ІНОЗЕМНІ РАХУНКИ УКРАЇНЦІВ ЗА КОРДОНОМ: ЩО ВЖЕ ЗНАЄ ДПС?

05.08.2026 16:19

Останнім часом до Всеукраїнської громадської організації «Асоціація платників податків України» надходить велика кількість запитів від співвітчизників, які тимчасово перебувають за межами країни. Головне питання, яке хвилює громадян: яким чином українські контролюючі органи можуть виявити іноземні доходи та нарахувати податкові зобов’язання?

📢 Це вже не просто теоретичні дискусії з новин, а доконаний юридичний факт, і не варто керуватися ілюзіями щодо повної конфіденційності закордонних активів. Період, коли іноземні банківські рахунки залишалися поза полем зору вітчизняних податкових органів, офіційно завершився.

Якщо ви сьогодні проживаєте в Польщі, Німеччині, Чехії чи будь-якій іншій із понад 130 країн світу, користуєтеся фінансовими сервісами на кшталт Revolut чи Wise або тримаєте заощадження в місцевому банку — цей матеріал для вас. Україна стала повноцінним учасником глобальної системи автоматичного обміну фінансовою інформацією (CRS) на підставі Закону України № 2970-IX. Відтепер відомості про закордонні активи, залишки на рахунках та валові надходження резидентів України передаються до Державної податкової служби автоматично — без спеціальних індивідуальних запитів чи відкриття проваджень.

📢 ВГО АППУ підготувала детальні відповіді на найпоширеніші запити, які базуються на нормах чинного законодавства України у форматі «питання — відповідь», щоб пояснити, які саме дані доступні ДПС прямо зараз та як захистити свої права в правовому полі. 👇

⚖️ Головне: на підставі яких нормативно-правових актів (НПА) це відбувається ❓

База автоматичного обміну в Україні регулюється такими документами:

Закон України № 2970-IX — імплементував міжнародний стандарт CRS в національне законодавство.
Багатостороння угода компетентних органів про автоматичний обмін інформацією (MCAA CRS) — міжнародний договір, у межах якого Україна здійснює обмін.
Постанова Кабінету Міністрів України № 714 — «Про затвердження Порядку застосування Загального стандарту звітності та належної перевірки інформації про фінансові рахунки».
Статті 73 та 179 Податкового кодексу України (ПКУ) — регламентують право ДПС надсилати запити та обов’язок громадян декларувати доходи.

❓ Чи стосується це лише країн Європейського Союзу, чи країн всього світу ❓

Відповідь: Обмін є глобальним і не обмежується лише Європою. Україна підписала Багатосторонню угоду компетентних органів про автоматичний обмін інформацією про фінансові рахунки (MCAA CRS), до якої приєдналися вже понад 130 країн світу.

Це означає, що відомості про фінансові рахунки громадян ДПС отримує автоматично не лише з Польщі, Німеччини чи Чехії, а й з таких країн, як Велика Британія, Канада, Швейцарія, ОАЕ, Туреччина, Грузія, Казахстан, Кіпр, а також із популярних офшорних юрисдикцій. Уникнути обміну, просто виїхавши за межі ЄС, не вдасться — фінансова прозорість тепер охоплює майже всю планету.

❓ Чи стосується це лише країн Європейського Союзу, чи країн всього світу ❓

❓ А якщо громадяни спеціально НЕ відкривали рахунок у класичному банку, а користуються лише Revolut, Wise чи Zen? Податкова про них не дізнається ❓

Відповідь: Дізнається, і в такому ж автоматичному порядку.

Згідно з міжнародними стандартами CRS, під поняття «підзвітна фінансова установа» потрапляють не лише класичні банки, а й установи електронних грошей (EMI — Electronic Money Institutions) та платіжні системи. Популярні сервіси Revolut, Wise, Zen, Bunq офіційно зареєстровані та ліцензовані у відповідних юрисдикціях. Вони мають такі ж зобов’язання перед податковими органами своїх країн, як і звичайні банки, тому так само передають дані в Україну.

❓ Яку саме інформацію контролює українська податкова ❓

Відповідь: ДПС не фіксує історію кожної поточної побутової витрати чи транзакції, але офіційно отримує ключові фінансові показники за звітний рік [Стаття 39-3 ПКУ]:

Ім’я, адресу, дату народження та ідентифікаційний код (ІПН) власника рахунку.
Назву фінансової установи та номер рахунку.
Залишок коштів на рахунку станом на кінець календарного року.
Загальну суму валових надходжень та доходів (включаючи проценти, дивіденди, прибутки від відчуження активів тощо), які надійшли на рахунок протягом року.

❓ На рахунку лежить невелика сума. Про неї теж дізнаються ❓

Відповідь: Для особистих рахунків фізичних осіб жодного мінімального ліміту не передбачено. Навіть якщо на картці залишається 50 чи 100 євро, іноземна фінансова установа за законом зобов’язана передати ці відомості [Закон України № 2970-IX, Стаття 39-3 ПКУ].

Поріг у 250 000 доларів США встановлено виключно для наявних рахунків організацій (юридичних осіб). Якщо баланс рахунку компанії станом на кінець року менший за цю суму, він може не підлягати обов’язковій перевірці та обміну [Закон України № 2970-IX, Стаття 39-3 ПКУ]. До особистих рахунків громадян це правило не застосовується.

❓ Чи означає отримання даних автоматичне нарахування податків ❓

Відповідь: Ні, автоматично податки не нараховуються. Наявність рахунку чи заощаджень за кордоном — це законне право кожного громадянина. Проте, якщо ДПС виявить, що на ці рахунки надходили доходи, які не були задекларовані в Україні (наприклад, фриланс, оренда, дивіденди, дистанційна робота), податкова надішле офіційний запит із вимогою надати пояснення.

Важливо: Якщо ви офіційно працюєте за кордоном та сплачуєте податки в країні перебування, діють міжнародні Угоди про уникнення подвійного оподаткування. Сплачені іноземні податки можна зарахувати в Україні. Для цього необхідно отримати від податкового органу іноземної держави офіційну довідку про суму сплаченого податку та базу оподаткування (відповідно до пункту 13.4 статті 13 ПКУ). Проте відобразити цей іноземний дохід в українській річній декларації все одно необхідно, якщо ви зберігаєте статус податкового резидента України.

💡 Порада від ВГО АППУ: як діяти платникам податків ❓

Автоматичний обмін фінансовою інформацією за стандартом CRS — це вже не майбутня перспектива, а чинна правова реальність. Дані про закордонні активи українців систематично накопичуються на серверах ДПС.

📢 Щоб уникнути штрафів та правових колізій з контролюючими органами, Асоціація рекомендує дотримуватися трьох простих кроків:

Визначте свій податковий статус. Якщо центр ваших життєвих та економічних інтересів залишається в Україні (тут зареєстровано ФОП, залишається сім’я, нерухомість тощо), ви є податковим резидентом України, навіть якщо тимчасово проживаєте в ЄС.
Подбайте про документи заздалегідь. Якщо ви сплачуєте податки за кордоном, обов’язково офіційно зверніться до місцевого податкового органу (наприклад, у Польщі чи Німеччині) та отримайте офіційну довідку про суму сплаченого податку та базу його нарахування (відповідно до пункту 13.4 статті 13 ПКУ).
Вчасно звітуйте. Не чекайте на отримання офіційних запитів чи запуск перевірок від ДПС. Самостійне та вчасне відображення іноземних доходів у щорічній Податковій декларації про майновий стан і доходи — це надійний захист від безпідставних штрафних санкцій.

📢 Фінансова прозорість — це нова світова реальність. Перевірте, які саме анкетні дані та податковий статус ви вказали в іноземних банках та платіжних додатках. Діяти в правовому полі та вчасно аналізувати свої податкові зобов’язання — найкращий захист від непередбачених податкових нарахувань.

📢 Правова обізнаність — це найкращий інструмент захисту вашого бізнесу та особистих фінансів у нову епоху повної прозорості.

Поділіться цим матеріалом зі своїми близькими та колегами, які тимчасово перебувають за кордоном! 📲

Віцепрезидент

Генеральний директор ВГО АППУ Людмила Герасименко