АППУ презентувала представникам УСПП та ФРУ Концепцію створення єдиного правоохоронного органу боротьби з економічною злочинністю

16 червня 2020 року в Ліга:Закон відбулося чергове обговорення Концепції створення Бюро економічної безпеки, організатором якого є ВГО «Асоціація платників податків України».

Спікери заходу:

Катамадзе Грігол Шалвович — Президент ВГО АППУ, Віце-президент Європейської асоціації платників податків, Член Наглядової Ради УРБ, Надзвичайний і Повноважний Посол;

Некрасов Вячеслав Анатолійович — провідний науковий співробітник НАВС;

Користін Олександр Євгенович — провідний науковий співробітник ДНДІ МВС;

Юровський Дмитро Борисович — адвокат, радник Голови ДФСУ;

Мельник Вадим Іванович — начальник ГСУ фінансових розслідувань ДФСУ 2014-2016 років.

Учасниками обговорення були:

Кінах Анатолій Кирилович — Президент Українського Союзу Промисловців і Підприємців (УСПП);

Вачаєв Олег Павлович — заступник Голови Комітету з питань захисту бізнесу та прав власності Федерації Роботодавців України (ФРУ);

Павленко Віталій Віталійович — адвокат, керуючий партнер адвокатського об’єднання «Павленко і Сергійчик», член Комітету з питань захисту бізнесу та прав власності ФРУ;

Романюк Анатолій Васильович — адвокат, керівник практики кримінального права адвокатського об’єднання «Вдовичен та партнери»;

Герасименко Людмила Михайлівна — Генеральний директор ВГО АППУ;

Пригаровський Віктор Михайлович — Член Ради ВГО АППУ;

Венгер Володимир Михайлович — Віце-президент ВГО АППУ;

Хотенко Олена Анатоліївна — Віце-президент ВГО АППУ – Директор Директорату з питань фінансів та податкової політики, Голова Ради ГО «Інститут податкових реформ».

Президент Асоціації платників податків України Грігол Катамадзе привітав всіх учасників заходу та побажав плідного обговорення концептуальних положень щодо створення в Україні нового правоохоронного органу боротьби з економічною злочинністю. Він зазначив, що нікого не влаштовує ситуація, яка склалася сьогодні в Україні, зокрема, в економіці, в тому числі, втручання в роботу бізнесу з боку правоохоронних органів.

Грігол Катамадзе зауважив, що останні п’ять років він особисто, як Президент Асоціації платників податків України, наполягає на вирішенні ряду вкрай необхідних для держави речей.

«Якщо не провести фундаментальні зміни в податковому та митному законодавстві, не створити єдиний орган, який би займався фінансовими злочинами, одночасно не оголосити «нульове» декларування, то всі намагання змінити ситуацію в країні на краще так і залишаться на стадії обговорення» – зазначив Грігол Катамадзе.

Він також наголосив на тому, що «сьогодні зібралась команда, яка не один рік працює над створенням єдиного органу з протидії злочинності у сфері економіки. І не головне, яка буде його назва і кому він бути підпорядковуватись, а найважливіше змінити модель, за якою сьогодні всі правоохоронні органи з відповідними функціями, які працюють в напрямку економіки і фінансів, втручаються в проблему, коли вона уже виникла. Тому цю модель потрібно змінювати і ми намагаємось це зробити».

За словами Президента Асоціації платників податків України питання кадрової політики в новоствореному органі мають вирішуватись шляхом проведення відкритих конкурсів, які виявлять найкращих висококваліфікованих фахівців і не потрібно встановлювати ніяких квот для працівників відповідних служб – СБУ, податкової міліції тощо.

Грігол Катамадзе поінформував присутніх, що особисто прийняв участь 15 червня 2020 року в нараді щодо напрацьованих законодавчих ініціатив з удосконалення Закону України № 466-ІХ (законопроєкт №1210) під головуванням заступника Керівника Офісу Президента України Юлії Ковалів із залученням Голови Комітету Верховної Ради України з питань фінансів, податкової та митної політики Данила Гетманцева.

Далі провідний науковий співробітник Національної академії внутрішніх справ Вячеслав Некрасов наголосив на тому, що у нікого не виникає сумніву, що такий новий орган по боротьбі з економічними злочинами потрібно створювати.

«Однак, коли ми пропонуємо нову модель, то потрібно враховувати ті обставини, в яких сьогодні перебуває бізнес, а також ключові зони ризику у відносинах між бізнесом та правоохоронними органами, а саме: дії правоохоронних органів в межах досудового розслідування; дії правоохоронних органів за межами розслідування, а також усунення з ринку учасників кримінальної економічної діяльності» — зазначив він.

У своєму виступі Вячеслав Некрасов розкрив чинну модель розслідування податкових злочинів. Він зауважив, що існують чотири ключові зони ризику. Це, перевірки, як головне джерело інформації про правопорушення; акти перевірок (ППР), як переважні підстави внесення в ЄРДР; відсутність фільтрів внесення відомостей в ЄРДР; податкові перевірки в межах судово-економічних експертиз, які виступають знаряддям блокування роботи суб’єктів підприємницької діяльності.

Вячеслав Некрасов також зазначив, що у світі є 5 моделей організації правоохоронної діяльності. В Україні застосовується традиційна модель, основу якої складає реактивний підхід, коли розслідування злочинів розглядається як спосіб реагування на подію злочину та зауважив, що 75-80 % кримінальних проваджень при застосуванні такого підходу не мають судової перспективи, але по них проводяться чисельні слідчі розшукові дії. І якщо слідчий не реагує на кримінальну подію шляхом внесення матеріалів до ЄРДР, то говорять, що такі рішення мають високі корупційні ризики, або навпаки закриває останні.

За словами Вячеслава Некрасова у Європі ще з минулого століття довела свою ефективність так звана ILP-модель — Intelligence-led policing, коли правоохоронна діяльність керується розвідувальною аналітикою.

Така модель охоплює два ключові моменти: аналітика дає можливість проводити аналіз галузі; аналітика впливає на процеси прийняття управлінських рішень, а також вирішує, коли потрібно втрутитися в процес.

На думку фахівців, саме цю модель можна взяти за основу діяльності нового правоохоронного органу, що займатиметься економічними злочинами.

«Потрібно запровадити ризик-орієнтовний підхід щодо початку кримінального переслідування з метою виваженості процесуальних рішень щодо початку або закриття кримінальних проваджень», — заявив Некрасов.

«Сьогодні в кожній правоохоронній структурі є аналітичний підрозділ, однак вони не вирішують питання превенції та стратегічного аналізу, відповідно подолання негативних кримінальних явищ в економіці та зниження корупційних ризиків. Запропонована ILP-модель має значні переваги.» — підсумував Вячеслав Некрасов.
Натомість Дмитро Юровський — адвокат та радник Голови ДФСУ заявив, що вже відбулася не одна спроба в Україні реформувати податкову міліцію. На його думку, «найкращий правоохоронний орган у сфері економіки і фінансів — це той, якого підприємці не помічають, який не втручається у їх діяльність».

Він також навів приклади моделей розслідування податкових злочинів у різних країнах Європи та зауважив, що Україна не повинна копіювати нічиї моделі. Наша модель має включати іноземні елементи за уніфікованими протоколами, які існують у світі.

Дмитро Юровський також акцентував увагу на тому, що протягом останніх п’яти років відбулися майданчики спілкування всіх правоохоронних органів Європейських країн, проводились дослідження іноземного досвіду у країнах Європейського Союзу, проведена величезна робота по дослідженню нормативно-правової бази, нормативів роботи, є напрацювання для створення такого органу в Україні. І зараз, як ніколи, новий орган має бути створений і має працювати.

Анатолій Кінах – Президент УСПП у своєму виступі наголосив на тому, що вирішення питання створення нового органу, на який покладаються завдання із запобігання, виявлення, припинення, розкриття і розслідування злочинів в сфері економіки має бути деполітизовано та зауважив, що економічна безпека в державі має будуватися на комплексних стандартах і принципах незалежності та стабільності.
Він зазначив, що дуже небезпечними зараз для держави є проблеми корумпованості, кадрова політика, неможливість захисту прав приватної власності. Тому створення такого органу є дуже важливим.

«Однозначно, ми підтримуємо створення такого органу, він на часі» — заявив Анатолій Кінах.

Разом з тим, він зазначив, що економічна безпека, це розвинутий бізнес-клімат, сприятливі умови розвитку підприємництва та інвестиційного клімату, низький рівень «тіньової економіки» тощо. Тому, на його думку, дуже важливим є питання, що робити з тими правоохоронними органами, які були створені протягом останніх років, як удосконалити їх роботу та запропонував ініціювати розгляд цих питань на засіданні Національної Комітету по боротьбі з корупцією та Ради Національної Безпеки і Оборони України.

В ході обговорення Олег Вачаєв — заступник Голови Комітету з питань захисту бізнесу та прав власності ФРУ, виразив підтримку Концепції по створенню Бюро економічної безпеки, запропонувавши опрацювати з практичної сторони розвідувальну аналітичну функцію, як та у який спосіб вона буде проводитись в нинішніх умовах.

Віталій Павленко — адвокат, керуючий партнер адвокатського об’єднання «Павленко і Сергійчик», член Комітету з питань захисту бізнесу та прав власності ФРУ також підтримав презентовану Концепцію, запропонувавши більш чітко відпрацювати питання функціонування Дата-Центру.

Необхідність відпрацювання аналітичної функції нового органу запропонував і Анатолій Романюк — адвокат, керівник практики кримінального права адвокатського об’єднання «Вдовичен та партнери».

У відповідь з цього приводу провідний науковий співробітник ДНДІ МВС — Олександр Користін зауважив, що ключова позиція Концепції полягає саме у забезпеченні аналітичної функції – проведення аналізу на стратегічному рівні. На його глибоке переконання запровадження запропонованої моделі здатне зруйнувати систему, що породжує негативні кримінальні явища в економіці.

Він також звернув увагу присутніх на те, що експертами підготовлено опитувальник, який найближчими днями буде запущений саме для оцінки програми роботи системи. Експертне середовище має виразити своє бачення щодо створення єдиного органу боротьби з економічною злочинністю.

Грігол Катамадзе звернувся до Президента Українського союзу промисловців і підприємців України Анатолія Кінаха та представників Федерації роботодавців України з проханням розмістити на ресурсах організацій опитувальник, який дозволить почути пропозиції та зауваження до ключових засад створення в Україні нового єдиного правоохоронного органу з протидії злочинності у сфері економіки. Президент ВГО АППУ наголосив, що дійсно експертне середовище повинно виразити своє бачення щодо органу боротьби з економічною злочинністю.

Наприкінці, Президент Асоціації Грігол Катамадзе подякував усім учасникам заходу за прийняття активної участі, конструктивного діалогу в обговоренні важливого для країни питання — концептуальних положень щодо створення в Україні нового правоохоронного органу боротьби з економічною злочинністю. За словами Грігола Катамадзе, зустріч пройшла у фаховому колі з конструктивним діалогом та зауважив, що якщо всі пропозиції бізнесу та експертів з правоохоронної сфери буде почуто, то є шанс створити новий правоохоронний орган з розслідування економічних злочинів на нових підходах та новій філософії.

 

Поділитись новиною:
Останні новини
Схожі новини
Отримуйте кваліфіковану допомогу та захист, навчайтесь, поліпшуйте умови ведення вашого бізнесу та розвивайте свої бізнес-зв'язки разом із АППУ