Про створення нового правоохоронного органу в боротьбі з економічною злочинністю

Останні декілька років у широкому колі вітчизняного й зарубіжного експертного та бізнес-середовища наполегливо актуалізується створення в Україні ефективної моделі протидії системним кримінальним загрозам в економіці та механізмів захисту підприємництва.

Одним із важливих кроків для реалізації цього проекту є створення Спеціального правоохоронного органу боротьби з економічною злочинністю як ключового елементу системи з одночасним запровадженням реформ Державної податкової та митної служб і обмеженням повноважень інших правоохоронних органів щодо питань боротьби з економічними злочинами.

Хотiв би подiлитися думками з приводу реалiзацiї механiзму створення нового органу та системного реформування податкової системи.

ПОКРОКОВА РЕАЛІЗАЦІЯ

Розроблена Асоціацією платників податків стратегія боротьби з кримінальними проявами в економіці передбачає три етапи її покрокової реалізації з детальним обґрунтуванням кожного, а саме:

1. Аналіз стану забезпечення економічної безпеки держави та рівня криміналізації економіки за розробленою методологією;
2. Комплекс дій щодо усунення підґрунтя та факторів існування системних протиправних схем і кримінальних бізнес-моделей в економіці;
3. Перелік дій із досягнення контрольованої криміногенної ситуації в економіці.

УМОВИ, В ЯКИХ РОЗПОЧИНАЄТЬСЯ РЕФОРМА

Необхідно враховувати певні обставини, які вливають на процес інституціональних змін у підходах щодо протидії кримінальним проявам у сфері економіки:

1. На сьогодні вітчизняний бізнес втягнутий у систему ведення господарської діяльності, яка має високі кримінальні ризики, зокрема корупційні. Оцінюючи ці ризики, слід мати на увазі, що не прораховане втручання у бізнес-процеси може спричинити негативні наслідки в економіці, зокрема втрати надходжень до бюджету, закриття бізнесу, безробіття тощо (тінь в економіці складає 35-60%, практично 100% СГД використовують схеми уникнення оподаткування або ухилення від сплати податків).
2. Існують об’єктивні чинники, що сприяють виникненню негативних наслідків в економіці, а саме: використання схем ухилення від оподаткування та/або оптимізації (зокрема заробітна платня в конвертах); розкрадання бюджетних ресурсів; монополізація ринку; товарна контрабанда; зрощування бізнесу та влади; підкуп можновладців тощо.

Це є ознакою не вирішеності державою проблемних питань щодо: дешевого кредитування; оптимального податкового навантаження (нульового декларування); здатності підприємців працювати з інноваційними технологіями; достатньої покупної спроможності населення; забезпечення простих та зрозумілих правил ведення бізнесу (дерегуляція процесів) і системи адміністрування податків тощо.

Варто також враховувати, що тінь в економіці, серед іншого, є джерелом фінансування політичних проектів, партій, політиків; формою тіньового «дешевого кредитування» реального сектору економіки (спосіб виживання бізнесу в неконкурентних умовах); джерелом тіньових доплат менеджерам (іншим експертам) державних інституцій; полігоном для впровадження в економіку інноваційного (технологічного) продукту (з урахуванням того, що має мінімальні трансакційні витрати); джерелом фінансування виборчого процесу; способом забезпечення трудовою зайнятістю «неконкурентного» населення тощо.

3. В Україні не розвинута культура прийняття управлінських рішень, що ґрунтується на системі оцінки ризиків та загроз, а отже й управління цими ризиками.
4. В Україні бізнес працює в умовах високих трансакційних витрат та критично низької достатності кваліфікованого конкурентного населення, що разом з іншими зазначеними вище факторами перешкоджає розвитку конкуренції в бізнес-середовищі та підвищенню заробітних плат найманих працівників, зокрема і в державних структурах.
5. Основу законодавчої бази щодо регулювання діяльності правоохоронних органів становить традиційна модель організації правоохоронної діяльності, що стосується реактивного та інциндентного стилю, за якого поліцейські здебільшого лише реагують відповідним чином на злочин і вимогу щодо надання сервісних послуг. Такий підхід є контрпродуктивним, має високі корупційні ризики та є першопричиною тиску на бізнес.

Таким чином, реформування системи не повинно обмежуватися лише інституціональними змінами, зокрема суто створенням нового правоохоронного органу.

ОЧІКУВАНИЙ РЕЗУЛЬТАТ

Дотримуючись плану покрокової реалізації стратегії, ми очікуємо конкретних результатів, як-от:

1. Створення конкурентного бізнес-середовища;
2. Мінімізація корупційних ризиків у діяльності правоохоронних органів;
3. Запровадження механізмів впливу на процеси, що сприяють тінізації економіки.

ЕКСПЕРТНА ПІДТРИМКА

Цей авторський проект АППУ був представлений експертами під час численних дискусій на різних комунікаційних майданчиках, серед учасників яких були представники Єврокомісії та Європарламенту, керівники генеральних прокуратур, національних поліцій, антикорупційних, митних і податкових органів, міністерств і профільних комітетів парламентів європейських країн та США, а також OLAF, CARIN, EUROPOL та ін. Також було проведено численні зустрічі з представниками бізнесу в Україні, зокрема ІТ-сектору, активно обговорювались з європейськими колегами Європейської Асоціації платників податків та іншого експертного середовища.

БАЗОВА ПЛАТФОРМА

1. Передбачається, що система організації нового правоохоронного органу буде побудована за ILP-моделлю (Intelligence-led Policing) – це сучасна модель, яка передбачає інкорпорування розвідувальної аналітичної функції в загальну місію правоохоронної системи, яку використовують практично усі європейські країни та США.
2. Завдяки використанню ризик-орієнтованих підходів буде вирішено проблему тиску на бізнес та усунено підґрунтя тінізації економіки.
3. Пріоритетність проведення фінансових розслідувань як форми розшуку та повернення активів, придбаних на засоби кримінального походження та доходів, одержаних злочинним шляхом.
4. В основу процесу формування управлінських рішень буде покладено систему аналізу ризиків та загроз, запровадження європейських стандартів у національну систему боротьби зі злочинністю з метою її поступової інтеграції в європейську систему правопорядку. Це буде забезпечено створенням у структурі Органу відповідного центру.
5. Першочерговим завданням під час формування нового органу повинно бути створення потужного Big Data-центру стратегічного та операційного рівнів. Стратегічний рівень буде спрямований на подолання системного явища, побудову стратегічного менеджменту, системи управління ризиками, визначення й оцінки ризиків та інструментів реагування. Тактичний та операційний рівень є спрямованими на визначення повноважень цього органу як органу досудового розслідування та суб’єкта оперативно-розшукової діяльності (кримінальної розвідки) в реагуванні на конкретні протиправні прояви, уможливлення використання кримінального аналізу та аналізу ризиків у правоохоронній діяльності (доступ до баз даних).
6. Буде запроваджено нову методологію вивчення кримінального середовища та оцінки ризиків і загроз на кшталт розробленої Європолом SOCTA (оцінка загроз організованої та серйозної злочинності), IOCTA (кіберзагрози), TE-SAT (терористичні загрози), реалізація якої відбуватиметься у Big Data-центрі;
7. Модель боротьби з кримінальними проявами передбачатиме:

а). Боротьбу з системними кримінальними проявами у сфері економіки шляхом:

− підготовки рекомендацій органам влади з усунення фінансового, регулятивного та правового підґрунтя щодо існування системних кримінальних схем;

− руйнування кримінальних бізнес-моделей учинення злочинів та кримінальної інфраструктури, що їх обслуговує;

− виявлення, розслідування злочинів та притягнення до відповідальності членів організованих злочинних угруповань, причетних до функціонування галузевих, міжгалузевих і транснаціональних кримінальних схем.

б). Запровадження інститутів з особливого порядку кримінального переслідування у разі відмови особи від подальшого вчинення фінансових злочинів, відшкодування спричинених збитків та стимулювання добровільної сплати податків.

в). Оптимізацію процедур досудового та судового розслідувань, визначення достатності й допустимості доказів із урахуванням європейських новацій тощо;

8. Створення Органу передбачатиме модернізацію та оптимізацію роботи ДПСУ та ДМСУ – для використання автоматизованих

ризик-орієнтованих методів роботи, а також розв’язання питань щодо координації окремих питань контролю, зокрема перевірки.

9. Зі створенням Органу відбуватиметься запровадження дієвих механізмів кооперації між правоохоронними органами, де кожний правоохоронний орган розглядатиметься як функціональний інструмент загальної системи протидії системним кримінальним проявам зі структурою координування, сформованою за принципом «єдиної вежі», та створенням так званих фьюджн-центрів (центрів з обміну інформацією);

ЕФЕКТИВНІСТЬ ЗАПРОВАДЖЕННЯ BIG DATA-ЦЕНТРУ

У разі політичної підтримки проекту це сприятиме:

системності в протидії кримінальним явищам

1. Отримання первинної інформації здійснюватиметься за рахунок доступу до інформаційних масивів, а не за рахунок контакту з СПД (перевірок наглядового органу);
2. Рекомендації аналітика стосуватимуться не лише протидії конкретним протиправним проявам, але й сприятимуть усуненню причин та умов існування системного кримінального явища;
3. Аналітичні моделі не лише здатні пояснювати характер кримінальної події на поточний момент, але й здатні спрогнозувати їх розвиток у майбутньому.

ефективності досудового розслідування

1. Аналітична діяльність стає своєрідним фільтром, аналітик зосереджується лише на ризикових об’єктах та кримінальній інфраструктурі;
2. Аналітичні висновки формуватимуться суто на основі фактів (уникаючи необґрунтованих припущень);
3. Рекомендації, сформовані аналітиком, підвищують обґрунтованість та ефективність прийняття управлінських рішень.

мінімізації корупційних ризиків

1. Правоохоронець максимально відсторонюється від «переднього краю» (контакту з СПД) без шкоди для розслідування;
2. Співвідношення контактних дій (перевірки, обшуки, вилучення, допити) та безконтактних (аналіз даних) зменшується в десятки разів, зберігаючи при цьому результативність;
3. Сформовані на підставі аналізу висновки будуть побудовані не на практичному досвіді (попри його важливість), а на системі розрахунків ризиків та загроз;

зменшенню витратності проведення розслідування

1. Скорочується час, фінансові затрати та кількість людського ресурсу, задіяних для виявлення та розслідування злочинів;
2. Аналітик розвантажить детектива та надасть конкретні рекомендації щодо розслідування кримінального провадження.

Грігол Катамадзе, президент ВГО АППУ, віце-президент Європейської асоціації платників податків, член Наглядової Ради Української Ради Бізнесу