Контроль без перевірок: як податкова змінила правила гри у 2026 ⁉
Український бізнес більше не живе в очікуванні «виїзної перевірки»❗
🚩 Тепер система працює інакше. Жодних попереджень та інспекторів із папками. Ризики тепер вираховуються автоматично, дані аналізуються алгоритмами, а сигнали про «неналежну обачність» – це вже привід для донарахувань або запиту про документи.
🚩 Після запуску нового підходу за постановою № 854 у 2024 році держава офіційно перейшла до управління податковими комплаєнс-ризиками. Формально – це рух до прозорості та аналітики. Фактично – нова реальність контролю, у якій будь-яка помилка в звітності, «токсичний» контрагент або скарга колишнього співробітника можуть запустити перевірку, навіть якщо ви формально нічого не порушували.
🚩 Менше перевірок – не означає менше контролю❗
⁉ Запитання, яке підприємці ставлять найчастіше: чи справді держава зменшила тиск на бізнес ⁉
🚩 Частково – так, але не в тому сенсі, який усі очікували. Після впровадження експериментального проєкту за постановою № 854 ДПС відійшла від практики «ловити після факту». Тепер система працює превентивно – аналізує дані ще до початку перевірки.
🚩 Модель комплаєнс-контролю побудована на чотирьох типах ризиків:
✅ реєстрації – створення фіктивних компаній або використання підставних осіб;
✅ звітності – несвоєчасна або некоректна подача звітів, суттєві розбіжності;
✅ сплати – затримки чи маніпуляції з оплатами, несплачені борги;
✅ декларування – невідповідність між оборотом, прибутком і податковим навантаженням.
🚩 Цей підхід формально зменшив кількість традиційних перевірок, але посилив контроль. Тепер платники оцінюються у реальному часі. Дані бізнесу з електронних сервісів постійно звіряються з податковими масивами.
❗Цифрова держава бачить бізнес наскрізь❗
На квітень 2025 року понад 5,4 млн користувачів працювали через Електронний кабінет платника, де функціонує понад 130 сервісів. Через нього ДПС бачить практично все: фінансовий результат, борги, об’єкти оподаткування, зупинені податкові накладні, ризиковість контрагентів тощо.
🚩 Система СМКОР (система моніторингу податкових накладних) у реальному часі аналізує мільйони накладних на день. Вона співставляє дані продавців і покупців, оцінює відповідність господарських операцій логіці бізнесу, фільтрує незвичні обсяги постачання або підозрілі товари. У результаті компанія може потрапити до «зони ризику» ще до будь-яких контактів із податковою – просто через алгоритм, який знайшов невідповідність.
❗Перевірка через скаргу: робочий механізм ❗
🚩 Ще один канал перевірок – скарги від фізичних осіб. Для ДПС офіційна письмова скарга споживача чи контрагента є достатньою підставою для перевірки. А в трудовій сфері Держпраці під час воєнного стану має право ініціювати позапланові заходи на основі звернення працівника про порушення його прав. Але потрібно додати документи, які це підтверджують.
🚩 Загальної статистики про те, скільки саме перевірок стартує через скарги, немає, але на практиці цей механізм цілком дієвий. Для роботодавця він часто означає раптовий контроль одразу кількох органів – ДПС, Держпраці, іноді й Пенсійного фонду.
❗ «Токсичний контрагент»: найпідступніший тригер❗
Фахівці з податкових спорів одностайні: ризиковий контрагент – ось найчастіша причина перевірок у системі комплаєнсу. Для податкової сама співпраця з таким партнером уже сигнал сумніву в реальності угоди, добросовісності платника та правомірності податкової вигоди.
⁉ Що може бути: ⁉
✅ зупинення чи блокування податкових накладних і розрахунків коригування;
✅ втрата податкового кредиту або проблеми з бюджетним відшкодуванням;
✅ запити на документи, пояснення;
✅ перевірка, донарахування, штрафи.
🚩 При цьому платник не відповідає юридично за помилки контрагента. Але податкова може стверджувати, що він діяв без належної обачності, якщо не провів елементарну перевірку партнера і підписав угоду без аналізу.
🚩 Підстава для такого підходу – стаття 112 ПКУ: якщо платник мав можливість дотриматися правил, але не зробив цього, це може бути розцінене як його вина.
🚩 Фактично, перевірка «через контрагента» часто виглядає як ланцюг: блокування ПН — запит документів -підтвердження реальності операцій — темпова перевірка -судовий спір.
⁉ Як бізнесу захиститися ⁉
🚩 У боротьбі з податковим алгоритмом звичні аргументи «ми реальні» вже не працюють. Сьогодні захист базується не на словах, а на доказах обачності, які можна подати одразу:
✅ перевірені реєстраційні дані партнера, бенефіціари, ПДВ-статус, судова історія;
✅ документальне підтвердження реальної поставки товару чи надання послуги;
✅ логіка операції – наявність ресурсів, складів, працівників, транспорту;
✅ збережені запити, листування, акти та видаткові документи.
🚩 Така доказова база – це страховка в реальному часі. Якщо виникне спір або автоматичне блокування, її можна оперативно надати до податкової або суду. По суті, «обачність» сьогодні – це щоденна звичка, така ж, як платити рахунки чи звіряти податковий кредит.
🚩 Українська податкова система перейшла з режиму «каральних рейдів» у цифровий моніторинг поведінки бізнесу. Дані стали головним доказом, як проти, так і на користь платника. І якщо для держави це крок до автоматизації, то для бізнесу – новий рівень відповідальності за кожного партнера, кожен чек і кожну звітність.
✔ Джерело:
https://delo.ua/business/kontrol-bez-perevirok-yak-podatkova-zminila-pravila-gri-u-2026-464887/