ЗАПИТИ ВІД НАЦПОЛІЦІЇ ЩОДО БРОНЮВАННЯ ПРАЦІВНИКІВ: ЯК РЕАГУВАТИ РОБОТОДАВЦЯМ?

Останніми днями український бізнес зіткнувся з новою проблемою: правоохоронці почали масово надсилати роботодавцям запити щодо надання документів про бронювання працівників за період 2023–2026 років. Головна задекларована мета — перевірка дотримання законодавства під час працевлаштування та оформлення відстрочки.

Наголошуємо: бізнес має діяти виключно у правовому полі, захищаючи як інтереси підприємства, так і персональні дані своїх співробітників відповідно до ст. 32 Конституції України та Закону України «Про захист персональних даних».

🔍 Які документи запитує поліція?

У листах, які отримують підприємства (зокрема, критично важливі), правоохоронці запитують копії наказів про прийняття на роботу, трудові договори, табелі обліку робочого часу та документи, що підтверджують статус критичності.

⚖️ Аналіз від АППУ: головні нюанси

• Відсутність прямих повноважень. Відповідно до Закону України «Про Національну поліцію» та Постанови КМУ № 1487 (яка регулює Порядок організації та ведення військового обліку), Національна поліція України не наділена функціями контролюючого органу у сфері військового обліку чи бронювання. Повноваження поліції у цій сфері чітко обмежені виключно адміністративним затриманням та доставленням осіб, які вчинили правопорушення за статтями 210, 210-1 КУпАП до ТЦК та СП, а не проведенням перевірок роботодавців.
• Лише в межах КПК. Витребування документів або інформації органами досудового розслідування можливе виключно у межах відкритого кримінального провадження відповідно до ч. 2 ст. 93 КПК України. У запиті обов’язково має бути зазначено номер справи за даними ЄРДР та правову кваліфікацію правопорушення (наприклад, ст. 336 або ст. 358 ККУ) з обґрунтуванням, як саме ці документи стосуються розслідування. Оскільки ключове слово у ч. 2 ст. 93 КПК — це збирання «доказів», за відсутності кримінального провадження ця норма не працює. Загальні посилання правоохоронців на законодавство без відкриття справи не є законною підставою для видачі кадрових документів підприємства.
• Захист персональних даних. Запитувані пакети документів містять конфіденційну інформацію про працівників. Відповідно до ч. 2 ст. 32 Конституції України та ст. 14 Закону України «Про захист персональних даних», збирання, зберігання та передача персональних даних третім особам без згоди особи заборонені, за винятком випадків, чітко визначених законом. Надання таких даних на запит, що не відповідає вимогам КПК, може бути кваліфіковане як порушення закону з боку самого підприємства (ст. 182 ККУ).

💡 Чому саме ці норми є ключовими?

• Збирання доказів (ч. 2 ст. 93 КПК України): законодавець чітко визначає, що сторона обвинувачення має право витребовувати та отримувати від підприємств документи виключно як докази. Оскільки докази можуть існувати лише в межах офіційно відкритого кримінального провадження, за його відсутності ця норма права не працює.
• Обґрунтованість та законність: офіційні запити органів досудового розслідування обов’язково мають містити посилання на конкретне кримінальне правопорушення (статтю Кримінального кодексу України), за якою ведеться слідство (наприклад, ст. 336 або ст. 358 ККУ). Це є єдиним підтвердженням законності дій слідчого чи прокурора.

🛠 Конкретний Алгоритм дій для роботодавця:

• Перевірте адресу відправника. Переконайтеся, що лист надійшов з офіційної та верифікованої адреси органів Нацполіції. Офіційні електронні запити від органів Нацполіції надходять виключно з державних доменів @police.gov.ua або @mvs.gov.ua. Якщо лист надійшов з публічних сервісів на кшталт Gmail, Ukr.net, i.ua або підозрілих комерційних доменів, він може походити від шахраїв чи ворожих структур (кібератаки на бізнес під виглядом держорганів зараз непоодинокі).
• Проаналізуйте правові підстави. Уважно вивчіть текст запиту на наявність обов’язкових реквізитів. Законний запит слідчого або прокурора в межах ст. 93 КПК України обов’язково має містити:
• Номер кримінального провадження (17-значний код), внесений до Єдиного реєстру досудових розслідувань (ЄРДР);
• Дату внесення відомостей до ЄРДР;
• Правову кваліфікацію (конкретну статтю Кримінального кодексу України, за якою ведеться розслідування — наприклад, ст. 336 або ст. 358 ККУ);
• Обґрунтування процесуальної необхідності — чітке пояснення, як саме кадровий пакет документів вашого підприємства стосується обставин конкретного розслідування.

⚠️ Зверніть увагу: якщо в запиті вказано лише загальні формулювання (наприклад, «в межах виконання службових обов’язків» або «з метою аналізу») без посилання на конкретну кримінальну справу в ЄРДР — такий документ має статус інформаційного запиту, а не процесуальної вимоги, що передбачає інший порядок розгляду та обсяг надання інформації підприємством.

• Надішліть офіційну відповідь-роз’яснення. Якщо запит поліції має загальний характер (не містить номера справи в ЄРДР або ухвали суду), підприємство не повинно просто ігнорувати лист. Юристи рекомендують надіслати офіційну відповідь, у якій чітко зазначити:

1. Підприємство поважає закон та готове до співпраці, але діє виключно в правовому полі.
2. Запитувані документи містять конфіденційну інформацію та персональні дані працівників, які захищені ст. 32 Конституції України.
3. Оскільки у запиті відсутні законні процесуальні підстави (не вказано номер справи за ст. 93 КПК та немає ухвали слідчого судді за ст. 159 КПК), підприємство не має законодавчого права передавати персональні дані працівників без їхнього письмового дозволу до моменту усунення цих процесуальних недоліків.
4. Запитувана інформація та копії документів будуть невідкладно надані підприємством після отримання належним чином оформленого процесуального документа, який відповідатиме всім вимогам чинного законодавства України, що регулює діяльність органів Національної поліції.

ВГО «Асоціація платників податків України» наголошує, що правова стабільність кожного підприємства є основою економічної стійкості держави. Будь-яка взаємодія бізнесу з правоохоронними органами має відбуватися суворо за принципом верховенства права та в межах чинного законодавства. Водночас сумлінний бізнес повинен чітко дотримуватися вимог законодавства про військовий облік та бронювання, забезпечуючи абсолютну прозорість і правомірність усіх кадрових процедур підприємства.