У Верховній Раді пояснили, від чого насправді залежать пенсії та соцвиплати
У Раді пояснили, чому прив’язка пенсій і допомог до прожиткового мінімуму не є реальною гарантією.
🚩Голова Комітету Верховної Ради з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів Галина Третьякова заявила, що реальним джерелом гарантування соціальних виплат є не прив’язка їх розміру до прожиткового мінімуму чи мінімальної заробітної плати, а наявність коштів у державному бюджеті. Водночас ці кошти з’являються лише тоді, коли громадяни сплачують податки, збори та інші обов’язкові платежі, з яких формується бюджет країни.
🚩 За її словами, в Україні багато років обговорюється ідея закріплення соціальних виплат через певні розрахункові показники — прожитковий мінімум або мінімальну зарплату. Однак насправді ж така прив’язка не створює жодної реальної гарантії.
🚩 Вона наголосила, що прожитковий мінімум є лише нормативним показником, а мінімальна заробітна плата — державною соціальною гарантією у сфері оплати праці. Водночас жоден із цих показників не наповнює бюджет, а використовуються лише як база для розрахунків.
🚩 За словами голови комітету, щороку Закон про Державний бюджет встановлює розмір прожиткового мінімуму. І всі роки цей показник відстає від фактичної вартості життя.
🚩 «Соціальні виплати начебто “захищені” законом, але сама база, до якої вони прив’язані, визначається політичним рішенням під час ухвалення бюджету», — зазначила вона.
🚩 Третьякова також звернула увагу, що якщо держава не має достатнього фінансового ресурсу або прагне стримати видатки, вона не збільшує реальний прожитковий мінімум до економічно обґрунтованого рівня. У результаті десятки соціальних виплат автоматично залишаються низькими.
🚩 Вона пояснила, що соціальні виплати фінансуються за рахунок податків, які сплачують громадяни та підприємства. Саме ці кошти спрямовуються на пенсії, допомогу малозабезпеченим сім’ям, підтримку людей з інвалідністю, виплати сім’ям із дітьми, медичні програми, освіту та інші державні видатки.
🚩 «Джерелом будь-якої соціальної виплати є не формула її обчислення, а податки, які сплачують мільйони українців», — підкреслила голова комітету.
🚩 Третьякова зазначила, що зміна формули розрахунку соціальних виплат сама по собі не створює додаткових коштів.
🚩 Відтак, на її думку, головним завданням держави має бути забезпечення економічного зростання, легальної зайнятості, справедливої податкової системи та ефективного використання бюджетних коштів.
🚩 Зауважимо, що на кінець червня у базі Держслужби зайнятості було 63,2 тис. вакансій – приблизно 2 на кожних 3-х зареєстрованих безробітних. Але роботодавці й далі відчувають дефіцит кадрів, особливо кваліфікованих. Навички шукачів роботи не завжди відповідають вимогам вакансій.
У яких регіонах змінилася кількість безробітних❓
Порівняно з червнем 2025 року кількість зареєстрованих безробітних найбільше зросла в окремих західних регіонах:
Івано-Франківській області — на 19,4%;
Тернопільській області — на 16,2%;
Чернівецькій області — на 12%;
Львівській області — на 10%;
Волинській області — на 7,2%.
Водночас у деяких регіонах кількість зареєстрованих безробітних скоротилася:
у Рівненській області — на 9,1%;
у Полтавській області — на 6,9%;
у Київській області — на 4,6%.
На таку різницю можуть впливати переміщення людей між регіонами, структура місцевої економіки та попит роботодавців.
❗Як розповідала «Судово-юридична газета», за оцінками Мінекономіки, на підконтрольній Україні території проживає близько 25,9 млн людей. ❗Серед них приблизно 13,1 млн є зайнятими, 7,2 млн — люди віком 65 років і старше, а 5,1 млн — діти. ❗
Статтю «За 10 років Україні знадобиться майже 15 млн працівників — у яких сферах очікують найбільший дефіцит» можна подивитися за посиланням:
Водночас прогноз Міністерства економіки на 2026–2036 роки, підготовлений спільно з компанією BMG, ❗передбачає зростання потреби економіки в працівниках приблизно до 14,6 млн зайнятих осіб до 2036 року. ❗
❗Найбільший дефіцит прогнозують у технічних, інженерних, виробничих і будівельних професіях, а також у медицині, торгівлі та сфері послуг. ❗
✔ Джерело: «Судово-юридична газета»