ВЕЛИКА ТАРИФНА КОЛІЗІЯ: ЧОМУ ЗАКОН ГОВОРИТЬ ОДНЕ, А В ПЛАТІЖКАХ МИ БАЧИМО ІНШЕ?

Доброго ранку, наші шановні підписники та читачі!
Нещодавно під одним із наших дописів активний підписник Олександр Денисенко порушив надзвичайно глибоке та гостре питання, яке ми у ВГО «Асоціація платників податків України» просто не могли залишити без уваги. Пообіцяли розібратися — і виконуємо обіцянку! Адже відкритий і чесний діалог із нашою спільнотою — це головна цінність Асоціації.
Питання звучить як правовий вибух: чому базовий Закон України «Про житлово-комунальні послуги» ділить усіх нас на «індивідуальних» та «колективних» споживачів, а на практиці органи місцевого самоврядування (ОМС) та виконавці комунальних послуг продовжують ділити тарифи за категоріями «населення», «бюджет», «релігійні організації» та «інші»? Чому ціна ресурсу в публічному договорі не є однаковою для всіх?
Розберемо цей правовий дуалізм мовою фактів, закону та судової практики.
🔍 ДУАЛІЗМ ЗАКОНУ: ДОГОВІР VS КАТЕГОРІЯ
З одного боку, стаття 6, частина 1 статті 10 та стаття 12 Закону про ЖКП чітко визначають, що договори укладаються з індивідуальним або колективним споживачем. Закон розглядає модель підключення та правовий статус сторони договору.
З іншого боку, згідно зі статтею 633 Цивільного кодексу України, умови публічного договору (яким є надання комунальних послуг) мають бути однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надано пільги.
То чому ж виникає цей ручний поділ на «населення» та «інші» (куди зазвичай за вищими тарифами відносять малий і середній бізнес)?
💼 ДЕ ХОВАЄТЬСЯ ЕКОНОМІКА ВИКОНАВЦІВ ПОСЛУГ?
Виконавці комунальних послуг та ОМС у своїх розрахунках спираються на ширший масив підзаконних актів (наприклад, на Постанову КМУ від 1 червня 2011 року № 869 «Про забезпечення єдиного підходу до формування тарифів на комунальні послуги» в актуальній редакції від 13.03.2025 року). Вони аргументують диференціацію тим, що промислове підприємство, бюджетна установа та житловий будинок мають абсолютно різні технологічні характеристики споживання: обсяги, режими навантаження мереж і витрати на доставку ресурсу.
Проте такий «ручний» поділ часто дозволяє суб’єктам господарювання перекладати технологічні втрати та додаткове фінансове навантаження на плечі бізнесу й «інших» споживачів, створюючи нерівні умови на ринку, що прямо суперечить суті класичного публічного договору.
⚖️ ЩО КАЖЕ ВЕРХОВНИЙ СУД? ЧІТКИЙ СУДОВИЙ ПРЕЦЕДЕНТ
Прикладом захисту прав споживачів від тарифних маніпуляцій є Постанова Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 18 квітня 2024 року у справі № 910/11497/23.У цьому судовому спорі Верховний Суд чітко наголосив на ключових правових позиціях, які є обов’язковими для всієї країни:
📌ЗАБОРОНА ОДНОСТОРОННІХ МАНІПУЛЯЦІЙ: виконавець комунальних послуг не має права в односторонньому порядку, без належних правових підстав та внесення змін до договору, переводити споживача з однієї тарифної категорії до іншої (наприклад, змінювати категорію «населення» на «інші споживачі»).
📌 ПРІОРИТЕТ УМОВ ДОГОВОРУ ТА ЗАКОНУ: будь-яка диференціація тарифів та зміна фінансових зобов’язань для споживача має відбуватися виключно у правовому полі, на підставі прозорих економічних розрахунків і з суворим дотриманням ст. 633 Цивільного кодексу України щодо умов публічного договору. Самоправне нарахування за вищими тарифами без зміни умов договору є протиправним.
Аналогічні правові позиції щодо захисту споживачів від неправомірних дій виконавців комунальних послуг Верховний Суд висловив і в інших резонансних справах (зокрема, № 917/1123/23 та № 917/1032/23, рішення по яких винесено у січні 2025 року).
📌 СПРАВА № 917/1032/23 (Полтавський регіон): Верховний Суд розбирав масштабний спір щодо законності застосування та формування структури тарифів на теплову енергію й гарячу воду. Суд підтвердив, що споживачі мають повне право вимагати перерахунку вартості послуг, якщо виконавець не доведе кожну цифру собівартості математично.
📌 СПРАВА № 917/1123/23: Вища судова інстанція чітко зобов’язала виконавця комунальних послуг здійснити офіційний перерахунок вартості нарахувань через порушення умов договору та непрозоре тарифоутворення.
🤝 Погляд ВГО АППУ: баланс та прозорість
ВГО АППУ завжди виступає за баланс і конструктивну співпрацю між бізнесом, громадянами та органами влади. Ми переконані: стабільність енергетичної та комунальної систем країни під час дії воєнного стану — абсолютний пріоритет. Держава змушена застосовувати соціальні механізми (як-от державне регулювання для стримування тарифів для населення).
Але цей захист не повинен відбуватися шляхом дискримінації бізнесу через непрозорі розрахунки окремих виконавців послуг! Фінансові відносини мають вестися виключно мовою прозорих цифр. Поділ на категорії має бути не інструментом для необґрунтованого завищення витрат, а виключно математично доведеною різницею в собівартості виробництва та доставки ресурсу.
Ми продовжуємо тримати руку на пульсі цієї колізії та будемо надалі знайомити вас із новими судовими кейсами захисту споживачів!
📢 А як вважаєте ви: чи має ціна в комунальних платіжках бути абсолютно однаковою для офісу та для квартири? Пишіть свою думку в коментарях, обговорюємо разом!
👉 Підписуйтесь на сторінку ВГО АППУ, щоб першими бачити найгарячіші правові розбори та допомогти нам перетнути позначку у 35 000 однодумців: https://www.facebook.com/appu.tau
З повагою,
Віцепрезидент,
Генеральний директор ВГО АППУ
Людмила ГЕРАСИМЕНКО
