Звільнення через «Дію» без роботодавця: що змінила постанова №410 та як працюватиме новий механізм
Війна створила тисячі ситуацій, коли працівники фактично втратили зв’язок зі своїм роботодавцем. Підприємство залишилося на окупованій території, керівництво виїхало, кадрова документація недоступна, а працівник формально продовжує перебувати у трудових відносинах.
1 квітня 2026 року Кабінет Міністрів України ухвалив постанову №410, якою запроваджено експериментальний проєкт щодо розірвання трудового договору через портал «Дія».
Фактично держава створила механізм, який дозволяє працівникові самостійно припинити трудові відносини навіть тоді, коли роботодавець перебуває на території активних бойових дій або на тимчасово окупованій території.
🔹Хто може скористатися новою послугою
Подати заяву через «Дію» зможе працівник, якщо одночасно виконуються такі умови:
✅ він перебуває у трудових відносинах;
✅ роботодавець зареєстрований на території активних бойових дій або тимчасово окупованій території;
✅ для такої території у відповідному переліку Мінрозвитку ще не визначено дату завершення бойових дій або окупації;
✅ працівник є громадянином України та пройшов електронну ідентифікацію.
❌ На кого постанова НЕ поширюється
Особливу увагу слід звернути на пункт 2 Порядку.
Експериментальний проєкт не застосовується до:
✔️керівників підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності;
✔️осіб, які займають виборні посади.
Тобто директор підприємства не зможе скористатися таким спрощеним механізмом звільнення через «Дію».
🔹Як подати заяву через «Дію»
Процедура максимально цифровізована. Працівнику необхідно:
Крок 1. Авторизуватися
Увійти до особистого кабінету на порталі «Дія» або в мобільному застосунку.
Крок 2. Пройти ідентифікацію
Підтвердити особу за допомогою:
- Дія.Підпису;
- кваліфікованого електронного підпису;
- інших засобів електронної ідентифікації, передбачених законодавством.
Крок 3. Обрати послугу
У розділі послуг потрібно вибрати сервіс подання заяви про розірвання трудового договору.
Крок 4. Заповнити заяву
У заяві зазначаються:
- дані працівника;
- відомості про роботодавця;
- підстава звільнення (стаття 38 або стаття 39 КЗпП).
Більшість інформації система підтягуватиме автоматично з державних реєстрів.
Крок 5. Підписати заяву
Після перевірки даних заява підписується електронним підписом та надсилається через систему.
🔹Які дані перевірятимуться автоматично
Однією з ключових переваг нового механізму є автоматична перевірка інформації.
Система отримуватиме відомості з:
- Єдиного державного демографічного реєстру;
- Державного реєстру фізичних осіб – платників податків;
- Реєстру застрахованих осіб;
- ЄДР юридичних осіб та ФОП;
- переліку територій бойових дій та окупованих територій.
Таким чином мінімізується ризик помилок або подання недостовірних відомостей.
🔹Коли можуть відмовити у поданні заяви
Система не дозволить сформувати заяву, якщо:
- відомості внесено не повністю;
- дані не пройшли логічну перевірку;
- інформація не підтверджується державними реєстрами;
- працівник уже подав аналогічну заяву.
У такому випадку заявник отримає повідомлення з поясненням причин та рекомендаціями щодо усунення недоліків.
🔹Найважливіша новація: наказ роботодавця більше не потрібний
Саме ця норма може стати найбільш революційною.
📍Відповідно до пункту 14 Порядку:
> датою розірвання трудового договору є день, що настає після реєстрації заяви в системі.
При цьому:
- згода роботодавця не потрібна;
- наказ про звільнення не видається;
- будь-які додаткові дії роботодавця для припинення трудових відносин не вимагаються.
Фактично держава визнає юридичний факт звільнення на підставі електронної заяви працівника.
🔹Що відбувається після подання заяви
Після реєстрації заяви система автоматично передає інформацію до державних реєстрів.
Зокрема, відомості надходять до:
- Реєстру застрахованих осіб;
- Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов’язаних та резервістів.
Відповідні органи повинні невідкладно внести зміни щодо припинення трудових відносин.
Таким чином працівник практично одразу отримує актуальний статус у державних базах даних.
🔹Чи повідомлятимуть роботодавця
Так.
У день реєстрації заяви роботодавцю направлятиметься повідомлення:
- через кабінет на порталі «Дія» (за наявності);
- через державні інформаційні ресурси;
- на електронну пошту, якщо така міститься в державних реєстрах.
Тобто роботодавець буде поінформований про припинення трудових відносин навіть без його участі у процедурі.
🔹Що з трудовою книжкою та остаточним розрахунком
Тут законодавець врахував реалії війни.
Якщо роботодавець перебуває на окупованій території або в зоні активних бойових дій, він може фізично не мати можливості провести розрахунок чи видати трудову книжку.
Тому встановлено спеціальне правило.
Після:
- деокупації території;
- завершення активних бойових дій;
- або перереєстрації роботодавця на підконтрольній території,
роботодавець зобов’язаний не пізніше наступного робочого дня після письмової вимоги працівника:
- провести остаточний розрахунок;
- видати трудову книжку;
- або оформити її дублікат у разі втрати.
🔹Які переваги матиме новий механізм
Запровадження сервісу дозволить:
✔ розблокувати трудові відносини тисяч працівників;
✔ усунути проблему «мертвих» трудових договорів;
✔ актуалізувати дані в державних реєстрах;
✔ спростити працевлаштування на нову роботу;
✔ мінімізувати судові спори щодо факту звільнення;
✔ продовжити цифровізацію трудових відносин.
📌 Висновок
Постанова №410 фактично створила безпрецедентний для українського трудового права механізм звільнення без участі роботодавця. Тепер достатньо подати електронну заяву через «Дію».
Найголовніше — трудовий договір припиняється автоматично вже наступного дня після реєстрації заяви, а згода роботодавця чи видання наказу про звільнення більше не є необхідними. Це ще один крок до цифровізації трудових відносин та захисту прав працівників в умовах воєнного стану.
Джерело: Інспекція з питань праці та зайнятості населення Дніпровської міської ради
https://www.facebook.com/photo/?fbid=1306400274941947&set=a.250126790569306
Ви завжди можете розраховувати на підтримку Генеральної дирекції ВГО АППУ та мою особисту.
Віце-президент, Генеральний директор ВГО АППУ Людмила Герасименко