ВГО АППУ СПІЛЬНО З УСПП ТА ФПБАУ ПРОВЕЛИ ОНЛАЙН ЗАСІДАННЯ КРУГЛОГО СТОЛУ ЗА ТЕМОЮ: «ПОБУДУЄМО ДОВІРУ — ВІДБУДУЄМО КРАЇНУ»

06 червня 2023 року  відбулося онлайн засідання Круглого столу за темою: «Побудуємо довіру — відбудуємо країну». Захід відбувся в форматі відео-конференції на платформі Програми ZOOM.

Організаторами онлайн Круглого столу виступили три впливові громадські організації, а саме: Всеукраїнська громадська організація «Асоціація платників податків України» (ВГО АППУ), Український союз промисловців і підприємців (УСПП) та Всеукраїнська громадська організація «Федерація професійних бухгалтерів і аудиторів України» (ВГО ФПБАУ).

Головною метою проведення такого Круглого столу стало створення онлайн майданчика для відкритого обговорення та відзначення  соціально-економічних аспектів податкової політики задля відновлення  економіки та післявоєнної відбудови країни, а також привернення уваги на важливі складові побудови партнерських стосунків регуляторів та платників податків.

До участі в заході були запрошені представники органів законодавчої та виконавчої влади, регуляторних органів, керівники та представники фінансових служб підприємств, бухгалтери, аудитори та інші.

Модераторами засідання онлайн Круглого столу виступили — Юлія Дроговоз – віце-президент УСПП, керівник ТОВ «Аудиторська фірма «Фінансовий клуб» та Сергій Поліщук — член Правління, Голова Комітету з етики в Федерація професійних бухгалтерів та аудиторів України, Керуючий партнер в Аудиторська фірма «Наша Бухгалтерія».

З вітальними словами до учасників заходу звернулися  представники співорганізаторів:

— Анатолій Кінах — Президент ВГО «Український союз промисловців і підприємців», Голова Антикризового штабу;

— Петро Кричун – Президент ВГО «Федерація професійних бухгалтерів та аудиторів України».

В якості спікерів взяли участь:

• Грігол Катамадзе — Надзвичайний і Повноважний Посол, Президент ВГО «Асоціація платників податків України» з основною доповіддю та Презентацією за темою: «Фіскальна безпека суб’єктів підприємництва в умовах війни та повоєнне відновлення»;
• Данило Гетманцев — Голова Комітету ВРУ з питань фінансів, податкової та митної політики;
• Роман Ващук — Бізнес-омбудсмен в Україні;
• Наталія Калєніченко — заступник Голови Державної податкової служби України з питань цифрового розвитку, цифрових трансформацій і цифровізації;
• Іван Чалий — к.е.н., Голова комітету ФПБАУ з питань практики бухобліку та звітності;

Особиста участь у заході кожного зі спікерів наддала суттєвий позитивний імпульс для налагодження партнерських відносин між органами влади та бізнесом, також  сприятиме інтеграції України у загальноєвропейський економічний та правовий простір.

Тематичні питання, які були розглянуті під час заходу:

• Стратегія податкової політики України: курс на відновлення економіки з європейським вектором;
• Принципи та етичні складові побудови партнерської податкової політики.

Участь у заході взяли від Генеральної дирекції ВГО АППУ:

Генеральний директор ВГО АППУ – Людмила Герасименко та провідні фахівці Давид Алханішвілі, Леся Кашпур та Вікторія Беспалова, член Ради ВГО АППУ,  доктор економічних наук, заслужений діяч науки і техніки України, заступник голови Наукової ради Міністерства фінансів України, професор кафедри фінансів КНУ імені Тараса   Захарій Варналій, а також Голови та члени Рад  Територіальних відділень ВГО АППУ в Вінницькій (Максим Касьянов), Дніпропетровській (Ірина Іваницька), Житомирській (Олена Астахова), Закарпатській (Марта Волощук), Кіровоградській (Наталія Пашина), Львівській (Лілія Долінська та Ігор Цура), Полтавській (Галина Захарченко), Тернопільській (Іван Іскерський), Харківській (Володимир Швадченко), Черкаській (Євгеній Нагорний), Чернівецькій (Ігор Мисевич), Чернігівській (Роман Вереша) областях, представники платників податків — членів ВГО АППУ та інші.

Першим з основних спікерів до виступу був запрошений Надзвичайний і Повноважний Посол, Президент ВГО АППУ, Віце-президент Асоціації платників податків Європи — Грігол  Катамадзе з промовою та Презентацією за темою: «Фіскальна Безпека Суб’єктів підприємництва в умовах війни та повоєнне відновлення».

«Представники бізнес-спільноти, мають грати ключову роль у процесі побудови довіри між владою та суб’єктами господарювання, оскільки платники податків — це не просто джерело доходу для держави, але й важливі учасники громадського життя», — зауважив на початку виступу  Президент АППУ.

Далі, Грігол Катамадзе зупинився на найгостріших перешкодах фіскальної без­пеки суб’єктів підприємництва України та зауважив, що  в грудні 2022 — січні 2023 року Авторським колективом фахівців Асоціації платників податків України та науковцями Кафедри фінансів Економічного факультету КНУ ім. Тараса Шевченка  було проведено соціологічне дослідження «Фінансо­ва безпека суб’єктів підприємництва в умовах війни та пово­єнного відновлення». В опитуванні взяли участь 225 респондентів практично з усіх регіонів України, результати якого стали основою для створення однойменної Монографії, що вже надрукована.

Президент АППУ звернув увагу присутніх на вкрай складні умови ведення бізнесу в умовах воєнного стану та те, що  український бізнес продовжує працювати та розвиватися, не зважаючи на важкі часи. Також, він привів статистику кількості суб’єктів господарювання, які  з моменту повномасштабного вторгнення рф в Україну були зареєстровані, а це  майже 7800 суб’єктів підприємництва, з яких 1 020 — фізичні особи-підприємці, понад 6776 — юридичні особи.

Президент  Асоціації платників податків Грігол Катамадзе зазначив, що саме на сьогодні респонденти визначили, що  зовнішніми загрозами фінансовій безпеці суб’єктів підприємництва є:

—  несприятлива політична ситуація в країні (18%);

—  кризові явища в економіці (17%);

— високий рівень корупції та бюрократичні перепони для бізнесу (13%);

— високий рівень тіньової економіки (11%);

— високий рівень інфляції (10%) тощо.

Також він зазначив і внутрішні загрози, а саме:

• ризик втрати фінансової стійкості (17%);
• відсутність стратегічного планування (12%);
• дефіцит фінансових ресурсів (10%);
• відтік людського капіталу (10%);
• ризик втрати ліквідності та платоспроможності (9%);
• ризик отримання збитків від підприємницької діяльності (9%);
• некваліфіковане управління менеджерів (6%);
• заробітна плата «у конвертах» (5%);
• ризик зниження рівня оборотності капіталу (4%);
• проблеми зі збутом продукції підприємства (4%) та інше.

Далі, Грігол  Катамадзе  назвав основні Податкові перешкоди, до яких респонденти віднесли: недосконалість норм Податкового кодексу України, недотримання податкового законодавства, недосконалість роботи Державної податкової служби України, високі податкові ставки, недосконале адміністрування податків, низьку податкову культуру платників податків і податківців та відсутність бажання сплачувати податки.

Також, Президент АППУ відмітив основні способи, які бачать респонденти щодо вдосконалення податкової системи України: реформування Державної податкової служби України, оновлення редакції Подат­кового кодексу України, формування податкової культу­ри платників податків, вдосконалення адміністрування податків, реформування Державної митної служби України та пере­завантаження Бюро економічної безпеки України.

«Інтенсифікувати економічні процеси на територіях, де не ведуться бойові дії, зокрема, зосередитись на підтримці виробництва, переведенні його у відносно безпечні регіони. Водночас держава повинна максимально стимулювати переорієнтацію економіки на підтримку армії, забезпечення оборони, відновлення і підтримання інфраструктури, забезпечення безпеки», —  наголосив Грігол Катамадзе.

На питанні заохочення бізнесу, Президент АППУ акцентував увагу учасників заходу, що наразі необхідно розробити мобілізаційно-партнерські завдання, де  бізнес має стати партнером держави на шляху до Перемоги, а також окрему увагу потрібно приділити експортно-орієнтованим суб’єктам підприємництва – їх завданням має стати збільшення експорту задля зростання валютних надходжень до України.

Серед викли­ків, на які необхідно закцентувати увагу, відбудовуючи українську економіку, Президент Асоціації перерахував наступне з дослідження, зокрема:

— акцентування уваги на надмірному фіскальному навантаженні на бізнес і населення;

— обмежений доступу до кредитних і бюджетних ресурсів;

— низька здатність малих і середніх підприємств до експор­ту продукції;

— значний дисбаланс між попитом та пропозицією на ринку праці;

— слабка спроможність державних інституцій;

— значний тиск на бізнес зі сторони правоохоронних органів.

Також, Грігол Катамадзе зазначив деякі важливі моменти, які необхідно реалізувати для розвитку бізнесу в Україні, серед яких:

— змістити фокус державного нагляду з пошуку порушень і застосування покарань на профілактику порушень та консультації;

— переглянути межі державного регулювання та скасувати регулювання й контроль там, де в ньому немає необхідності або де недержавний контроль буде більш ефективним;

— обмежити можливість органів влади вводити нові дозвільні документи;

— удосконалити методику нагляду над господарською діяльністю відповідно до практики, що застосовується в країнах ЄС;

— надавати підтримку новоствореним підприємствам, а також пільги тим, які функціонують у стратегічно важливих галузях економіки;

— надавати всім підприємствам незалежно від форми власності та розміру однакові умови для розвитку та функціонування та інше.

Наприкінці, свого виступу Президент Асоціації Грігол  Катамадзе,  резюмуючи, підвів, як підсумок: «Фіскальна безпека є критичним фактором для будь-якої країни, яка стикається з викликами війни та післявоєнного відновлення, адже від фіскальної стійкості та безпеки бізнесу залежить економічна реабілітація, збереження робочих місць та побудова майбутнього». Також він наголосив, що вона є  невід’ємною складовою всієї системи безпеки суб’єкта господарювання та являється   фундаментом для формування фінансової безпеки держави.

Один із Модераторів заходу, Сергій Поліщук, поставив Президенту Асоціації запитання: «Яке Ваше бачення Моделі взаємовідносин бізнесу та влади?» Грігол Катамадзе на це питання відповів: «Представники влади в переважній більшості не вміють прислухатися до бізнесу. Тому, вважаю що такі публічні майданчики, як сьогодні — наш Круглий стіл, це можливість обміну думками між владою та бізнесом, але повинен бути зворотній зв’язок від влади щодо почутих ними проблем та пропозицій від бізнесу. Іноді складається враження, що бізнес і держава існують окремо один від і влада своїми діями робить так, що бізнес сприймає її як велике зло».

Наприкінці виступу, Президент Асоціації звернув увагу, що за  30 років своєї незалежності, Україна так і не змогла побудувати верховенство права — судова та правоохоронна системи в більшості існують самі для себе, а базою для успішної країни, повинно бути Верховенство права, без якого неможливий економічний розвиток країни.

Наступним спікером був запрошений до слова Данило Гетманцев, Голова Комітету ВРУ з питань фінансів, податкової та митної політики.

Він детально зупинився на викликах та пропозиціях сьогодення та зауважив: «Ми всі повинні чітко розуміти, що податкова, фінансова та митна «рамки» нам вже задані  і ми маємо дотримуватись і слідувати заданому курсу, так як це в подальшому наддасть  нам змогу доєднатися до клубу багатих країн». Данило Гетманцев привів приклади розвитку таких країн, як Польща та країн Прибалтики.

Голова Комітету ВРУ пояснив усім учасникам заходу, що наша країна має повторити шлях розвитку успішних країн, імплементувавши  норми законодавства Євросоюзу до українського законодавства.

Не залишив без уваги Данило Гетманцев і факт побудови довіри, який прискорить наше членство в ЄС та зауважив, що тотальна діджиталізація – є одним із таких пунктів. За його словами, «Діджиталізація — це не комп’ютеризація, як багато хто думає – це значно ширше поняття, що передбачає взаємодію органів влади з бізнесом з мінімізацією контакту представника контролюючого органу з представниками бізнесу».

Наступне питання, на якому зупинився Голова Комітету ВРУ що  необхідно Україні для вступу до ЄС. Це впровадження роботи «електронного аудиту», по якому на сьогодні розроблено та погоджено МФУ вимоги, за якими буде здійснюватися перевірка та наголосив, що алгоритм даної перевірки є єдиним для платників та органів податкової служби.

Роботу «електронного аудиту» планують запровадити в тестовому режимі з 2024 року, а як реальний механізм роботи з 2025 року.

Коротко зупиняючись на понятті «електронного аудиту», Данилом Гетманцевим було зазначено, що платники податків будуть умовно поділятися на зелену, червону та жовту зону, де 80% платників мають відповідати зеленій зоні, що в перспективі дасть змогу відійти від тотальних перевірок платників податків.

Далі, Данило Гетманцев зупинився на наступних новаціях:

• Законопроєкту про «Електронний акциз», що дасть змогу ДПС з другої половини 2024 року здійснювати контроль підакцизних товарів від виробника до останньої каси;
• Впровадження обміну податковою інформацією між державами про резидентів країн;
• Добровільне декларування, яким передбачено попереднє заповнення ДПС декларацій для всіх фізичних осіб, в тому числі і ФОПів;
• Удосконаленню роботи електронного кабінету;
• Удосконаленню роботи системи управління ризиками;
• Удосконалення адміністрування ПДВ, «адже ПДВ — це саме той податок, де не може бути жодних ухилень від сплати, — наголосив Данило Гетманцев.

Голова Комітету ВРУ Данило Гетманцев, наостанок, зауважив, що останні внесені зміни до Порядку. затвердженого Постановою за №1165 направлені на користь бізнесу, зменшуючи їм перешкоди в реєстрації ПН/РК.

Наталія Калєніченко, Заступник Голови Держаної податкової служби України  з питань цифрового розвитку, цифрових трансформацій і цифровізації в своєму виступі висвітлила основні інструменти та новації, які реалізовані в напрямку діджиталізації роботи податкової служби. Так, Наталія Калєніченко зазначила, що вже 4,2 млн. платників податків користується опціями Електронного кабінету, в якому вже є доступними для використання основні реєстри, в тому числі інформація про свого контрагента. При цьому, надважливим завданням залишається захист персональних даних, яке податкова служба успішно вирішує. Також відновлено чат-бот «InfoTAX», який надає можливість мобільного та швидкого отримання інформації прямо в смартфоні. Водночас, як зазначила Заступник Голови ДПС України, продовжують свою роботу Центри обслуговування платників, які діють екстериторіально та надають консультативну підтримку платникам податків оф-лайн. При цьому, Наталія Калєніченко акцентувала увагу, що з метою надання якісних послуг платникам податків та їх обізнаності щодо діючих інструментів ДПС України реалізує важливий кейс — систему управління знань, що передбачає проведення регулярних навчань працівників податкової та надання можливості платникам податків з відкритих інтернет-джерел ознайомитись з усіма новаціями в напрямку цифрової взаємодії з податковою службою.

Роман Ващук, Бізнес-омбудсмен в Україні в своєму виступі зауважив, що є дві України: одна Україна — це з боку держави і інша Україна – це бізнес, кожна з них бачать ситуацію інакше.  Роман Ващук зазначив, що ми всі повинні прикладати максимум зусиль у відбудові нашої країни.

Також він відмітив, що на адресу офісу  Бізнес-омбудсмена надходить значна кількість звернень саме стосовно блокування податкових накладних. «На сьогодні не знайшло адекватного вирішення блокування податкових накладних, про що був оприлюднений Звіт Бізнес-омбудсмена», — наголосив Роман Ващук.

Також пан Роман зауважив, що час, який витрачається бізнесом на розблокування податкових накладних є тривалим у часі та потребує значних зусиль бухгалтерів.

«Якщо переглянути дані МФУ, то ми побачимо: якщо в четвертому кварталі 2021 року — 40% бізнесу мали всього одну зупинену податкову  накладну, то в 2022 році цей показник значно збільшився. Тому, необхідно надати можливість системі працювати в автоматичному режимі і не допускати жодних «ручних втручань», — наголосив Роман Ващук.

Далі, в своїй промові Роман Ващук  відмітив, що запроваджені зміни в законодавстві під час війни не були гарантами успіху розвитку економіки України.

На питання Модератора стосовно запровадження персональної відповідальності керівників контролюючих органів, Бізнес-омбудсмен відповів: «На сьогодні в країні не існує механізму стягнення завданої шкоди, а неформальне керування є сильнішим за формальне, адже в Україні «закручування всіх гайок» породжує створення нових корупціогенних процесів».

Іван Чалий в своїй доповіді зупинився на важливому аспекті, який формує довіру бізнесу до влади — це безпосереднє спілкування представників обох сторін. Зараз в спілкуванні між професійними спільнотами має місце посилення ненависті, яка є особливо небезпечна під час війни і якою користується в своїх цілях ворог. Тому, Іван Чалий закликав податківців, як представників контролюючого органу та платників податків робити кроки назустріч один одному, заради зниження «градусу напруги» для побудови стосунків без ненависті та конфліктів. Рішучі кроки в цьому напрямку, на думку спікера, першочергово повинна зробити державні органи, як сильна сторона діалогу, який повинен бути конструктивним та відкритим. А для цього, за словами Івана Чалого, для податківців необхідним є вжиття  відповідних заходів щодо підвищення їх культури спілкування з платниками податків, що є значним чинником в побудові прозорих та чесних відносин.

В роботі онлайн Круглого столу також взяв участь з коротким виступом  Захарій Варналій.  Він зазначив актуальність піднятих питань, наголосив, що сьогодні проблема довіри має неперевершене значення, особливо в умовах війни. Найбільш концентрованим виглядом економічного змісту довіри є гроші. Саме в монетарній сфері проблема довіри є найвпливовішою, особливо в умовах сучасних викликів та загроз. Зокрема, мова йде про  рівень довіри до національної валюти, банківської системи, національного фінансового ринку. Про низький рівень довіри свідчать такі факти: сьогодні «на руках» населення України «в скляних» банках, а не комерційних, за експертною оцінкою, знаходиться понад 120 млрд. дол. США, а в офшорах перебуває понад 170 млрд. дол. США. Захарій Варналій зазначив, що в Україні проблема не скільки в недостатньому рівні інституціоналізації,  скільки в низькій ефективності діяльності державних інституцій, в багатьох випадках, недотриманні інституційно-правових норм тощо. «В умовах війни, долаючи внутрішнього ворога-агресора, треба продовжувати, можливо, посилювати боротьбу проти внутрішнього «економічного ворога», а саме: корупції, тіньової економіки, рейдерства, офшоризації тощо. Саме в цьому контексті треба формувати податкову, економічну і правову культуру, як у платників податків, так і податківців. Це в значній мірі сприятиме підвищенню довіри до дій влади та наближатиме нас до Перемоги», — наголосив Захарій Варналій.

Зустріч відбулася конструктивно, учасники онлайн Круглого столу змогли висловити свої думки стосовно проблемних  питань бізнесу представникам законодавчої та виконавчої влади.