Мене оштрафували за запізнення» та інші казки: 10 міфів про трудові відносини, у які ми досі віримо
«За запізнення оштрафують».
«Відпустка згорає».
«Під час війни роботодавець може звільнити кого завгодно».
«Випробувальний термін можна працювати без зарплати».
«Треба обов’язково відпрацювати два тижні».
Знайомо?
А тепер перевіримо, що з цього передбачено законом, а що — просто багаторічні кадрові легенди.
❌ МІФ №1. «Роботодавець має право оштрафувати працівника за запізнення»
«Запізнився на 15 хвилин — мінус 200 грн із зарплати».
✅ РЕАЛЬНІСТЬ
Штраф не є загальним видом дисциплінарного стягнення за КЗпП.
За порушення трудової дисципліни КЗпП передбачає догану або звільнення, а для окремих категорій працівників законодавство може встановлювати спеціальні дисциплінарні стягнення.
Тому «штраф за запізнення» не можна просто вигадати внутрішнім правилом підприємства.
⚖️ Норма: ст. 147 КЗпП України.
❌ МІФ №2. «Невикористана відпустка згорає наприкінці року»
«Не використав — сам винен».
✅ РЕАЛЬНІСТЬ
Невикористані дні щорічної відпустки не перетворюються автоматично на «нуль» після закінчення року.
Закон встановлює правила перенесення невикористаної частини щорічної відпустки.
А при звільненні працівнику виплачується грошова компенсація за всі невикористані дні щорічної відпустки, які підлягають компенсації.
⚖️ Норми: ст. 79, 83 КЗпП України; ст. 24 Закону України «Про відпустки».
❌ МІФ №3. «Під час війни роботодавець може звільнити кого завгодно»
Або інша крайність:
«Під час війни звільняти взагалі не можна».
✅ РЕАЛЬНІСТЬ
Обидва твердження неправильні.
Воєнний стан змінив окремі правила трудових відносин, але не скасував законність процедури звільнення.
Зокрема, діють спеціальні правила щодо звільнення під час тимчасової непрацездатності та відпустки.
Також закон передбачає окремі гарантії для працівників, робочі місця яких розташовані на територіях активних бойових дій.
Тобто:
«війна» ≠ автоматичне право звільнити будь-кого.
⚖️ Норма: ст. 5 Закону України № 2136-IX «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану».
❌ МІФ №4. «Випробувальний термін можна проходити без зарплати»
«Перший місяць попрацюй безкоштовно — ми подивимося, чи підходиш».
✅ РЕАЛЬНІСТЬ
Випробування не скасовує трудових прав працівника.
КЗпП прямо встановлює, що в період випробування на працівників поширюється законодавство про працю.
Тобто випробувальний строк — це не «безкоштовне стажування».
⚖️ Норма: ст. 26 КЗпП України.
❌ МІФ №5. «За власним бажанням треба обов’язково відпрацювати 14 днів»
✅ РЕАЛЬНІСТЬ
Закон говорить про письмове попередження роботодавця за два тижні, а не про обов’язкове «відпрацювання».
Крім того, якщо працівник не може продовжувати роботу з причин, визначених законом, роботодавець повинен розірвати трудовий договір у строк, про який просить працівник.
⚖️ Норма: ст. 38 КЗпП України.
❌ МІФ №6. «Якщо працівник не підписав наказ — наказ недійсний»
✅ РЕАЛЬНІСТЬ
Відмова від підпису не означає автоматично, що наказ «не існує».
Але роботодавцю важливо належним чином оформити факт ознайомлення працівника або його відмову від ознайомлення.
Іноді саме документи про ознайомлення стають важливими доказами у трудовому спорі.
⚖️ Норми: ст. 29, 47 КЗпП України — залежно від виду наказу та ситуації.
❌ МІФ №7. «На випробувальному терміні роботодавець може звільнити без будь-яких правил»
✅ РЕАЛЬНІСТЬ
Випробування — не «режим без правил».
Якщо роботодавець встановив невідповідність працівника роботі протягом строку випробування, закон передбачає спеціальний порядок припинення трудових відносин.
А після закінчення строку випробування працівник, який продовжує працювати, вважається таким, що випробування витримав.
⚖️ Норми: ст. 26–28 КЗпП України.
❌ МІФ №8. «Якщо працівник підписав трудовий договір — він погодився абсолютно з усім»
✅ РЕАЛЬНІСТЬ
Підпис працівника не означає, що будь-яка умова автоматично стає законною.
Умови трудових відносин мають відповідати законодавству.
Тому аргумент:
«Ви ж самі це підписали»
— не завжди є достатнім для обґрунтування правомірності дій роботодавця.
⚖️ Норми: ст. 9, 21, 22 КЗпП України.
❌ МІФ №9. «Якщо працівник не працює — роботодавець йому нічого не винен»
✅ РЕАЛЬНІСТЬ
Не все так просто.
Відпустка, простій, тимчасова непрацездатність, прогул — це різні юридичні ситуації, які мають різні наслідки для оплати праці.
Тому перш ніж робити висновок «не працював — не платимо», потрібно встановити правову підставу відсутності роботи.
⚖️ Норми: КЗпП України та спеціальне законодавство залежно від конкретної ситуації.
❌ МІФ №10. «Якщо роботодавець порушив мої права — нічого не доведеш»
✅ РЕАЛЬНІСТЬ
Докази у трудових спорах мають величезне значення.
На практиці це можуть бути:
📌 накази;
📌 заяви;
📌 табелі;
📌 листування;
📌 розрахункові документи;
📌 документи про нарахування зарплати;
📌 електронні докази;
📌 документи щодо ознайомлення з наказами.
Іноді один неправильно оформлений кадровий документ може стати ключовим доказом у суді.
⚖️ Норми: КЗпП України та процесуальне законодавство — залежно від конкретного спору.
⚖️ Висновок
Трудове право — це саме та сфера, де дуже легко переплутати:
«у нас так прийнято»
з
«так передбачено законом».
І ця різниця іноді коштує роботодавцю грошей, а працівнику — роботи, часу та нервів.
Тому наступного разу, коли почуєте:
«У нас на роботі такі правила…»
спробуйте поставити просте питання:
«А де це передбачено законом?»
Бо кадрове правило — це ще не норма права
Джерело: Інспекція з питань праці та зайнятості населення Дніпровської міської ради
https://www.facebook.com/photo?fbid=1365322039049770&set=a.250126790569306