Відповіді лекторів на запитання учасників спільного з ГУ ДПС у м.Києві онлайн Вебінару 09.07.2025р. за темою «Особливості та специфіка оподаткування операцій податком на додану вартість та їх відображення в податковому обліку під час воєнного стану» (частина ІІІ)

 До уваги платників податків –членів ВГО АППУ!

09 липня  цього року   Генеральною дирекцією ВГО «Асоціація платників податків України» було проведено спільний з ГУ ДПС у м.Києві безкоштовний для членів Асоціації онлайн Вебінар за темою: «Особливості та специфіка оподаткування операцій  податком на додану вартість та їх відображення в податковому обліку під час воєнного  стану»

Під час заходу лекторами –представниками ГУ ДПС у м.Києві були надані відповіді на запитання  учасників онлайн Вебінару. Надсилаємо добірку «Запитання-Відповіді» для ознайомлення та використання в практичній роботі (частина ІІІ).

Відповідно до абзацу 2 пункту 32¹ підрозділу 2 розділу XX ПКУ протягом дії правового режиму воєнного, надзвичайного стану, не вважаються використаними платником податку в неоподатковуваних податком на додану вартість операціях або операціях, що не є господарською діяльністюплатника податку, товари:

придбані в оподатковуваних податком на додану вартість операціях, знищені (втрачені) внаслідок дії обставин непереборної сили у період дії воєнного, надзвичайного стану та, відповідно, обов’язку щодо нарахування податкових зобов’язань з ПДВ та складання і реєстрації в ЄРПН зведеної податкової накладної за правилами, встановленими пунктом 198.5 статті 198 розділу V Кодексу, у СГ не виникає.

Пунктом 189.9 статті 189 розділу V ПКУ визначено, що у разі якщо основні виробничі або невиробничі засоби ліквідуються за самостійним рішенням платника податку, така ліквідація для цілей оподаткування розглядається як постачання таких основних виробничих або невиробничих засобів за звичайними цінами, але не нижче балансової вартості на момент ліквідації.

Норма пункту 189.9 статті 189 розділу V ПКУ не поширюється на випадки, коли основні виробничі або невиробничі засоби ліквідуються у зв’язку з їх знищенням або зруйнуванням внаслідок дії обставин непереборної сили, в інших випадках, коли така ліквідація здійснюється без згоди платника податку, у тому числі в разі викрадення основних виробничих або невиробничих засобів, що підтверджується відповідно до законодавства або коли платник податку подає контролюючому органу відповідний документ про знищення, розібрання або перетворення основних виробничих або невиробничих засобів у інший спосіб, внаслідок чого вони не можуть використовуватися за первісним призначенням.

З метою фіксації знищення (втрати) товарів внаслідок дії обставин непереборної сили у період дії воєнного, надзвичайного стану платнику податку доцільно:

провести інвентаризацію;

звернутися до органів ДСНС, які мають скласти акт пошкодження майна із зазначенням причини;

звернутись до місцевих органів влади, які можуть додатково підтвердити факт знищення товарів;

акт, який засвідчує факт пожежі, складений відповідно до положень Порядку обліку пожеж та їх наслідків, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26 грудня 2003 року N 2030 (зі змінами), що підписується комісією, до складу якої входить не менш як три особи, у тому числі представник територіального органу Державної служби України з надзвичайних ситуацій України, представник адміністрації (власник) об’єкта, потерпілий;

витяг з ЄРДР, що засвідчує факт реєстрації відомостей про кримінальне правопорушення, отриманий в порядку, встановленому Кримінальним процесуальним кодексом України від 13 квітня 2012 року N 4651-VI, із змінами та доповненнями, в разі викрадення основних засобів;

інші документи, що відповідно до законодавства підтверджують факт знищення, зруйнування, викрадення основних виробничих або невиробничих засобів.

здійснити всі можливі заходи з фіксації факту пошкодження майна (фото/відеозйомка).

З питань, пов’язаних з порядком списання підприємствами знищеного або зіпсованого майна у зв’язку із російською збройною агресією проти України, Міністерством фінансів України на відповідний запит ДПС надано роз’яснення листом від 10.10.2022 N 41010-06-62/23254, який розміщено на офіційному вебпорталі ДПС за посиланням: https://tax.gov.ua/nove-pro-podatki—novini-/629143.html. (Щодо питань, пов’язаних з порядком списання підприємствами знищеного або зіпсованого майна у зв’язку із російською збройною агресією проти України).

Правові засади планування, порядок формування обсягів та особливостей здійснення закупівель товарів, робіт і послуг оборонного призначення для забезпечення потреб сектору безпеки і оборони, визначено Законом України від 17 липня 2020 року № 808-IX «Про оборонні закупівлі» (далі – Закон № 808).

Згідно з пунктами 2, 10, 17, 28 та 29 частини першої статті 1 розділу І Закону № 808:

виконавець державного контракту (договору) з оборонних закупівель  — суб’єкт господарювання незалежно від організаційно-правової форми та форми власності або іноземний суб’єкт господарювання з якими укладено державний контракт (договір) за результатами проведення закупівель, визначених Законом № 808;

державні замовники у сфері оборони — визначені Кабінетом Міністрів України центральні органи виконавчої влади, інші державні органи, військові формування, утворені відповідно до законів України;

державний контракт (договір) — угода, укладена у письмовій формі державним замовником від імені держави з виконавцем відповідно до затверджених планів закупівель товарів, робіт і послуг оборонного призначення;

товари оборонного призначення — озброєння, військова та спеціальна техніка, зброя і боєприпаси, спеціальні комплектувальні вироби для їх виготовлення та експлуатації, а також будь-які інші товари, які закуповуються державними замовниками, визначеними згідно з пунктом 10 частини першої статті 1 розділу І Закону № 808, для гарантованого забезпечення потреб безпеки і оборони.

Підпунктами 4 і 5 пункту 32 підрозділу 2 розділу XX ПКУ визначено, що зокрема на період запровадження воєнного стану відповідно до законодавства, звільняються від оподаткування ПДВ операції з ввезення на митну територію України та постачання на митній території України, зокрема:

товарів оборонного призначення, визначених такими згідно з пунктом 29 частини першої статті 1 Закону № 808, що класифікуються за групами, товарними позиціями та підкатегоріями УКТ ЗЕД, перерахованими в абзацах «а» – «н» підпункту 4 пункту 32 підрозділу 2 розділу XX ПКУ.

товарів, що класифікуються за групами, товарними позиціями та підкатегоріями УКТ ЗЕД, перерахованими у підпункті 5 пункту 32 підрозділу 2 розділу XX ПКУ, кінцевим отримувачем яких відповідно до сертифіката кінцевого споживача або згідно з умовами договору визначено правоохоронні органи, Міністерство оборони України, Збройні Сили України та інші військові формування, добровольчі формування територіальних громад, утворені відповідно до законів України, інші суб’єкти, що здійснюють боротьбу з тероризмом відповідно до закону та/або беруть участь у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації проти України, підприємства, які є виконавцями (співвиконавцями) державних контрактів (договорів) з оборонних закупівель.

Операції з постачання на митній території України Товарів підлягатимуть звільненню від оподаткування ПДВ згідно з підпунктом 4 пункту 32 підрозділу 2 розділу XX ПКУ за умови, що:

— товари належать до категорії товарів оборонного призначення, визначених пунктом 29 статті 1 Закону № 808, та класифікуються за групами, товарними позиціями та підкатегоріями УКТ ЗЕД, перерахованими в абзацах «а» — «н» підпункту 4 пункту 32 підрозділу 2 розділу XX ПКУ (з урахуванням зазначених у таких абзацах обмежень);

— постачання Товарів здійснюється у межах державного контракту;

— постачальник Товарів є виконавцем або співвиконавцем державного контракту (договору) у розумінні норм Закону № 808;

— покупець є державним замовником у розумінні норм Закону № 808.

Операції з постачання на митній території України Товарів підлягатимуть звільненню від оподаткування ПДВ згідно з підпунктом 5 пункту 32 підрозділу 2 розділу XX ПКУ за умови, що:

— Товари  належать до категорії товарів, що класифікуються за групами, товарними позиціями та підкатегоріями УКТ ЗЕД, перерахованими у підпункті 5 пункту 32 підрозділу 2 розділу XX ПКУ;

— кінцевим отримувачем Товарів відповідно до сертифіката кінцевого споживача або згідно з умовами договору визначено:

правоохоронні органи;

Міністерство оборони України;

Збройні Сили України та інші військові формування;

добровольчі формування територіальних громад, утворені відповідно до законів України;

інші суб’єкти, що здійснюють боротьбу з тероризмом відповідно до закону та/або беруть участь у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації проти України;

підприємства, які є виконавцями (співвиконавцями) державних контрактів (договорів) з оборонних закупівель.

У разі недотримання зазначених вище умов вказані вище операції підлягатимуть оподаткуванню ПДВ у загальновстановленому порядку.

У разі здійснення операцій, звільнених від оподаткування ПДВ відповідно до підпунктів 4 і 5 пункту 32 підрозділу 2 розділу XX ПКУ (в частині постачання товарів за державними контрактами (договорами) з оборонних закупівель), положення пункту 198.5 статті 198 та статті 199 розділу V ПКУ не застосовуються щодо таких операцій.

Відповідно до абзацу четвертого пункту 32¹ підрозділу 2 розділу ХХ ПКУ не є постачанням товарів та послуг операції з безоплатної (без будь-якої грошової, матеріальної або інших видів компенсації) передачі/надання товарів та послуг Збройним Силам України, Національній гвардії України, Службі безпеки України, Службі зовнішньої розвідки України, Державній прикордонній службі України, Міністерству внутрішніх справ України, Державній службі України з надзвичайних ситуацій, Управлінню державної охорони України, Державній службі спеціального зв’язку та захисту інформації України, добровольчим формуванням територіальних громад, іншим утвореним відповідно до законів України військовим формуванням, їх з’єднанням, військовим частинам, підрозділам, установам або організаціям, що утримуються за рахунок коштів державного бюджету, для потреб забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави, а також на користь центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері цивільного захисту, сил цивільного захисту та/або закладів охорони здоров’я державної, комунальної власності, та/або структурних підрозділів з питань охорони здоров’я обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій, крім випадків, якщо такі операції з постачання товарів та послуг оподатковуються за нульовою ставкою податку на додану вартість.

До наведених у цьому пункті операцій норми пункту 198.5 статті 198 розділу V ПКУ не застосовуються.

Таким чином, якщо безоплатна (без будь-якої грошової, матеріальної або інших видів компенсації) передача/надання товарів, здійснюється СГ зазначеній у пункті 32¹ підрозділу 2 розділу XX ПКУ категорії суб’єктів, що утримуються за рахунок коштів державного бюджету, та для потреб забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави, то така операція не є постачанням товарів/послуг згідно з пунктом 32¹ підрозділу 2 розділу XX ПКУ, відповідно, не є об’єктом оподаткування ПДВ та не виникає обов’язку щодо нарахування податкових зобов’язань з ПДВ безпосередньо за такою операцією, а також нарахування податкових зобов’язань з ПДВ за правилами, встановленими пунктом 198.5 статті 198 розділу V ПКУ.

До наведених у пункті 32¹ підрозділу 2 розділу XX ПКУ операцій норми пункту 198.5 статті 198 розділу V ПКУ не застосовуються.

Правові основи благодійної діяльності в Україні визначено у Законі України «Про благодійну діяльність та благодійні організації» від 05 липня 2012 року № 5073-VI (далі — Закон № 5073).

Благодійна діяльність — це добровільна особиста та/або майнова допомога для досягнення визначених Законом № 5073 цілей, що не передбачає одержання благодійником прибутку, а також сплати будь-якої винагороди або компенсації благодійнику від імені або за дорученням бенефіціара (підпункт 2 частини першої статті 1 Закону № 5073).

Суб’єктами благодійної діяльності є благодійні організації, які утворені та діють відповідно до Закону № 5073, а також інші благодійники та бенефіціари (частина перша статті 4 Закону № 5073).

Безоплатно надані товари, роботи, послуги:

товари, що надаються згідно з договорами дарування, іншими договорами, за якими не передбачається грошова або інша компенсація вартості таких товарів чи їх повернення, або без укладення таких договорів;

роботи (послуги), що виконуються (надаються) без висування вимоги щодо компенсації їх вартості;

товари, передані юридичній чи фізичній особі на відповідальне зберігання і використані нею (підпункт 14.1.13 пункту 14.1 статті 14 розділу I ПКУ).

ПКУ встановлено режим звільнення від оподаткування ПДВ операції з надання благодійної допомоги, зокрема безоплатне постачання товарів/послуг благодійним організаціям, а також надання такої допомоги благодійними організаціями набувачам. (підпункт 197.1.15 пункту 197.1 статті 197 розділу V ПКУ).

Умовами звільнення від оподаткування ПДВ, зокрема, є:

однією із сторін при здійсненні таких операцій є обов’язково суб’єкт, що має статус благодійної організації;

постачання благодійної допомоги повинно бути безоплатним;

благодійна допомога не надається у вигляді підакцизних товарів, цінних паперів, нематеріальних активів і товарів/послуг, призначених для використання в господарській діяльності.

У разі недотримання вказаних вимог режим звільнення не застосовується та вони оподатковуються у загальновстановленому порядку.

Операції, що звільняються від оподаткування ПДВ згідно пп. 197.1.15 ст.197 ПКУ, що здійснені протягом періоду дії воєнного стану в Україні громадськими об’єднаннями та/або благодійними організаціями, не включаються такими громадськими об’єднаннями або благодійними організаціями при визначенні загальної суми для обов’язкової реєстрації платником ПДВ.

При цьому, якщо придбані (або безоплатно отримані) з ПДВ товари  будуть використовуватися платником у операціях звільнених від оподаткування ПДВ, то такий платник зобов’язаний нарахувати податкові зобов’язання, виходячи з суми отриманого ПДВ, та скласти зведену податкову накладну і зареєструвати її в ЄРПН в терміни, встановлені ПКУ (п. 198.5 ст. 198 ПКУ)