Голова парламентського комітету розповів про зусилля уряду та парламенту для пом’якшення наслідків економічної кризи, спричиненої пандемією COVID-19. Зокрема, про скасування необхідності сплачувати ЄСВ для ФОП на період карантину, підвищення лімітів для ФОП 1 групи до 1 млн грн., 2 групи до 5 млн грн і 3 групи до 7 млн грн., законодавче визначення карантину як форс-мажору тощо.
«Можливостей надавати підприємцям підтримку в такому обсязі, як у США, як у Польщі, у нас, на жаль, немає. Але зараз працюємо над третім пакетом документів, спрямованим на розвиток бізнесу у посткризовий період, – коли потрібно буде відновлювати економіку. Готовий почути ваші пропозиції, прошу надсилати їх. Ми обмежені в ресурсі, але давайте подумаємо, що можемо з вами зробити, аби допомогти бізнесу в цій важкій ситуації», – зазначив, відкриваючи дискусію, Данило Гетманцев.
Члени Української Ради Бізнесу – асоціації малого та середнього бізнесу – та інші учасники онлайн-конференції окреслили болючі проблеми економіки і напрями підтримки бізнесу в умовах надзвичайної ситуації.
«Антикризові заходи, запроваджені владою, порівняно з тим, що втрачає бізнес, – це крапля в морі. Ситуація надзвичайно складна і в Києві, і в регіонах. Які є можливості послабити карантин, щоб не вбивати бізнес остаточно? Це робочі місця, малий бізнес годує тисячі сімей. Навіть після завершення карантину малий бізнес не одразу відновиться. Тому збереження тотальної фіскалізації неможливо скасувати лише на три місяці. Чи можливо перейти від тотальної фіскалізації до фіскалізації ризикових груп? Також актуальним є скасування ЄСВ для «сплячих» ФОПів та ФОПів-сумісників, бо сьогодні бізнес намагається тимчасово призупинити свою діяльність», – окреслила питання виконавчий директор Української асоціації прямого продажу, член Наглядової ради Української Ради Бізнесу Надія Бедричук.
Президент Асоціації приватних роботодавців Олександр Чумак привернув увагу до наслідків тотального карантину, який знищує малий та мікробізнес: «Переважна більшість мікробізнесу не має фінансової подушки або запасу хоча би на один місяць. Підприємці не знають, що робити. Вони не можуть утримувати їхні сім’ї». Також очільник асоціації підтримав пропозицію перейти від тотальної фіскалізації до фіскалізації в тих галузях, де великий бізнес використовує ФОПи для зловживань, і накласти мораторій на перевірки до кінця року. Крім того, запропонував урахувати не лише інтереси орендарів комерційної нерухомості, а й орендодавців, які повинні сплачувати кредити і не можуть цього робити.
«Сьогодні велика кількість заробітчан повертається до України. Варто скористатися цим моментом і простимулювати виробників, щоб працевлаштувати людей. Ми пропонуємо тимчасово ПДВ і мито на імпортне обладнання, яке не виробляється в Україні. Це дозволить налагодити виробництво нової продукції, в тому числі на експорт, і працевлаштувати людей», – висловив пропозицію президент Української асоціації виробників, член Наглядової Ради УРБ Олександр Громико.Про критичну ситуацію, яка склалася в багатьох галузях бізнесу через жорсткі протиепідемічні заходи, говорив президент Всеукраїнської професійної асоціації підприємців Борис Емельдеш. Він зазначив, що поточна модель карантину вбивча для економіки і навряд чи допоможе у боротьбі із вірусом. Є інші більш дієві моделі, варто обговорити можливість зміни стратегії.
Заступник голови Всеукраїнської аграрної ради, члені Наглядової Ради УРБ Михайло Соколов порушив два питання: про блокування податкових накладних сільгоспвиробників та про оподаткування послуги харчування працівників сільсьгосппідприємств у поточних карантинних умовах.
На проблемах креативної індустрії наголосила генеральний директор Star media, представниця Української кіноасоціації Ольга Пантелеймонова. «Нам важливо зберегти бюджет, закладений на 2020 рік. У сумі, яка виділяється на культуру, закладені і кеш-рібейти (cash rebate, повернення виробникам частини витрат на виробництво фільмів в Україні). Це вузькосекторальний захід, але це те, що реально може зараз нас підтримати. Ми також підтримуємо ініціативу про звільнення креативних індустрій від податку на прибуток у 2020 році, і ініціативу щодо переходу на ПнВК для значної кількості компаній у 2021 році».
Представник Асоціації «Українські імпортери побутової електроніки» поцікавився можливістю зменшити навантаження на фонд оплати праці. Оскільки компанії, які продовжують зберігати робочі місця і не звільняють працівників – не можуть робити це безкінечно довго. Крім того, у час буму інтернет-торгівлі важливо повернути можливість відправляти покупцю електронний фіскальний чек.
Президент Української федерації індустрії безпеки, член Наглядової ради Української Ради Бізнесу Анатолій Долинний запропонував для збереження робочих місць розширити інструмент кредитування бізнесу під виплату зарплати через механізм кредитів «5-7-9%» та виділити додаткові кошти для цієї програми. Крім того, президент федерації вважає актуальним надання субвенції органам місцевого самоврядування на укладення транспортних договорів із перевізниками, які за рахунок цього зможуть продовжити працювати та оновити рухомий склад.
Представник Економічної експертної платформи Олег Гетман розповів про наслідки жорсткого карантину для економіки та населення України. Це головний чинник, який сьогодні впливає на роботу бізнесу. Аналітичні центри та провідні бізнес-асоціації напрацювали спільну позицію, яка лягла в основу звернення до керівників держави цього тижня.
«Ніхто не пропонує відміняти карантин. Ми пропонуємо перейти від тотального карантину до так званого ризикоорієнтованого, який вже допоміг низці країн Азії подолати епідемію. Із фахівцями з медичних питань напрацювали детальний план, яким чином переорієнтувати заходи. І це не вибір між людськими життями і економікою. Падіння економіки також вбиває людей. Німецькі фахівці опублікували висновки дослідження – що падіння економіки більш, ніж на 6%, призведе до більших втрат життів внаслідок інших хвороб, суїцидів, злочинності тощо, ніж від вірусної хвороби», – підкреслив економіст.
Відповідаючи на запитання учасників конференції, Голова Комітету Верховної Ради України з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев розповів про початок консультацій із представниками галузей для розробки третього «антикризового» пакету законодавства, закликав подавати пропозиції і висловив готовність підтримати деякі з ідей, озвучених членами УРБ. Зокрема, пропозиції про розширення можливостей кредитування для бізнесу, звільнення від мит обладнання тощо. «Хотілося би побільше почути не у вигляді гасел, а у вигляді конкретних пропозицій до нормативно-правових актів, завдань – щоб ми їх реалізували».
Данило Гетманцев також пообіцяв переглянути модель фіскалізації та незабаром представити до обговорення законопроєкт, у якому змінюються вимоги фіскалізації для бізнесу. «Ми повинні пом’якшити норми цього закону для ФОП, які є найменшими і не представляють інтересу з фіскального боку, а з іншого – в силу своєї діяльності не можуть перевищити заплановані ліміти».
«З приводу дотацій бізнесу – давайте обговорювати. Поки можливості не бачу. Якщо йдеться про ЄСВ – так, можемо щось говорити. Якщо про ПДФО чи військовий збір – ми не розвантажуємо фонд оплати праці таким чином», – зазначив очільник парламентського комітету.
Коментуючи пропозиції частково скасувати обмеження для економічної діяльності під час карантину та переорієнтувати заходи – Данило Гетманцев пояснив, що Уряд виходить із прагнення знизити хвилю захворюваності якомога швидше. В той же час Данило підтримав пропозицію учасників конференції провести обговорення можливої зміни моделі карантину на більш ефективну з Міністерством розвитку економіки, Міністерством охорони здоров’я та фахівцями провідних аналітичних центрів. Учасники домовились організувати таку онлайн-конференцію наступного тижня.
За підсумками дискусії учасники домовилися про подальшу системну співпрацю і про те, що представники бізнесу надішлють всі свої пропозиції щодо антикризових заходів Голові Комітету для опрацювання та врахування.