Відповідальність за порушення вчинені в період мораторію, – Олег Нікітін, адвокат ID Legal Group

В період воєнного стану питання полегшення умов ведення господарської діяльності для збереження економіки держави навесні 2022 року змінились на забезпечення державного контролю і необхідності наповнення державного бюджету восени 2023 року.

Джерело: ID Legal Group

Такий висновок чітко проглядається із законодавчих ініціатив, які вносились на розгляд Парламенту та прийнятих законів. Причому значну роль в такій діяльності відігравала позиція фіскалів та профільного комітету ВРУ.

В цій публікації хочемо винести на загал читачів питання притягнення до відповідальності платників податків за порушення допущені під час застосування РРО/ПРРО в період звільнення від відповідальності та позицію КАС ВС з цього питання.

Відтак Законом Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо особливостей оподаткування та подання звітності у період дії воєнного стану від 03.03.2022 року № 2118-IX (далі – Закон № 2118) розділ II «Прикінцеві положення» Закону Про РРО доповнено пунктом 12 такого змісту: «12. Тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України, санкції за порушення вимог цього Закону не застосовуються».

Законом Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану від 15.03.2022 № 2120-ІХ (далі Закон № 2120) пункт 12 розділ II «Прикінцеві положення» Закону Про РРО доповнено словами “крім санкцій за порушення порядку здійснення розрахункових операцій при продажу підакцизних товарів”;

Законом Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей оподаткування у період дії воєнного стану» від 30.06.2023 № 3219-ІХ (далі – Закон № 3219) пункт 12 розділ II «Прикінцеві положення» Закону Про РРО було знову змінено та викладено у новій редакції, яка передбачає, що:

“12. Суб’єкти господарювання звільняються від відповідальності за порушення вимог цього Закону, вчинені ними у період з 1 січня 2022 року до 1 жовтня 2023 року, крім відповідальності за порушення порядку здійснення розрахункових операцій при продажу підакцизних товарів, здійснення діяльності з купівлі/продажу іноземної валюти, діяльності у сфері організації та проведення азартних ігор”.

Закон № 3219 набрав чинності 01.08.2023 року про що вказано у ньому безпосередньо.

Таким чином, у період з 07 березня 2022 року по 01 серпня 2023 року діяв встановлений законом мораторій на притягнення до відповідальності суб’єктів господарювання за порушення законодавства про застосування реєстраторів розрахункових операцій, окрім відповідальності за порушення порядку здійснення розрахункових операцій при продажу підакцизних товарів.

Такого висновку дійшов КАС ВС у постанові від 11.01.2024 року у справі № 420/12275/22.

Слід зазначити, що фіскали в період дії мораторію з початку повномасштабного вторгнення, аж до 01.08.2023 року проводили фактичні перевірки платників і складали акти перевірок в яких визначали порушення Закону Про РРО, здійснювали розрахунок штрафних санкцій, але не виносили ППР. І лише після набрання чинності Закону № 3219 масово прийняли і направили платникам ППР з нарахованими штрафними санкціями за період дії мораторію.

Вказані індивідуальні акти фіскалів мають очевидний протиправний характер оскільки прийняті з порушенням статті 58 Конституції України, яка закріплює принцип незворотності дії в часі законів та інших нормативно-правових актів, про що неодноразово висловлювався Конституційний суд.

Крім того протиправність таких ППР підтверджується приписами статті 86 ПКУ відповідно до якої, документом, що фіксує порушення є акт фактичної перевірки, у якому відображено обставини виявленого порушення Закону Про РРО, період вчинення порушення та дату його виявлення, відповідно складаючи розрахунок штрафних санкцій до акту перевірки в період дії мораторію фіскали зобов’язані були б у ньому вказувати що на дату складання акту перевірки, платник звільняється від відповідальності на підставі пункту 12 Прикінцевих положень Закону Про РРО.

Однак на практиці усі акти фактичних перевірок, що складені фіскалами в період дії мораторію починаючи з 07 березня 2022 року не містять таких вказівок, а ППР за ними прийняті після 2 серпня 2023 року, тобто подекуди через рік після завершення перевірки.

Такі дії, фіскалів безпосередньо порушують приписи частини восьмої статті 86 ПК України, яка відводить податківцям 15 робочих днів на прийняття ППР після вручення акту перевірки представнику платника.

До цього часу судова практика не визнавала єдиною та достатньою підставою для скасування ППР – винесення його з порушенням строку встановленого ПКУ, що і призвело до очевидного свавілля з боку контролюючих органів в даних обставинах.

В адміністративних судах слухаються сотні, а можливо і тисячі справ з оскарження ППР прийнятих контролюючими органами після 01 серпня 2023 року на підставі актів фактичних перевірок, що були проведені в період дії мораторію. В ЄДРСР уже є рішення судів першої інстанції, які у своїй більшості прийняті на користь платників податків. Однак до формування сталої судової практики поки далеко.

Ось так, завдяки діям держорганів відбувається відволікання бізнесу на судові процеси, завантаження судів та витрачання бюджетних коштів на подальше оскарження негативних судових рішень фіскалами.

З повагою,

Олег Нікітін, адвокат

керівник судової практики

ID Legal Group