Віце-президент ВГО АППУ Вячеслав Некрасов взяв участь в засіданні Круглого столу: «БЕБ: орган тиску на бізнес чи новий аналітичний центр запобігання економічним злочинам?»

13 березня цього року відбулось засідання Круглого столу   «БЕБ: орган тиску на бізнес чи новий аналітичний центр запобігання економічним злочинам?»

Організаторами зустрічі виступили Комітет з податкового та митного права спільно з Комітетом з кримінального та кримінально-процесуального права  Асоціації правників України.

Модерували захід:

Андрій Реун, партнер, керівник практики податкового права LCF Law Group, Голова Комітету з податкового та митного права Асоціації правників України, Член Правління та співголова Комітету міжнародного оподаткування International Advisers Association

Максим Шевердін, Голова Комітету з кримінального та кримінально-процесуального права Асоціації правників України, партнер LCF Law Group

До участі в обговоренні були запрошені:

Ярослав Железняк, народний депутат, Перший заступник Голови Комітету ВРУ з питань фінансів, податкової та митної політики, Заступник Голови Тимчасової спеціальної комісії ВРУ з питань захисту прав інвесторів, співавтор «пробізнесового» законопроєкту про реформу БЕБ            за № 10439-2.

Галина Янченко, народна депутатка, Заступниця Голови фракції партії «Слуга народу», Голова Тимчасової спеціальної комісії ВРУ з захисту прав інвесторів, Членкиня Національної ради з питань антикорупційної політики

Ніна Южаніна, народна депутатка, членкиня Комітету ВРУ з питань фінансів, податкової та митної політики.

Роман Ващук, Бізнес — Омбудсмен.

Вячеслав Некрасов, Віце-президент ВГО АППУ, кандидат юридичних наук, професор кафедри кримінології та кримінально-виконавчого права НАВС.

Тетяна Лисовець, старша партнерка, керівниця судової практики АО «Соколовський та партнери», віце-президентка Асоціації правників України, Голова судового комітету Асоціації податкових радників 2017-2023 років

Анастасія Туз, адвокатка з питань податків Miller Law Firm з 7-річною експертністю з податкового консультування, супроводу податкових спорів і захисту в економічних злочинах, експертка з досвідом розробки законопроєктів про внесення змін до Податкового кодексу України.

Анна Калинчук, адвокатка Miller Law Firm, членкиня Громадського люстраційного комітету, секретарка Ради громадського контролю НАБУ IV скликання.

Під час зустрічі були обговорені наступні питання:

• Перезавантаження БЕБ: що очікує бізнес?
• Типові податкові ризики бізнесу: чому БЕБ може влаштувати «маски-шоу» для вашого бізнесу?
• Як перетворити БЕБ з органу тиску в орган захисту від економічних злочинів?
• Які переваги для підприємців та економіки принесе правильне оновлення БЕБ?
• Чи варто віддати контроль за БЕБ Мінфіну?
• Як посилити аналітичну функцію БЕБ?

Під час обговорення  реформи БЕБ, як однієї з ключових вимог від ЄС, МВФ, G7 і Світового банку для процесів євроінтеграції України, Вячеслав Некрасов, Віце-президент ВГО АППУ, зокрема, зазначив,  що з моменту створення БЕБ минуло більше двох років, а Бюро так і не почало працювати ефективно. Ключовими проблемами роботи Бюро, про що свідчать численні скарги представників бізнесу, є неусвідомлення посадовими особами цього органу базових принципів забезпечення економічної безпеки держави, шляхів розвитку Бюро як національного координатора системи забезпечення економічної безпеки держави, як це вимагається статтями 13 та  14 Закону України «Про БЕБ», а також відсутність концептуального бачення шляхів імплементації ризик-орієнтованого підходу, як в превентивну діяльність поза кримінальним процесом, так і в систему досудового розслідування. Бюро досі, як це вимагає закон, не розроблена єдина для усіх суб’єктів системи забезпечення економічної безпеки держави Методологія аналізу та управління ризиками у сфері економіки, а також не проведений, як це вимагає стаття 13 вищезазначеного закону, комплекс заходів з оцінювання ризиків у сфері економіки. Ця норма була одним з ключових законодавчих інструментів координації дій суб’єктів системи забезпечення економічної безпеки держави в питаннях реагування на ризики, а також надавала можливість вищезазначеним суб’єктам визначати дієву стратегію протидії кримінальним загрозам на найближчі 3-4 роки. І як результат низька ефективність роботи, продовжується тиск на бізнес, процедури кадрових призначень мають високі корупційні ризики. На жаль існують і об’єктивні чинники, які унеможливлюють реалізацію превентивної функції цього органу, як це передбачалось в концепції реформування правоохоронного сектору, зокрема, законодавцем не було надано Бюро сам механізм управління ризиками у сфері економіки із визначенням заходів їх мінімізації, це обов’язково повинна бути саме законодавчо визначена процедура.

Віце-президент ВГО АППУ акцентував увагу присутніх, що запровадження ризик-орієнтованого підходу (далі РОП) у правоохоронну практику є більш ефективним способом захисту суспільства, бізнесу від шкоди, аніж кримінальні переслідування осіб причетних до протиправних дій у сфері економіки після їх вчинення. Вячеслав Некрасов наголосив, що діяльність уповноважених суб’єктів контролю відіграє важливу роль в системі захисту економіки від процесів її криміналізації, зокрема шляхом: підвищення рівня поінформованості суб’єктів контролю та їхнього розуміння ризиків економічної безпеки; встановлення регулятивних зобов’язань та підтримки й сприяння сучасним практикам реагування на ризики;  усунення загрози, забезпечення виконання та моніторингу дотримання обов’язків із детінізації економіки, а також  вжиття відповідних заходів у разі виявлення вразливостей системи. Широке впровадження цієї практики в діяльність усіх правоохоронних органів це прояв здатності держави вирішувати проблеми, що мають системний характер, а також демонстрація її спроможності працювати на упередження в проактивному стилі.

РОП передбачає узгодження заходів уповноваженими суб’єктами контролю з реагування на ризики. Він надає суб’єктам контролю змогу розподіляти обмежені ресурси для мінімізації ризиків криміналізації економіки, що гармонізовано з національними пріоритетами. Окрім того, цей підхід покращить якість інформації, до якої правоохоронні органи мають доступ. Це також наддасть змогу уникати непотрібного навантаження на сектори економіки, учасників бізнес-процесів та види діяльності з низьким рівнем ризику під час виконання правоохоронної чи контрольної функції. РОП охоплює належні стратегії для мінімізації усього спектра ризиків, як від сфер, галузей економіки, видів діяльності та суб’єктів із підвищеним рівнем ризику, так і до сфер, галузей економіки, видів діяльності та суб’єктів із пониженим рівнем ризику. РОП упроваджений у належний спосіб наддасть змогу скеровувати більшу кількість рішень до компетенції тих суб’єктів, які щонайкраще розуміються на їх прийнятті.

Зазначаючи про необхідність впровадження РОП Вячеслав Некрасов аргументував свою думку: «По-перше, ризик є однією з системоутворюючих складових економічної безпеки держави, а також є дієвим інструментом для визначення підходів з реагування на складні процеси в умовах невизначеності. По-друге, складовими ризику є загроза як потенційна, можлива небезпека, тобто йдеться про сили, явища та чинники, сама наявність яких вже передбачає застосування до них заходів впливу ще під час формування наміру та визначення можливостей. При цьому ідентифікація уразливостей (проблеми, вади, недоліки) системи економічної безпеки держави, які породжують або посилюють піддатливість негативним впливам загроз надає можливість визначити шляхи підвищення спроможності системи. По- третє, в РОП ми завжди маємо справу з ймовірнісними категоріями, розрахунками можливого впливу та працюємо над тим, щоб не допустити реалізацію ідентифікованої загрози, мінімізувати її вплив або мінімізувати наслідки. По-четверте, дати задовільний прогноз поведінки складної системи на досить великому проміжку часу, спираючись тільки на власний досвід та інтуїцію, практично неможливо. Це пов’язане з тим, що наша інтуїція «вихована» на спілкуванні з простими системами, де зв’язки елементів практично завжди вдається простежити. Контрінтуїтивна поведінка складної системи полягає в тому, що вона реагує на вплив зовсім іншим чином, ніж це нами інтуїтивно очікувалося. Тому визначення таких чинників можлива лише за умови обробки великих масивів інформації саме штучним інтелектом (машиною) із застосуванням спеціальних методик та алгоритмів. По-п’яте, РОП також охоплює інструменти щодо визначення зон компетенцій кожного суб’єкта контролю як власників ризику, розкриваючи їх через наявність або відсутність достатніх оперативних можливостей (людських, технічних ресурсів тощо), юридичних повноважень, рівня компетентностей тощо».

Зустріч була конструктивною, змістовною та  викликала велике зацікавлення в усіх учасників Круглого столу.