ЄДИНЕ ЖИТЛО ЗА КОМУНАЛЬНІ БОРГИ: ЧОМУ НОВІ ПРАВИЛА МІН’ЮСТУ ТА СУДОВА ПРАКТИКА НА СТОРОНІ ГРОМАДЯН?

Останнім часом у суспільстві активно обговорюється вкрай чутливе питання: чи існує під час дії воєнного стану реальний ризик втрати єдиного житла через заборгованість за житлово-комунальні послуги? На тлі інформаційного шуму ВГО «АППУ» вважає за необхідне надати чітке правове роз’яснення.

Судова статистика та законодавчі зміни свідчать: правова позиція громадян у спорах із підприємствами ЖКГ стає дедалі міцнішою. Чому саме закон та суди сьогодні захищають пересічного громадянина? На це є три чіткі юридичні причини:

📌 1. Держава встановила жорсткий фінансовий бар’єр для захисту власності

Перша причина, чому правила на боці громадян — це новий Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення порядку виконання судових рішень, рішень інших органів та цифровізації окремих етапів виконавчого провадження» № 4833-IX, який набрав чинності 23 жовтня 2026 року та суттєво обмежив повноваження виконавчої служби.

⚖️ Міністерство юстиції України офіційно роз’яснило, що віднедавна примусове стягнення на єдине житло боржника можливе виключно у разі, якщо загальна сума боргу перевищує 50 розмірів мінімальної заробітної плати —  тобто 432 350 гривень. Якщо сума заборгованості у виконавчому провадженні є меншою за цей показник, будь-які спроби зазіхання на єдину квартиру чи будинок громадянина є прямим порушенням закону.

📌 2. Судова система посилила вимоги до доказової бази постачальників послуг

Друга причина — судді під час розгляду комунальних спорів більше не беруть за основу лише внутрішні довідки комунальних підприємств. Згідно з чинним законодавством та процесуальними нормами, суд зобов’язаний ретельно перевірити:

• Правовий статус відповідача: чи є громадянин законним власником приміщення, співвласником або особою, яка офіційно уклала договір про надання послуг.
• Обґрунтованість та законність структури боргу: чи відповідають нарахування затвердженим тарифам, чи правильно вирахувано обсяги споживання, та чи не намагається позивач стягнути кошти за періоди, коли послуги фактично не надавалися через аварійні ситуації.
• Дотримання строків позовної давності: чи не включено до загальної суми позову заборгованість за минулі роки, яка виходить за межі встановленого законом трирічного терміну.

👨‍⚖️ Судовий прецедент щодо недоведеності статусу споживача (Рішення Карлівського районного суду Полтавської області від 13 липня 2026 року у справі № 531/1105/26):

Обласне комунальне підприємство теплового господарства звернулося до суду з позовом про стягнення заборгованості за послуги теплопостачання, інфляційних втрат та 3% річних на загальну суму 14 742,38 грн (з яких 11 250 грн – основний борг, а 3 492,38 грн – нараховані штрафні санкції). Суд повністю відмовив позивачу у задоволенні позовних вимог.

📖 Обґрунтування суду (витяг із мотивувальної частини):

«Позивачем не надано суду належних та допустимих доказів на підтвердження того, що відповідач є власником, співвласником або законним користувачем зазначеного житлового приміщення. Сама по собі наявність відкритого особового рахунку та долучена до матеріалів справи внутрішня фінансова виписка про нарахування боргу не можуть слугувати автоматичною підставою для стягнення коштів, якщо позивачем не доведено факт належності майна відповідачу або факт реального споживання ним послуг за цією адресою».

📌 3. Закон надає громадянам дієві інструменти для списання застарілих боргів

Третя причина, чому правила захищають громадян — це чіткий механізм захисту від «застарілих» фінансових вимог, які накопичувалися роками.

📋 Обмеження строків стягнення та стаття 257 Цивільного кодексу України (ЦКУ):

Стаття 257 ЦКУ чітко встановлює тривалість загальної позовної давності — рівно 3 роки. Це означає, що постачальник послуг має законне право стягнути борг через суд лише за останні 36 місяців. Будь-які спроби нарахувати та витребувати суми за 5, 7 чи 10 років є безпідставними.

⚠️ Критично важливе правило, про яке має знати кожен:

Відповідно до частини 3 статті 267 ЦКУ, позовна давність застосовується судом виключно за заявою сторони у справі. Суддя не має права за власною ініціативою списати старий борг. Якщо громадянин отримав позов, де комунальники вимагають гроші за останні 5 років, він зобов’язаний до винесення судового рішення подати письмову Заяву про застосування позовної давності.

📈 Практика Полтавського апеляційного суду (Постанова від 11 липня 2024 року у справі № 553/5641/22):

Комунальне підприємство «Житлово-експлуатаційна організація №2» звернулося з позовом про стягнення заборгованості за послуги з утримання будинку та прибудинкової території, що накопичувалася роками. Колегія суддів апеляційної інстанції застосувала норми статті 257 ЦКУ щодо строків позовної давності. Нарахування поза межами трирічного терміну були повністю анульовані, а суму стягнення обмежено виключно останніми 36 місяцями.

Цей прецедент підтверджує: судова система суворо дотримується норм закону, проте суд не має права застосувати позовну давність автоматично — громадянин обов’язково повинен особисто подати відповідну письмову заяву до винесення рішення.

💡 Рекомендації ВГО «АППУ»: як діяти у правовому полі

Якщо ви стикнулися із судовим позовом щодо комунальних боргів, використовуйте три базові правила захисту:

• Витребуйте первинну документацію: сама по собі довідка про заборгованість не є беззаперечним доказом. Позивач зобов’язаний надати суду підписані договори та двосторонні акти виконаних робіт (наданих послуг).
• Вчасно заявляйте про позовну давність: Обов’язково подавайте до суду письмову заяву, якщо до вас висувають вимоги за період, що перевищує 3 роки.
• Фіксуйте відсутність або неналежну якість послуг: Якщо послуги надавалися не в повному обсязі через аварійні ситуації, складайте акти-претензії за участю сусідів — це вагомий аргумент для суду.

🤝 Наша професійна спільнота наразі об’єднує 35 965 учасників. До нашої спільної мети — 36 000 підписників — залишилося всього 35 підписників.

Якщо ви цінуєте виважену, точну та професійну правову аналітику без зайвих емоцій — натисніть кнопку «Підписатися» на сторінку ВГО «АППУ». Ваш клік допоможе нам посилити голос експертної спільноти у захисті прав громадян!

(Посилання на офіційну сторінку підписки — у першому коментарі до цього допису! 👇)

З повагою,

Людмила ГЕРАСИМЕНКО

Віцепрезидентка, Генеральна директорка ВГО АППУ