Використання службового автомобіля в особистих цілях: коли це стає підставою для звільнення?

Верховний Суд у постанові від 27 травня 2026 року у справі № 761/347/22-ц сформував важливий підхід до застосування пункту 1 частини першої статті 41 Кодексу законів про працю України, який передбачає можливість звільнення окремих категорій працівників за одноразове грубе порушення трудових обов’язків.
📌 Ця справа є показовою, оскільки суд детально проаналізував, як саме слід оцінювати порушення трудової дисципліни працівником, який займає керівну посаду, та де проходить межа між дисциплінарним проступком і грубим порушенням, що дає роботодавцю право припинити трудові відносини.
🔹 Обставини справи
Спір виник після звільнення заступника керівника державного підприємства, який використав службовий автомобіль у власних цілях, не пов’язаних із виконанням службових завдань.
🚘 На підприємстві існував затверджений внутрішній порядок використання транспортних засобів, який регламентував:
✔️ підстави використання службового транспорту;
✔️ порядок погодження поїздок;
✔️ коло осіб, які можуть користуватися автомобілем;
✔️ правила контролю за експлуатацією транспортних засобів.
⚠️ Особливістю цієї справи стало те, що контроль за дотриманням зазначеного порядку входив саме до посадових обов’язків працівника, який допустив порушення.
📄 Після проведення внутрішньої перевірки роботодавець ухвалив рішення про звільнення працівника на підставі п. 1 ч. 1 ст. 41 КЗпП України.
⚖️ Працівник звернувся до суду, вважаючи таке звільнення незаконним.
⚖️ Правова позиція Верховного Суду
Верховний Суд звернув увагу, що стаття 41 КЗпП встановлює спеціальні підстави припинення трудового договору, які застосовуються не до всіх працівників, а лише до окремих категорій, зокрема:
✔️ керівників підприємств;
✔️ їх заступників;
✔️ головних бухгалтерів;
✔️ службових осіб, на яких покладені функції управління або організації діяльності підприємства.
📌 Суд підкреслив, що такі працівники мають особливий правовий статус, оскільки виконують організаційно-розпорядчі функції та користуються підвищеним рівнем довіри з боку роботодавця.
⚖️ Саме тому до них застосовується вищий стандарт відповідальності, ніж до інших працівників.
✅ Що суд визнав «грубим порушенням»?
Верховний Суд зазначив, що при визначенні грубості порушення необхідно оцінювати не лише сам факт неправомірних дій, а сукупність обставин, зокрема:
1️⃣ Характер трудових обов’язків працівника
Заступник керівника не був звичайним працівником — він належав до управлінського персоналу підприємства.
2️⃣ Наявність внутрішніх правил
📑 На підприємстві існував локальний нормативний акт, який чітко визначав порядок користування службовими автомобілями.
3️⃣ Усвідомленість порушення
⚠️ Працівник знав встановлені правила, оскільки саме він був відповідальним за контроль їх виконання.
4️⃣ Використання службового ресурсу в особистих інтересах
🚗 Фактично мало місце використання державного майна всупереч його службовому призначенню.
5️⃣ Порушення принципу довіри між працівником і роботодавцем
🤝 Для посадових осіб керівного рівня питання довіри має особливе значення.
⭐ Важливий висновок Верховного Суду
Суд фактично підтвердив, що одноразовість порушення сама по собі не виключає звільнення.
Якщо дії працівника:
✔️ суперечать його посадовим обов’язкам;
✔️ свідчать про зловживання службовим становищем;
✔️ пов’язані з неправомірним використанням майна підприємства;
✔️ підривають довіру роботодавця,
❗ такі дії можуть бути кваліфіковані як одноразове грубе порушення трудових обов’язків.
📌 Практичне значення постанови для роботодавців
❗️Роботодавцю варто пам’ятати:
✅ звільнення за п.1 ч.1 ст.41 КЗпП можливе лише щодо визначеного законом кола посад;
✅ необхідно чітко підтвердити факт порушення документально;
✅ велике значення мають посадові інструкції та локальні нормативні акти підприємства;
✅ суд оцінює не лише наслідки порушення, а й рівень відповідальності конкретного працівника;
✅ щодо керівного складу діє підвищений стандарт добросовісності.
🔎 ❗️На що звернути увагу кадровій службі
Перед застосуванням звільнення роботодавцю необхідно перевірити:
▪️ чи затверджені внутрішні положення щодо використання майна підприємства;
▪️ чи ознайомлений працівник із такими документами;
▪️ чи належно складені посадові інструкції;
▪️ чи оформлені докази порушення (акти, пояснення, службові записки, результати перевірки);
▪️ чи правильно оформлений наказ про звільнення із посиланням на конкретну норму закону.
Загальний висновок
‼️Постанова Верховного Суду ще раз підтверджує важливий принцип трудового права:
чим вища посада працівника — тим вищий стандарт відповідальності.
Для керівників та їх заступників навіть одноразове використання службового майна у власних інтересах може розцінюватися не як звичайне дисциплінарне порушення, а як достатня законна підстава для припинення трудових відносин.
Джерело: Інспекція з питань праці та зайнятості населення Дніпровської міської ради
https://www.facebook.com/photo/?fbid=1313890104192964&set=a.250126790569306
