Бізнес наполягає на необхідності зниження тарифу на еквайринг
У Києві пройшла V спеціалізована виставка індустрії рітейлу й девелопменту в Україні RAU Expo 2021. Провідні українські компанії обговорили нагальні проблеми галузі. І однією з головних назвали надвисоку ставку на еквайринг та інтерчейндж.
Як зазначив віце-президент Концерну «Галнафтогаз» Василь Даниляк, комісія платіжних систем та банків постійно зростає, при тому, що і ринок розрахунку банківськими картками за останні 8 років істотно розширився – з 15-20% у 2012 році до 45-55% зараз.
За його словами, якщо взяти мережу АЗС «Галнафтогаз», щомісячні витрати на еквайринг у 20 разів перевищують витрати на інкасацію готівки – півтори тисячі гривень на кожній точці АЗС на інкасацію проти 30 тисяч – на банківські послуги.
Бізнесмен зазначив, що в Європі шляхом законодавчого регулювання ставка на інтерчейндж була зменшена до 0,2-0,3%, відповідно знизились і ставки еквайрингу. В Україні, де держава стимулює населення переходити на карткові розрахунки, потрібно піти таким самим шляхом. Адже ринкові механізми, на яких наполягають представники платіжних систем – не можуть працювати на монополізованому ринку.
«Ринку немає. Є монополія з двох платіжних систем і декількох банків. І якщо НБУ та держава хочуть довести частку карткових розрахунків до європейського рівня – 70-80% – треба змінювати підходи до регулювання ринку платіжних послуг. Тарифи потрібно зменшувати, інакше ритейлери змушені будуть стимулювати розрахунки готівкою та відмовляться від POS-терміналів», – зазначив віце-президент «Галнафтогазу».
Своєю чергою, СЕО «Інтертоп» Сергій Бадрітдінов зазначив, що будь-які спроби змінити ситуацію наштовхуються на шалений спротив представників фінансових установ.
«Щойно починаються намагання народних депутатів врегулювати це питання, починаються зустрічі з представниками міжнародних платіжних систем, банків, де кажуть – давайте підпишемо меморандум, ми будемо зменшувати ставки. Але в результаті вони не зменшилися ні на копійку. І навіть під час пандемії, через яку ритейлери дуже сильно потерпали, не було зменшено ставку еквайрингу. Навпаки – вона зростає кожним роком, і бізнес це відчуває», – заявив представник торговельної мережі.
На його думку, жодні меморандуми не спрацюють, оскільки платіжні системи та банки не захочуть втрачати свої надприбутки. Тому потрібно регулювати це питання законодавчо, як в європейських державах.
«Меморандум не буде працювати, і нам навряд чи вдасться домовитися. Тому потрібне законодавче врегулювання. Ритейл – це величезна індустрія, в якій працює величезна кількість людей і яка забезпечує більше трильйона ВВП. І ми домагаємося запровадження рівних і нормальних умов для розвитку ритейлу. Не може бути плата за еквайринг вчетверо більша, ніж у Європі», – підсумував Сергій Бадрітдінов.
Олеся Оленицька, Директорка департаменту з питань співпраці з органами державної влади та зв’язків з громадськістю, Metro Cash&Carry Ukraine, зазначила, що при обмеженні в Європі ставок інтерчейндж, ринок безготівкових платежів продовжує розвиватись, Україна має йти тим самим шляхом. Тим, більш, перебуваючи в стані пандемії, держава повинна допомагати бізнесу.
На європейський досвід під час Форуму посилалася і керівник GR-напрямку, Retail Association of Ukraine Наталія Петрівська. Вона нагадала, що в Україні вже кілька років йдуть спроби законодавчого зменшення ставки на еквайринг. Зараз, зокрема, розглядається проєкт Закону № 4364 «Про платіжні послуги», до якого бізнес має свої зауваження.
«Ми йдемо європейським шляхом. Ми не вигадуємо нових правил. В Європі врегулювали, бо там була така сама ситуація: регулятори зрозуміли, що меморандуми і домовленості нічого не змінюють. Все одно ритейл і сфера послуг продовжують багато сплачувати, а банки на це не реагують. Тому ми попросили розв’язати цю проблему законодавчо, і будемо просити народних депутатів підтримати відповідні правки до законопроєкту № 4364, щодо законодавчого врегулювання ставок інтерчейндж. Сподіваємося, це питання вдасться узгодити на законодавчому рівні», – підсумувала пані Наталія.