Зміни в податковому законодавстві – 2024, – Тетяна Савчук, аудитор ID Legal Group для видання «Юрист&Закон»
03.06.2024     14:00
Джерело: ID Legal Group
Продовжуючи огляд змін у податковому законодавстві, зокрема Податковому кодексі та інших законах, які було внесено Законом України № 3603-IX (набув чинності із 16.03.2024), ми також хочемо поінформувати наших читачів про деякі інші зміни в оподаткуванні, а саме:
– урегульовано питання щодо надання податкових пільг зі сплати місцевих податків для територій з обов’язковою евакуацією населення. Зокрема, тепер для набуття права пільг з оподаткування землі та нерухомого майна на визначених територіях сільські, селищні й міські ради, військові адміністрації та військово-цивільні адміністрації насамперед повинні ухвалити рішення щодо обов’язкової евакуації населення. Тільки за таких умов діятиме звільнення від сплати майнових податків. Оскільки майнові податки для населення нараховують податкові органи до 01 липня року, наступного за звітним, можливо очікувати, що таке звільнення діятиме вже і для податків за звітний 2023 рік, якщо місцеві органи самоврядування встигнуть виконати відповідні вимоги щодо рішень про обов’язкову евакуацію населення;
– розширено повноваження податкових органів щодо продажу майна, яке перебуває в податковій заставі. Тепер податкові органи мають більше можливостей для продажу такого майна через біржі. Ну а платникам податків залишатиметься сподіватись, що податківці не зловживатимуть цією нормою;
– скасовано відповідальність за помилкову сплату податків. Якщо платник вчасно сплатив грошове зобов’язання до бюджету, то відповідальність за помилкову сплату на інший бюджетний рахунок більше застосуванню не підлягає. Проте в цьому випадку потрібно враховувати, що умовою для підтвердження обставин саме помилкової сплати (а не порушення визначеного строку сплати податку) є вимога до платника податків щодо вчинення дій, передбачених ст. 43 ПКУ, з повернення помилково сплачених грошових зобов’язань. В оприлюднених податкових консультаціях цю норму прокоментовано так: платник податків має подати заяву про повернення помилково сплачених сум податків з обов’язковим зазначенням напряму перерахування таких коштів на погашення грошового зобов’язання та/або податкового боргу з інших податків, тобто не повернення коштів на р/р платника податків, а “перекидання” помилково сплачених сум на правильні бюджетні рахунки. Водночас податкові органи наголосили, що ЄСВ не належить до системи оподаткування, а отже, на помилкову сплату ЄСВ такі норми ПКУ не поширюватимуться;
– скориговано обмеження на застосування положень ПКУ щодо оподаткування безоплатного передання товарів, робіт, послуг у розмірі понад 4 % оподатковуваного прибутку за попередній звітний період. Зміни стосуються випадків передання суб’єктами господарювання державного сектору економіки органам виконавчої влади нематеріальних активів, створених, модернізованих чи придбаних за бюджетні кошти в межах виконання проєктів інформатизації та програм електронного урядування або отриманих за результатами реалізації проєктів міжнародної технічної допомоги. Варто зазначити, що на сьогодні Мінцифри проводить глобальну програму розвитку цифрової інфраструктури, у т. ч. коштом гранту ЄБРР, для органів місцевого самоврядування, передання результатів якої і підпадатиме під цю норму, тобто вимога пп. 140.5.9 ПКУ такого підприємства – платника податку на прибуток не стосуватиметься;
– розширено перелік отримувачів благодійної допомоги, яка не потребує зарахування до загального оподатковуваного доходу й оподаткування ПДФО. Тепер до переліку таких отримувачів зараховано й військовослужбовців (резервістів) без статусу учасників бойових дій і членів їхніх сімей (у разі їх загибелі, смерті після поранення, каліцтва), якщо такі особи отримали поранення або каліцтва чи загинули безпосередньо під час перебування в зоні ведення бойових дій. Також із 01.04.2024 не підлягатиме оподаткуванню ПДФО вартість незареєстрованих лікарських засобів, які передаватимуть фізичним особам у межах проведення клінічних випробувань і програм розширеного доступу пацієнтів;
– надано право платникам податків заявляти про бажання зареєструватися як платники ПДВ, єдиного податку або можливість бути внесеним до Реєстру неприбуткових організацій у разі подання заяви про державну реєстрацію змін до відомостей про юридичну особу;
– з 01.07.2024 також змінюються строки для проведення перевірок бюджетного відшкодування ПДВ, зокрема: камеральні перевірки мають проводити у 20-денний строк після граничного строку подання декларації, документальні – у 40-денний строк;
– скасовано обмеження у строках звернення для категорії платників податків, яким було виписано мінімальні податкові зобов’язання з питання проведення звірки даних (на цей час це 30 днів від дати вручення податкового повідомлення-рішення).
З повагою,
Тетяна Савчук, аудитор
керівник практики ТЦУ та аудиту