Якими мають бути пріоритети економічних реформ для кандидатів у президенти

За різними даними, сьогодні від 45% до 56% української економіки перебуває в тіні. З них близько $100 млрд знаходяться на руках у населення, а ще $140 млрд – на зарубіжних рахунках.

Економісти стверджують, що якщо вивести з тіни бодай 20%, це дозволить залучити додатково 500 млрд грн надходжень до бюджету. А, значить, Україна зможе забути про одвічні зовнішні запозичення, позицію постійного прохача.

Не потрібно буде шукати гроші по світах, адже вони є всередині країни. Їх треба просто спрямувати у правильне русло.

Майже 4 роки тому я був обраний на посаду Президента Асоціації платників податків України. Одним з головних пріоритетів ми вбачали розробку нового Податкового кодексу.

Адже саме прозорий перелік зрозумілих правил для бізнесу, викладений у кодексі, повинен був забезпечити гідні умови для становлення та пріоритетного розвитку національного підприємництва.

Звісно, в роботі над проектом нам допомагали представники влади, бізнесу, громадських організацій, наукових кіл. Зрештою, як на мене, нам вдалося вийти на оптимальний варіант Податкового кодексу. Залишилось лише ухвалити його у Верховній Раді.

І, власне, над цим зараз і замислюється бізнес – як достукатися до влади, щоб їх почули та ухвалили необхідні для життєдіяльності закони. Адже в цьому мають бути зацікавлені усі.

І підприємці, тому що працюватимуть за справедливими, прозорими, єдиними для всіх, правилами гри. І влада, тому що бізнесу буде невигідно ховати податки, і чим більше їх сплачуватимуть, тим більшими будуть надходження до бюджету.

І прості громадяни, які одразу відчують позитивний ефект від розвитку економіки, створення нових робочих місць, збільшення платоспроможності тощо.

У бізнесу є ідеї, які вони готові вже сьогодні запропонували тим, хто може найближчим часом отримати владу – кандидатам у президенти.

Нещодавно Національна бізнес-коаліція, що об’єднала 73 бізнес-асоціації та 35 тис. підприємств з усієї країни, презентувала кандидатам у президенти порядок денний, який необхідно втілити для покращення умов ведення бізнесу, детінізації та зростання економіки.

Над цим питанням члени коаліції працювали кілька місяців і сформували свої вимоги у вигляді десяти критеріїв.

Дозволю собі їх перерахувати.

Заміна податку на прибуток податком на виведений капітал для всіх компаній.
Зниження податкового навантаження на фонд оплати праці.
Створення єдиного органу з розслідування економічних злочинів, ліквідація податкової міліції та інших економічних підрозділів правоохоронних органів.
Запровадження безпаперових технологій: заборона державним органам вимагати інформацію, яка міститься у державних базах даних.
Демонополізація ринків тепло- та енергопостачання, забезпечення рівності доступу учасників суміжних ринків до товарів та послуг природних монополій, зокрема електромереж та приватної тяги.
Інституційна реформа перевіряючих та контролюючих органів: запровадження персональної відповідальності, ризик-орієнтованого підходу до перевірок, проведення відкритих конкурсів на керівні посади.
Ухвалення нового Податкового кодексу Розвитку та Митного кодексу, які будуть містити норми з деофшоризації економіки, радикальне зменшення розміру шкідливих прямих податків, модифікації податку на землю та інше, а також зниження видатків бюджету, які перерозподіляються через публічні фінанси, до цільового показника 35% від ВВП.
Запровадження сучасного трудового права, заснованого на свободі трудового договору, зменшення штрафних санкцій за порушення трудового законодавства.
Збереження поточної спрощеної системи оподаткування. Сприяння легальному мікро- і малому підприємництву, яке формує середній клас в Україні.
Створення стимулюючої податкової системи для фізичних осіб-підприємців.
Детінізація економіки, зокрема ринку оренди землі та сільгосппродукції. Запровадження єдиного податкового електронного документа задля контролю ланцюжка постачання ризикових категорій товарів та стимулювання покупця отримувати фіскальний чек при їх покупці.
Більшість цих пунктів якраз і має бути закладена у новому Податковому кодексі, який повинен стати кодексом розвитку.

Ми переконані в тому, що лібералізація податкового законодавства, де буде податок на виведений капітал і одноразове нульове декларування, дасть можливість вивести економіку України з тіні.

Чому я так впевнено кажу про податок на виведений капітал? Бо бачу позитивний досвід Грузії. Втрати бюджету від реалізації ідеї в цій країні у перший рік становили близько 160 млн доларів.

Проте зростання грузинської економіки становило не заплановані 4%, а 5%, а на другий рік зростання ВВП має скласти 6%.

Чи є у нас можливість втілити ці ідеї в життя? Впевнений, що так. Як людина, котра постійно спілкується з бізнесом, я точно знаю: підприємці хочуть і готові платити податки. Але головна проблема у тому, що з боку бізнесу немає довіри до влади.

І цьому є причина, адже підприємці відчувають, що немає єдиних умов для всіх, що хтось отримує певні пільги та послаблення, а комусь намагаються ще тугіше затягнути фіскальний зашморг.

Українські підприємці повинні змагатися не в тому, хто краще сховає від податкової свої статки, а навпаки: хто більше заплатив податків, зробивши свою країну сильнішою. Але для цього потрібно налагодити довіру.

Це двосторонній рух, але перший крок повинна зробити держава. Наше ж завдання – допомогти державі ухвалити новий Податковий та Митний кодекси, фундаментально реформувати державну фіскальну службу, а не просто механічно розділити два відомства.

Одна частина цієї служби повинна стати якісним та ефективним сервісом для взаємодії з бізнесом, друга – займатися фінансовою та економічною безпекою.

Хочу підкреслити, що презентація десяти критеріїв та обговорення їх з кандидатами у президенти – це перша спроба українських підприємців об’єднатися та широкою коаліцією побудувати відкритий діалог із політиками напередодні виборів.

І, судячи з реакції ключових учасників президентських перегонів, бізнес почули. Залишилося дочекатися втілення цих десяти критеріїв у життя.