СЕНСАЦІЙНИЙ ПРЕЦЕДЕНТ ВЕРХОВНОГО СУДУ: ПЕНСІЮ ЗМЕНШИЛИ ЧЕРЕЗ ДЕРЖБЮДЖЕТ? ВЕРХОВНИЙ СУД ПОЯСНИВ, КОЛИ ТАК РОБИТИ НЕ МОЖНА

ДЖЕРЕЛО: Інспекція з питань праці та зайнятості населення Дніпровської міської ради (посилання в першому коментарі)

⚖️23 вересня 2026 року Верховний Суд ухвалив постанову у справі № 560/10826/25, яка буде цікавою для пенсіонерів із числа осіб, яким пенсія призначена за спеціальним законодавством.

Історія почалася з простого питання:

✅Чи може Пенсійний фонд зменшити пенсію, посилаючись на Закон про Державний бюджет та постанову Кабміну?

У цій справі — ні.

✅Що сталося?

Позивачу була призначена пенсія відповідно до Закону України «Про прокуратуру».

З 1 січня 2025 року Пенсійний фонд застосував до його пенсії коефіцієнти зменшення, передбачені постановою КМУ № 1.

Суди першої та апеляційної інстанцій стали на бік Пенсійного фонду.

Але Верховний Суд скасував ці рішення.

І ось тут починається найцікавіше.

✅У чому проблема?

Стаття 46 Закону України «Про Державний бюджет України на 2025 рік» передбачила особливий порядок виплати пенсій, розмір яких перевищує 10 прожиткових мінімумів.

Зокрема, до частини пенсії понад цей розмір передбачалося застосування коефіцієнтів:

0,5; 0,4; 0,3; 0,2; 0,1  — залежно від розміру пенсії.

На виконання цієї норми Кабінет Міністрів прийняв постанову № 1 від 3 січня 2025 року.

На перший погляд — усе законно.

Але Верховний Суд подивився на ситуацію ширше.

✅Що сказав Верховний Суд?

Суд звернув увагу на принципову річ:

закон про Державний бюджет не має вищої юридичної сили порівняно з іншими законами.

Особливо тоді, коли йдеться про спеціальне законодавство, яке безпосередньо регулює певні правовідносини.

Конституційний Суд України неодноразово наголошував: законом про Державний бюджет не можна скасовувати, змінювати або звужувати права та гарантії, встановлені іншими законами.

Саме цю правову позицію Верховний Суд застосував і в цій справі.

✅А як бути, якщо є колізія законів?

Ось ще один дуже важливий момент постанови.

Верховний Суд застосував класичний принцип:

lex specialis derogat generali — спеціальна норма має перевагу над загальною.

Тобто коли загальний закон і спеціальний закон регулюють одні й ті самі правовідносини, застосовується спеціальна норма.

У цій справі таким спеціальним законом є Закон України «Про прокуратуру», а Закон про Державний бюджет був розглянутий як загальна норма.

📍І ще один важливий висновок

Верховний Суд звернув увагу, що суд не повинен застосовувати нормативно-правовий акт, якщо він суперечить акту вищої юридичної сили.

Причому це стосується навіть чинного нормативного акта, який формально не був скасований.

Тому аргумент:

«Але ж ця норма є чинною, отже Пенсійний фонд зобов’язаний її застосовувати»

— не завжди працює.

✅Чим закінчилася справа?

Верховний Суд:

— скасував рішення суду першої інстанції;

— скасував постанову апеляційного суду;

— ухвалив нове рішення про задоволення позову;

— визнав протиправними дії Пенсійного фонду щодо застосування з 1 січня 2025 року коефіцієнтів, визначених постановою КМУ № 1.

Крім того, на користь позивача стягнуто 5 517,35 грн судового збору, сплаченого за подання позову, апеляційної та касаційної скарг.

✅Що потрібно запам’ятати?

Держбюджет  — не  «універсальний» закон, яким можна зменшити будь-яку соціальну гарантію.

Якщо спеціальним законом встановлено певне право або гарантію, її не можна просто звузити нормою закону про Державний бюджет.

А підзаконна постанова Кабінету Міністрів тим більше не може суперечити закону.

Джерело: Інспекція з питань праці та зайнятості населення Дніпровської міської ради

https://www.facebook.com/photo?fbid=1393893222859318&set=a.250126790569306