Держава стикається з гострою потребою наповнення бюджету. Воєнні витрати, відновлення, міжнародні зобов’язання — все це формує стійкий попит на фіскальні надходження. Наслідком чого є те, що у 2026 році податкові перевірки проходять під гаслом «презумпції винуватості» платника.
🚩 Наявність всіх фінансово-господарських документів (в т. ч. і первинних документів) більше не є гарантією безпеки. До початку податкової перевірки, податковий орган збирає інформацію та робить висновки щодо наявності ризиків — можливостей нарахування податків та штрафів. При цьому в основу береться аналіз єдиного реєстру податкових накладних (ЄРПН). До нього “підганяються” показники податкової та фінансової звітності, інформація про наявність рішень про ризиковість платника по ланцюгу постачання. Також аналізуються інформація митниці, зокрема контрагенти — нерезиденти та товар, його ціна.
🚩 Тобто, з початком перевірки платнику податків скоріше за все нададуть запит із переліком контрагентів та документів, копії яких ДПС бажає перевірити найпершими. Чого ж очікувати?
🚩 Основним інструментом нарахування податків податкових органів у 2026 році залишається доведення нереальності (фіктивності) операцій. Цей підхід має два направлення: для контрагентів- платників ПДВ та для неплатників ПДВ і ФОП.
🚩 Для контрагентів- платників ПДВ, доведення відбувається на:
✔ 1. Відсутності у контрагентів:
✅ виробничих та складських приміщень (власних чи орендованих), придбання «інших супутніх платежів» (згідно показників звітності по податку на майно та відомостей ЄРПН, інформації з повідомлення за формою 20-ОПП);
✅ достатньої кількості трудових ресурсів (згідно показників об’єднаної звітності по ПДФО/ВЗ/ЄСВ);
✅ можливості транспортування товару (згідно інформації з повідомлення за формою 20-ОПП та відомостей з ЄРПН);
✅ придбання необхідного товару/послуг по ланцюгу постачання (згідно відомостей ЄРПН та показників р.10.4 звітності по ПДВ);
✅ підтвердження господарських відносин (відносин, виду, обсягу і якості операцій та розрахунків) в зв’язку із непроведенням або відсутністю запитів на проведення зустрічної звірки на дату акту.
✔ 2. Наявність у контрагентів:
✅ рішення/рішень про ризикованість платника;
✅ рішення про анулювання реєстрації платника ПДВ;
✅ у засновників/посадових осіб є частки в інших СГ та/чи посад керівника та головбуха в інших СГ ( згідно відомостей ЄДР та податкової звітності);
✅ мінімального статутного капіталу (згідно відомостей ЄДР);
✅ кримінального провадження щодо контрагента/посадової особи (згідно реєстру судових рішень);
✅ операцій із СГД, які здійснюють “ризикову” діяльність (згідно рішення про ризикованість.
✔ 3. Підставі проведеного аналізу інформаційно-аналітичних баз ДПС або діяльності контрагентів, який свідчить про:
✅ накопичення залишків нереалізованого товару за відсутності місць для його зберігання;
✅ неможливість здійснення контрагентом господарських операції (згідно податкової та фінансової звітності тощо);
✅ наявність ризиків маніпулювання показниками податкової звітності та даними ЄРПН, а також мінімізації платежів до бюджету, без належного обґрунтування і документального підтвердження.
✔ Джерело: