Ключові завдання для економічного зростання України

Попри значний потенціал до зростання та суттєві стратегічні переваги України за наявними природними ресурсами, географічним положенням, якістю людського капіталу, темпи зростання національної економіки залишаються нижчими за темпи економічного зростання наших географічних сусідів. На сьогодні Україна залишається єдиною країною з регіону Східної Європи та колишнього СРСР, у якій досі рівень доходів на душу населення залишається нижчим за 1991 рік.

Джерело LB.ua

Олексій ЛюбченкоОлексій Любченко, Перший віце-прем’єр-міністр України — міністр економіки України

На мою думку, головна причина – інвестиційна непривабливість економіки України, в результаті чого поступово знижується віддача фізичного та людського капіталу, падає продуктивність економіки. Наразі потенціал зростання України на рівні у 3-5 % на рік вбачається як омріяна ціль державної політики. Однак з таким самим темпом розвиваються інші країни Східної Європи. Тому забезпечення таких темпів зростання не гарантуватиме убезпечення України від ще більшого відставання у розвитку від країн Центральної та Східної Європи.

За період з початку незалежності було написано безліч економічних стратегій. Остання економічна стратегія Кабінету Міністрів України (березень 2021 р.) є фундаментальною працею та містить амбітну ціль подвоєння реального ВВП до 2030 року. Це означає щорічне зростання ВВП не менш ніж 7%. На основі Стратегії Мінекономіки напрацьовано нову модель економічного розвитку, яка спирається на визначення та стимулювання точок росту в розрізі чотирьох груп галузей «Технологічне виробництво», «Безпека Життя», «Енергетична безпека та декарбонізація» і «Місто майстрів». На що треба звернути увагу.

Досягнення цілей попередніх стратегій не відбулося в результаті того, що всі вони не містили реалістичного фінансового ресурсу для своєї реалізації. В процесі реалізації економічної стратегії в умовах України потрібно чітко усвідомити три речі щодо ризиків її фінансового забезпечення:

1. Україна є не настільки малою економікою, щоб ігнорувати фактор внутрішнього попиту. Населення чисельністю у понад 40 млн осіб і площа потенційно продуктивної економічної території є одними із найбільших в Європі. Якщо таку перевагу не використовувати ефективно, то утримання громадян в межах національних кордонів буде непомірно витратним завданням.

2. Завершення періоду активної глобалізації. Ключові ланцюги глобальної вартості вже створено і функціонують. Україна не змогла ефективно і своєчасно вклинитись у світовий розподіл праці в період його становлення. Тому сподіватися на те, що на цьому етапі розвитку світової економіки лише структурні реформи сформують кардинальний імпульс для залучення іноземних інвестицій, на мій погляд, вже не варто. На нинішньому етапі фінансова відкритість економіки все меншою мірою призводить до притоку реальних інвестицій і все більшою – до інтенсифікації руху спекулятивного капіталу.

3. Україна не є членом економічних союзів із постійним доступом до дешевих наднаціональних фінансових ресурсів розвитку та із безперешкодним доступом до потужних ринків збуту своєї продукції. Цим стартові умови України кардинально відрізняються від стартових умов країн – нових членів ЄС.

Тому в таких умовах єдино можливим вектором стартового успішного розвитку економіки України вбачається концентрація зусиль на формуванні ефективного внутрішнього ринку, що підтримуватиме внутрішній попит. Це дозволить запустити механізм генерування та відтворення доходів в економіці, що формуватиме постійний фінансовий ресурс для подальшої реалізації економічної стратегії.

Для формування стартового потенціалу внутрішнього ринку необхідна стимулююча фіскальна та монетарна політика.

Додаткова грошова пропозиція, що буде надходити в економіку фіскальним і монетарним каналами, каналами міжнародної підтримки, повинна спрямовуватися до галузей інфраструктури та виробництва з метою її продуктивної мультиплікації. Ремонетизація економіки шляхом формування продуктивного попиту на гроші мінімізуватиме інфляційні ризики.

Необхідно забезпечити доступність ресурсів для інвестиційного розвитку, які включають кредитні ресурси банків, інвестиційні інструменти центрального банку, фіскальні інструменти підтримки інвестицій Уряду, кошти міжнародних фінансових організацій, заощадження населення, заощадження інших суб’єктів національної економіки, ресурси фондового ринку.

Тому першочергова структура заходів для реалізації економічної стратегії виглядає так:

— Розвиток внутрішнього ринку, відновлення та розвиток інфраструктури.

— Розвиток ринку кредитування, розбудова ефективної банківської системи.

— Фіскальні стимули, державний попит, здорові державні фінанси.

— Покращення інвестиційного клімату.

1. Внутрішній ринок. Інвестиції в інфраструктуру.

Слабкий та обмежений внутрішній попит демотивує потенційного інвестора, знижуючи рівень потенційних доходів на вкладені кошти. Рівень доходів населення України є вдвічі нижчим порівняно з географічними сусідами. Понад 95% грошових доходів населення витрачається на цілі споживання, а 70% споживчого кошика українців – це товари та послуги першої необхідності.

Маючи колосальний та якісний трудовий потенціал, велику територію, великий індустріальний сектор, Україна має змогу сформувати потужний внутрішній ринок з достойними зарплатами, що буде підтримувати внутрішній попит.

Ключові заходи блоку:

— Експансійна фіскальна політика, з акцентом на підтримку інфраструктурних проектів та здешевлення кредитування пріоритетних галузей. В державних фінансах повинен зберігатися первинний дефіцит до появи стійких темпів економічного зростання на рівні 4-5% ВВП.

— М’яка монетарна політика, з акцентом на застосування інструментів цільового рефінансування банківських позик. Облікова ставка повинна зберігатися нижче нейтральної до появи стійких темпів зростання на рівні 4-5% ВВП;

— Підтримка виробництв, які передбачають локалізацію технологічних процесів на території України;

— Здоровий протекціонізм у сферах, які пов’язані з переробкою сировинної продукції, що добувається чи виробляється в Україні;

— Постійно діючий інститут здешевлення вартості кредитування цільових інвестиційних проектів (включаючи підтримку МСБ та іпотечного кредитування);

— Розвиток механізмів залучення коштів населення в інвестиційні проекти за участі держави.

2. Розвиток інституту фінансового посередництва

Нині трансформація національних заощаджень в нові інвестиції здійснюється неефективно: працюючі кредити становлять менше 15% ВВП, в той час як банківські депозити – понад 30% ВВП. При цьому кредити серед джерел фінансування інвестицій займають менше 4%.

Банківська система, як інститут фінансового посередництва повинна якісно покращити ефективність своєї діяльності, забезпечувати доступність кредитного ресурсу для суб’єктів економіки з врахуванням рівня розвитку ринків, платоспроможності суб’єктів та змін сукупного попиту.

Ключові заходи блоку:

— Розвиток інвестиційного рефінансування банківських кредитів.

— Пом’якшення вимог до оцінки кредитних ризиків.

— Модернізація монетарної політики. Тимчасове зміщення акцентів з цілей стабілізації інфляції до цілей підтримки економічного зростання.

— Розвиток небанківських фінансових ринків як альтернативного джерела фінансування інвестиційних проектів.

— Підвищення ефективності роботи наглядових рад державних банків в контексті розвитку їх інвестиційної спеціалізації.

3. Здорові державні фінанси, що стимулюють економічне зростання

Держава у 2014-2019 роках кардинально зменшила видатки на реальну економіку. Всупереч ліберальним очікуванням стрімке скорочення державного попиту не мало жодного позитивного впливу на активізацію економічної діяльності. Навпаки, рестрикційний шок для економіки спровокував скорочення реальних інвестицій з середини 2018 року.

Державні фінанси України повинні відновити статус ефективного інституту фіскальної політики, який повноцінно виконує усі три свої класичні функції: макроекономічна стабілізація, перерозподіл доходів та алокація ресурсів для стимулювання економічного зростання і соціального розвитку.

Ключові заходи блоку:

— Збалансована фіскальна політика, яка забезпечує виважений вплив на реальну економіку та стан державного боргу.

— Розвиток фіскальних інструментів підтримки інвестицій:

1) державні інвестиції в інфраструктуру;

2) державні гарантії під інвестиційні проекти;

3) компенсація відсотків за інвестиційними проектами;

4) державно-приватне партнерство і концесії;

5) податкові стимули активізації інвестування.

— Ефективний перерозподіл доходів економіки заходами фіскальної політики із акцентом на вирівнювання дохідності різних видів діяльності та зниження нерівності (включаючи заходи податкової політики).

4. Інвестиційний клімат та структурні реформи

Cлабкість державних інститутів обмежує можливості інвестора захищати свої права власності, підриває принципи ринкового функціонування суб’єктів підприємницької діяльності, підвищує корупційні ризики. Крім того реформи даної сфери виступають сигнальними індикаторами для надання доступу України до фінансових ресурсів міжнародних організацій.

Ключові заходи блоку:

— Посилення захисту прав інвесторів, судова реформа.

— Реформування природніх монополій, удосконалення антимонопольного законодавства та посилення інституційної спроможності АМКУ.

— Дерегуляція підприємницької діяльності.

— Конструктивна співпраця з МФО щодо залучення цільового зовнішнього фінансування в інвестиційні проекти в Україні відповідно до успіхів у реалізації структурних реформ. Підвищення ефективності використання коштів МФО в рамках існуючих програм.

Додатковими заходами, що сприятимуть підвищенню конкурентоспроможності вітчизняної економіки є комплексна підтримка вітчизняного технологічного експорту через спеціально створене Експортно-кредитне агентства (ЕКА), розвиток інструментів кредитної та ділової підтримки підприємств-експортерів, розвиток фондового ринку як альтернативного джерела фінансування інвестиційних проектів приватизація інвестиційно-привабливих об’єктів та ефективна політика власності щодо стратегічно важливих державних підприємств.

 

Олексій ЛюбченкоОлексій Любченко, Перший віце-прем’єр-міністр України — міністр економіки України

Поділитись новиною:
Останні новини
Схожі новини
Отримуйте кваліфіковану допомогу та захист, навчайтесь, поліпшуйте умови ведення вашого бізнесу та розвивайте свої бізнес-зв'язки разом із АППУ