Матеріальна відповідальність працівника: коли роботодавець може стягнути шкоду?

Помилка працівника не завжди означає автоматичне відшкодування збитків роботодавцю. Закон визначає чіткі підстави, межі відповідальності та порядок стягнення шкоди.

✅Що говорить закон?

Відповідно до статті 130 Кодексу законів про працю України, працівники несуть матеріальну відповідальність лише за пряму дійсну шкоду, заподіяну підприємству внаслідок порушення трудових обов’язків.

🔷Для притягнення до відповідальності необхідно довести одночасно:

• наявність прямої дійсної шкоди;
• протиправність дій працівника;
• вину працівника;
• причинний зв’язок між діями та наслідками.

✅Межі відповідальності

Стаття 132 КЗпП України встановлює загальне правило — працівник відповідає в межах середнього місячного заробітку.

🔷Повна матеріальна відповідальність (стаття 134 КЗпП) настає лише у випадках, прямо передбачених законом, зокрема:

• умисне завдання шкоди;
• недостача майна;
• шкода у стані алкогольного чи наркотичного сп’яніння;
• отримання майна за разовими документами;
• інші випадки, визначені законом.

✅Як визначається розмір шкоди?

Відповідно до статті 135-3 КЗпП України — за фактичними втратами на підставі бухгалтерських документів та реальної вартості майна.

🔷Порядок відшкодування

Стаття 136 КЗпП передбачає:

• добровільне відшкодування;
• утримання із зарплати у визначених законом межах;
• судове стягнення.

⚖Практика Верховного Суду

Цікавою є справа за позовом ПАТ «Державний ощадний банк України» до працівника про відшкодування шкоди, завданої під час виконання трудових обов’язків.

Працівник банку спричинив дорожньо-транспортну пригоду під час виконання службових обов’язків. Банк як роботодавець компенсував потерпілим завдану шкоду, після чого звернувся до працівника з регресною вимогою.

Верховний Суд зазначив:

Якщо роботодавець відповідно до статті 1172 ЦК України відшкодував шкоду, заподіяну його працівником третім особам, він має право вимагати компенсацію від працівника у порядку регресу.

Підставою є:

• стаття 1191 ЦК України;
• пункт 3 частини 1 статті 134 КЗпП України.

Однак важливий нюанс:

Апеляційний суд, застосувавши статтю 137 КЗпП України, врахував майновий стан працівника, необережну форму вини та зменшив розмір відшкодування на 50%.

Позицію підтримав Верховний Суд.

Постанова Верховного Суду від 16.01.2023

справа № 664/1499/17

провадження № 61-6115св20

✅Практичний висновок

Навіть якщо вина працівника доведена, суд не завжди стягує всю суму збитків.

Суд оцінює:

• характер вини;
• обставини заподіяння шкоди;
• майновий стан працівника;
• принцип справедливості та співмірності відповідальності.

❗️Матеріальна відповідальність у трудовому праві — це завжди баланс між захистом інтересів роботодавця та гарантіями працівника.

Джерело: Інспекція з питань праці та зайнятості населення Дніпровської міської ради

https://www.facebook.com/photo?fbid=1318807000367941&set=a.250126787235973