НЕМАЄ ДИПЛОМА — ЧИ ВІЗЬМУТЬ НА РОБОТУ? ОФІЦІЙНІ РОЗ’ЯСНЕННЯ ДЛЯ ГРОМАДЯН ТА БІЗНЕСУ

До Всеукраїнської громадської організації «Асоціація платників податків України» (ВГО АППУ) останнім часом надходить велика кількість звернень від представників бізнесу й громадян щодо актуальних кадрових питань. Хтось через війну не закінчив навчання, хтось втратив документи, а хтось самостійно опанував нову професію і хоче змінити сферу діяльності. Головне питання, яке турбує людей: «Чи маю я взагалі шанс знайти нормальну роботу без диплома?».

Для того щоб надати бізнесу та громадянам чіткі й юридично вивірені орієнтири, ми підібрали офіційні роз’яснення компетентної державної установи — Інспекції з питань праці та зайнятості населення Дніпровської міської ради. Пропонуємо детальний розбір законодавчих норм у форматі «запитання — відповідь».

Запитання: Чи обов’язково мати диплом для працевлаштування в Україні?

Відповідь: Ні, не для кожної роботи. Стаття 24 Кодексу законів про працю України (КЗпП) передбачає, що під час укладення трудового договору працівник подає документ про освіту (спеціальність, кваліфікацію) виключно у випадках, передбачених законодавством. Тобто закон не встановлює універсального правила: «немає диплома — немає роботи». Крім того, чинне законодавство про зайнятість гарантує кожній людині право на вільний вибір професії та виду діяльності. Тому питання потрібно ставити дещо інакше: не «чи є в людини диплом?», а «чи потрібна для конкретної роботи певна освіта або професійна кваліфікація?».

Запитання: Коли кандидата можуть прийняти на роботу без диплома?

Відповідь: Якщо закон не встановлює для конкретної посади обов’язкової вимоги щодо певного рівня освіти чи кваліфікації, роботодавець має право самостійно оцінювати професійні якості кандидата, його навички, реальний досвід та здатність виконувати завдання. Наприклад, для багатьох сучасних посад роботодавцю значно важливіше, чи вміє людина працювати з клієнтами, користуватися необхідними програмами, вести переговори, створювати контент, продавати товари або послуги, працювати з технікою, виконувати конкретні виробничі операції чи організовувати робочий процес. Закон України «Про зайнятість населення» прямо визначає професійне навчання як набуття та вдосконалення знань, умінь і навичок. Тобто законодавство повноцінно визнає не лише формальну освіту, а й реальні професійні знання.

Запитання: На які роботи людину гарантовано не візьмуть без документа про освіту?

Відповідь: Вимоги щодо рівня освіти працівника можуть чітко встановлюватися законодавством. Стаття 22 КЗпП забороняє необґрунтовану відмову у прийнятті на роботу, але водночас роботодавець має повне законне право відмовити кандидату, якщо для конкретної посади законодавством встановлена обов’язкова вимога щодо освіти, спеціальності або професійної кваліфікації, а кандидат їм не відповідає. Спеціальні вимоги діють для окремих регульованих професій, посад у державній службі, в освітній, медичній та інших подібних сферах. Тут уже недостатньо просто мати досвід — кваліфікацію необхідно підтвердити у передбаченому законом порядку.

Запитання: Диплом і професійна кваліфікація — це одне й те саме?

Відповідь: Це важливий момент, про який часто забувають. Закон України «Про освіту» чітко розмежовує освітню та професійну кваліфікацію. Освітня кваліфікація підтверджується документом про освіту та пов’язана з результатами навчання. Професійна кваліфікація — це стандартизована сукупність компетентностей, яка дає можливість виконувати трудові функції, визначені професійним стандартом. Саме тому в сучасному трудовому світі дедалі більшого значення набуває питання: що людина реально вміє робити, а не лише який документ лежить у неї в папці.

Запитання: Що робити, якщо людина опанувала професію самостійно?

Відповідь: Законодавство передбачає можливість підтвердження результатів неформального професійного навчання за робітничими професіями. Тобто якщо людина навчилася професії на практиці, самостійно або безпосередньо на робочому місці, для окремих робітничих професій існує офіційна процедура оцінювання таких знань і навичок. За результатами підтвердження може бути видано свідоцтво про присвоєння (підвищення) робітничої кваліфікації або сертифікат оцінювання результатів неформального професійного навчання. Серед професій, для яких передбачено таке підтвердження, є зокрема електрозварник ручного зварювання, продавець непродовольчих товарів та слюсар-ремонтник. Це відкриває великі можливості для людей, які мають реальні навички.

Запитання: Чи можна навчитися професії вже безпосередньо під час роботи?

Відповідь: У багатьох випадках — так. Закон України «Про зайнятість населення» передбачає професійне навчання, перепідготовку, спеціалізацію, підвищення кваліфікації та стажування, зокрема безпосередньо на робочих місцях. Роботодавець також може самостійно організовувати професійне навчання працівників та їхню перепідготовку. Тому відсутність диплома іноді не є кінцевою точкою, а лише означає, що людині потрібно здобути або підтвердити необхідну кваліфікацію.

Запитання: Чи може роботодавець просто сказати претенденту: «Без диплома не беремо»?

Відповідь: Усе залежить від конкретної вакансії. Якщо диплом або певний рівень освіти не є обов’язковою законодавчою вимогою, роботодавець може встановлювати власні критерії відбору у межах законодавства, але відмова не повинна бути необґрунтованою. Стаття 22 КЗпП забороняє відмову в прийнятті на роботу без мотивів або з причин, які не стосуються кваліфікації чи професійних якостей працівника. На вимогу кандидата роботодавець має письмово повідомити причину відмови. Тому ситуація потребує уточнення: якого саме диплома вимагають, для чого він необхідний і чи встановлена така вимога законом? Якщо вимога закону є — відсутність необхідної освіти є законною підставою для відмови. Якщо ж закон такої вимоги не містить, сама по собі відсутність документа не перетворює людину на непридатну до роботи.

Запитання: Що робити кандидату, якщо диплома немає, але роботу отримати потрібно?

Відповідь: Не приховувати цей факт, але й не робити з відсутності диплома головну проблему. У резюме варто максимально конкретно показати свої сильні сторони:

• Досвід: де і скільки працювали, які саме завдання виконували.
• Навички: не загальні фрази, а конкретні інструменти (CRM, Excel, бухгалтерські програми, робота з клієнтами, обладнанням, монтажем тощо).
• Результати: що вдалося зробити, покращити або організувати на попередніх місцях.
• Курси та сертифікати: навіть якщо це не класичний диплом про вищу освіту, вони офіційно підтверджують професійні компетентності.
• Готовність навчатися: для сучасного роботодавця це часто є важливішим, ніж формальна освіта.

📌 Головний висновок:

Диплом — це важливий, але далеко не єдиний універсальний «квиток» на роботу. Для одних професій він або відповідна кваліфікація є необхідною умовою, а для інших — роботодавець оцінює передусім практичні навички, реальний досвід та професійні якості кандидата. Іноді замість чотирьох років навчання роботодавцю просто потрібно показати чотири роки реального практичного досвіду.

ВГО АППУ продовжує тримати руку на пульсі важливих змін ринку праці. У наступній публікації ми розкажемо, як діяти, якщо ви здобули освіту, але ваш диплом залишився на тимчасово окупованій території або закладу вже взагалі не існує. Стежте за нашими оновленнями!

Підписуйтесь на нашу сторінку і будете завжди мати актуальну інформацію і отримувати відповіді на свої запитання в коментарях, за посиланням: https://www.facebook.com/appu.tau

Людмила ГЕРАСИМЕНКО

Віцепрезидентка, Генеральна директорка ВГО АППУ