Запровадження ПДВ для ФОП матиме негативний суспільно-економічний ефект

Президенту України

Прем’єр-міністру України

Голові Верховної Ради України

Голові Комітету Верховної Ради України з питань фінансів, податкової та митної політики

Міністру Фінансів України

Щодо законодавчої ініціативи  

Міністерства Фінансів України з обов’язкової реєстрації 

платником ПДВ для платників єдиного податку 

Шановні представники влади!

Українська Рада Бізнесу (УРБ), яка є об’єднанням бізнес-асоціацій, створеним для консолідації бізнесу та реалізації суспільно важливих реформ для сталого економічного розвитку країни, до складу якої входить 127 бізнес-асоціацій, членами яких є 27 тисяч підприємств різних галузей економіки, – висловлюють Вам свою повагу та звертаються з таким.

Міністерство фінансів України 18 грудня 2025 року оприлюднило проект Закону України “Про внесення змін до податкового кодексу України щодо реєстрації платників єдиного податку платниками податку на додану вартість” та відповідний аналіз регуляторного впливу (АРВ).

Представники бізнес-асоціацій детально проаналізували опубліковані матеріали та дійшли висновку, що розрахунки АРВ до законопроекту побудовані на припущеннях, які не відповідають реальній ситуації.

За припущеннями, наведеними у АРВ, витрати на адміністрування ПДВ додатково складає 56 людино-годин на рік. Це є вкрай заниженою оцінкою, що підтверджується даними опитування Світового банку за 2024 рік, в якому зазначено що український бізнес тільки на податкове адміністрування у 2024 році витрачав 74,4 дні на рік, що дорівнює 595 людино-годин на рік. Тобто значення у АРВ вдесятеро занижено від реального показника.

Крім того, для визначення витрат у АРВ Мінфіну використовувався мінімальний розмір заробітної плати, що не відповідає реальним умовам оплати кваліфікованого працівника яким є бухгалтер. Ведення обліку та адміністрування ПДВ без відповідної кваліфікації створює для суб’єкта господарюювання ризики штрафів та блокування податкових накладних. Для цілей такого розрахунку варто взяти середню зарплату бухгалтера, яка за нашими даними є 26 тисяч гривень на місяць.

Таким чином, непродуктивні витрати для 660 тисяч підприємців, на яких має бути поширені законодавчі зміни, складуть від 61,4 млрд грн/рік (оцінка трудовитрат що не враховують ведення повного обліку за даними Світового банку), до 115,7 млрд грн/рік (оцінка трудовитрат з повним обліком за даними опитування Info Sapiens). Варто також зазначити, що суб’єкти господарювання з великою ймовірністю зіткнуться з нестачею відповідних кваліфікованих бухгалтерів та подорожчанням вартості послуг працюючих спеціалістів. Відповідно до розрахунків Мінфіну, які наведені у АРВ, очікувані надходження до держбюджету становлять 40,1 млрд грн. Тож у підсумку маємо негативний суспільно-економічний ефект від нового регулювання – для того щоб бюджет отримав 40,1 млрд грн на рік – підприємці мають понести 61-115 млрд грн непродуктивних витрат на рік.

Крім того, у АРВ не знайшов відображення той факт, що у випадку реєстрації платниками ПДВ всіх платників на спрощеній системі з річним оборотом понад 1 млн грн – зростуть витрати домогосподарств, які є кінцевими споживачами, що є прямим впливом на суспільний добробут, показники інфляції та ВВП.

За результатами оцінки цього законопроєкту з боку фахівців УРБ реалізація зазначеної ініціативи підвищує ризики:

• збільшення тіньової економіки, дробленню та закриттю значної кількості ФОП з причини значного зростання адміністративних витрат на ведення повноцінного  бухгалтерського обліку;
• повільного відновлення регіонів (прифронтових, деокупованих) – ускладнення у провадженні діяльності на фоні складних зовнішніх умов;
• відтоку певної кількості громадян з активною підприємницькою позицією за кордон, збільшення кадрового дефіциту в Україні;
• зниження ділової активності, рейтингу легкості ведення бізнесу (Doing Business) Світового банку, Індекс економічної свободи (Index of Economic Freedom) та інвестиційної привабливості України.

Українська Рада Бізнесу наполягає на неприпустимості запровадження точкової, однобокої та поза контекстом вимоги імплементації Директиви Ради ЄС 2006/112/ЄС про спільну систему податку на додану вартість щодо обов’язкової реєстрації платниками ПДВ для платників єдиного податку. Український бізнес вбачає доцільним концентрацію зусиль Уряду та Парламенту на боротьбі із “сірими схемами” та комплексній адаптації податкового законодавства України до загальних вимог ЄС для вступу в Митний союз ЄС, враховуючи вимоги скасування дублювання податковими накладними рахунків-фактур та впровадження європейських вимог для ПДВ інвойсів в Україні, спрощення адміністрування ПДВ.

Для боротьби із “сірими схемами”, зокрема з використанням ССО – у країнах світу застосовується такі системні працюючі заходи, які необхідно впровадити в Україні, а також реалізувати ключові інституційні реформи:

• на законодавчому рівні запровадити чіткі критерії трудових відносин для мінімізації схеми “ФОП замість найму” та окремого чіткого набору критеріїв для мінімізації схем “дроблення”;
• забезпечити здійснення системного контролю за платниками податків у секторах з високим ступенем зловживань та аналіз ланцюгів постачання, забезпечити щомісячну публікацію інформації щодо середніх заробітних плат та податкового навантаження у топ-50 суб’єктів у найбільш ризикових галузях;
• провести повне перезавантаження комісіями за участі міжнародних експертів Державної податкової служби та Служби фінансового моніторингу, прискорити перезавантаження Державної митної служби відповідно до прийнятого Закону;
• законодавчо закріпити якісні КРІ для БЕБ, ДПС, ДМС, які мають бути спрямовані на мінімізацію tax gap;
• зробити обов’язковими до виконання критерії НБУ щодо “кущів ФОПів”, які на цей час доведені до банків лише як рекомендовані. Необхідно також прийняття закону щодо “дропів”, зокрема запровадження реєстру дропів – законопроєкт НБУ.
• важливим для мінімізації схем по приховуванню реальних оборотів є запровадження економічних стимулів для покупців підакцизної продукції отримувати фіскальний чек (лотереї фіскальних чеків, фінансові стимули споживачів).

Закликаємо Кабінет Міністрів України ініціювати перегляд Національної стратегії доходів у частині підходів до спрощеної системи та ПДВ, виключивши рішення, що фактично спрямовані на згортання спрощеної системи через розширення ПДВ‑зобов’язань для малих платників

Перед будь яким розширенням кола платників ПДВ – необхідно забезпечити радикальне спрощення адміністрування ПДВ для вже діючих платників: максимальну автоматизацію процедур, зменшення ручного втручання, прозорі та стабільні критерії ризику, передбачувані строки розгляду документів, ефективні механізми оскарження та зниження практики блокування податкових накладних

Уряд має запровадити спрощену систему обліку та звітності для мікро‑ та малого підприємництва на загальній системі оподаткування, яка дозволить підприємствам добровільно масштабуватися та переходити зі спрощеної системи без адміністративного шоку. Це — конструктивна альтернатива примусовому розширенню ПДВ на малий бізнес.

Важливим також є запровадити мораторій на будь-яке збільшення податкового та адміністративного навантаження на прифронтові бізнеси до завершення воєнного стану та плюс 12 місяців після цього.

Додатково до вищезазначеного – звертаємо вашу увагу на п.4.3.1 Національної стратегії доходів 2030, в якому зазначено зокрема: “підвищивши поріг реєстрації платників ПДВ”. Поточне порогове значення для загальної системи суттєво застаріло, необхідно приведення його до сучасних реалій – через індексацію цього порогового значення у 1 млн грн. на загальній системі, яке було встановлено з 01.01.2015 року – на розмір накопиченої інфляції за період 2015-2025 рр. Для спрощеної системи такий поріг переходу на ПДВ не має економічної доцільності і може бути впроваджений виключно після вступу до ЄС на рівні верхньої межі у ЄС, зважаючи на необхідність запровадження євродиректив.

Враховуючи вищевикладене, бізнес-спільнота закликає Вас врахувати пропозиції об’єднань підприємців, провести всебічне обговорення запропонованої Мінфіном ініціативи та напрацювати альтернативні, не шкідливі для сумлінного бізнесу рішення для досягнення заявлених у ПКУ цілей – створення рівних конкурентних умов для ведення бізнесу,  збільшення надходжень до державного бюджету, створення умов для зниження привабливості схем по реалізації контрабандних та контрафактних товарів.

З повагою,

Бізнес-асоціації

Члени Української Ради Бізнесу