ВГО АППУ взяла участь у зустрічі представників УРБ з Головою правління ПФУ Євгенієм Капінусом щодо визначення справедливого механізму нарахування та адміністрування ЄСВ.

22 березня цього року в приміщенні Пенсійного фонду України відбулася зустріч представників Української Ради Бізнесу з Головою правління Пенсійного фонду України Євгенієм Капінусом.

На зустрічі обговорювався проект Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо адміністрування соціальних внесків (зборів)», який передбачає нові механізми нарахування ЄСВ.

Головою правління Пенсійного фонду України Євгенієм Капінусом був професійно та компетентно презентований даний законопроект присутнім на засіданні представникам Української Ради Бізнесу.

На 2019 рік дохідна частина бюджету Пенсійного фонду України визначена в сумі 398 178,1 млн. грн., видаткова — в сумі 397 734,1 млн. грн.

Чисельність пенсіонерів 11,5 млн. осіб, працюючі пенсіонери 2, 5 млн. осіб.

Незважаючи на те, що середня пенсія у жовтні 2017 році зросла на 29,7 %, її розмір залишається досить низьким і станом на січень 2019 року складає 2645,66 гривні. Мінімальна пенсія протягом 2017 року зросла на 16,4 % і на кінець року становила 1 452 грн, у грудні 2018 року — 1 497 гривень.

Розглянули приклади тінізації заробітної плати. Всього в Україні 78,0 тис. керівників підприємств, які отримують зарплату на рівні мінімальної, в тому числі у м. Києві – 18,8 тис. таких керівників при середній зарплаті по Києву – 12 243,70 гривень (листопад 2018 р.).

Обговорювалися не лише основні шляхи мінімізації сплати ЄСВ, а й втрати від зниження ставки ЄСВ (2016-2018 рр.), видатки державного бюджету, у тому числі на покриття дефіциту ПФУ (2013-2019 рр.), динаміка середніх розмірів заробітної плати та пенсійної виплати; динаміка розміру соціального внеску в Україні та країнах ЄС; аудит системи соціального пенсійного забезпечення, верифікація даних соціально застрахованих осіб, за рахунок якої можливе скорочення неефективних видатків бюджету тощо.

Розвиток пропозицій щодо законодавчого регулювання: відтермінування збільшення максимальної величини бази нарахування ЄСВ, застосування регресивної шкали нарахування ЄСВ виключно для платників з викривленою структурою оплати праці (понад 85 % ФОП нараховують не більше як 25 % працівників), здійснення контролю у сфері збору та ведення обліку ЄСВ за загальними правилами здійснення державного нагляду (контролю) господарської діяльності.

Слід зазначити, що Асоціацією платників податків України спільно з ДФС України та партнерами даний законопроект попередньо був ретельно опрацьований, як проект окремого нормативно-правового акту, не враховуючи те, що АППУ вже третій рік поспіль вимагає зниження податкового навантаження на фонд оплати праці, шляхом об’єднання податку на доходи фізичних осіб і єдиного соціального внесок в один податок зі встановленням єдиної його ставки у розмірі 25%, на адресу Пенсійного фонду були надані  зауваження/пропозиції:

  • щодо суттєвих ризиків практичної реалізації норм проекту Закону в частині внесення змін до Податкового кодексу України стосовно порядку обліку, реєстрації та анулювання реєстрації платників єдиного податку: щодо виключення не властивих контролюючим органам функції; стосовно отримання контролюючими органами від ПФУ актуальної інформації щодо наявності у суб’єкта господарювання недоїмки з єдиного внеску та пенсійного збору; щодо не визначення порядку та строків подання платниками єдиного податку четвертої групи заяв на перехід на сплату інших податків і зборів та строки такого переходу, що може призвести до неоднозначного (множинного) трактування його положень контролюючими органами та платниками податків; щодо незрозумілості який орган нестиме відповідальність у разі оскарження відмови контролюючого органу у реєстрації платника єдиного податку на підставі отриманої від ПФУ інформації про наявність недоїмки, що в свою чергу може спричинити до виникнення небажаної напруги в підприємницьких колах;
  • щодо не підтримки в частині внесення змін до Кримінального кодексу України суворої відповідальність без встановлення сумарних меж порушення, до того ж, в яких вбачаються конфлікт складу злочину. Кримінальним кодексом України передбачено відповідальність за невиплату заробітної плати, стипендії, пенсії чи інших установлених законом виплат. Єдиний внесок не є виплатою, тотожною заробітній платі, стипендії чи пенсії, не є податком чи збором в розумінні статей 9 та 10 Кодексу. При цьому, кримінальна відповідальність за ухилення від сплати податків, зборів (обов’язкових платежів), що входять в систему оподаткування, а також за ухилення від сплати єдиного внеску чи страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування, встановлена статтями 212 та 2121 Кримінального кодексу України;

— в частині внесення змін до Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» щодо не підтримки обов’язку ДФС повідомляти Пенсійний фонд про взяття на облік платників податків; щодо недоцільності застосування підвищеного розміру ЄСВ до діяльності ФОП – платників єдиного податку, так як у більшості ФОП 2 групи відсутні посади директора, та головного бухгалтера, а в якості директора виступає сам підприємець. Збільшення розміру ЄСВ  може мати зворотну дію, так як виведе певну кількість підприємців у тінь  та приведе до зменшення надходжень до бюджету;

— щодо уніфікації заходів впливу та стягнення, зокрема щодо зміни строку оскарження вимоги про сплату єдиного внеску з 10 календарних днів до 10 робочих днів, оскільки  відповідно до норм ПКУ скарга  подається до контролюючого органу  протягом 10 робочих днів;

— щодо не підтримки збільшення розміру єдиного внеску для підприємств, установ та організацій, у яких працюють особи з інвалідністю, для підприємств та організацій всеукраїнських громадських організацій осіб з інвалідністю тощо.

Пенсійний фонд України, опрацювавши в межах компетенції пропозиції Асоціації до проекту, в частині окремих норм офіційно повідомив таке.

Пропозиції щодо не застосування підвищеного розміру єдиного внеску на загальнообов’язкове  державне соціальне страхування до керівників та головних бухгалтерів платників, зазначених в абзацах другому та третьому пункту 1 частини першої статті 4  Закону України 2464, можуть бути частково враховані шляхом виключення положень щодо застосування підвищеної ставки єдиного внеску до головних бухгалтерів та зменшення розміру підвищувальної ставки з потрійного до подвійного розміру мінімального внеску.

Положення проекту щодо змін до порядку нарахування єдиного внеску для підприємств, установ та організацій, у яких працюють особи з інвалідністю, роботодавців, які використовують працю фізичних осіб на умовах строкового трудового договору або цивільно-правового договору, а також за осіб, зайнятих на роботах із шкідливими умовами (за Списками № 1 і № 2), які пропонується виключити з Проекту, спрямовані на унеможливлення зловживань при сплаті обов’язкових платежів, захист прав працюючих, а також збільшення надходження до фондів соціального страхування.

Пропозиції щодо виключення абзацу восьмого частини першої статті 5 Закону 2464 не підтримуються, оскільки зазначені положення регулюють виключно здійснення внутрішнього обліку платників та стану їх розрахунків у Фонді і не змінюють порядку державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, а також порядку взяття їх на облік як платників податків та інших обов’язкових платежів.

З огляду на те, що пропонованою Проектом редакцією статті 20 Податкового кодексу України та частин другої статті 17 Закону 2464 передбачено здійснення обміну інформацією між Пенсійним фондом України та органами доходів і зборів в порядку, встановленому Пенсійним фондом України за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику,  пропозиції, надані до частини п’ятої статті 17 Закону 2464 можуть бути реалізовані при затвердженні зазначеного порядку.

Пропозиції до статті 18 Закону 2464 щодо виключення з джерел формування Державного реєстру загальнообов’язкового державного соціального страхування відомостей від центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної податкової і митної політики, не можуть бути підтримані, оскільки інформація, що стосується, зокрема, взяття на облік платників податків, системи оподаткування страхувальників тощо, що використовується Пенсійним фондом України, обробляється тільки в органах доходів і зборів.

Пропозиції щодо встановлення строків подання скарги на вимогу органу Пенсійного фонду України про сплату недоїмки з 10 календарних днів до 10 робочих днів (нова редакція частини четвертої статті 25 Закону 2464) можуть бути підтриманими.

Асоціація платників податків переконана, що компенсувати дефіцит Пенсійного фонду України потрібно не за рахунок підвищення податків, пенсійного віку тощо, а за рахунок проведення реформ, які запустять українську економіку.

Про наявні зауваження та пропозиції до Проекту буде повідомлено Міністерство соціальної політики України, яке є розробником Проекту.

Запровадження справедливого механізму нарахування ЄСВ

Поділитись новиною:
Останні новини
Схожі новини
Отримуйте кваліфіковану допомогу та захист, навчайтесь, поліпшуйте умови ведення вашого бізнесу та розвивайте свої бізнес-зв'язки разом із АППУ