ВИКОРИСТАННЯ РРО ЗГІДНО З СТ. 9 ЗАКОНУ ПРО РРО

Основним нормативно-правовим актом, який визначає правові засади застосування суб’єктами господарювання реєстраторів розрахункових операцій та розрахункових книжок регламентуються вимогами Закону України від 06.07.1995 року №265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування і послуг» (далі - Закон №265).
Статтею 9 Закону № 265 визначено ряд випадків, коли РРО та розрахункові книжки не застосовуються:
відповідно до пункту 1 статті 9 - розрахункові книжки не застосовуються при здійсненні торгівлі продукцією власного виробництва (крім технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту) підприємствами, установами і організаціями усіх форм власності, крім підприємств торгівлі та громадського харчування, у разі проведення розрахунків у касах цих підприємств, установ і організацій з оформленням прибуткових і видаткових касових ордерів та видачею відповідних квитанцій, підписаних уповноваженою особою відповідного суб’єкта господарювання.
Таким чином підприємства (крім підприємств торгівлі та громадського харчування/ресторанного господарства) при продажу продукції власного виробництва (крім технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту) при проведенні розрахунків у касах з оформленням прибуткових і видаткових касових ордерів та видачею відповідних квитанцій, підписаних уповноваженою особою суб’єкта господарювання можуть не застосовувати РРО.
Слід зауважити, що підприємства, які надають послуги (перукарні, салони краси, спортивні клуби, хімчистки, сервісні центри з ремонту побутової техніки тощо) мають при проведенні готівкових розрахунків застосовувати реєстратори розрахункових операцій;

відповідно до пункту 2 статті 9 - розрахункові книжки не застосовуються при виконанні банківських операцій, крім:
операцій з купівлі-продажу іноземної валюти, якщо такі операції виконуються не в касах уповноважених банків;
операцій комерційних агентів банків та небанківських фінансових установ з приймання готівки для подальшого її переказу з використанням програмно-технічних комплексів самообслуговування, за винятком програмно-технічних комплексів самообслуговування, що дають змогу користувачеві здійснювати виключно операції з отримання коштів.
Отже, РРО мають застосовуватись при здійсненні операцій з купівлі-продажу іноземної валюти фінансовими установами та пунктами обміну валют небанківських фінансових установ, а також при здійсненні комерційними агентами банків операцій з приймання готівки для подальшого її переказу, в тому числі із застосуванням програмно-технічних комплексів самообслуговування (ПТКС).

відповідно до пункту 4 статті 9 розрахункові книжки не застосовуються при продажу проїзних і перевізних документів на залізничному (крім приміського) та авіаційному транспорті з оформленням розрахункових і звітних документів та на автомобільному транспорті з видачею талонів, квитанцій, квитків з нанесеними друкарським способом серією, номером, номінальною вартістю, а також при продажу білетів державних лотерей через електронну систему прийняття ставок, що контролюється у режимі реального часу центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, та квитків на відвідування культурно-спортивних і видовищних закладів.

відповідно до пункту 6 статті 9 розрахункові книжки не застосовуються при продажу товарів (крім технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту) (наданні послуг) фізичними особами - підприємцями, які відносяться відповідно до Податкового кодексу України до груп платників єдиного податку, що не застосовують реєстратори розрахункових операцій.
Згідно з п. 296.10 ст. 296 Податкового кодексу України РРО не застосовуються платниками єдиного податку першої, другої і третьої груп (фізичні особи – підприємці) незалежно від обраного виду діяльності, обсяг доходу яких протягом календарного року не перевищує 1 000 000 гривень. Норми цього пункту не поширюються на платників єдиного податку, які здійснюють реалізацію технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту.
Постановою Кабінету Міністрів України від 16 березня 2017 року № 231 затверджено Перелік груп технічно складних побутових товарів, які підлягають гарантійному ремонту (обслуговуванню) або гарантійній заміні, в цілях застосування РРО, у якому зазначаються найменування груп товарів та коди згідно з УКТ ЗЕД.
Отже при продажу фізичними особами – підприємцями платниками єдиного податку технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту такі підприємці мають проводити розрахунки із застосуванням РРО.

відповідно до пункту 9 статті 9 розрахункові книжки не застосовуються при здійсненні фізичними особами торгівлі продуктовими або промисловими товарами (крім технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту) за готівкові кошти на ринках.

відповідно до пункту 10 статті 9 розрахункові книжки не застосовуються при продажу у кіосках, з лотків та розносок газет, журналів та інших видань, листівок, конвертів, знаків поштової оплати, якщо питома вага такої продукції становить понад 50 відсотків загального товарообігу за відсутності продажу алкогольних напоїв, підакцизних непродовольчих товарів та технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту, а також при продажу жетонів та проїзних квитків у касах метрополітену.
відповідно до пункту 11 статті 9: розрахункові книжки не застосовуються при продажу води, молока, квасу, олії та живої риби з автоцистерн, цистерн, бочок та бідонів; страв та безалкогольних напоїв у їдальнях і буфетах загальноосвітніх навчальних закладів і професійно-технічних навчальних закладів під час навчального процесу;
відповідно до пункту 12 статті 9: розрахункові книжки не застосовуються якщо в місці отримання товарів (надання послуг) операції з розрахунків у готівковій формі не здійснюються (оптова торгівля тощо).