 2555 днів (згідно зі ст. 102 ПКУ). Для цих операцій ковідно-воєнний «шлейф» триватиме ще дуже довго.
Неподання декларації: якщо звітність за якийсь період взагалі не подавалася, ДПС має право провести перевірку та самостійно визначити суму податкових зобов’язань без будь-яких обмежень строками давності (п. 102.2 ПКУ).
Уточнюючі розрахунки (УР): подання будь-якого УР повністю обнуляє і запускає новий трирічний строк (1095 днів) відліку з дня його подання, але виключно для тих показників, які коригувалися.
Зарплатні податки та ЄСВ: щодо перевірок правильності нарахування ЄСВ строки давності взагалі відсутні (відповідно до Закону про ЄСВ). Для ПДФО та військового збору діють загальні строки, проте через специфіку захисту інтересів застрахованих осіб контроль за ними завжди прискіпливіший.
Судове рішення у кримінальній справі: строки давності не застосовуються виключно тоді, коли судом винесено обвинувальний вирок у кримінальному провадженні щодо умисного ухилення від сплати податків, або якщо справу закрито за нереабілітуючими обставинами. Наявність лише відкритого (кримінального) провадження без вироку суду строки за ст. 102 ПКУ не скасовує.
❓ Питання 6. Якщо старі періоди закриваються, то в чому тоді полягає найбільша пастка для бізнесу після 1 серпня 2026 року?
Відповідь: Найбільша пастка тепер криється у строках зберігання первинних документів, які законодавчо розірвані з новими строками перевірок.
Нагадаю, що Законом № 2970-IX було внесено зміни до статті 44 ПКУ, які збільшили строк зберігання документів, пов’язаних з обчисленням податків, з 3 років (1095 днів) до 5 років (1825 днів) для звичайних підприємств.
У чому небезпека:
- Ілюзія повної безпеки. Після 1 серпня 2026 року податкова вже дійсно не зможе перевірити ваш умовний 2021 чи 2022 рік за звичайними податками в межах ст. 102 ПКУ.
- Обов’язок зберігання первинки. Попри неможливість перевірки самих податків, бізнес зобов’язаний зберігати первинні документи за ці роки щонайменше 5 років із дня подання відповідної звітності. Якщо підприємство вирішить, що «строки перевірок минули, можна все викинути», і знищить первинку 2021–2022 років, воно отримає величезні штрафи за незабезпечення зберігання документів (наприклад, під час перевірки поточних періодів або за запитом ДПС).
Окрім того, під прицілом опиняються 2023–2024 роки — періоди, коли бізнес виживав в умовах повномасштабної війни, часто припускаючись технічних помилок через форс-мажори. Оскільки ці роки залишаються абсолютно відкритими, ДПС детально вивчатиме саме ці складні «воєнні» звіти.
🏁 Офіційне звернення та порада від Людмили Герасименко:
Головна порада для бізнесу напередодні 1 серпня — не піддаватися ілюзії повної безпеки, але й не панікувати. Дійте прагматично: проведіть ревізію архівів первинних документів за останні 5 років та зробіть внутрішній аудит «воєнних» 2023–2024 років, які залишаються відкритими для контролю.
Ми в Асоціації платників податків України чудово розуміємо, що перехід на стандартні строки після тривалих ковідно-воєнних особливостей є складним процесом як для бухгалтерів, так і для самих податківців. Щоб уникнути подвійного трактування норм права на практиці, потрібна максимальна правова визначеність.
Тому, як Генеральний директор ВГО АППУ, хочу офіційно повідомити: у межах нашої постійної професійної співпраці з контролюючими органами, Асоціація направляє офіційну робочу ініціативу — запит безпосередньо до керівництва ДПС України.
Ми звертаємося до податкового відомства з проханням надати офіційне роз’яснення щодо єдиного алгоритму обчислення строків після 1 серпня. Це дозволить синхронізувати розуміння законодавства між бізнесом та територіальними органами ДПС і забезпечить прозорість податкового контролю.
Як тільки ми отримаємо відповідь від колег із ДПС, ми одразу оприлюднимо її для членів АППУ, щоб ви мали чіткі офіційні орієнтири у своїй щоденній роботі.
Пам’ятайте, Асоціація завжди стоїть на засадах конструктивного партнерства та захисту законних інтересів прозорого бізнесу!
Віцепрезидент
Генеральний директор ВГО АППУ Людмила ГЕРАСИМЕНКО