РОЗ’ЯСНЕННЯ ВГО АППУ — 3275: НОВІ ПОДАТКОВІ АНТИКРИЗОВІ ЗАХОДИ, ЗМІНА РАНІШЕ ПРИЙНЯТИХ

01.04.2020 12:55

Враховуючи численні звернення від платників податків – членів АППУ щодо роз’яснення чергового антикризового Закону, покликаного забезпечити додаткові соціальні та економічні гарантії під час та після карантину, інформуємо про наступне.

· Законопроєкт № 3275 від 29.03.2020 р. «Про внесення змін до деяких законодавчих актів, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв’язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-2019)», за який парламент проголосував 30 березня цього року, вносить зміни до 47 інших законів: Податкового, Митного, Цивільного кодексів, Кодексу законів України про працю, Кодексу України про адміністративні правопорушення, законів України «Про зайнятість населення», «Про банки і банківську діяльність», «Про освіту», «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального» та деяких інших законодавчих актів.

Черговий карантинний Закон містить, зокрема, наступні законодавчі ініціативи:

Щодо продовження мораторію на проведення документальних та фактичних перевірок та одночасне скасування його в окремих випадках.

З 18 березня по 31 травня 2020 року продовжено мораторій на проведення документальних та фактичних перевірок,

крім:

· документальних позапланових перевірок з підстав, визначених пп. 78.1.8 ПКУ;

· фактичних перевірок в частині порушення вимог законодавства стосовно:

— обліку, ліцензування, виробництва, зберігання та транспортування пального, спирту етилового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів;

— цільового використання пального та спирту етилового платниками податків;

— обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівномірами-лічильниками;

— здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту етилового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального з підстав визначених пп. 80.2.2, 80.2.3 та 80.2.5 ПКУ (51²підрозділ 4 розділу XX ПКУ).

Документальні та фактичні перевірки, що були розпочаті до 18 березня 2020 року та не були завершеними, тимчасово зупиняються на період до 31 травня 2020 року.

Щодо продовження строку проведення камеральних перевірок

Камеральна перевірка податкової декларації (крім податкової декларації з ПДВ) за звітні (податкові) періоди березень – травень 2020 року, або уточнюючих розрахунків (крім уточнюючих розрахунків з ПДВ), що були подані платниками податків протягом березня-травня 2020 року, може бути проведена лише протягом 60 календарних днів, що настають за останнім днем граничного строку їх подання, а якщо такі документи були надані пізніше, — за днем їх фактичного подання.

Щодо окремих виключень із заборони перевірок органами державного нагляду (контролю).

Тимчасово, до 30 червня 2020 року забороняється проведення органами державного нагляду (контролю) планових заходів із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, крім державного нагляду (контролю):

за діяльністю суб’єктів господарювання, які відповідно до затверджених КМУ критеріїв оцінки ступеня ризику від провадження господарської діяльності віднесені до суб’єктів господарювання з високим ступенем ризику;
у сфері дотримання вимог щодо формування, встановлення та застосування державних регульованих цін;

— у сфері санітарного та епідемічного благополуччя населення.

(п. 3 Прикінцевих положень Закон України щодо підтримки платників податків на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)).

Щодо застосування окремих штрафних санкцій.

З 1 березня по 31 травня 2020 року, штрафні санкції не застосовуються за порушення податкового законодавства, крім санкцій за:

— порушення вимог до договорів довгострокового страхування життя чи договорів страхування в межах недержавного пенсійного забезпечення, зокрема, страхування додаткової пенсії

— відчуження майна, яке перебуває у податковій заставі, без згоди контролюючого органу;

— порушення вимог законодавства в частині:

обліку, виробництва, зберігання та транспортування пального, спирту етилового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів;

цільового використання пального, спирту етилового платниками податків;

обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівномірами-лічильниками;

здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального;

— здійснення суб’єктами господарювання операцій з реалізації пального або спирту етилового без реєстрації таких суб’єктів платниками акцизного податку;

— порушення нарахування, декларування та сплати податку на додану вартість, акцизного податку, рентної плати.

Протягом періоду З 1 березня по 31 травня 2020 року платникам податків не нараховується пеня, а нарахована, але не сплачена за цей період пеня підлягає списанню (51¹підрозділ 4 розділу XX ПКУ).

Щодо процедури адміністративного оскарження.

Тимчасово, на період до 31 травня 2020 року (включно), зупиняється перебіг строків в частині процедури адміністративного оскарження (56 ПКУ), щодо скарг платників податків (крім скарг щодо законності декларування заявленого до відшкодування з бюджету ПДВ та/або з від’ємного значення з ПДВ), що надійшли (надійдуть) до 31 травня 2020 року та/або які не розглянуті станом на 18 березня 2020 року (52⁸підрозділ 4 розділу XX ПКУ).

Щодо нової податкової знижки з ПДФО.

За результатами 2020 року, до податкової знижки з податку на доходи фізичних осіб дозволено включенняу повному обсязісуми коштів або вартість лікарських засобів, медичних виробів, лабораторного обладнання, засобів особистої гігієни, продуктів харчування та/або товарів за переліком, що визначається КМУ, добровільно переданих громадськім об’єднанням та/або благодійним організаціям та/або центральному органу виконавчої влади, що реалізують державну політику у сфері охорони здоров’я тощо та/або особі, уповноваженій на здійснення закупівель у сфері охорони здоров’я та/або закладам охорони здоров’я державної та/або комунальної власності, та/або структурним підрозділам з питань охорони здоров’я обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій, з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19) (Підрозділ 1 розділу XX ПКУ).

Щодо уточнення періоду звільнення від сплатиподатку на нежитлову нерухомість.

Об’єкти нежитлової нерухомості, які перебувають у власності фізичних або юридичних осіб, не є об’єктом оподаткування податком на нерухоме майно, з 1 березня по 31 березня 2020 року (раніше норма звучала: з 01 березня по 30 квітня 2020 року).

При цьому платники податку на нерухоме майно мають право подати уточнюючу податкову декларацію, в якій відобразити зміни податкового зобов’язання із сплати податку за березень 2020 року.

Увага! У випадку, якщо у березні чи квітні 2020 року платником було подано уточнюючу декларацію щодо зменшення податкового зобов’язання за квітень 2020 року із причин, які не пов’язані із самостійним виявленням помилок у раніше поданій декларації, потрібно подати не пізніше 30 квітня 2020 року уточнюючі податкові декларації.

В них потрібно відобразити відповідні зміни податкового зобов’язання податкові періоди березень та квітень 2020 року відповідно до положень підпункту 52-5 ПКУ.

При цьому, до таких платників податків не застосовуватимуть санкції, визначені статтею 50 ПКУ та штрафні санкції згідно вимог пункту 120.2 ПКУ, за збільшення податкових зобов’язань з податку на нерухоме майно за квітень 2020 року.

За квітень 2020 року платники податку на нерухоме майно визначають зобов’язання з такого податку та сплачують його у повному обсязі за місцезнаходженням об’єкту нежитлової нерухомості у строк до 30 червня 2020 року. Пеню та штрафні санкції за порушення термінів сплати податкових зобов’язань не нараховуватимуть.

Щодо пільг зі сплати податку на прибуток та визначення об’єкта оподаткування.

У 2020 році коригування, встановлені абзацом 1 пп. 140.5.9 ПКУ, не застосовуються щодо сум коштів або вартості лікарських засобів, медичних виробів та/або медичного обладнання, засобів особистої гігієни, продуктів харчування та/або товарів, за переліком, що визначається КМУ(див. п. 51¹), які добровільно перераховані громадськім об’єднанням та/або благодійним організаціям та/або центральному органу виконавчої влади, що реалізують державну політику у сфері охорони здоров’я тощо та/або особі, уповноваженій на здійснення закупівель у сфері охорони здоров’я та/або закладам охорони здоров’я державної та/або комунальної власності, та/або структурним підрозділам з питань охорони здоров’я обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій, з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19) (п. 52⁵Підрозділ 10 розділу XX ПКУ).

Тимчасово, при визначенні об’єкта оподаткування податком на прибуток підприємств за податкові (звітні) періоди 2020 року для закладів охорони здоров’я державної та/або комунальної власності та/або особи, уповноваженої на здійснення закупівель у сфері охорони здоров’я, що є платниками податку на прибуток, фінансовий результат до оподаткування:

— зменшується на суму доходів, визнаних за правилами бухгалтерського обліку, в наслідок отримання ними коштів або товарів (лікарських засобів, медичних виробів, медичного обладнання тощо), за переліком визначеним КМУ, добровільно переданих юридичними та/або фізичними особами протягом дії карантину, встановленого КМУ на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19).

При визначенні об’єкта оподаткування податком на прибуток підприємств для закладів охорони здоров’я державної та/або комунальної власності та/або особи, уповноваженої на здійснення закупівель у сфері охорони здоров’я, що є платниками податку на прибуток, фінансовий результат до оподаткування:

— збільшується на суму витрат, визнаних за правилами бухгалтерського обліку, внаслідок використання ними коштів або товарів, зазначених в цьому пункті (51²підрозділ 4 розділу XX ПКУ).

Тимчасово, протягом дії карантину, особа, уповноважена на здійснення закупівель у сфері охорони здоров’я, має право безоплатно постачати (передавати) належні їй товари (лікарські засоби, медичні вироби, медичне обладнання тощо), необхідні для боротьби з хворобою COVID-19, перелік яких визначено КМУ, закладам охорони здоров’я державної та/або комунальної власності та/або структурним підрозділам з питань охорони здоров’я обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій.

При цьому при визначенні об’єкта оподаткування податком на прибуток підприємств за податкові (звітні) періоди 2020 року для закладів охорони здоров’я державної та/або комунальної власності, що є платниками податку на прибуток, фінансовий результат до оподаткування:

— зменшується на суму доходів, визнаних за правилами бухгалтерського обліку, внаслідок отримання ними товарів, зазначених в абзаці першому цього пункту.

При визначенні об’єкта оподаткування податком на прибуток підприємств для закладів охорони здоров’я державної та/або комунальної власності, що є платниками податку на прибуток, фінансовий результат до оподаткування:

— збільшується на суму витрат, визнаних за правилами бухгалтерського обліку, внаслідок використання ними товарів, зазначених в абзаці першому цього пункту (51³Підрозділ 4 розділу XX ПКУ).

Щодо права зменшувати ставки єдиного податку.

Органам місцевого самоврядування у 2020 році надано право прийняти рішення про внесення змін до прийнятого, рішення про встановлення місцевих податків та/або зборів щодо зменшення ставок єдиного податку (51⁶підрозділ 4 розділу XX ПКУ).

Щодо єдиного соціального внеску (ЄСВ).

З 1 березня по 31 травня 2020 року продовжили не застосовування штрафів (пені) за такі порушення:

несвоєчасна сплата (несвоєчасне перерахування) ЄСВ;
неповна сплата або несвоєчасна сплата суми ЄСВ одночасно з видачею сум виплат, на які нараховується ЄСВ (авансових платежів);
несвоєчасне подання звітності до податкових органів (пп. 9^-11^.1- 9^-11^.2. (п. 9¹²розділу VIII Закон України про ЄСВ).

З 18 березня по 31 травня 2020 року установлено мораторій на проведення документальних перевірок правильності нарахування, обчислення та сплати ЄСВ розділу VIII Закон України про ЄСВ).

Тимчасово, на період до 31 травня 2020 року (включно), зупиняється строк розгляду скарг платників податків ЄСВ, що надійшли / надійдуть до 31 травня 2020 року та/або які не розглянуті станом на 18 березня 2020 року. Таке зупинення не породжує будь-яких наслідків, передбачених ч. 4 ст. 25 Закону України про ЄСВ (п. 9¹³розділу VIII Закон України про ЄСВ)

Тимчасово, до 31 травня 2020 року (включно) продовжується строк подачі скарг платників єдиного внеску, термін подачі яких припадає на період з 18 березня до 31 травня 2020 року (п. 9¹⁴розділу VIII Закон України про ЄСВ).

Щодо заборони банкам підвищувати процентну ставку за кредитами.

В період здійснення в Україні заходів щодо запобігання виникнення, поширення і розповсюдження епідемій, зокрема короновірусу (COVID-19) у зв’язку із такими заходами, забороняється підвищення процентної ставки за кредитним договором (п.9 розділу VII ЗУ «Про банки і банківську діяльність»).

Щодо не застосування строків оприлюднення банківської звітності.

Тимчасово, у зв’язку з карантином, положення ст. 69 ЗУ «Про банки і банківську діяльність» щодо строків оприлюднення річної фінансової звітності, річної консолідованої фінансової звітності банку разом із аудиторським звітом за 2019 рік не застосовуються у 2020 році. Така звітність може бути оприлюднена банками до 30 квітня 2020 року, а після зазначеної дати оприлюднюється в строки, встановлені пунктом 7 Розділу XVII ЗУ «Про цінні папери та фондовий ринок» (п.10 розділу VII ЗУ «Про банки і банківську діяльність»).

Тимчасово, у зв’язку з карантином, положення ст. 69 ЗУ «Про банки і банківську діяльність» щодо строків оприлюднення річної консолідованої звітності банківської групи разом із аудиторським звітом за 2019 рік не застосовуються у 2020 році. Така звітність може бути оприлюднена відповідальною особою банківської групи до 1 червня 2020 року, а після зазначеної дати оприлюднюється протягом 30 робочих днів після оприлюднення річної фінансової звітності, річної консолідованої фінансової звітності банку разом із аудиторським звітом за 2019 рік (п.11 розділу VII ЗУ «Про банки і банківську діяльність»).

Щодо гнучкого режиму робочого часу та дистанційної (надомної) роботи.

За погодженням між працівником і роботодавцем для працівника може встановлюватись гнучкий режим робочого часу на визначений строк або безстроково як при прийнятті на роботу так і згодом (ст. 60 Кодексу законів про працю України).

На час загрози поширенню епідемії, пандемії та (або) на час загрози військового, техногенного, природного чи іншого характеру умова про дистанційну (надомну) роботу та гнучкий режим робочого часу може встановлюватися у наказі (розпорядженні) власника або уповноваженого ним органу без обов’язкового укладення у письмовій формі трудового договору про дистанційну (надомну) роботу.

Застосування гнучкого режиму робочого часу не тягне за собою змін в нормуванні, оплаті праці та не впливає на обсяг трудових прав працівників (ст. 60 Кодексу законів про працю України).

Щодо дистанційної (надомної) роботи.

Трудовий договір укладається, як правило, в письмовій формі. Додержання письмової форми є обов’язковим, зокрема, при укладенні трудового договору про дистанційну (надомну) роботу (ст. 25 Кодексу законів про працю України).

При дистанційній (надомній) роботі працівники розподіляють робочий час на свій розсуд, на них не поширюються правила внутрішнього трудового розпорядку, якщо інше не передбачено у трудовому договорі. При цьому загальна тривалість робочого часу не може перевищувати норм, передбачених статтями 50 і 51 Кодексу законів про працю України.

Виконання дистанційної (надомної) роботи не тягне за собою будь-яких обмежень обсягу трудових прав працівників.

При цьому, якщо працівник і роботодавець письмово не домовились про інше, дистанційна (надомна) робота передбачає оплату праці в повному обсязі та в строки, визначені діючим трудовим договором (ст. 25 Кодексу законів про працю України).

Щодо оплати простою на період карантину.

Час простою не з вини працівника, в тому числі на період оголошення карантину встановленого КМУ, оплачується з розрахунку не нижче від двох третин тарифної ставки встановленого працівникові розряду (окладу) (ст. 113 Кодексу законів про працю України).

Щодо допомоги по частковому безробіттю.

Допомога по частковому безробіттю надається застрахованим особам у разі втрати ними частини заробітної плати внаслідок вимушеного скорочення тривалості робочого часу у зв’язку із зупиненням (скороченням) виробництва через карантин, за зверненням роботодавця для її виплати працівникам.

Допомога не надається у разі наявності у роботодавця заборгованості з виплати заробітної плати та сплати ЄСВ, яка виникла протягом 5 років, що передують року зупинення виробництва.

Право на допомогу по частковому безробіттю мають застраховані особи, з якими роботодавцем оформлено трудові відносини. Увага! Крім осіб, які отримують пенсію!

Роботодавець може звернутися за отриманням коштів для виплати працівникам допомоги по частковому безробіттю протягом 30 календарних днів з дня зупинення (скорочення) виробництва.

Рішення про надання допомоги по частковому безробіттю приймається територіальним органом центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції на регіональному рівні протягом 3 робочих днів з дня подання відповідних роботодавцем документів як платника єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування.

Сума допомоги по частковому безробіттю надається роботодавцям із числа суб’єктів малого та середнього підприємництва за період карантину.

Розмір допомоги визначається виходячи з фінансових можливостей Фонду і не може перевищувати розміру мінімальної заробітної плати (ст. 47¹Закон України «Про зайнятість населення»).

Щодо праці іноземців.

На період карантину, КМУ має право вирішувати питання щодо тимчасового призупинення видачі дозволів на застосування праці іноземців та осіб без громадянства, в тому числі в окремих регіонах чи на окремі види діяльності (п. 5¹Закон України «Про зайнятість населення»).

Щодо спрощеної системи оподаткування – підвищення лімітів для платників єдиного податку першої-третьої груп, зменшення ставок єдиного податку за рішеннями рад.

1. Внесені зміни до пункту 291.4 статті 291 ПКУ, згідно з якими граничний обсяг річного доходу для платників єдиного податку збільшився:

для 1 групи (не використовують найману працю, працюють самі на себе) – з 300 тис. грн. до 1 млн. грн.;
для 2 групи (не більше 10 найманих працівників) – з 1,5 млн. грн. до 5 млн. грн.;
для 3 групи (необмежений штат працівників) – з 5 млн. грн. до 7 млн грн.

2. Доповнено підрозділ 10 «Інші перехідні положення Розділу ХХ «Перехідних положень» ПКУ новим пунктом 52^-6, згідно з яким надано право органам місцевого самоврядування у 2020 році приймати рішення про внесення змін до прийнятого рішення про встановлення місцевих податків та/або зборів щодо зменшення ставок єдиного податку.

Щодо звільнення від оподаткування ПДВ.

Тимчасово, починаючи з 17 березня цього року та на період, що закінчується останнім числом місяця, в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби:

— звільняються від оподаткування ПДВ операції з ввезення на митну територію України та/або операції з постачання на митній території України товарів (в тому числі лікарських засобів, медичних виробів та/або медичного обладнання), необхідних для виконання заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню, локалізацію та ліквідацію спалахів, епідемій та пандемій коронавірусної хвороби, перелік яких визначено Кабінетом Міністрів України (пункт 71 підрозділу 2 «Особливості справляння податку на додану вартість» Розділу XX «Перехідні положення» ПКУ).

— операції, передбачені вищенаведеним пунктом 71 цього підрозділу, та/або підпунктом 197.1.15 пункту 197.1. статті 197 цього Кодексу (надання благодійної допомоги), що здійснені громадськими об’єднаннями та/або благодійними організаціями, не включаються такими громадськими об’єднаннями або благодійними організаціями при обрахунку загальної суми ПДВ, визначеної статтею 181 цього Кодексу (вимога при реєстрації платником ПДВ – перевищення 1000000 грн.) (пункт 72 підрозділу 2 «Особливості справляння податку на додану вартість» Розділу XX «Перехідні положення» ПКУ).

Щодо акцизного податку.

Підрозділ 5 «Особливості справляння акцизного податку та екологічного податку» Розділу XX «Перехідні положення» ПКУ:

1. Доповнено пунктом 29¹, згідно з яким тимчасово до 30 квітня 2020 року:

1) не застосовується вимога щодо обладнаня кожного місця отримання спирту етилового витратомірами-лічильниками обсягу виробленого спирту етилового, зареєстрованими в Єдиному державному реєстрі витратомірів-лічильників обсягу виробленого спирту етилового, та щодо обладнання кожного місця відпуску продукції, для виробництва якої використовується отриманий спирт етиловий, витратомірами-лічильниками обсягу виробленої продукції при виробництві дезінфекційних засобів (3808 94 90 00 згідно з УКТЗЕД) за умови встановлення на такому підприємстві податкових постів;

2) кожне місце відпуску дезінфекційних засобів (3808 94 90 00 згідно з УКТЗЕД) повинне бути обладнане засобами обліку виробленої продукції;

3) державні підприємства, які є одночасно виробниками спирту етилового денатурованого та дезінфекційних засобів (код згідно з УКТЗЕД 3808 94 90 00) мають право використовувати вироблений ними спирт етиловий денатурований для виробництва дезінфекційних засобів (код згідно з УКТЗЕД 3808 94 90 00) без наявності зареєстрованих витратомірів-лічильників спирту етилового на лінії виробництва таких дезінфекційних засобів за умови обладнання кожного місця відпуску дезінфекційних засобів засобами обліку виробленої продукції;

4) акцизні склади, на території яких виробляється спирт етиловий денатурований для виробництва дезінфекційних засобів (3808 94 90 00 згідно з УКТЗЕД), повинні бути обладнані на кожному місці отримання та відпуску спирту етилового неденатурованого, розташованому на акцизному складі, витратомірами-лічильниками спирту етилового, зареєстрованими в Єдиному державному реєстрі витратомірів-лічильників обсягу виробленого спирту етилового, а також засобами обліку денатуруючих добавок;

5) суб’єктами господарювання, які здійснюють виробництво спирту етилового денатурованого та/або дезінфекційних засобів (3808 94 90 00 згідно з УКТЗЕД) облік спирту етилового денатурованого здійснюється з використанням атестованих відповідно до законодавства методик;

6) електронні документи виробниками спирту етилового денатурованого для виробництва дезінфекційних засобів (3808 94 90 00 згідно з УКТЗЕД) та виробниками дезінфекційних засобів (3808 94 90 00 згідно з УКТЗЕД) заповнюються із урахуванням підпунктів 4 і 5 пункту 29¹ підрозділу 5 розділу ХХ цього Кодексу шляхом передачі даних з витратомірів-лічильників спирту етилового та засобів обліку виробленої продукції;

7) витратоміри-лічильники спирту етилового та зазначені у цьому пункті засоби обліку виробленої продукції повинні відповідати вимогам законодавства та мати позитивний результат повірки або оцінку відповідності, проведені відповідно до законодавства. У іншому випадку вони важаються невстановленими;

8) цим пунктом визначені повноваження представника контролюючого органу на акцизному складі підприємства, на якому виробляються спирт етиловий денатурований для виробництва дезінфекційних засобів (3808 94 90 00 згідно з УКТЗЕД), а також на підприємстві, яке виробляє дезінфікаційні засоби. До повноважень такого представника належить:

— здійснення контролю за дотриманням умов денатурації спирту етилового;

— прийняття участі у складанні Акту денатурації спирту етилового та у складанні Акту виробництва дезінфекційних засобів.

2. Доповнено пунктом 29², згідно з яким:

— терміни погашення податкових векселів, виданих виробниками або імпортерами палива для реактивних двигунів та/або бензинів авіаційних, які припадають на період з 1 березня по 31 травня 2020 року, продовжуються до 15 серпня 2020 року (включно).

У разі підтвердження до 15 серпня 2020 року (включно) імпортером або виробником, які видали податковий вексель, факту цільового використання бензинів авіаційних або палива для реактивних двигунів, погашення таких податкових векселів здійснюється без сплати коштами сум акцизного податку, зазначених в таких податкових векселях та без застосування встановлених штрафів.

Цим же пунктом встановлений порядок дій, застосування штрафних санкцій та ставки акцизного податку із застосуванням підвищувального коефіцієнта 10 у разі відсутності такого підтвердження.

3. Доповнено пунктом 29³, яким встановлено тимчасовий порядок відвантаження спирту етилового для виробництва дезінфекційних засобів.

Цим пунктом, зокрема, встановлено, що:

— тимчасово, до 31 травня 2020 року, акцизний податок справляється за ставкою 0 гривень за 1 літр 100-відсоткового спирту із спирту етилового, який використовується для виробництва дезінфекційних засобів (підпункт 29³.2).

— на виробників лікарських засобів, які здійснюють виробництво дезінфекційних засобів з використанням спирту етилового, акцизний податок з якого справляється за ставкою 0 гривень за 1 літр 100-відсоткового спирту, не поширюється дія абзаців другого-десятого підпункту 229.1.8 пункту 229.1 статті 229 цього Кодексу (підпункт 29³.5).

Щодо плати за землю – повернення сплати земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності до місцевих бюджетів за квітень місяць 2020 року.

Змінена норма 52^-4 підрозділу 10 «Інші перехідні положення» Розділу ХХ «Перехідні положення» ПКУ, згідно з якою не нараховується та не сплачується за період з 1 березня по 31 березня 2020 року плата за землю (земельний податок та орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності) за земельні ділянки, що перебувають у власності або користуванні, у тому числі на умовах оренди, фізичних або юридичних осіб, та використовуються ними в господарській діяльності.

При цьому платники плати за землю (крім фізичних осіб), які подали податкову декларацію, мають право подати уточнюючу податкову декларацію, в якій відобразити зміни податкового зобов’язання із сплати плати за землю за податковий період березень 2020 року.

Також встановлено, що у випадку, якщо у березні чи квітні 2020 року платниками плати за землю було подано уточнюючу податкову декларацію щодо зменшення податкового зобов’язання із сплати плати за землю за податковий період квітень 2020 року із причин, які не пов’язані із самостійним виявленням помилок, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації, такі платники плати за землю зобов’язані подати не пізніше 30 квітня 2020 року уточнюючі податкові декларації з плати за землю (земельного податку та/або орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності) за 2020 рік, в якій відобразити зміни податкового зобов’язання із сплати плати за землю за податкові періоди березень та квітень 2020 року відповідно до положень цього підпункту.

При цьому, у разі подання таких податкових декларацій з підстав, визначених цим підпунктом, до таких платників податків не застосовуються санкції, визначені статтею 50 цього Кодексу та штрафні санкції згідно вимог пункту 120.2 статті 120 Кодексу, за внесення змін до податкової звітності в частині збільшення податкових зобов’язань з плати за землю за податковий період квітень 2020 року.

Одночасно встановлено, що платники плати за землю (земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності) сплачують податкове зобов’язання зі сплати плати за землю за податковий період – квітень 2020 року у повному обсязі за місцезнаходженням земельної ділянки у строк до 30 червня 2020 року без нарахування пені та штрафних санкцій.

Законом № 533 передбачалось звільнення від нарахування та сплати плати за землю як за березень так і за квітень 2020 року.

Щодо плати за користування майном – наймача звільнено від такої плати.

Прикінцеві та перехідні положення Цивільного кодексу України доповнено новим пунктом 14, згідно з яким з моменту установлення карантину, введеного постановою Кабінету Міністрів України » від 11 березня 2020 року № 211 «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» від 11 березня 2020 року №211 (з наступними змінами і доповненнями) і до його завершення в установленому законом порядку наймач звільняється від плати за користування майном відповідно до частини шостої статті 762 цього Кодексу.

Довідково.

Стаття 762 Цивільного кодексу.

Плата за користування майном

1. За користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Якщо розмір плати не встановлений договором, він визначається з урахуванням споживчої якості речі та інших обставин, які мають істотне значення.

2. Плата за користування майном може вноситися за вибором сторін у грошовій або натуральній формі. Форма плати за користування майном встановлюється договором найму.

3. Договором або законом може бути встановлено періодичний перегляд, зміну (індексацію) розміру плати за користування майном.

4. Наймач має право вимагати зменшення плати, якщо через обставини, за які він не відповідає, можливість користування майном істотно зменшилася.

5. Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

6. Наймач звільняється від плати за весь час, протягом якого майно не могло бути використане ним через обставини, за які він не відповідає.

Щодо адміністративних правопорушень – збільшені розміри штрафів.

Внесені зміни до статті 165-2 Кодексу про адміністративні правопорушення в частині збільшення розмірів штрафів за порушення порядку формування, встановлення та застосування цін і тарифів, а також знижок, націнок, доплат до них.

Якщо раніше такі штрафи застосовувались лише до посадових осіб у розмірі від п’яти до десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, то зараз вони накладаються як на громадян, так і на посадових осіб у розмірі:

— на громадян – 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;

— на посадових осіб — 150 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Збільшились вони і при вчиненні повторних дій протягом року:

— на громадян 150 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;

— на посадових осіб — 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Ще вищі розміри штрафів встановлені у випадку, якщо дії, вказані у частині першій статті 165-2, вчинені під час карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України, на товари протиепідемічного призначення, що необхідні для запобігання поширенню епідемій, пандемій, у тому числі поширенню короновірусної хвороби (COVID-2019) та/або товарів, що мають істотну соціальну значущість, перелік яких визначений Кабінетом Міністрів України, якщо ціна перевищила у 1,2 рази рівень ціни визначений Кабінетом Міністрів України на такий товар — тягне за собою накладення штрафу на громадян від 200 до 250 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб — від 250 до 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Начальник управління захисту прав платників податків ВГО АППУ — Катерина Гривнак

Начальник управління методології та роз’яснення податкового законодавства АППУ — Ірина Білотіл

Ви завжди можете розраховувати на нашу підтримку!

З повагою,

Генеральний директор Людмила Герасименко