Верховний Суд уточнив, як обчислюється тримісячний строк звернення до суду після звільнення
25 червня 2026 року Верховний Суд ухвалив постанову у справі №520/25416/25, яка має важливе практичне значення для всіх працівників, військовослужбовців, державних службовців та роботодавців.
⚖️Суд фактично відповів на поширене питання: чи можна після отримання документа про остаточний розрахунок довго не вчиняти жодних дій, а потім направити запит до роботодавця й лише після отримання відповіді почати відлік тримісячного строку звернення до суду?
Відповідь Верховного Суду — ні.
✅Суть спору
Після звільнення позивач отримав грошовий атестат, який містив інформацію про проведений остаточний розрахунок. Через понад п’ять місяців він звернувся до колишнього роботодавця із запитом про детальну інформацію щодо механізму нарахування грошового забезпечення. Отримавши відповідь, працівник звернувся до суду, вважаючи, що саме з цього моменту починається тримісячний строк, передбачений частиною другою статті 233 КЗпП України.
Верховний Суд із таким підходом не погодився.
✔️Ключові висновки Верховного Суду
- Грошовий атестат є письмовим повідомленням про проведений розрахунок
Суд зазначив, що грошовий атестат за своєю правовою природою є документом, який підтверджує остаточний розрахунок із працівником при звільненні та відповідає поняттю письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені при звільненні, передбаченому частиною другою статті 233 КЗпП України.
- Отримання додаткової інформації не «обнуляє» строк звернення до суду
Якщо працівнику для звернення до суду необхідно отримати додаткові документи або роз’яснення щодо проведених нарахувань, він має право це зробити.
Проте час, витрачений на отримання такої інформації, вже входить до загального тримісячного строку.
Іншими словами, направлення запиту роботодавцю не запускає новий тримісячний строк.
- Пасивна поведінка працівника не захищається законом
Суд окремо наголосив, що особа не може безпідставно чекати декілька місяців після отримання документа про розрахунок, а лише потім почати збирати необхідні документи.
Інакше це фактично дозволяло б безмежно продовжувати строк звернення до суду, що суперечить змісту статті 233 КЗпП України.
- Три місяці — це весь період для захисту права
‼️Верховний Суд сформулював важливий правовий висновок:
тримісячний строк охоплює не лише подання позову, а й увесь період, протягом якого звільнений працівник може отримати необхідну інформацію про проведений розрахунок, підготувати документи та звернутися до суду.
Саме цей висновок є новелою постанови.
✅Що це означає на практиці?
Після отримання розрахункового листа, грошового атестата чи іншого документа про остаточний розрахунок не варто зволікати.
Якщо виникають сумніви щодо правильності нарахувань:
- одразу звертайтеся із письмовим запитом до роботодавця;
- не відкладайте отримання необхідних документів;
- пам’ятайте, що всі ці дії повинні бути здійснені в межах загального тримісячного строку;
- у разі пропуску строку необхідно довести існування об’єктивних, непереборних причин, які реально унеможливлювали своєчасне звернення до суду.
❗️Важливо
Суд також підтвердив свою попередню практику щодо застосування статті 233 КЗпП України:
- після змін, внесених Законом №2352-IX, у більшості трудових спорів діє тримісячний строк звернення до суду;
- цей строк поширюється також на осіб, які проходять публічну чи державну службу;
- застосування судами наслідків пропуску цього строку саме по собі не порушує право особи на доступ до правосуддя.
Джерело: Інспекція з питань праці та зайнятості населення Дніпровської міської ради
https://www.facebook.com/photo?fbid=1324113526503955&set=a.250126787235973